Ексзаступник колишнього мера Києва Леоніда Черновецького Денис Басс займається елітним будівництвом у Москві. До того ж, російське громадянство Басса не завадило йому стати власником “Київпроекту” та ТРЦ “Апрєль”. Звідки до цих компаній йдуть кошти на купівлю забудов в Україні і чому Басс у 2018 році так активно займався девелопментом у столиці – далі в матеріалі.
Денис Басс, ексзаступник мера Києва Леоніда Черновецького, займається будівництвом елітного житлового комплексу “Зорге 9” у Москві. Відео про це будівництво розміщено на ютуб-каналі – саме там видно, як генеральний директор “ST MICHAEL” Денис Басс перевіряє хід робіт на “Зорге 9”.
Водночас ексчиновник залишається власником будівель у Києві, а один з його столичних активів, “Київпроект”, навіть проходить масштабну реконструкцію. І у власність їх він набув уже під час проведення в Україні АТО та маючи російський паспорт. А ще відкриті джерела повідомляють про зв’язок Басса з підприємцями Шомонко и Тимошенко, які близькі до Дмитра Ісаєнка, секретаря Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади та віцепрезидента Конфедерації будівельників України. Це лобістська структура, яка поєднує великих забудовників. А тому поки в державі йде війна, російський забудовник сміливо може просувати свій бізнес у столиці України. Проте більш детально про бізнес-зв’язки Басса журналісти СтопКору розкажуть у наступній публікації.
Професійні злети і падіння Басса
Денис Басс одразу ж після отримання університетської освіти влаштувався до АКБ “Правекс-Банк”, який був головною бізнес-структурою Леоніда Черновецького, на той час ще народного депутата України. Свою кар’єру в банку Басс починав як менеджер групи технічних секретарів, потім став начальником відділу маркетингу, а ще пізніше очолив два столичних відділення банку – Дорогожицьке та Пушкінське.
Далі його кар’єра стрімко зростає: віцепрезидент АКБ “Правекс-Банк”, старший віцепрезидент банку та заступник голови правління того ж банку.
Вже у 2005-2006 роках Басс був включений до п’ятірки найкращих українських банкірів за результатами річного фінансового рейтингу, проведеного газетою “Бізнес”. Кілька разів його колеги з інших вітчизняних банків обирали членом Ради директорів асоціації VISA Україна.
Коли Леонід Черновецький 2006 року був обраний мером Києва, то привів із собою цілу команду з “Правекс Банку”, і Басс отримав одну з найвищих посад у КМДА. Він керував головними відділами, такими як фінанси, економіка та інвестиції, транспорт, зв’язок та інформатизація, взаємодія з масмедіа та громадськістю, комунальна власність, промислова та інноваційна політика.
І вже за рік, у 2007-му, Басс отримує посаду першого заступника голови КМДА та виконує обов’язки начальника головного управління економіки та інвестицій. Проте у середині травня Черновецький призначив на цю посаду іншу особу, не пояснивши деталей такого рішення. Тоді мер лише зазначив, що “комбінувати дві посади – це дуже велика відповідальність та навантаження”.
Коли в березні 2010 року до влади прийшов Віктор Янукович, Черновецький провів реорганізацію структури управління КМДА. Тоді ж Басс був переведений на посаду заступника, а уже в червні 2010 року звільнився з посади в КМДА.
У 2012 році Денис Басс вирішив переїхати до Москви та очолив російську компанію “Інтурист”.
Повернення до Києва
Російська газета “Ведомости” у той час писала про зв’язки Басса з Володимиром Євтушенковим, який перебуває під санкціями в Україні. Відкриті джерела пишуть, що Басс намагається легалізувати гроші Євтушенкова в Україні, уникнувши санкцій. А тому й повернувся до Києва 2018 року і став девелопером. І тут варто пригадати, що з 2014 року в Україні проводилась АТО. Так от саме тоді, за інформацією, наданою LIGA.net, група інвесторів на чолі з Денисом Бассом стала власниками інституту “Київпроект”, який володіє офісною будівлею у центрі Києва. Вірніше сказати, у 2017 році Traylory Ventures придбала “Київпроект”, і Басс став партнером у цьому проєкті. Будівля “Київпроекту”, розташована на вулиці Богдана Хмельницького, має 16 поверхів і загальну площу близько 25 000 квадратних метрів.
“Ця будівля радянського типу, але завдяки вдалому розташуванню офіси можна здавати приблизно за $10 за кв. м на місяць“, – розповів директор київської оціночної компанії.
Експосадовець Басс не купив “Київпроект” напряму, а, ймовірно, скористався обхідними шляхами, адже на той момент уже був громадянином росії. Отож, згідно з інформацією від агентства SMIDA, до кінця 2016 року “Київпроектом” володіли три офшорні компанії: Хайтоп Лімітед, Джетрікс Лтд, Арваті Глобал Лтд – та фізична особа Олександр Попов у такому співвідношенні, як показано знизу.
Уже в 2017 році компанія власником стає “Traylory Ventures”, яка раніше володіла пакетом акцій банку Хрещатик на користь Василя Хмельницького. І саме тоді Басс став партнером у цьому проєкті, повідомила прессекретарка Хмельницького Олександра Погорєла. Вона також зазначила, що у березні того ж року Хмельницький продав свою частку у Traylory та повністю вийшов зі складу власників “Київпроекту”.
Проте Басс не обмежився придбанням “Київпроекту”. У відкритих джерелах повідомлялося, що він також інвестував кошти у будівництво ТРЦ “Апрєль” на Борщагівці. І от нібито експосадовець взявся за справу будівництва. Але Басс знову ж повернувся до росії. До речі, він має російський паспорт, якого отримав ще під час першої поїздки до Москви.
Що ж не так з будівництвом на місці “Київпроекту”
19 вересня 2019 року Держархбудінспекція України видала “Київпроекту” дозвіл на проведення будівельних робіт на об’єкті “Реконструкція майнового комплексу – будівлі “Київпроект” з метою перетворення його на багатофункціональний комплекс”.
Вихідні дані щодо цього дозволу нині недоступні в публічному доступі через введений воєнний стан, що призвело до недоступності всіх відповідних “будівельних реєстрів” для загального огляду громадськістю. Проте характеристики цього багатофункціонального комплексу були зафіксовані в експертному звіті, що стосується розгляду проєктної документації для реконструкції даного комплексу.
У цьому звіті зазначається, що площа будівлі “Київпроекту” після реконструкції збільшиться з 30,3 тисячі квадратних метрів до 79,7 тисячі квадратних метрів, а кількість поверхів зросте з 16 до 24 (також передбачається будівництво 8-поверхових секцій). Одночасно площу озеленення та благоустрою планується зменшити з 3,6 тисячі квадратних метрів до 580 квадратних метрів. Згідно зі звітом, в межах цього багатофункціонального комплексу передбачалося облаштування 272 однокімнатних квартир загальною площею 23,3 тисячі квадратних метрів, а також будівництво паркінгу на 210 машиномісць.
У лютому 2020 року громадська організація “Народ проти корупції” вирішила оскаржити законність запланованої забудови. Вони подали позов до Окружного адміністративного суду Києва з метою визнання протиправним і скасування дозволу на виконання будівельних робіт за адресою вул. Богдана Хмельницького, 16-22. Громадська організація пояснила свої претензії, зазначивши, що використання відповідної земельної ділянки під будівництво багатофункціонального комплексу, а також включення до його складу житлової функції не відповідають призначенню цієї землі.
Крім того, позивачі вказали на те, що забудовники, серед іншого, не врахували обмеження щодо кількості поверхів майбутнього БФК та особливості будівництва, обумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареалу Києва. Про що викладено у рішенні суду від 25 травня 2020 року у справі № 640/3954/20.
Проте суд не підтримав позиції громадської організації “Народ проти корупції” і відмовив у задоволені позову.
Далі справою “Київпроекту” зацікавилися правоохоронні органи та відкрили кримінальне провадження №12021105100003650 за фактами можливих порушень закону при будівництві на вул. Богдана Хмельницького, 16-22.
Під час проведення слідства Державне бюро розслідувань попередньо встановило, що, незважаючи на зазначене цільове призначення ділянки на вулиці Богдана Хмельницького, 16-22, там відбувається будівництво багатоповерхового житлового комплексу “KYЇVPROEKT City Space” висотою понад 100 метрів (більше 24 поверхів) з 272 квартирами. За даними правоохоронних органів, ці роботи не були узгоджені з Міністерством культури, хоча ділянка розташована в межах Центрального історичного ареалу, що є зоною регулювання забудови першої категорії. Крім того, як встановило ДБР, виконання цих робіт може спричинити пошкодження пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення “Будинок прибутковий, 1883-1884 років” (вулиця Богдана Хмельницького, 12-14), що прилягає до згаданої ділянки.
20 грудня 2021 року Печерський районний суд Києва, на прохання Державного бюро розслідувань, ухвалив рішення про застосування арешту до земельної ділянки, розташованої на вулиці Богдана Хмельницького, 16-22, а також до групи приміщень будівлі “Київпроекту” з обсягом площі 26,7 тисячі квадратних метрів. Це постанова була обґрунтована “необхідністю забезпечення збереження майна в якості матеріального доказу у кримінальному провадженні”.
Але вже за кілька місяців, 16 лютого 2022 року Київський апеляційний суд за скаргою директора ПАТ “Київпроект” скасував цей арешт.
Отже, спостерігаючи за всіма цими подіями навколо забудови, хотілося б, щоб правоохоронні органи також глибше копнули інформацію про власників “Київпроекту”. І чи не виходить так, що під час повномасштабного вторгнення російська еліта спокійно веде будівництво в Україні?
