А якщо я скажу вам, що просто зараз представники російського криміналітету, традиційно тісно пов’язаного з російськими спецслужбами, за підтримки всеїдних українських суддів, яких війна нічому не навчила і жодним чином не змінила — в кроці від того, щоб пограбувати Київ більш ніж на 100 мільйонів доларів.
Коли я отримав цю інформацію, мені це здалося фантасмагорією. Погодьтесь, дуже важко повірити в таке в той час, коли Кожен українець щодня віддає все що може для підтримки фронту. Втім, як виявилось, не кожен. Для декого війна — далека димова завіса для паскудства.
Стисло про суть справи. В 2007р. Київська влада під керівництвом горезвісного мера Черновецького підписала договір на реконструкцію Харківської площі з фірмою такого собі Тамаза Сомхішвілі, більш відомого як Тамаз Тобольський, представник російського злодія в законі Шакро Молодого в Грузії та Україні. 2013р. договір було розірвано у зв’язку з відсутністю реконструкції, тобто вона навіть не починалася. Власне, зі словом «реконструкція» заплановане назвати важко, адже ремонт площі мав відбуватися за кошти міського бюджету, а «реконструкція» полягала у побудові чергових торгівельних центрів. І тепер, у 2022р., Сомхішвілі намагається вибити з Києва 675 млн грн за розірвану угоду, укладену корумпованим екс-мером Києва. Особливої пікантності ситуації додає те, що позивач був директором російського нафтового магната «Лукойл» і навіть очолював «Роснефтеэкспорт». Ось таку знедолену людину зараз має підтримати столиця України кількома сотнями мільйонів гривень.
Зазвичай я критично відгукується про столичну владу і мера Кличка особисто, але цього разу мушу підтримати незважаючи на всю упередженість. Адже на кону космічна сума, яку російські криміналітету намагається витягнути з мого міста, а по-друге, КМДА об’єктивно бореться з цим.
Попри те, що Сомхішвілі виграв першу інстанцію, Київ переміг в апеляції. Але потім Верховний суд ухвалив рішення в інтересах Сомхішвілі руками судді Мачульського, який фігурує у справі забудовника Микитася.
Зараз Тамаз Тобольський, який залишається акціонером «Лукойлу», пише гнівні листи Кабміну та Президенту, погрожуючи міжнародним арбітражем та позиціонуючи себе як «британського інвестора», якого образила Україна. А «Лукойл» у цей час забезпечує пальним та грошима окупаційну армію.
Ми бачимо, що росія атакує Київ не лише ракетами. Цей судовий процес — одна з іпостасей гібридної війни, мета якої забрати у столиці України гроші, які вона має витратити на те, щоб вистояти. І я вважаю, що цим кейсом мусять займатися органи безпеки, а Рада національної безпеки та оборони має застосувати щодо Сомхішвілі санкції та націоналізувати його активи. Це буде найкоротший і найефективніший шлях вирішення цієї проблеми. Антикорупційні органи мають поцікавитись мотивами, які спонукали суддю Мачульського ухвалити рішення в інтересах російського криміналу. Також в цій ситуації є простір для дій українського МЗС. Впевнений, варто донести до британських колег цю інформацію. Можливо, це змусить їх переглянути правомірність набуття представником російського кримінального клану британського громадянства.
22-го листопада відбудеться чергове засідання у цій справі і ми побачимо, ночі стороні українське правосуддя — України чи окупанта.
Сергій Іванов, Цензор
«Антикорупційна правда»
