На третьому році повномасштабної війни і на десятому році російської агресії Україна досі не створено Національного військового меморіалу. Попри те, що вже є рішення Уряду про створення Національного військового меморіального кладовища у Гатненській громаді під Києвом, суперечки з цього приводу тривають.
Для Національного меморіалу у Києві місця не знайшлось. Історія ганьби
У столиці розглядали різні локації для створення Національного військового меморіального кладовища.
Влітку 2022 року КМДА запропонувала місце біля Бабиного Яру у центрі Києва. Не погодилися історики і єврейська громада, адже це і місце масових поховань розстріляних нацистами киян, і старе єврейське кладовище. Відкинули і варіант зробити Меморіал на Співочому полі біля музею Другої світової війни.
Наприкінці жовтня 2022 року Київрада ухвалила проєкт рішення про створення Національного меморіального військового кладовища на території урочища Лиса Гора. На потреби кладовища відвели 140 гектарів землі.
Лиса гора. Фото: Вікіпедія
Однак активісти «Української природоохоронної групи» виступили проти цього будівництва, адже на території природно-заповідного фонду заборонені будівельні роботи. Також екологи заявили, що на території Лисої Гори є понад 30 рослин і тварин, занесених до Червоної книги, а також вікові дуби, які мають індивідуальний статус природно-заповідного фонду. А в Київському еколого-культурному центрі (КЕКЦ) зауважили, що в столиці є багато великих незаповідних ділянок, де можна було б розмістити військове кладовище. Наприклад, на ВДНГ (в межах вулиці Академіка Заболотного) чи біля кільцевої дороги на Оболоні.
Зокрема екологи наголошують на тому, що найкращим місцем для НВМК могла б стати територія агрокомбінату «Пуща Водиця» біля наявного кладовища на Берковцях.
Мовиться про дві ділянки загальною площею близько 100 га, які перебувають у державній власності.
Ця територія в межах столиці, як про це просили родини загиблих, і має зручні під’їзди з декількох боків, а за кілька років поруч мали б з’явитися нові станції метро на Виноградар.
Однак освоювати цю територію планує ТОВ “Проєктінвестбуд” – компанія із орбіти скандально відомого девелопера “Stolitsa Group”, який уже побудував на колишній території садів агрокомбінату ЖК “Варшавський”. Додамо, що у 2021-2023 рр. посаду генерального директора агрокомбінату обіймав Юрій Іонанов, який є шкільним другом мера Києва Віталія Кличка, а також колишнім керівником благодійної організації Klitschko Foundation. Хоча серед офіційних власників “Stolitsa Group” значаться громадяни Литви, її реальною бенефіціаркою є Владислава Молчанова.
У квітні 2023 року міська влада виділила земельну ділянку під створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні, в Деснянському районі Києва між Броварським проспектом і вулицею Бобринецькою.
Фото: НІМЗ Биківнянські могили
Але й ця ділянка виявилася проблемною для реалізації проєкту будівництва НВМК, адже в Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій, а з 1994-го тут заснували Биківнянський меморіальний комплекс жертвам комуністичного режиму, який є Національним історико-меморіальним заповідником.
Як заявили в Мінкульті, ділянка потребує ретельних археологічних досліджень з пошуковими та ексгумаційними роботами. За оцінками істориків у Биківнянському лісі було поховано від 30 до 40 тисяч тіл жертв сталінських репресій.
Фото: НІМЗ Биківнянські могили
Попри це у травні 2023 року у Верховній Раді підтримали законопроєкт №9240 щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в Биківні на території площею майже 100 га, який мав би враховувати ці обставини.
Але роботи з будівництва комплексу у Биківні так і не розпочалися – закон чекав на підпис президента. Ще за кілька місяців родинам загиблих захисників запропонували розглянути іншу локацію для створення меморіалу за межами Києва, почавши нове коло погоджень та голосувань.
Родини загиблих захисників вимагають підписати закон про створення НВМК у Биківні. Фото: Радіо Свобода
Родини загиблих, які вже роками тримають удома урни з прахом рідних в очікуванні створення згаданого меморіалу, не могли сприйняти це інакше, як знущання.
І Лиса Гора, і Бабин яр, і Биківня — це все заповідники і місця давніших масових поховань, а Співоче поле, площею усього 30 га, визнали замалим. Інші варіанти на офіційному рівні влада не озвучувала.
Уже в серпні 2023-го без погодження з рідними загиблих уряд ухвалив рішення будувати кладовище під Києвом, біля Мархалівки, на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району.
Але до початку будівництва було ще далеко. Поки родини полеглих обурювалися, що будівництво меморіалу знову відкладають, а нова ділянка розташована за межами столиці й без відповідної транспортної інфраструктури, Міністерство у справах ветеранів оприлюднило ескізний проєкт НВМК.
Візуалізація: Мінветеранів
Новий закон про будівництво Національного військового меморіального кладовища Верховна Рада ухвалила ще через три місяці – 8 грудня 2023 року.
І нарешті вже 28 грудня 2023-го закон про НВМК підписав президент, а необхідні для початку будівництва кошти у розмірі 515 млн грн уряд виділив вже у лютому 2024 року.
Кладовище на болоті?
Але на цьому проблеми з будівництвом НВМК не закінчилася. Перші сумніви щодо доцільності зведення меморіалу в так званому Мархалівському лісі з погляду екології виникли ще восени 2023-го. Їх озвучила керівниця патронатної служби «Азову» Олена Толкачова, коли рідні загиблих протестували проти будівництва НВМК за межами Києва. Річ у тім, що тут пролягає Смарагдова мережа – мережа природоохоронних територій європейського значення, яку створюють на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі.
Заступник директора ДУ “НВМК” Ярослав Старущенко під час пресконференції 12 квітня. Фото: ДУ “НВМК”
Натомість заступник директора НВМК Ярослав Старущенко пояснив: «Лише 10% аварійних і хворих дерев, чагарників та дерев, що безпосередньо під спорудами на плані, будуть зрізані та передані на Збройні Сили України. Решта 90% залишаться недоторканими».
І наголосив, що “ідея Національного військового меморіального кладовища — це ідея важливого об`єкта національного значення в лісі, серед дерев та спокою. Це концепція, якої ми дотримуємося”.
Зрубані на території НВМК дерева. Фото: ДУ “НВМК”
Також мешканці села Мархалівка, розташованого поблизу обраної для НВМК ділянки, кажуть, що, окрім вирубування дерев, вони занепокоєні тим, чи не зіпсує кладовище воду, яку споживають селяни, а крематорій – повітря, яким вони дихають.
Днями Київський еколого-культурний центр опублікував допис із голосною заявою, що “Мінветеранів планує ховати загиблих Героїв у болоті!”.
Посилаючись на альтернативний звіт геологічного дослідження, КЕКЦ стверджує, що рівень ґрунтових вод у Гатному занадто високий для будівництва кладовища. За їхніми даними, 8 з 10 свердловин показали рівень ґрунтових вод вище 2-х метрів, що порушує санітарні норми щодо поховань.
Також екологи заявляють із посиланням на цей документ, що ділянка має ухил у бік населеного пункту, що також є порушенням норм облаштування кладовищ.
Що кажуть в ДУ “НВМК”
Загальна площа ділянки становить понад 265 га, з яких більш ніж 120 га займатимуть безпосередньо поля поховань та інші необхідні споруди для забезпечення почесних поховань. Меморіал буде розрахований орієнтовно на 150 тисяч поховань.
Мовиться не лише про загиблих під час повномасштабної війни з росією військових. Тут також можуть бути перепоховані бійці, які загинули в попередні роки (АТО / ООС), а також видатні борці за незалежність України в ХХ столітті. Крім того, право бути похованими на НВМК мають всі учасники бойових дій з 2014 року. Тож кладовище розширюватиметься десятиліттями. Перша черга будівництва передбачає майже 10 тисяч традиційних поховань і близько 400 у колумбарії.
Візуалізація НВМК, загальний вигляд. Фото Мінветеранів
Як пояснив Ярослав Старущенко, кладовище не займатиме весь Мархалівський ліс, відступ від житлової забудови до початку території меморіалу коливається від 300 м до 1 км. Перші поховання планують з північного боку ділянки, впритул до «Південного» кладовища. Хоч його і вважають закритим, на ньому досі ховають киян і місцевих мешканців. Поблизу «Південного» кладовища розташоване й військове кладовище, де поховані німецькі солдати, які загинули поблизу Києва в Другій світовій війні. Також тут регулярно ховають останки німецьких солдатів, яких пошукові команди знаходять на місцях боїв.
Насправді державні норми дозволяють розміщувати крематорій на відстані 300 м від житлової забудови, а за планом НВМК він буде розміщений на відстані 700 м. Як пояснюють в ДУ “НВМК”, диму й запаху від крематорію не буде, адже його будуватимуть за сучасними технологіями очищення диму.
Торік перед підготовчими роботами, які передували будівництву та розробленню всіх дозвільних документів, ДУ “НВМК” замовила геологічне дослідження, яке тривало майже місяць: на території площею понад 265 га пробурили 60 геологічних свердловин глибиною 6 м кожна.
Таблиця з офіційного звіту з геологічного дослідження території НВМК.
Після гідрогеологічних досліджень земельну ділянку розділили на три категорії: підтоплювана, непідтоплювана і потенційно підтоплювана. Ще одна категорія – ділянки, які можуть стати підтопленими під дією техногенних факторів (вирубування лісу, порушення поверхневого стоку, розроблення котлованів).
Згідно з науково-технічним звітом на непідтоплюваних та потенційно підтоплюваних ділянках гранична глибина залягання ґрунтових вод від поверхні землі – не менш ніж 2 м. Це відповідає гігієнічним вимогам до облаштування й утримання кладовищ у населених пунктах. А там, де рівень води вищий, поховання не здійснюватимуть, каже заступник міністра у справах ветеранів України Фархад Фархадов.
На схемі світло-зеленим кольором позначені території, де можна облаштувати поховання. А темно-зеленим – де поховання традиційним способом можливі при проведенні заходів із пониження ґрунтових вод. Саме на цих темно-зелених ділянках заплановані доріжки й галявини. Під традиційні поховання будуть використані лише “сухі” території відповідно до всіх санітарних норм. Території, на яких не можна ховати, на схемі не позначені жодним кольором.
Якщо накласти план НВМК на цю схему, то можна побачити, що в підтоплюваній зоні взагалі нічого не будуватимуть. Це саме ті сотні метрів від будинків жителів Мархалівки, які відмежовують село від майбутнього меморіалу.
На потенційно підтоплюваній території прокладуть доріжки, постануть паркінги й будівлі, на зведення яких не впливає рівень ґрунтових вод.
У ДУ “НВМК” наполягають, що традиційні поховання планують тільки на території, де в будь-яку пору року рівень ґрунтових вод не перетинає позначки менш ніж 2 м до поверхні землі.
Як повідомляє Deutsche Welle, журналісти показали інженерний звіт “Національного військового меморіального кладовища” кільком незалежним експертам-гідрогеологам та архітекторам і вони підтвердили, що на основі цих даних біля Мархалівки створювати кладовище можна.
Ба більше, за висновками геологічного дослідження загальне пониження рельєфу ділянки під НВМК простежується в північно-східному напрямку. Тобто в протилежному від населеного пункту.
Фото: Скриншот сторінки офіційного звіту з геологічного дослідження
Нам вдалося отримати звіт про геологічне дослідження, проведене в травні 2024 року, на який посилається КЕКЦ. Як пояснили представники місцевих мешканців, які протестують проти стоврення НВМК біля Мархалівки, документ не публікували, тому що будуть використовувати його в суді. Втім, надали його нам з повним розумінням, що він може бути опублікованим.
У документі сказано, що ухил в бік населеного пункту має тільки південно-західна частина ділянки, яку за планом використовувати для поховань не передбачали.
Фото: Скриншот сторінки з альтернативного дослідження
Також на схемі видно, що шість із десяти свердловин для альтернативного дослідження були зроблені на ділянках, визнаних підтопленими попереднім дослідженням, зробленим на замовлення НВМК, або на межі між підтопленими й непідтопленими ділянками.
На схемі синім кольором позначені свердловини зроблені для альтернативного дослідження, з відповідними позначками глибини залягання грунтових вод
Свердловини №8 та №9, які були зроблені на території, яка визнана офіційним дослідженням непідтопленою, показали рівень залягання води на глибині 1,5 метра.
Щоби чітко зрозуміти, які саме частини майбутнього НВМК потрапляють на ці території, ми наклали схему з альтернативного дослідження на офіційний план і побачили, що ці дві свердловини потрапляють на заплановані доріжки
Третя свердловина (№5), що показала рівень грунтових вод на глибині 1,5 м, зроблена на межі між територіями, які офіційно визнані підтопленими і непідомпленими. За планом в цьому місці також не буде поховань.
А загалом з десяти свердловин альтернативного дослідження лише п’ять зроблені на території, охопленій генпланом Меморіалу.
І це при тому, що в КЕКЦ аргументують: офіційне дослідження робили у жовтні, коли рівень ґрунтових вод нижчий, а альтернативне дослідження – навесні, після танення снігу, коли рівень ґрунтових вод підіймається до максимального рівня.
Хто ж воює з мертвими?
У квітні місцеві жителі села Мархалівка вийшли на акцію протесту проти зведення меморіального комплексу.
Протест у Мархалівці. Фото: Суспільне
Жителі села аргументують це тим, що територією громади пролягає Смарагдова мережа. Вони вважають, що зведення на цій території кладовища суперечить міжнародним стандартам.
При цьому варто зазначити, що велика територія України входить у Смарагдову мережу, зокрема й населені пункти, де живуть люди і провадять господарську діяльність.
Кадастрова мапа. Зеленим позначено територію Смарагдової мережі (Голосіївський національний парк), у червоному колі дачні ділянки.
Наприклад, Голосіївський національний парк внесений у список територій (ст. 33, номер UA0000043), що входять в Смарагдову мережу, тут розташовані дачні ділянки, що, згідно з кадастровою мапою, перебувають у приватній власності.
Затверджені території Смарагдової мережі. Вікіпедія
Також, на думку місцевих жителів, газони, які створять за 300–700 метрів від їхніх домівок, можуть змінити кислотність ґрунту і через це почнуть гинути дерева. Також місцеві люди кажуть, що оскільки в Мархалівському лісі високий рівень ґрунтових вод, то через поховання у їхніх колодязях зіпсується вода, а централізованого водопостачання в селі немає.
На мітинг прийшли і військовослужбовці, які підтримують створення Національного меморіального військового кладовища, і представники патронатної служби полку “Азов”.
Деякі з них висловлювали припущення, що в протестах зацікавлені рієлтори або й забудовники, які бояться, що після створення меморіалу знизиться вартість нерухомості та землі.
Притім, якщо подивитися на кадастрову мапу, жодна приватна ділянка не межує з майбутнім меморіалом і буде відділена від нього сотнями метрів лісу. З другого боку з НВМК межує незабудована територія, що ніяк не позначена на кадастровій мапі і також входить у Смарагдову мережу.
Кадастрова мапа
Тож чи безпідставні ці припущення? Проти будівництва НВМК у Мархалівському лісі активно виступають, зокрема, ГО “Ренесанс”, ГО “Бюро по боротьбі з екологічними злочинами”, ГО “Мархалівка. Підтримка”.
Очільником ГО “Ренесанс” є Віктор Глеба, але він не завжди був “борцем із чиновницьким свавіллям”. У 2004-2008 роках Глеба був заступником начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА. Він відповідав за погодження малих архітектурних форм, тобто кіосків і рекламних носіїв. Експосадовець заявляв, що підписав 3600 дозволів на встановлення кіосків у Києві.
Пізніше колишній член “Партії регіонів” Глеба був помічником народного депутата VIII скликання Сергія Скуратовського, який пройшов у парламент за списком Радикальної партії Олега Ляшка. Скуратовський був членом “будівельного” комітету Верховної Ради, а його дружина, Людмила Скуратовська, і ТОВ “Укрполіскорм” будували в Софіївській Борщагівці ЖК “Софія Київська”.
Віктор Глеба. Фото: Віктор Глеба/Facebook
У ті часи Глебу почали запрошувати як експерта з будівельних питань на різні телеканали (1+1, 24 канал, Перший діловий), де він заявляв, що справа проти відомого забудовника Максима Микитася про заволодіння майном Нацгвардії політична й обвинувачення проти нього нікчемні. Нагадаємо, що тепер Микитася підозрюють у заволодінні майном Національної гвардії України та Міністерства оборони України вартістю понад 307 млн грн, а також у пропонуванні хабаря на суму 22 млн євро за контракт на будівництво метрополітену в Дніпрі поза конкурсом.
Узагалі-то Глеба не раз ставав на бік забудовників у скандальних будівництвах. Як заявили в ГО “Захистимо Протасів Яр”, він був одним із експертів у складі науково-технічної ради, які дозволили скандальне будівництво компанії “Дайтона Груп” у Протасовому Яру. Тому самому, на захисті якого, до слова, стояв справжній активіст Роман Ратушний, котрий загинув у російсько-українській війні і міг бути урочисто похований на Національному військовому меморіальному кладовищі, якби воно вже було.
У своєму блозі на сайті Цензор.нет правозахисник Сергій Наумович пояснював, що Глеба “займається громадською діяльністю і виконує роль “інформаційного кілера” для одеського забудовника Аднана Ківана”. Автор зазначає, що Глеба лобіював інтереси забудовника, який намагався побудувати готель висотою 30 метрів на Андріївському узвозі.
Недобудований готель на Андріївському узвозі. Фото: Дмитро Перов
Він розповів, що в інтересах будівельної компанії «Кадорр» Ківана Глеба їздив у Одесу й влаштовував там акції протестів місцевих жителів проти будівництв інших компаній, щоб вони не становили конкуренції “ківанівським” багатоповерхівкам.
У 2019 році в інтерв’ю російському пропагандистському ЗМІ “Украина.ру” Глеба заявив, що “активист — это бизнес, это уже профессия для некоторых ушлых пройдох времен помаранчевого Майдана”.
У коментарі “Твоєму місту” Глеба заявив, що протоколи НТР підробляють, але не відповів, чи коли-небудь ініціював відкликання свого голосу. Звинувачення у роботі в інтересах різних будівельних компаній він відкидає, а припущення про те, що якісь будівельні компанії можуть бути зацікавлені в тому, щоб біля Мархалівки не було НВМК, назвав конспірологією.
Ще одна громадська організація, яка протистоїть будівництву НВМК в Мархалівському лісі, — ГО “Бюро по боротьбі з екологічними злочинами” (ББЕЗ). За даними Опендатаботу, співзасновником ГО “ББЕЗ” є Віктор Ляховенко.
Віктор Ляховенко. Фото: Віктор Ляховенко/Facebook
Одночасно Ляховенко є співзасновником Громадського формування з охорони громадського порядку “Безпека громадянського суспільства”, яке за КВЕДом займається “діяльністю у сфері охорони громадського порядку та безпеки”.
Обидві ГО також мають спільних засновників, які володіють спортивними клубами та приватними охоронними фірмами. Наприклад, екоактивіст із ГО “ББЕЗ” Богдан Швець є й власником приватної охоронної служби ТОВ “ТАКТІКАЛ ГРУП ЮА”. А співзасновник із Громадського формування з охорони громадського порядку “Безпека громадянського суспільства” Павло Чайка є директором ТОВ “ТАКТІКАЛ ГРУП ЮА”.
Ще один співзасновник цієї ГО Платон Щерба є власником ТОВ “ПІТБУЛЬ ГРУП”, видами діяльності якої вказані: проведення розслідувань, діяльність спортивних клубів, інша діяльність у сфері спорту.
Cторінка Ляховенка у Facebook
Як видно зі сторінок згаданих діячів у соцмережі Facebook, Ляховенко і Глеба давно знайомі, тож напевно невипадково стали соратниками в боротьбі з будівництвом НВМК у Мархалівському лісі.
Ми зверталися до ГО “ББЕЗ” по коментарі, але так і не отримали відповіді.
Ще однією громадською організацією, яка судиться з ДП “НВМК” за Мархалівський ліс, є ГО “Мархалівка. Підтримка”. Директор цієї організації Олександр Давиденко за, ймовірно, випадковим збігом обставин також пов’язаний із будівельним бізнесом як ФОП. ГО “Мархалівка. Підтримка” намагалася через суд заборонити ДУ “НВМК” проводити підготовчі роботи у Мархалівському лісі. В справі вже відбулося п’ять судових засідань. Зрештою Шостий апеляційний адміністративний суд відхилив позов заявників.
Водночас суд зобов’язав фастівську поліцію порушити справу за заявою ГО «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» проти ДУ “НВМК” про вирубування дерев у Мархалівському лісі.
Чи є люди пов’язані з будівельними бізнесами та екоактивісти-власники приватних охоронних компаній такими уже безкорисливими захисниками Смарагдової мережі?
Історик і військовослужбовець Вахтанг Кіпіані вважає, що противники будівництва НВМК у Гатненській громаді “фактично ведуть антидержавну кампанію”. Він звернув увагу, що послуги юридичної фірми, яка представляє їхні інтереси, оплачуються бізнесом зі сфери проросійського олігарха Дмитра Фірташа.
«На каналі “мархалівської громади” знайшов платіжки оплати за адвокатів, які фактично ведуть антидержавну кампанію зі зриву будівництва Національного військового меморіального кладовища. У платіжці є цікаве, рідкісне прізвище людини, яка внесла гроші на рахунок юридичної фірми — Декомба. Погуглив. Є така людина. Згадується у зв’язку з банком “Альянс” – член спостережної ради, не з вулиці товаріщ. Ще погуглив і ще поговорив зі знайомим банкіром. Це фінустанова, яка багато років обслуговує бізнеси нєкоєго Фірташа, окремі публікації називають банк “конвертаційним центром” для підприємств російського бізнес-колаборанта. Просто маленький штришок для картини антиукраїнської “офензиви”, яка нині відбувається у нас на очах. Коли вам будуть розповідати про бідних “селян”, які переживають за “екологію” і “зіпсуту воду у колодязях” – згадайте цю платіжку», – написав він у Facebook.
Олександр Декомба не відповів на прохання дати коментар, однак під дописом Кіпіані у Facebook заявив, що місце його роботи не має відношення до справи, чим не прямо підтвердив його слова.
Історія упередження
Заради справедливості треба сказати, що місцевих жителів Мархалівки не можна вважати байдужими до захисників чи запідозрити в проросійській позиції. Село неодноразово страждало від російських обстрілів, місцеві чоловіки служать у війську, а на місцевому кладовищі поховані полеглі в боях з російськими окупантами односельці.
Фото: “Підтримка. Мархалівка”/Telegram
Ситуація в Мархалівці нагадує події лютого 2020 року в Нових Санжарах на Полтавщині, коли налякані чутками про коронавірус селяни перекрили дорогу й палили шини, аби не пустити на карантин у місцевий санаторій евакуйованих з Китаю українців. Хоча жодної загрози їхньому здоров’ю вони не становили.
Мешканці Нових Санжар блокують дорогу. Фото: BBC
Як і з обранням місця для НВМК, влада довго не могла визначитися, де посадити літак, що кружляв у небі то над Києвом, то над Харковом, допоки вирішували, де розмістити вивезених з Китаю співгромадян. І нарешті обрала ненайкращий варіант – посадити літак у Харкові і звідти автобусом везти евакуйованих на Полтавщину.
Недостатня поінформованість, а то і дезінформованість, громадян і недовіра до влади призвела до того, що потім та сама влада назвала середньовічним дикунством.
Жителі села Мархалівка мітингують проти будівництва Національного військового меморіального кладовища. Фото: Суспільне
У ДУ “НВМК” зазначають, що не всі мешканці Мархалівки виступають проти будівництва меморіалу. Варто зазначити, що неподалік є інші населені пункти, жителі яких узагалі не мають нічого проти цього.
«Ми не можемо однозначно стверджувати чи спростовувати присутність певних осіб. Це не в нашій компетенції. Проти будівництва меморіалу, де будуть поховані Герої, які віддали своє життя за незалежність України, виступає частина мешканців населеного пункту Мархалівка, яка межує з територією НВМК. Решта мешканців Мархалівки розуміють важливість створення Національного військового меморіалу та всіляко нас підтримують, за що ми їм дуже вдячні. З інших населених пунктів, розташованих теж неподалік, жодних запитів, звернень чи пропозицій не надходило. Ми комунікуємо з усіма та відкриті до діалогу. Частина представників громади активно виступають проти будівництва меморіалу. Також вони не хочуть чути та йти на діалог із Міністерством у справах ветеранів України та НВМК. Але ми не перестаємо проводити роз’яснювальну роботу щодо важливості створення НВМК», – мовиться в коментарі ДУ “НВМК” “Твоєму місту”.
Згодом керівництво ДУ “НВМК” повідомило, що проведе зустріч наживо з головою Київського еколого-культурного центру Володимиром Борейком, який стверджує, що у Мархалівському лісі не можна облаштовувати кладовище, для обговорення результатів інженерно-геологічних вишукувань.
Тим часом у КЕКЦ і далі закликають до пошуку іншого місця для Національного військового меморіалу.
Моралі не буде
Влада не змогла знайти достойне місце для поховання Героїв, які віддали своє життя за Україну, в столиці. Причиною цього, ймовірно, є інтереси забудовників, тобто гроші. Видається, що та сама історія в мініатюрі повторюється й біля Мархалівки під Києвом. А заручниками цих цинічних ігрищ стали полеглі захисники та їхні родини.
Голова громадської організації родин загиблих захисників України “Серце Назовні” Віра Литвиненко в коментарі “Твоєму місту” розповіла, що спершу мешканці Мархалівки не були проти будівництва НВМК, протести почалися, коли туди вже заїхала будівельна техніка. Вона також повідомила, що представники КЕКЦ закликали родини загиблих взяти участь у протестах.
«Я і наша спільнота, хоча це місце нам не до вподоби, тому що ми хотіли в межах Києва, вважаємо, що часу на зволікання немає. Все це маніпуляції, ми на них не звертаємо уваги. Держава мала це зробити ще на позавчора. Пошук іншої ділянки знову відсуне в часі почесні поховання на ще кілька років. Якщо відкинути наші почуття, то це втрачений час і сотні наших Героїв, похованих деінде, хоча вони мали б бути почесно поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі!», – наголосила Віра Литвиненко.
Із її слів, деякі родини загиблих захисників усупереч релігійним поглядам здійснили кремацію тіл своїх близьких, аби тільки дочекатися й поховати їх на НВМК.
Поки ми готували цей текст стало відомо, що Кабінет міністрів скасував постанову №870, якою погодив облаштування Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.
У ГО “Ренесанс” Віктора Глеби заявили, що завдяки їм “вдалось припинити злочинний експеримент Кабінету Міністрів України по знищенню Смарагдової мережі Київщини”.
Але, як пояснила Віра Литвиненко, ця постанова була потрібна для дій ДУ “НВМК” до передачі земельної ділянки у власність ДУ. Після ухвалення Закону вона втратила свою цінність.
«Питання процедурне, роботи ведуться», – запевнила вона.
Енциклопедія дає таке визначення поняття моралі: духовно-культурний механізм регуляції поведінки особистості та соціальних груп за допомогою уявлень про норми, цінності, зразки поведінки, принципи ставлення до інших індивідів і соціальних груп.
