Питання прозорості доходів і витрат державних службовців залишається одним із найчутливіших для суспільства, особливо в умовах війни. За даними аналітичного проєкту антишахрайський проєкт «190», увагу привернула декларація прокурора Дмитро Тупікало, який працює у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону, та його співмешканки, прокурорки Юлія Барабаш.
Згідно з оприлюдненими даними, родина проживає у квартирі в Дніпрі площею близько 106 квадратних метрів. При цьому у деклараціях протягом кількох років не зазначено витрат на оренду такого житла. Дата початку оренди також викликає питання: у декларації Тупікала вона не вказана, тоді як Барабаш зазначала, що користується квартирою з грудня 2022 року.
Окрім орендованого житла, Юлія Барабаш володіє квартирою площею 54 кв. м у місті Миколаївка Донецької області, яка перебуває у спільній власності з родичкою Галина Барабаш.
Майно та транспорт
У деклараціях також зазначено придбані автомобілі:
-
у 2023 році Юлія Барабаш придбала Nissan Qashqai 2018 року випуску за приблизно 560 тис. грн;
-
у 2024 році Дмитро Тупікало задекларував Peugeot 301 2018 року випуску, який, за його словами, отримав у подарунок від батька Юрій Тупікало. Вартість автомобіля оцінено у 260 тис. грн.
Доходи і заощадження
За офіційними даними декларацій:
-
Дмитро Тупікало у 2024 році отримав близько 1,1 млн грн зарплати у Спеціалізованій прокуратурі, 57 тис. грн у Донецькій обласній прокуратурі та близько 19 тис. грн соціальних виплат;
-
Юлія Барабаш задекларувала 867 тис. грн зарплати та 16 тис. грн соціальних виплат як внутрішньо переміщена особа.
Заощадження родини задекларовані переважно готівкою:
-
Дмитро Тупікало — 20 тис. доларів;
-
Юлія Барабаш — 1 тис. доларів;
-
спільно — близько 5,5 тис. євро.
Загальна сума заощаджень, за деклараціями, становить приблизно 1,2 млн грн, при цьому банківських депозитів родина не вказує.
Питання, які виникають
Саме відсутність задекларованих витрат на оренду просторої квартири в обласному центрі стала головною темою обговорення. Йдеться не лише про побутові деталі, а про загальний принцип фінансової прозорості для представників правоохоронної системи.
У подібних випадках суспільство традиційно ставить кілька базових запитань:
-
чи відповідає задекларований рівень витрат реальному способу життя;
-
чи правильно відображені всі витрати у деклараціях;
-
чи потребує ситуація додаткової перевірки з боку уповноважених органів.
Поки офіційних пояснень або результатів перевірок з цього приводу не оприлюднено, історія залишається предметом журналістської уваги та публічної дискусії.
