Після початку повномасштабної війни увага до цієї норми суттєво зросла. Запити на кшталт «18.3 закон о полиции» або «стаття 18 пункт 3 закону про поліцію україни» стали популярними через збільшення кількості перевірок, роботи блокпостів та посилення безпекових заходів.

На практиці саме стаття 18 формує баланс між повноваженнями поліції та правами громадян.

Що регулює стаття 18 Закону про поліцію

Стаття 18 визначає основні обов’язки поліцейського під час виконання службових повноважень.

Зокрема, правоохоронець зобов’язаний:

• представитися громадянину;
• назвати свою посаду, звання та прізвище;
• пред’явити службове посвідчення;
• пояснити причину звернення або перевірки;
• діяти виключно в межах закону.

У мирний час ці вимоги сприймалися як стандартна процедура. Однак в умовах воєнного стану питання дотримання формальних правил стало предметом активних дискусій.

Стаття 18 пункт 3 закону про поліцію України: чому цей пункт викликає найбільше запитань

Найчастіше громадяни шукають саме стаття 18 пункт 3 закону про поліцію україни, оскільки цей пункт стосується обов’язку поліцейського повідомити причину звернення до людини.

Фактично мова йде про базовий принцип правової держави: громадянин має розуміти, чому саме до нього звертається правоохоронець та на яких підставах відбувається перевірка.

Саме навколо цього пункту виникає найбільше суперечок під час:

• перевірок документів на блокпостах;
• контролю під час комендантської години;
• огляду транспортних засобів;
• проведення превентивних заходів.

Юристи наголошують: навіть під час воєнного стану поліцейський повинен діяти в межах процедури, передбаченої законом.

18.3 закон о полиции: як змінилася практика під час війни

Після введення воєнного стану практика застосування статті 18 стала значно жорсткішою. Якщо раніше громадяни рідко стикалися з масовими перевірками, то тепер взаємодія з поліцією стала частиною повсякденного життя.

Основна причина — посилення безпекових ризиків та необхідність оперативного реагування на потенційні загрози.

На практиці це призвело до:

• збільшення кількості перевірок документів;
• посиленого контролю транспорту;
• розширення превентивних заходів;
• активнішої роботи поліції разом із військовими.

Водночас правозахисники звертають увагу: навіть в умовах війни закон не скасовує базові права громадян.

Як стаття 18 працює на практиці

Юридично стаття 18 закону про поліцію є механізмом, який зобов’язує правоохоронців діяти відкрито та зрозуміло для громадян.

Однак реальна практика часто залежить від ситуації, рівня загрози та умов воєнного стану.

Чому навколо статті 18 виникають конфлікти

Головна проблема — різне трактування меж повноважень поліції.

Держава пояснює посилення контролю необхідністю забезпечення безпеки під час війни. Частина суспільства, навпаки, вважає, що окремі перевірки виходять за межі законних процедур.

Найчастіше суперечки виникають через:

• відсутність чіткого пояснення причин перевірки;
• непред’явлення службового посвідчення;
• конфлікти під час перевірки документів;
• перевищення повноважень окремими правоохоронцями.

Експерти зазначають: саме стаття 18 повинна бути механізмом, який мінімізує подібні конфлікти.

Що важливо знати громадянам

Під час взаємодії з поліцією громадяни мають право:

• знати причину звернення;
• попросити поліцейського представитися;
• вимагати пред’явлення посвідчення;
• уточнити законну підставу перевірки;
• оскаржити неправомірні дії.

Водночас юристи радять уникати конфліктної поведінки та виконувати законні вимоги правоохоронців, особливо в умовах воєнного стану.

Висновок

Стаття 18 Закону про поліцію України фактично визначає стандарти поведінки правоохоронців під час взаємодії з громадянами. Саме вона встановлює базові правила відкритості та законності дій поліції.

Після початку війни значення цієї норми лише посилилося. Масові перевірки, блокпости та посилений контроль зробили статтю 18 однією з найбільш практично важливих норм для суспільства.

У найближчі роки дискусія навколо балансу між безпекою та громадянськими правами, ймовірно, лише посилюватиметься. А отже, знання положень статті 18 залишатиметься важливим як для правоохоронців, так і для громадян.

В тему:
32 стаття Закону про поліцію: як працюють повноваження поліції в умовах воєнного стану
Стаття 46 ЗУ про поліцію зі змінами: коли поліцейський може застосовувати зброю?
Новий закон про зброю в Україні: що змінить закон 5708 та чи дозволять українцям носити вогнепальну зброю

Сообщение Стаття 18 Закону про поліцію України: як змінилися обов’язки правоохоронців під час воєнного стану появились сначала на Антикорупційна правда.

Наразі одіозний бізнесмен вважається одним із великих учасників ринку паперової продукції на території країн колишнього СНД.

Що відомо про Володимира Крупчака

Бізнесмен, 1958 року, виходець із села Биково в Архангельській області РФ. Одружений, має сімох дітей.

За профільною освітою – лікар-стоматолог. Починав працювати за своєю професією у військовому архангельському шпиталі.

З 1990 по 2000 рік був гендиректором російської групи компаній «Титан», що спеціалізується на лісозаготівлі та деревообробці.

Починаючи з 1996-го до 2004-го, очолював раду директорів в «Архангельському ЦПК» та «Лісозаводі 25», також був президентом «Титану».

У 2011 році він зайшов до великого європейського поліграфічного бізнесу «Pulp Mill Holding». До 2018 року був радником з інвестицій, а з 2020 року став директором з інвестицій. Хоча фактично є кінцевим бенефіціаром.

Цікаві факти з біографії: ще 2001 року нинішній олігарх отримав звання підполковника армії Росії. Також він засідав у Держдумі РФ, був депутатом від “Єдиної Росії”.

А наприкінці 2007-го, коли минув термін депутатського мандату, який забезпечував йому недоторканність, перебрався в Україну, при цьому зберігши контроль над своїм величезним бізнесом у РФ. У тому ж році він отримав громадянство України згідно з указом В.Ющенком. За словами олігарха, це йому вдалося завдяки українським корінням по батькові, яке було родом зі Львова. Але ЗМІ неодноразово писали, що саме Крупчак свого часу таємно спонсорував партію Ющенка «Наша Україна».

Як повідомляло видання «Форбс Україна», на той час проти Крупчака в Росії було заведено не одну кримінальну справу. А коли влітку 2008 року бізнесмена хотіли затримати правоохоронці РФ у Сімферополі, лише наявність паспорта України врятувала його від арешту.

Володимир Крупчак. Кримінальні справи та кримінальні факти

У РФ відкрито багато кримінальних злочинів, у яких головним фігурантом є сам В.Крупчак, а також підконтрольні йому підприємства. Серед звинувачень, які йому інкримінують російські правоохоронці: присвоєння держвласності, розкрадання бюджетних грошей, махінації з податками, навмисне доведення компаній до банкрутства, злочини проти особи.

Також відомі такі кримінальні факти, пов’язані з одіозним бізнесменом:

— напад на заступника глави адміністрації Архангельської області А.Булатова, який публічно викривав злочинну діяльність Крупчака;

– Напад на Б.Стригальова – слідчого СУ СК при МВС Росії;

– Вбивство А.Бурданова – голови МП «Рута».

Окрім вищесказаного, правоохоронцям відомо про міцні зв’язки та спілкування В.Крупчака зі злочинними угрупованнями Архангельської області.

Також фігурантом у кримінальній справі був і Г.Перфілов, колишній тесть В.Крупчака, який на даний момент вважається зниклим безвісти.

Володимир Крупчак — доларовий мільйонер, який змінює громадянство, як рукавички

У 2019 році, за версією журналу «Фокус», одіозний бізнесмен Володимир Крупчак увійшов до сотні найбагатших людей України. У рейтингу він посів 50 місце, а його статки на той момент оцінили в 151 мільйон доларів.

Як писало тоді видання, “В.Крупчак успішно веде бізнес і в Україні, і в РФ”. Парадоксально, але тепер під час повномасштабної війни нічого не змінилося.

2020 року журнал «Форбс» спочатку включив одіозного підприємця до рейтингу найбагатших українців, оцінивши його статки вже у 660 мільйонів доларів і поставивши його на 11 позицію. Також видання наголосило, що таке високе місце він отримав завдяки своєму бізнесу в Росії.

Але потім на «прохання» адвокатів олігарха його виключили із рейтингу. Причина? Виявилося, що він відмовився від громадянства на користь кіпрського паспорта.

Примітно, що відповідний указ було підписано П.Порошенком за чотири дні до інавгурації Зеленського, а сам документ так і не було опубліковано на офіційних ресурсах. Про це повідомляло видання “Новий час”.

«Паперова» імперія Володимира Крупчака

Офшорна компанія олігарха Крупчака “Pulp Mill Holding” управляє компаніями з багатомільярдними прибутками, що працюють на території України та РФ.

Бізнес в Україні

Як ми вже писали вище, у 2011 році Крупчак став радником в австрійсько-німецькій офшорній компанії «Pulp Mill Holding», яка є формальним власником Київського картонно-паперового комбінату. А з 2018-го бізнесмен кінцевий бенефіціар Київського «КБК» через компанію «Pulp Mill Holding».

ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ КБК» – найбільше підприємство целюлозно-паперової галузі України зі статусним фондом 10 мільйонів гривень. Єдиний кінцевий бенефіціар – В.Крупчак. Доходи за 2021 рік становили 7,7 мільярдів гривень. Кількість працівників, вказана на офіційному сайті, становить 2500 осіб.

У травні правоохоронці проводили обшуки на території комбінату, а також у будинках керівництва. Причина обшуків — несплата податку на прибуток та співробітництво з компаніями країни агресора.

Також комбінат входить до 8 списків санкцій.

За даними інформаційного реєстру OpenData, Київський картонно-паперовий комбінат числиться у 120 судових справах різної юрисдикції.

Є й кримінальні стосунки.

Бізнес у Росії

Як підтверджують ЗМІ, офшорна компанія «Pulp Mill Holding» разом зі своїми дочірніми підприємствами продовжує працювати на території РФ, незважаючи на міжнародні санкції та війну.

У 2020 році виторг холдингу від продажів на території Росії склав 80 мільярдів рублів. Сума платежів до російського бюджету – 6,5 мільярда рублів. Чисельність персоналу, задіяного у російських активах компанії, становить близько 11 000 чоловік.

Основним підприємством холдингу виступає АТ «Архангельський ЦПК» із статутним капіталом 32 мільйони рублів.

Виторг за минулий рік склав 47,6 мільярда рублів, що майже на 48% вище, ніж у 2020 році. Вартість сукупних активів наприкінці 2021 року склала 61,3 мільярда рублів. За рік активи зросли на 9,6 мільярдів.

Прибуток компанії за минулий рік дорівнює 14 мільярдам рублів, що в 4 рази вище, ніж 2020-го.

Також до групи холдингу входять такі компанії.

– АТ «Архбум» зі статутним фондом у 995 тисяч рублів та 1165 працівниками.

За минулий рік компанія отримала виторг 18,6 мільярдів. Це на 137% вище, ніж 2020 року. Сукупні активи за 2021 рік дорівнюють 17800000000 рублів, що на 76% більше, ніж роком раніше. Прибуток за 2021-й склав 890 мільйонів рублів. При цьому 2020-го компанія зазнала збитків у розмірі 32 мільйонів рублів.

– ТОВ “Архбум Упак”. Статутний капітал компанії налічує 797 мільйонів рублів, а кількість працівників – 118 осіб.

Виручка в 2021 році – 457 мільйонів рублів, що на 136% вище, ніж позаминулого року. Станом на 31.12.2021, сукупні активи організації дорівнюють 1 мільярду, що майже в 5 разів більше, ніж позаминулого. Прибуток минулого року – 13,3 мільйонів рублів.

– ТОВ «Архбум Тиссю Груп» зі статутним капіталом 7,3 мільярда рублів. Число співробітників – 420 осіб.

Компанія отримала минулого року виторг у розмірі 5,9 мільярда рублів, що перевищує показники 2020 майже на 37%. Розміри сукупних активів 2021-го на рівні 15,9 мільярда рублів, що на 35% вище, ніж позаминулого року. Минулого року компанія мала збитки у розмірі 333 мільйонів рублів. 2020-го збитки компанії були більшими на 46%.

– ТОВ “Архбум”. Статутний фонд підприємства – 640 000 рублів. Число працівників – 192 особи.

Виручка за 2021 рік дорівнює 2,2 мільярда рублів. Сукупні активи минулого року становили 4,9 мільярда рублів, що майже на 11% більше, ніж у 2020 році. Прибуток 2021-го року зріс майже на 8% і склав 590 мільйонів рублів.

Також з 2019 року бізнесмен є засновником ТОВ ВКП «ТІТАН», що знаходиться в Архангельську. Статутний фонд компанії – 52,6 мільйона рублів.

Виторг ТОВ за 2021 рік склав 18,4 млрд рублів. За рік вона зросла на 3,1 мільярдів. Станом на 31.12.2021 вартість сукупних активів становила 13,6 млрд. рублів, що на 3,5 млрд. більше, ніж роком раніше. Прибуток компанії минулого року дорівнює 5,9 мільярда. За рік вона зросла більш ніж у 8 разів.

Сообщение Крупчак Володимир: що відомо про «паперову» імперію рашиста та спонсора окупантів появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними розслідування, Пекар обійняв посаду заступника директора ДБР у 2025 році, однак відомостей про проведення відкритого конкурсу немає. Попри це, він отримує значний дохід — понад 3 мільйони гривень на рік, а також користується службовим автомобілем преміум-класу.

До переходу в ДБР посадовець понад два десятиліття працював у податковій міліції. За кілька років у Бюро він, за інформацією джерел, пройшов шлях від рядового співробітника до керівної посади. Таке стрімке кар’єрне зростання відбувалося паралельно зі змінами у фінансовому становищі його родини.

Зокрема, бізнес дружини Анна Пекар демонстрував активне зростання. Вона розширила діяльність, запустила власне виробництво косметики та навіть зареєструвала компанію за кордоном. На цьому фоні почали з’являтися й значні інвестиції у нерухомість.

Упродовж кількох років родина придбала квартиру у центрі Києва, офісне приміщення та будинок у котеджному містечку «Золоче». Загальна вартість цих активів оцінюється у сотні тисяч доларів.

Водночас дорогі об’єкти нерухомості з’явилися і у близьких родичів посадовця. Його батько придбав комерційне приміщення, а теща стала власницею нерухомості у столичному житловому комплексі бізнес-класу. При цьому джерела фінансування цих покупок залишаються неясними.

Додаткові питання викликають і можливі зв’язки із приватними компаніями. За інформацією журналістів, після призначення Пекаря в ДБР одна з фірм почала отримувати контракти від відомства на значні суми. Її діяльність пов’язана з кібербезпекою, а керівник має професійний бекграунд, подібний до самого посадовця.

Сам Пекар у відповідь на запити заперечує будь-які неформальні зв’язки з представниками компанії та зазначає, що не бере участі у закупівельних процедурах.

У підсумку розслідування піднімає питання щодо прозорості кадрових призначень, відповідності доходів і витрат, а також можливих конфліктів інтересів у діяльності посадовців ДБР.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Таємний» заступник ДБР: як Ростислав Пекар отримує мільйони і приховує посаду появились сначала на Антикорупційна правда.

Забутий фігурант “справи Дихне”

Операція “Мідас” або “Міндічгейт” стала одним із найгучніших антикорупційних розслідувань у новітній історії України. Чи не вперше підозри у масштабних розкраданнях державних коштів отримали чинні та колишні міністри, топ-посадовці державних корпорацій і навіть особи, яких називають наближеними до президента. Вся країна була шокована подробицями справи із розмов фігурантів, записаних і оприлюднених Національним антикорупційним бюро (НАБУ). Передусім, людей вразив цинізм, із яким посадовці обговорювали свої оборудки. Також завдяки негласним слідчим діям правоохоронців стала наочною внутрішня механіка схем мільйонних “відкатів” у сфері енергетики.

Водночас, виникло закономірне питання: кого ще з-поміж українських високопосадовців “вели” або “ведуть” детективи НАБУ? Записи прослуховування чиїх телефонних розмов стануть надбанням громадськості у найближчому майбутньому? Адже немає сумнівів, що енергетика – це далеко не єдині корупційні “авгієві стайні” у секторах, дотичних до державних закупівель. Так, одне з найбільш резонансних розслідувань НАБУ до “Міндічгейту” стосувалося авіаційної сфери. У 2020 році слідчі вручили підозру колишньому генеральному директору ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” Євгенію Дихне та його підлеглій – керівниці служби орендних відносин Олесі Левочко – у зловживанні службовим становищем, що завдало збитків державі на 16,5 млн гривень. Йшлося про неправомірну здачу в оренду торгових площ на третьому поверсі терміналу D аеропорту двом компаніям – “Артерія Груп” і “Кофе Бар Плюс” – за заниженою ціною, без конкурсу та в обхід законної процедури. У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винними Дихне та Левочко, призначивши їм, відповідно, 5 і 4 роки позбавлення волі. Наразі справа на розгляді в Апеляційній палаті ВАКС.

Розслідування щодо екскерівництва аеропорту “Бориспіль”, хоч у ньому поки і немає остаточного судового вердикту, можна занести НАБУ в актив. Втім, як і випадку з “Міндічгейтом”, у спостерігачів виникають сумніви: чи справді всі причетні до корупційної схеми сіли на лаву підсудних? Саме у цій історії залишилась малопомічена постать. Це Георгій Зубко – чиновник із довгим корупційним шлейфом – експрезидент Федерації хокею України, – який у роки головування Євгенія Дихне у “Борисполі” був його заступником – директором із комерційної діяльності та стратегічного розвитку. Посада Зубка передбачала, що саме він безпосередньо курував процеси передавання в оренду торгових площ, що підтверджується його власними інтерв’ю у ЗМІ. Незважаючи на це, посадовець не тільки не отримав підозру НАБУ, але, як зі здивуванням зазначив журналіст KP.UA Євген Горін, нібито взагалі випав із поля зору правоохоронців.

Георгій Зубко

Проте, як виявляється, таке враження було оманливим. Судові матеріали у так званій “справі Дихне” свідчать: Георгій Зубко був одним із головних фігурантів розслідування НАБУ, ба більше – стосовно нього детективами проводилися негласні слідчі дії, що включали прослуховування телефонних дзвінків і зняття інформації з месенджерів. Чи означає це, що невдовзі на нас чекає новий “Міндічгейт” – цього разу у сфері авіації?

Дозвіл на прослуховування та невручена підозра

23 березня 2020 року Вищий антикорупційний суд виніс ухвалу, якою дав дозвіл детективам НАБУ на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно Георгія Зубка. Рішення було внесене до судового реєстру, але його текст наразі недоступний до перегляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про доступ до судових рішень”. Разом з тим, завдяки інсайдерам нам вдалося отримати зміст цієї ухвали ВАКС.

У ній, зокрема, йдеться про те, що саме Георгій Зубко як директор ДП “МА “Бориспіль” із забезпечення дохідності від неавіаційної діяльності готував попередні договори із ТОВ “Артерія Груп” і “Кофе Бар Плюс”, виконував їх і продовжував їхню дію, а також скеровував підписані документи своїй підлеглій Олесі Левочко – майбутній підсудній у справі про розкрадання бюджетних коштів. Втім, як свідчать судові матеріали, саме Георгій Зубко на листі ТОВ “Артерія Груп” від 8 червня 2017 року про продовження строків попереднього договору надав резолюцію “Для опрацювання”, на підставі чого угоду було продовжено. Вже 17 січня 2018 року чиновник, “достовірно знаючи, що попередні договори протирічать законодавству” (згідно формулювання детективів НАБУ), своїм листом надав дозвіл ТОВ “Артерія Груп” продовжити користуватись майном аеропорту “Бориспіль” на невизначений термін.

Ухвала Вищого антикорупційного суду про дозвіл НАБУ прослуховувати Георгія Зубка

Термінал D аеропорту “Бориспіль”. Архівне фото

На підставі цих фактів Національне антикорупційне бюро вважало, що пан Зубко міг “незаконно використати майно підприємства”, в результаті чого держава недоотримала доходу на понад 30 млн гривень. У клопотанні НАБУ до Вищого антикорупційного суду прямо сказано, що детективи підозрювали чиновника у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків), який карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років із забороною обіймати певні посади на строк до трьох років. Вивчивши надані детективами докази, слідчий суддя розцінив їх як достатньо вагомі, щоб дозволити НАБУ “знімати інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж” за абонентським номером Георгія Зубка (прослуховувати телефон), а також – “знімати інформацію з електронних інформаційних систем” (відслідковувати його листування у месенджерах).

Як ми знаємо, результати цих слідчих дій досі не були оприлюднені, як і не була вручена практично готова підозра для заступника гендиректора ДП “МА “Бориспіль”, який таємничим чином “випав” зі списку головних фігурантів справи про незаконну оренду приміщень аеропорту.

Фіктивний ремонт: схему Зубка розслідує СБУ

У матеріалах судового реєстру (зокрема, тих, що мають відкритий доступ) є і інші кримінальні провадження, які безпосередньо стосуються оборудок Георгія Зубка на посаді заступника гендиректора ДП “МА “Бориспіль”. Так, у 2022-2024 роках Бориспільський міськрайонний суд Київської області видав низку ухвал, задовольнивши клопотання слідчих Бориспільського районного управління поліції на проведення обшуків і вилучення документів у справі №42022112100000024.

Як свідчать судові матеріали, провадження було розпочате 18 лютого 2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу (розкрадання майна службовою особою). Слідство здійснює Нацполіції разом із Головним управлінням контррозвідувального забезпечення об’єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Служби безпеки України (СБУ). У центрі справи – 10 договорів, укладених у 2019-2021 роках між ДП “МА “Бориспіль” (в особі заступника гендиректора Георгія Зубка) та ТОВ “Коста-Проект” на загальну суму 9 млн гривень. За ці кошти підрядник начебто здійснив ремонт у низці приміщень летовища, включаючи командно-диспетчерський пункт (КДП) – стратегічно важливий об’єкт критичної інфраструктури. Разом з тим, як з’ясували слідчі, ТОВ “Коста-Проект” на момент проведення робіт не мало необхідної будівельної техніки. Фактично ремонт не був виконаний у повному обсязі, що підтвердили експерти Українського науково-дослідного інституту СБУ. Втім, посадовці ДП “МА “Бориспіль” (Георгій Зубко та його підлеглі) підписували фіктивні акти виконаних робіт, забезпечивши повну оплату неякісно наданих послуг. У чиїх кишенях осіла “різниця” – предмет розслідування правоохоронців.

Із судових матеріалів справи СБУ та Нацполіції проти Георгія Зубка та ТОВ “Коста-Проект”

Варто зазначити, що ТОВ “Коста-Проект” раніше фігурувало у журналістських розслідуваннях. За підприємством тягнеться довгий кримінальний шлейф – загалом 78 документів у судовому реєстрі, у яких, переважно, йдеться про розкрадання бюджетних коштів у змові з чиновниками. У низці кримінальних проваджень “Коста-Проект” згадується поруч з іншими компаніями – “АЛД Інжиніринг та Будівництво”, “Укрбуд Домінанта”, “Авгеліт”, “Сіларк Прайм” тощо, що дає підстави журналістам припускати існування єдиного злочинного угруповання, яке стоїть за мережею фіктивних підрядників.

Корупційний “почерк”

Роль Георгія Зубка у цьому злочинному угрупованні ще має встановити слідство. Разом з тим, варто нагадати, що раніше посадовець фігурував у низці корупційних скандалів, проте кожного разу виходив “сухим із води”. Так, саме Зубко у 2018 році відповідав за масштабний проєкт реконструкції перону перед терміналом D аеропорту “Бориспіль”, що обійшовся українським платникам податків у 1,05 млрд гривень. До участі у тендері з надуманих причин не були допущені більшість охочих, включаючи турецький “Онур”, а перемогла фірма “Альтіс-Констракшн” Олександра Глімбовського – тестя одіозного ексглави ДФС Романа Насірова. Як встановили журналісти “Наших грошей”, бетон для робіт був закуплений за ціною, на третину дорожчою за ринкову. Ще раніше, у 2017 році, так само під кураторством Георгія Зубка, фірма Глімбовського розширила термінал D за 120 млн гривень, аналогічно закупивши для цього “золотий” пісок – втричі дорожче ринкової ціни.

Крім того, як встановили журналісти KP.UA, у роки каденції Зубка у “Борисполі” замовлення на сотні мільйонів гривень отримувала фірма “Гарант-Енерго” його свояка та бізнес-партнера Михайла Реви. Як і у випадку з “Коста-Проект”, йшлося про ремонт об’єктів критичної інфраструктури летовища – складу паливно-мастильних матеріалів, зливу нафтопродуктів. Корупційний “почерк” пана Георгія помітний і у тому, як проводились тендери: в окремих випадках, “Гарант-Енерго” була єдиним допущеним учасником, або ж перемагала, пропонуючи вищу ціну, ніж конкуренти.

Як бачимо, загалом йдеться про можливі зловживання на суму, співставну із “Міндічгейтом”: десятки, якщо не сотні мільйонів гривень, переплачених державою Зубку та його поплічникам. Де могли осісти всі ці кошти? Торік журналісти повідомляли про елітну нерухомість, яка з’явилась у колишнього чиновника за останні роки. Так, якщо згідно декларації за 2021 рік Георгій Зубко володів лише однією квартирою у Києві, то вже у 2025-му у нього з’явилось житло площею 228,6 кв. метрів в Одесі, а також – обширні площі в одному зі столичних торгівельно-офісних центрів.

Нерухомість Георгія Зубка. Дані з державного реєстру

Нові факти, виявлені у судових реєстрах, свідчать про те, що правоохоронні органи уважно відстежують і документують незаконну діяльність ексчиновника, застосовуючи, в тому числі, негласні слідчі дії. Проте чи побачимо ми підозри у згаданих кримінальних провадженнях? Складається враження, що пан Зубко або має дуже високих “покровителів”, або ж нова “інформаційна бомба”, схожа на “Міндічгейт”, буде оприлюднена, коли настане слушний момент.

Тим часом, колишній посадовець, попри кримінальні провадження, не відсиджується в тіні, а намагається активно піаритись на “допомозі ветеранам”. Нещодавно він втрапив у черговий скандал, нібито “подарувавши” військовослужбовцю квартиру, що фактично не була викуплена у забудовника. Чи покладуть правоохоронці кінець такій безкарності – покаже час.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Корупційна діра в аеропорту “Бориспіль”: НАБУ готує новий “Міндічгейт”? появились сначала на Антикорупційна правда.

Ігровий ринок і механіка прибутків

Онлайн-казино в Україні активно використовують рекламу, стріми та блогерів для залучення гравців.

Система побудована таким чином, що постійні втрати користувачів формують стабільний фінансовий потік для операторів.

Cosmolot і структура бізнесу

Cosmolot працює через компанію ТОВ «Спейсикс» і позиціонується як український продукт.

Однак у розслідуваннях згадується зв’язок із особами, які мають досвід роботи в російському гральному бізнесі.

Після 2020 року компанія інтегрувалася у правове поле України, зокрема через статус Дія.City.

Мережа платформ і офшорів

Cosmolot і Cosmobet, за наявною інформацією, можуть діяти як пов’язані структури.

Фінансові операції можуть здійснюватися через мережу компаній і офшорних інструментів, включаючи платформи на кшталт XGen Solutions.

Частина коштів оформлюється як платежі за маркетинг або роялті.

Фінансові потоки і платежі

У схемах фігурують фінансові компанії, через які здійснюється обробка платежів.

Кошти можуть дробитися та переводитися за кордон, що ускладнює відстеження їхнього походження та кінцевих отримувачів.

Також згадуються механізми «повернення депозитів», які можуть використовуватися для оптимізації податкових зобов’язань.

Судові рішення і блокування

У разі блокування діяльності компанії використовують судові механізми для розблокування рахунків.

Це дозволяє відновлювати роботу навіть після втручання правоохоронних органів.

Роль регулятора

Регуляторні органи впровадили інструменти контролю ринку, однак ефективність цих заходів залишається предметом дискусії.

Частина експертів вважає, що існуючі механізми не перекривають повністю тіньовий сегмент.

Публічний імідж і комунікації

Компанії створюють імідж легального бізнесу через партнерства, публічні заяви та міжнародні зв’язки.

Водночас критики зазначають, що це не завжди відображає реальні фінансові процеси.

Розслідування і правоохоронці

Правоохоронні органи розслідують можливі порушення у сфері грального бізнесу.

Відкриті кримінальні провадження мають встановити обставини руху коштів і відповідність діяльності законодавству.

Висновок

Ситуація навколо Cosmolot і пов’язаних структур демонструє складність контролю грального ринку.

Ключовим питанням залишається прозорість фінансових потоків і ефективність державного нагляду.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Cosmolot і офшори: як онлайн-казино виводить мільярди українців за кордон появились сначала на Антикорупційна правда.

«ЄТС Україна» та «Єдина Торгова Система-Київ» у кримінальному провадженні

Українські компанії «ЄТС Україна» та «Єдина Торгова Система-Київ», що працюють на ринку хімічної сировини, фігурують у кримінальному провадженні №62023100110000100. Слідство стосується можливого фінансування держави-агресора.

Розслідування проводить управління Державного бюро розслідувань у Києві.

За даними слідства, кінцевими бенефіціарними власниками цих підприємств можуть бути громадяни Російської Федерації. Серед них називають Андрія Школу та Тетяну Школу.

Версія слідства

За версією правоохоронців, прибутки компаній, а також податки та інші фінансові платежі, могли використовуватися для підтримки економіки Росії. Це, у свою чергу, могло забезпечувати фінансову або матеріальну допомогу державі-агресору та її збройним формуванням.

Слідство вважає, що таким чином підприємства могли бути залучені до економічної діяльності, яка прямо або опосередковано підтримує російську сторону.

Формальна зміна власності після 2014 року

Після початку російської агресії у 2014 році структура власності компаній, за даними розслідування, була змінена. Формально контроль над підприємствами перейшов до громадянина Швеції Кая Леннарта Петтерссона.

Він пов’язаний із компанією UTS Scandinavia AB, на яку були оформлені корпоративні права.

Однак, як стверджують слідчі, фактичний контроль над бізнесом міг залишатися у представників з Росії.

Зв’язок із російською групою «Єдина Торгова Система»

За даними розслідування, українські компанії можуть входити до групи «Єдина Торгова Система», яка працює в Російській Федерації.

Ця структура є одним із великих дистриб’юторів хімічної сировини та харчових інгредієнтів.

Слідчі зазначають, що основний сервер групи розташований на території Росії. За їхніми даними, обмін інформацією між українськими та російськими представниками міг здійснюватися через спеціальні канали зв’язку.

Обшуки та вилучення документів

У серпні 2023 року під час обшуку на одному зі складів правоохоронці вилучили оборотно-сальдову відомість компаній.

Згідно з документами, на складах зберігалися значні обсяги хімічної сировини. Йдеться, зокрема, про поліетилен, епоксидні смоли та різні хімічні добавки.

Після арешту частини майна діяльність компаній частково призупинилася, а представники бізнесу подали низку скарг до суду щодо обмежень, накладених у межах кримінального провадження.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Школа Андрій і Тетяна у центрі розслідування: українські хімкомпанії перевіряють на зв’язки з РФ появились сначала на Антикорупційна правда.

За останні місяці співробітники БЕБ фактично взяли Одесу під контроль, зосередившись на підпільних ігрових залах, які роками працювали безперешкодно. Йдеться про казино, що функціонували цілодобово на вулицях Дегтярній, Новосельського, Малій Арнаутській, Європейській та на проспекті Ярослава Мудрого — у самому серці міста.

До недавнього часу ці заклади перебували під негласним «дахом» колишнього керівника ГУНП в Одеській області Олександра Беха. Саме за його каденції гральні зали не зазнавали системного тиску й продовжували працювати майже відкрито. Але правила гри різко змінилися після ухвалення рішення про перерозподіл ринку.

Ключовою фігурою в цій операції став чинний керівник БЕБ Олександр Цивінський — колишній детектив НАБУ. За інформацією джерел, саме через нього було запущено масштабну «зачистку» одеського грального підпілля.

Важливо, що ініціатива активізації БЕБ надійшла не зсередини служби. У Монако нині проживає ексспівробітник БЕБ Віталій Гагач — колишній колега Цивінського. Саме він підтримує тісні зв’язки з одіозним одеським бізнесменом Вадимом Альперіним, який десятиліттями вирішує свої бізнес-питання через силові структури.

За логікою, підтвердженою джерелами, ланцюжок виглядає так: Альперін → Гагач → Цивінський. Саме цим маршрутом був переданий запит на «очищення» одеського грального ринку — з витісненням старих кураторів, демонтажем попередніх домовленостей і проведенням своєрідної «інвентаризації» підпільного бізнесу.

Результат не змусив на себе чекати. За останні два місяці детективи БЕБ, діючи за прямими вказівками керівництва, провели серію масових обшуків. Адміністраторів залів жорстко пресували, обладнання вилучали, готівку конфісковували. За оцінками джерел, лише вартість вилученого ігрового обладнання сягає кількох мільйонів гривень. Окремо вилучено готівки більш ніж на 50 мільйонів гривень.

При цьому кримінальні провадження відкривають не проти реальних бенефіціарів бізнесу, а проти адміністраторів — здебільшого молодих людей, які формально числилися відповідальними особами. Саме вони стануть «крайніми», тоді як справжні власники залишаться в тіні.

Показово, що самі казино нікуди не зникають. Обладнання замінять, персонал оновлять, і робота продовжиться — вже під управлінням нових «господарів».

За даними джерел, наступний етап переділу вже стартував. Контроль над одеським гральним підпіллям поступово переходить до представників прокурорського середовища та чинного голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера. У його оточенні не приховують: очікування призначення на посаду генерального прокурора затягнулося, а ринок підпільних казино залишається одним із найприбутковіших джерел швидкої готівки.

Таким чином, події в Одесі — це не ліквідація нелегального грального бізнесу, а його переформатування. БЕБ у цій схемі виступає не як орган боротьби з тінню, а як важіль тиску та інструмент зміни кураторів. Казино продовжать працювати. Зміняться лише прізвища тих, хто збирає кеш, і силовики, які забезпечують їм «спокій».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Гра в одні ворота: як БЕБ «зачищає» гральний ринок Одеси під нових кураторів появились сначала на Антикорупційна правда.

Ще рік тому на Чернівецькій митниці співробітники ДБР спільно з митниками «випадково» зупинили цистерни, в яких замість газу їхали підроблені сигарети для Євросоюзу. Схема була настільки нахабною, що після гучного затримання… нічого не змінилося. Ті самі цистерни й далі курсують до кордону. Без вироків. Без арештів. Без наслідків.

Слідство називає ключовим виробником харківського підприємця Юрія Карфіка та його компанію ТОВ «Табако Дом». Формально — ліцензія на сигарети марки «ТТ». Фактично — нелегальний конвеєр з підробки Marlboro, Bond, Parliament та інших світових брендів. Щомісяця — понад 7 тисяч коробок, тобто близько 3,5 мільйона пачок фейкового тютюну, який заповнює чорний ринок України та ЄС.

Географія виробництва нагадує карту спецоперації. Виготовлення — у Києві, на бульварі Вацлава Гавела. Ферментація та зберігання тютюну — в Ужгороді. Готовий контрафакт — у селі Гора під Борисполем. Фільтри — в Харкові. Усе рознесено по країні, щоб у разі обшуків «відрізали» лише хвіст, але не голову.

Окремий інтерес викликає склад засновників «Табако Дому». Серед них — Дмитро Мішалов, колишній співробітник управління податкових ризиків ДПС. За часів керівництва Олексія Любченка його ім’я фігурувало у справах про ПДВ-«скрутки». За даними джерел, саме Мішалов забезпечував Карфіку зелене світло для реєстрації податкових накладних — без питань і блокувань.

Сам Карфік у тіньових колах давно відомий як «конвертатор» ПДВ і співвласник ТД «Столичний ювелірний завод». У бізнес-середовищі за ним закріпилося прізвисько «Ювелір». Його спосіб життя це лише підтверджує: Porsche Panamera для поїздок містом, а на дружину Олесю Усатенко записані Rolls-Royce, Porsche Cayenne та Mercedes-Maybach.

Внутрішній ринок контрафакту тримає Кирило Мамонтов — харків’янин, який давно осів в Італії, у Форте-дей-Мармі. Саме він вибудував мережу з сотень торгових точок у Києві, Харкові, Дніпрі та інших містах, де продається виключно нелегальний тютюн. Чорну бухгалтерію українського сегмента веде Юрій Даниляк.

Масштаб цієї мережі не залишає сумнівів: без системного прикриття з боку правоохоронних і контролюючих органів вона просто не могла б існувати. Але прикриття є — стабільне й надійне.

Родина Мішалових і раніше спливала у скандалах — від будівельних афер до контрабанди сигарет. Їхня публічна активність у дніпровському «Хабаді» дивним чином не заважає їм почуватися повністю недоторканними навіть під час війни.

Поки держава воює за виживання, контрафактні сигарети спокійно їдуть до кордону. Бюджет втрачає мільйони. А організатори тіньової імперії — на волі, з люксовими автопарками й повною впевненістю у власній безкарності.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Тютюновий конвеєр безкарності: як Юрій Карфік і Дмитро Мішалов роками ганяють контрафакт через митницю появились сначала на Антикорупційна правда.

«Шановні «правоохоронці» у мене є тільки одне питання. Можна було прийти з обшуком не сьогодні зранку, а хоча б завтра?» — написав мер Дніпра Філатов.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В мерії Дніпра проходять масові обшуки появились сначала на Антикорупційна правда.

У деклараціях – мінімум: одна квартира у дружини, житло на дітей, авто на батьках, кілька “білих” доходів. Його дружина Оксана Мельник до вторгнення РФ працювала прокурором у Київській міській прокуратурі — і виглядало все чесно та бідно. Але саме прокурорсько-адвокатське середовище привело журналістів до тих, хто міг “вести” сім’ю Мельників усі ці роки.

5 грудня Мельник з’являється на поважному XVII KYIV CRIMINAL LAW FORUM, партнером якого виступає адвокатське об’єднання EQUITY. Його керуючий партнер — відомий адвокат Олег Маліновський, захисник людей із гучних справ, пов’язаних з оточенням скандального екснардепа Олександра Грановського.

У “EQUITY” раніше працював і адвокат Віктор Барсук — теж зі “старого кола” Грановського, якого роками вважали куратором прокуратури. Журналісти навіть фіксували їхні зустрічі. Сам Грановський користувався автівками, записаними на цих адвокатів.

Дружина Барсука — Марина Барсук, суддя, яка відома своїми розкішними статками та скандальними подіями в компанії підсанкційного бізнесмена Павла Фукса.

Участь Мельника у форумі адвокатів — лише видима частина історії. Насправді зв’язок значно глибший.

З’ясувалося, що теща Мельника — Олена Купчук — у 2012–2013 роках керувала компанією “Санхаусінвест”, яка маскувалася під фінансову установу, але фактично слугувала ширмою для конвертаційного центру, що працював просто навпроти будівлі МВС — на вулиці Богомольця, 7/14. У тому ж приміщенні працювала депутатська приймальня регіонала Ельбруса Тедеєва, що забезпечувала “недоторканність” офісу для силовиків.

У тому ж офісі часто з’являвся скандальний адвокат Олексій Кучер, пізніше депутат “Слуги народу”, голова Харківської ОДА та чинний очільник Держрегуляторної служби. Він добре відомий своєю участю у гучних справах, зокрема “рюкзаків Авакова”. Кучер — власник 77 біткоїнів і близький до того самого кола Грановського та Авакова.

Не дивно, що й у Мельника — криптогаманець на понад 400 тисяч доларів. За даними джерел, саме Кучер “навчив”, як ховати гроші у крипті.

В офісі на Богомольця “варились” і фінансові, і “сміттєві” схеми, а операції проходили через банк “Південний”, який пов’язували з партнером Грановського Адамовським. Сам банк фігурував у справі про віджим ТРЦ Sky Mall.

До 2021 року Оксана Мельник працювала у прокуратурі, яка, за даними ЗМІ, перебувала під впливом Грановського. Адвокати з його оточення користувалися офісом на Богомольця, де працювала її мати.

Зараз Оксана Мельник працює адвокаткою і вже захищає чиновницю з екологічного управління Марину Тіщенкову, відому з більш ніж 50 протоколів про корупцію.

Джерела стверджують: реальні активи сім’ї Мельника значно більші за те, що можна знайти в декларації. Просто реєстри майна закриті. Та переплетення прізвищ — Грановського, Маліновського, Барсука, Кучера, Тедеєва, Фукса — в одній будівлі навпроти МВС змушують повірити співрозмовникам.

Адже саме там, на Богомольця, Мельнику могли показати головний урок тіньового бізнесу: кашу потрібно ховати там, де її ніхто не має права шукати.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заступник начальника слідчого управління столичної поліції Яків Мельник через власну тещу “кришує” конвертаційні центри та сумнівні фінансові структури появились сначала на Антикорупційна правда.

Колишнього тимчасово виконуючого обов’язки першого віцепрезидента ДП “НАЕК “Енергоатом” було затримано. Його підозрюють у зв’язках з росіянами. Про це повідомляє генеральний прокурор Руслан Кравченко у Telegram.

Сообщение Затримано колишнього топпосадовця “Енергоатому” Юрія Шейка: його підозрюють у зв’язках з Росією появились сначала на Антикорупційна правда.

Один із таких — Володимир Скоробагач, колишній заступник голови Харківської облради, якого НАБУ звинувачує у завданні “Укренерго” збитків на понад 58 мільйонів гривень. Поки держава воює, він відпочиває на Лазуровому узбережжі, насолоджується сімейними прогулянками й спортивними перегонами сина.

За версією слідства, у 2022 році Скоробагач через підконтрольні компанії — ТОВ “Паверсток”, ТОВ “Оптима-Прайс”, ТОВ “Наша енергетична компанія” та ТОВ “Мідбор” — провернув аферу з купівлею електроенергії. Кошти, які мала отримати держава, були “розчинені” через фіктивні фінансові структури і легалізовані через болгарські рахунки.

Ключова фігура у схемі — Ірина Хасьянова, бізнес-партнерка дружини Скоробагача Вікторії. Разом вони володіють компаніями “Сигма-ЛК”, “Містер Стейк” та “Харківський м’ясопереробний завод”. Саме через ці фірми проходили тіньові потоки.

Ще одна персона у справі — колишня модель і “Королева України-2018” Яна Лаурінайчуте, яка фігурує як засновниця “Оптима-Прайс”. Під час обшуків детективи вилучили печатки з її ім’ям і підписом “В. Скоробагач — директор”.

Лаурінайчуте нині мешкає у Дубаї, де володіє інвестиційною компанією, пов’язаною з ринком елітної нерухомості. Її онлайн-профілі підтверджують життя в ОАЕ, а в ЗМІ згадується, що вона купувала нерухомість у самого Скоробагача.

Серед документів, вилучених під час обшуків у Києві, слідчі знайшли печатку Frendisk Holdings Limited (BVI) — компанії, пов’язаної з депутатом Харківської облради від забороненої ОПЗЖ Володимиром Юрковим.

Дружина ексчиновника Вікторія Скоробагач також фігурує у справі про “конвертаційний центр”. Її компанія “Лалсат Інтернаціональ Україна” підозрюється в участі у схемах відмивання грошей через фіктивні фірми.

Попри всі звинувачення, родина Скоробагачів веде безтурботне життя. Їх бачать у Монако, Сен-Тропе, на трасах європейських картингових змагань.

Дочки ексчиновника також не пасуть задніх. Карина Дегтяр, дочка від першого шлюбу, мешкає у Франції, а Марія Скоробагач — у Лондоні. Марію навіть штрафували в Україні за нетверезе водіння під час комендантської години, коли вона “каталася нічним Харковом”.

Нині справа щодо організованої групи Скоробагача передана до суду. Питання лише одне — чи дістане українське правосуддя чергового “втікача з Лазурки”.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Монако, спорткари і трюфелі під час війни: як родина харківського ексчиновника Володимира Скоробагача живе на широку ногу, поки НАБУ рахує мільйони збитків “Укренерго” появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, “Енергоатом” опинився під контролем організованої групи, яка вимагала у підрядників “відкати” — від 10 до 15% від суми контрактів. Брудні гроші відмивали через офіс у центрі Києва, що належав родині екснардепа Андрія Деркача — людини з давніми зв’язками у проросійських колах.

Після публічного розголосу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції — питання державної безпеки. Невдовзі Кабінет Міністрів на чолі з Юлією Свириденко розпустив наглядову раду НАЕК “Енергоатом”, а згодом було оголошено про відсторонення міністра енергетики Германа Галущенка.

Фігуранти скандалу

Серед осіб, яких слідство вважає причетними до схеми:

• бізнесмен і співзасновник “Кварталу-95” Тимур Міндіч (“Карлсон”);

• ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”);

• виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (“Тенор”);

• учасники “бек-офісу” легалізації коштів — Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко та Людмила Зоріна.

Слідство вказує, що Міндіч і Цукерман створили злочинну організацію, яка системно вимагала “відкати” й відмивала кошти через фіктивні компанії.

Особливу роль, за даними прокурорів, відігравав міністр енергетики Герман Галущенко — під кодовим ім’ям “Сігізмунд”. Саме він, за даними детективів, допомагав координувати зв’язки між міністерством та “Енергоатомом”.

11 листопада НАБУ оприлюднило нові докази: офіс, через який відмивали кошти, відвідував колишній віце-прем’єр Олексій Чернишов (“Че Гевара”).

Ім’я Міндіча, відомого бізнесмена та співвласника студії “Квартал 95”, уже давно фігурує у розслідуваннях щодо впливу великих грошей на державну енергетику. У медіа його неодноразово пов’язували з олігархом Ігорем Коломойським і представниками президентського оточення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Корупційний ланцюг “Енергоатому”: хто стоїть за мільйонними “відкатами” появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение НАБУ викрило корупційну схему в енергетиці появились сначала на Антикорупційна правда.

Меценат із тінню ФСБ

У відкритих джерелах можна знайти лише одну «позитивну» історію про Бову — публікацію російською мовою на невідомому сайті під назвою «Владимир Бова: меценат или бизнесмен всегда должен помогать родному городу».
У ній він говорить про «допомогу рідному місту», але не пояснює, як саме допомагає і яке саме місто вважає рідним.

Там же поруч із ним згадують одіозних проросійських діячів — Віктора Медведчука, Андрія Портнова, Вадима Новінського та Вадима Столара.
«Меценат» у такій компанії виглядає як добре замаскований агент впливу.

Від кол-центрів до кримінальних справ

2021 рік. У Києві викривають мережу кол-центрів, які видурювали гроші у громадян, прикриваючись «інвестиційними компаніями».
Серед назв — TON System, Wf-wf, «Протект Преміум Груп», «Лайтпрограм» і «Гарант».
Вони працювали з російськими банками і корпорацією «Газпром».

За даними активістів, саме Володимир Бова був тіньовим «дахом» цієї схеми — домовлявся з правоохоронцями й отримував частку прибутку.
Попри докази й обшуки, у суді він знову не отримав реального вироку.

Викрадення бізнесмена і дивне правосуддя

2017 рік. Група осіб, серед яких був і Бова, намагається викрасти власника Обухівського картонного комбінату Володимира Крупчака.
За цю операцію їм обіцяли 17 мільйонів доларів.

Серед підозрюваних — і тодішній начальник поліції Обухівського району Денис Ярославський.
Замість тюрми — м’яке рішення суду: усіх випускають під заставу. Бова виходить за 134 тисячі гривень. А в 2024 році суд узагалі виправдовує обох.

Обидва, до речі, мають спільний бізнес — ТОВ «ЛЕГАЛ ВЕЙ ГРУП».
І поки Ярославський говорить у соцмережах про «вірність присязі», Бова продовжує заробляти і уникати відповідальності.

Побиття, зв’язки і тиша СБУ

2016 рік — ще один епізод: побиття знайомого біля клубу «Mozgi».
Бова отримує умовний термін, але вирок не заважає йому згодом спокійно служити в армії.

За словами джерел у правоохоронних органах, Бова має потужне прикриття у Службі безпеки України.
Він начебто «ділиться прибутками» від шахрайських схем із певними офіцерами.
І це пояснює, чому жодне кримінальне провадження проти нього не доведено до вироку.

Гуманітарка, ССО і теракти

Після початку повномасштабної війни Бова потрапив до лав Сил спеціальних операцій — і став командиром частини.
Його люди кажуть, що це була золота жила: саме тоді до України масово надходила волонтерська допомога, яку «командир» успішно розтягував.

Нині правоохоронці готують йому підозру у розкраданні гуманітарки.
Але це не єдине. У його частині фіксували теракти, під час яких постраждали українські військові.
Слідство підозрює, що Бова міг координувати дії за вказівками з Росії. У ФСБ він нібито має псевдонім — «Дірявий».

Агент із імунітетом?

Сьогодні Володимир Бова — людина без вироку, але з величезним шлейфом злочинів.
Його історія — це про те, як система дозволяє небезпечним людям жити, збагачуватись і навіть служити в армії, використовуючи її як прикриття.

І якщо правоохоронці не доведуть до кінця справу про розкрадання гуманітарки,
Бова «Дірявий» залишиться не просто безкарним, а впливовим агентом у самому серці країни, що воює.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Агент «Дірявий». Як Володимир Бова роками уникає відповідальності — і тепер підозрюється у розкраданні гуманітарки появились сначала на Антикорупційна правда.

Посадовець однієї з військових частин Миколаївщини налагодив незаконні оборудки з пальним для української армії, в результаті чого завдав збитків державі на понад 24 млн гривень. Про це повідомляє пресслужба ДБР.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Посадовець військової частини на Миколаївщини розікрав сотні тонн пального для ЗСУ появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение В Україні викрили масштабну оборудку із грошима агропідприємств появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение За втікачем Тимуром Міндічем розпочато полювання. Зеленський звернувся за допомогою до Буданова появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение В елітному підрозділі НАБУ викрили “крота” ФСБ появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение СБУ викрила чинного нардепа Федора Христенка в зв’язках з Росією появились сначала на Антикорупційна правда.

Ця схема дозволяє як виводити валюту з країни, так і маскувати контрабанду під виглядом товару, імпорт якого звільнений від митних платежів і ПДВ.

Волинська митниця: понад 100 млн доларів фантомами

Аналіз митних декларацій свідчить, що найбільші обсяги фіктивного імпорту були зафіксовані на Волинській митниці. Серед фігурантів — Володимир Макар, Олександр Сухий, Андрій Шкаран, Наталія Савош та Олександр Волін. Через них оформлювалися вантажі нібито від іноземних компаній, таких як Wharvest Ltd, Starnine Sales Ltd, Latuna Limited та інші, на користь низки українських фірм, зокрема ТОВ “Сенфіджо Інд”, “Поліпром Контур”, “Лоялхілз Груп” тощо.

Львівська область: ще 100 мільйонів — в нікуди

На Львівщині підроблені декларації оформлювали митники Юрій Попов, Ольга Романів та Тарас Лещишин. За їх участі “ввозилися” дрони від компаній Borbit EU S.R.L., Universum – Baltyckie Centrum Logisticzne Sp. z o.o., M.D. and Partners Sp. z o.o., E-Trade Group Sp. z o.o. для українських компаній, які, як виявилося, не отримували жодного реального товару.

Одеська митниця: під дрони маскують іще й інші схеми

На півдні країни схема діяла за підписами Романа Гайдаржи та Олега Глаголєва. Через них оформлювалися постачання нібито від Optima Trade Ltd, Absales Group Ltd, Wharvest Ltd та інших на адресу компаній “Вітал Прогрес”, “Пеппер Стар”, “Сенфіджо Інд”, “Тедарік” і “Трансглобус”. Загальна сума таких операцій — понад 50 млн доларів.

Крім того, джерела повідомляють про ще одну схему, налагоджену начальником митниці Андрієм Колівером. Тамтовари свідомо перекваліфіковують: змінюють коди, підміняють назви або занижують вагу та вартість, що дозволяє уникати податків.

Чернівці та Закарпаття: ще десятки мільйонів в офшори

На Чернівецькій митниці Ілля Ткачук та Віталій Лахман легалізували фантомний імпорт на 20 мільйонів доларів. Псевдовантажі оформлювались на ТОВ “Пеппер Стар”, “Лоялхілз Груп”, “Нексус Торг” — від імені таких структур, як Torque Trade Ltd, Latuna Ltd, Neotrade Ltd.

На Закарпатті Дмитро Гончарук та Юлія Лазарчик сприяли оформленню декларацій для фіктивного імпорту від EUA Invest Group, Kamelot Sp. z o.o. — на компанії “Моті” та “Грейт Ентерпрайз”. Сума операцій — понад 15 млн доларів.

Київщина: ще десятки мільйонів — без реального товару

Митник Андрій Бєлов забезпечив оформлення “ввезення” дронів на десятки мільйонів доларів. Зокрема, від BFM Enterprises LLC, Cosenbase Ltd, Jet DP Sp. z o.o., Euro Line Sp. z o.o., Lemiurg LLC — на користь компаній “Тем-Ро”, “Анвер Торг”, “Експорт Мастер”, “Технопроф”, “Євро Стандарт Групп”, “Сейлкомтрейд” та “Білдінг Старс”.

Системна проблема

Усі перелічені митники, за даними джерел, не лише забезпечували фіктивне оформлення дронів, а й брали участь у схемах прикриття контрабанди техніки Apple. Така техніка завозиться автобусами з Європи під виглядом особистих речей.

До прикриття причетні й керівники регіональних митниць: очільник Львівської митниці Андрій Кузнік, керівник Чернівецької — Юрій Герасимов, Закарпатської — Ілля Ніжніков, Волинської — Дмитро Стасенко.

Ціна тіні: 3,3 млрд доларів втрат щороку

За оцінками фахівців, щорічний обсяг контрабанди в Україну сягає $10,8 млрд. Прямі втрати для державного бюджету становлять щонайменше $3,3 млрд. Схеми, подібні до “дронової”, — лише верхівка айсберга системної проблеми на українській митниці.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Фейковий ввіз дронів через митницю: хто потрапив до списку учасників схеми появились сначала на Антикорупційна правда.

З 2023 року «Даймонд Пей» надавала платіжні послуги для Cosmolot (ТОВ «Спейсикс») та Vbet (ТОВ «ВБЕТ Україна»), здійснюючи прийом коштів від гравців, переказ виграшів і повернення залишків. Після арешту рахунків Vbet у 2024 році на рахунках «Даймонд Пей» почали накопичуватися значні суми, які більше не передавались організаторам азартних ігор.

У липні 2024 року Національний банк України анулював ліцензію «Даймонд Пей» через недостовірну інформацію, надану для її отримання, а також через зв’язки власника з Росією. Згідно з даними НБУ, компанія контролюється через ТОВ «Даймонд Консалт», а її бенефіціар не має бездоганної ділової репутації.

За інформацією Бюро економічної безпеки, у серпні–вересні 2024 року було реалізовано схему з використанням низки фіктивних компаній: ТОВ «Тач-Стар», ТОВ «ТРК Тех», ТОВ «Мідлскай», ТОВ «Кирамит» та ТОВ «Лентіс Девілс». Вони подали судові позови до «Даймонд Пей» на загальну суму понад 300 млн грн, стверджуючи про нібито надані послуги, включаючи IT-розробки та рекламу. Слідчі вважають ці договори фіктивними.

Ключову роль у схемі відіграли рішення Мар’їнського районного суду Донецької області, які ухвалювалися в стислі терміни. На їх підставі кошти переказувалися на рахунок приватного виконавця, а далі — на компанії-позивачі. Наприклад:

• 28–29 серпня 2024 року з рахунку «Даймонд Пей» у «Сенс Банку» було переказано 53,8 млн грн, з яких 48,9 млн грн отримало ТОВ «Кирамит» за «рекламні послуги».

• 2 жовтня 2024 року з рахунку в АТ «ЄПБ» переказано 72,51 млн грн, які частково були розподілені між п’ятьма маловідомими компаніями з ознаками фіктивності.

Ці структури, за висновками БЕБ, виконували роль транзитних фірм, через які кошти передавалися іншим ризиковим суб’єктам.

У період з вересня по листопад 2024 року «Даймонд Пей» намагалася здійснити додаткові перекази на загальну суму понад 154 млн грн, посилаючись на нові судові рішення. Проте «Укргазбанк» та «Ощадбанк» заблокували ці операції відповідно до законодавства про протидію відмиванню коштів, що дало слідчим час на реагування.

Зрештою, Шевченківський районний суд м. Києва наклав арешт на кошти компанії на рахунку в «Укргазбанку» на підставі клопотання Офісу Генерального прокурора.

Онлайн-казино Vbet пов’язують з Артуром Гранцом, Cosmolot — з компанією Nevada Gaming, що належить Сергію Токарєву та громадянину Німеччини Арнульфу Нойманн-Дамерау.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Cosmolot і Vbet можуть бути причетні до виведення арештованих коштів через «Даймонд Пей» — розслідування БЕБ появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение В Мадриді застрелили Андрія Портнова появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение В Україні викрили міжнародну мережу шахраїв появились сначала на Антикорупційна правда.

У Львові продовжуються «набіги» на обмінні пункти під надуманими приводами, що є наслідком фальсифікації матеріалів кримінальних проваджень слідчими Національної поліції України.

4 квітня 2025 року в приміщення обмінного пункту ТОВ «ПРЕМІУМ ФІНАНС» за адресою: м. Львів, вул. Академіка Гнатюка, будинок 15, прикриваючись виконанням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, вдерлись представники Національної поліції України на чолі зі слідчим Головного слідчого управління Шнайдерським Дмитром Сергійовичем та оперативниками ГУНП у Львівської області та місті Києві.

«Маски-шоу» почались одразу з вирізання вхідних дверей до приміщення без намагання цивілізовано пояснити причини візиту. Повний склад «ОЗУ в погонах»: слідчий групи ГСУ НПУ Збишко І.В., слідчий слідчої групи ГСУ НПУ Шнайдерський Дмитро Сергійович, старший оперуповноважений в ОВС УПК в м. Києві Величко Віталій Вікторович, оперуповноважений УПК у Львівській області Щеснак Віктор Михайлович, оперуповноважений УПК в м. Києві Панфьоров Іван Павлович, оперуповноважений УПК в м. Києві Наголовченко Максим Сергійович, прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, ОГП Ковальов І.І.

Результат нібито візиту співробітників поліції з Києва у пункт обміну валют ТОВ «Преміум Фінанс» у Львові

«Нам раніше погрожували, що якщо ми не будемо сплачувати 15 тисяч у.о. щомісяця, в нас почнуться проблеми. Коли ми відмовили цим хабарникам, бо у нас немає такого прибутку, один з них відповів: «Чекайте на проблеми, ми вас знищимо». Ось вони і почались… Соромно за країну, куди дивиться Татаров (заступник голови Офісу президента — ред) та його найвища правоохоронна влада», — нібито розповіли постраждалі.

Наразі нібито виявлено, що нібито керував свавіллям слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України Збишко Ілля Володимирович, а прокурором, який нібито підтримав його дії — Ковальов Іван Ігорович. Останній працює в органах прокуратури з 2010 року. Примітно, що на сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів оприлюднена не одна догана відносно прокурора Ковальова, серед яких і догана за отримання подарунків від слідчих ГСУ НПУ, що містить ознаки корупції. Іван Ковальов нібито є негласним посередником поміж працівниками Нацполіції та керівництвом Департаменту з нагляду за додержанням законів Національною поліцією Офісу Генерального прокурора щодо розподілу коштів, отриманих в результаті тиску на бізнес.

Збишко Ілля Володимирович

Шнайдерський Дмитро Сергійович

Суддя Печерского районного суду Києва Світлана Гречана

Начальник Головного управління Нацполіції у Львівській області Олександр Шляховський

Керівники Національної поліції України Іван Вигівський, Максим Цуцкірідзе, Юрій Виходець та В’ячеслав Куліуш

“Антикорупційна правда”

Сообщение Стало відомо, хто з підлеглих голови Нацполіції Івана Вигівського організував “набіги” на обмінні пункти у Львові появились сначала на Антикорупційна правда.