У далекому 2019 році Генеральна прокуратура висловила свою вдячність за розкриття масштабної схеми викрадення грошей, пов’язаної з постачанням медичного обладнання. Головним фігурантом в цій схемі був Костянтин Станіславович Гаєвський, який є єдиним постачальником медичного обладнання фірми Toshiba на території України.
Суть схеми полягала в тому, що «при реалізації інтервенційних ангіографічних систем ТОВ «Інмед України» необґрунтовано завищило націнку на цей товар, чим завдало державі збитків на суму понад 6 млн гривень». Ну і так далі – прокуратура погрожувала карами, було відкрито кримінальну справу. Але реалісти цинічно прогнозували, що як тільки вщухне шум у пресі, справа буде закрита – вони чудово знали, хто такий Костянтин Гаєвський та його вміння працювати з усією владою.
До того ж нардеп Деркач, що втік нині, відкрито заявив, що «Гаєвський знаходиться під надійним “дахом” одного з оперативних підрозділів СБУ і тісно співпрацює з так званими “дивлячими”, кураторами в медичній сфері. Одним із таких є Домбровський Олександр Рудольфович, який є куратором у медичній сфері від СБУ та лобіює інтереси Гаєвського».
Деркач, звичайно, агент ФСБ, але тільки цей факт не скасовує того, що його слова ніхто не спростував. До того ж – а кому, як не агенту ФСБ знати, що діялося в СБУ, яку саме ФСБ щільно контролювало (і контролює) протягом багатьох років? Тож не варто відмахуватися від слів Деркача лише на тій підставі, що він ворог та зрадник.
Не спростовано його заяву у тому, що «Гаєвський К.С. створив низку фірм за кордоном, у Словаччині, на які отримав ексклюзивне право продажу обладнання Toshibа та продовжив його постачати в Україну через свої українські компанії. Продаж медичної техніки здійснювався за тендерними процедурами, за явно завищеними цінами. Проте замість нових апаратів Toshibа фірми Гаєвського К.С. постачали в українські лікарні застарілі, вже вживані, і часто не придатні до експлуатації запчастини».
Правдою є і слова Деркача про те, що «компанії Гаєвського фігурують у численних кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань у різних регіонах України, пов’язаних із продажем медичної техніки за тендерними процедурами МОЗ та обласними департаментами охорони здоров’я».
Ті, хто заявляв, що справа розвалиться, як у воду дивилися – ледь затих шум, а Україна поринула у захоплююче шоу під назвою вибори, справу проти Гаєвського тихо закрили. І він цілком собі мирно продовжив працювати з новою владою на тій же ниві – постачанні обладнання, яке було у використанні, в лікарні України під виглядом нового.
Зараз міні-імперія Костянтина Гаєвського виглядає так:
Всі ці фірми пов’язані з медичною сферою і всі знаходяться під санкціями. І це лише те, що офіційно оформлено на Гаєвського. Крім цих підприємств, існує ще ціла низка фірм, оформлених на підставних осіб.
Все це аж ніяк не заважають пану Гаєвському так само пиляти бюджет України, як він його пиляв за Порошенка та Януковича, на чий період припадає розквіт його діяльності. Саме завдяки тісній дружбі та партнерству з Раїсою Богатирьовою Костянтин Гаєвський і заклав основу своєї навколомедичної імперії, яку не зміг посунути ні Порошенка, ні тим більше Зеленський. Якщо за першого ще хоча б спостерігалися спроби щось зробити з поставками відвертого медичного секонд-хенду під виглядом нового, то за другого про Гаєвського зовсім забули.
Але нас у цьому випадку цікавить саме період становлення Костянтина Гаєвського, який дуже вдало осідлав свого часу тему поставок обладнання у сферу медицини і зумів підім’яти під себе ринок постачань від японської фірми Toshibа. Справа в тому, що в розпорядження редакції потрапив величезний (без перебільшення) масив документів, що розповідає про фірми та прокладки Гаєвського, які беруть участь у різних схемах постачання.
Ці документи були б набагато кориснішими для слідства, якби воно велося. Але якщо ці документи злиті нам, то обережно натякнемо – дах Гаєвського, про який, зокрема, згадував і Деркач, «не тече», а навпаки, останнім часом працює все краще. Тому й «злив» цих документів у наші руки – остання відчайдушна спроба небагатьох порядних правоохоронців, що ще залишилися, хоч якось вплинути на ситуацію.
Становлення
Першу цеглу в фундамент успіху Гаєвського в тему постачання медобладнання заклав якийсь Кузьма Нямясенко (нині покійний) на початку нульових. Це – виходець із медичних кіл ще СРСР, він мав величезні зв’язки у цій сфері. Саме він налагоджував зв’язки однієї з перших фірм Гаєвського – ПрАТ «УМТ», яке згодом Гаєвський переоформив на громадянина Словаччини Андрія Рехака.
Після від’їзду Гаєвського до Австрії 2012 року саме Нямясенко став Головою представництва Тошиба в Україні.
Тендери та співробітництво з донецькими
Після приходу до влади Януковича Гаєвський взяв керівником продажів Ігоря Катаєва, який був особисто знайомий із представниками «донецьких», серед яких називають сімейний клан Фісталей, тодішню голову Комітету ВР з питань охорони здоров’я Тетяну Бахтєєву та міністра Раїсу Богатирьову.
Саме тоді був стрибок в обсягах поставок структур Гаєвського для бюджетних медустанов України. Причому, як відомо, більшість грошей тоді йшло до Донецького регіону, і саме Катаєв забезпечував виграш тендерів на медобладнання.
Згодом замість компанії «УМТ» було створено її фактичний клон – ТОВ «УМТ+» під керівництвом якогось В’ячеслава Приходька, який є чистим «фунтом».
Насправді компанією керував Дмитро Степанович Лаврентій:
Він був правою рукою Гаєвського в Україні десь до 2016-2017 року, коли виліз назовні той факт, що Лаврентій робив свій бізнес за спиною Гаєвського. За словами людей, які його знають, це – дуже хитра і підла людина, яка багатьох кинула на гроші. Зараз співпрацює з General Electric, яка теж працює у сфері медицини.
Toshiba
Однією з основних тем Костянтина Гаєвського стала японська фірма Toshiba. Гаєвський зумів очолити її представництво в Україні.
Представництво видає авторизаційні листи всім дилерам, координує навчання за кордоном інженерів, моніторить відпускні ціни на медобладнання тощо. Знаходиться за адресою квартири, яка належить тещі Костянтина Гаєвського.
Як голова представництва та власник «Укрмедтехніки» (УМТ), Гаєвський замикав на собі все ціноутворення всього медобладнання Toshiba в Україні. Вся сертифікація медобладнання проходила через представництво та єдиного дистриб’ютора в Україні – «Укрмедтехніку» Гаєвського.
Ввезти в Україну “по-білому” обладнання фірми Toshiba було неможливо, інакше як через УМТ. Фактично, всі інші продавці були дилерами УМТ, які якщо й могли ввезти обладнання, то тільки після отримання сертифікатів про реєстрацію від УМТ.
Україною справа не обмежилася – на фото чоловік сестри Гаєвського, Джозеф Кавано, голова представництва Toshiba у Грузії:
Співпраця з Toshiba дала змогу освоїти ще один вид бізнесу – діагностику. Для цього було створено мережу медичних центрів «МДЦ-Експерт», якою Гаєвський нині володіє через словацьке ТОВ «Ді Ес Ем Холдинг»:
Суть бізнесу полягає в тому, що Гаєвський міг привозити з країн Євросоюзу медичні трейлери, в яких розміщувалося діагностичне обладнання. Ці трейлери встановлювалися біля районних чи міських лікарень, а пацієнтів направляли туди на обстеження лікарі цих лікарень. В умовах, коли в лікарні є ще радянське обладнання, а ще частіше взагалі ніякого, від клієнтів відбою не було. Маючи зв’язки з «Тошибою», все це обладнання купувалося набагато дешевше ніж офіційно нове. Трейлер окупався за два-три роки.
Таким чином, за кілька років була розкручена ціла мережа медичних центрів «МДЦ Експерт», а потім і «Томо-клініки», яка згодом присіла на бюджетні гроші.
Спочатку «МДЦ» володів сам Гаєвський, потім фірму було переоформлено на австрійський «Целанор ГмБХ», яка є сімейною справою Гаєвського в Австрії та оформлена на Інесу Гаєвську.
Нині Костянтин Гаєвський має громадянство Словаччини та посвідку на проживання в Австрії. У Словаччині, як згадувалося, його ключовим партнером є Андрій Рехак, на якого оформлено кілька фірм Гаєвського.
В Україні остання згадка про Костянтина Гаєвського та його медичний бізнес датується січнем цього року. Йдеться про передачу його представниками двох автомобілів та деякої кількості обладнання для потреб ЗСУ. Про якісь неприємності із законом згадок знайти не вдалося.
P.S. Це лише мала частина з того масиву документів, які потрапили в наше розпорядження. Є також назви фірм Гаєвського, оформлених на підставних людей, та бухгалтерські документи, що підтверджують усе те, що про нього говорив Деркач та писали ЗМІ.
