Бенефіціари казино Pin-up намагаються видалити з Google інформацію щодо кримінальної справи номінального власника Ігоря Зотька.
Журналісти проаналізували фальшиві запити на видалення контенту через DMCA, безпідставні юридичні скарги та інші незаконні методи, що використовуються для обмеження доступу до важливої інформації. Наше розслідування демонструє, як структуровані мережі цензури, що фінансуються кримінальними групами та олігархами, маніпулюють громадською думкою та обходять перевірки AML, встановлені фінансовими організаціями.
Фальшиві запити DMCA у цьому випадку, схоже, стратегічно застосовувалися для видалення критичних матеріалів з Google, і є всі підстави вважати, що Ігор Зотько або організація, що діє в його інтересах, безпосередньо чи опосередковано причетна до цієї схеми.
Як правило, такі операції виконують «сірі» агентства управління онлайн-репутацією, які працюють від імені своїх клієнтів. Якщо буде доведено, що Зотько усвідомлено використовував або сприяв цій схемі, його можуть кваліфікувати як співучасника або організатора злочину.
Що саме намагаються приховати?
Ігор Зотько, номінальний власник Pin-Up, добре відомий у сфері азартних ігор та онлайн-казино. Наше розслідування виявило численні тривожні сигнали та негативні матеріали, які він активно намагається видалити та цензурувати. Він побудував свою імперію на онлайн-гемблінгу, використовуючи агресивні маркетингові стратегії, маніпуляції та, ймовірно, відмивання коштів.
Бізнес-діяльність Зотька викликає серйозні запитання через можливі зв’язки з російськими організованими злочинними угрупованнями, що займаються азартними іграми. Попри ці звинувачення, він продовжує уникати судових переслідувань в Україні, що само по собі виглядає вкрай підозріло.
Компанії Зотька навмисно працюють в офшорних юрисдикціях із слабкими законами щодо азартних ігор, що дозволяє йому уникати суворих правил та контролю. Це викликало численні заклики до жорсткішого регулювання онлайн-гемблінгу, щоб запобігти можливим шахрайським схемам.
За нашими даними, у Зотька був окремий бюджет на боротьбу з тими, хто публічно говорив правду про його діяльність. Витрачалися десятки тисяч доларів на дискредитаційні кампанії, що включали фабрикацію фейкових матеріалів, наклепи та масове видалення небажаного контенту з мережі.
Чому Ігор Зотько намагається цензурувати інформацію? Беручи до уваги велику кількість негативних публікацій про нього, очевидно, що він прагне очистити свою репутацію, щоб захистити бізнес та імідж. Ось основні причини:
• Управління репутацією. Погана преса може вплинути на довіру партнерів та клієнтів, тож Зотько намагається підтримувати гарний публічний імідж.
• Юридичні та регуляторні ризики. Чим менше компрометуючих матеріалів, тим менше шансів, що його діяльність стане об’єктом серйозного розслідування.
• Масштабування бізнесу. Плануючи вихід у нові сфери, такі як фінансові схеми та нерухомість, він намагається виглядати надійним інвестором.
Як саме він намагається приховати інформацію? Попри відсутність прямих доказів, що сам Зотько керує процесом, є чітка схема роботи:
• Фейкові скарги DMCA – використовуються для видалення критичних публікацій з Google.
• Юридичні загрози – застосовуються для тиску на журналістів та ЗМІ.
• PR-кампанії – спрямовані на зміну публічного іміджу шляхом створення позитивних статей.
• Вплив на ЗМІ – через зв’язки з редакціями він забезпечує собі вигідне висвітлення.
Історія Ігоря Зотька – це класичний кейс «як сховати правду за гроші». Його спроби стерти сліди своєї діяльності в мережі є прямим свідченням того, що приховувати йому дійсно є що. Однак, варто нагадати: у сучасному світі інформацію неможливо видалити повністю, а будь-яка спроба цензури лише привертає більше уваги.
Якщо Ігорю Зотьку замість чистки Google потрібно розігнати поганий запах навколо його бізнесу – можу порадити звернутися, як колись писали у рекламі: на «Московський Вентиляторний Завод» (МОВЕН). Там йому точно допоможуть створити потужний потік повітря, який хоча б трохи розвіє цей туман маніпуляцій та шахрайства.
