Соцсети

І знову про зрадників

Валентин Крижановський зрада

Останнім часом у мережі часто з’являються повідомлення про замахи на представників окупаційних адміністрацій РФ.

І зрадникам варто було б зрозуміти, що це не одноразова кампанія. Це програма, так би мовити, вічна. Ось засвітився, наприклад, дехто Стремоусів як «заступник голови Херсонської області» – і тепер перебуває у списках пріоритетних цілей українських спецслужб довічно. І це не надовго. Не до старості. До першої неуважності. Я вже не говорю про цілком ймовірну ситуацію, коли, наприклад, росіяни вирішать спішно покинути Херсонську область. Вже не мостами, на жаль, але хоч понтонними переправами. Чи знайдеться на них місце для стремоусових, сальдо та іншої мерзості? Звичайно ж ні. Зрадників не люблять навіть орки.

Зрадники за своєю природою тупі. Заради якоїсь хвилинної вигоди вони йдуть на повне обнулення не лише свого життя, а й усього потомства. Не в значенні фізичного знищення. А в сенсі того, що нащадкам доведеться міняти прізвище. Тому що стремоусові, крижанівські, сальдо та інша мерзота, незважаючи на власну дрібнотравчастість – в історію таки увійдуть. Увійдуть саме як зрадники, тим самим прирікаючи на ганьбу та власне потомство. Адже Юду пам’ятають вічно, чи не так?

До речі про Валентина Крижановського. У ніч на 29 липня на території колишньої виправної колонії № 210 смт Оленівка російська мерзота знищила, ймовірно, термобаричним боєприпасом понад 50 українських полонених воїнів з «Азова» та інших підрозділів. Вони здалися в полон в обложеному Маріуполі. Здалися під певні гарантії. Одним із переговорників, які давали ці гарантії, був Валентин Крижановський. Гарантії, як бачимо, були підло порушені. Крижанівський і до цієї події заробив собі на швидку смерть і вічну ганьбу. Але після трагедії в Оленівці – його дітям та родичам краще б поміняти прізвище. Тому що тата-зрадника в Україні пам’ятатимуть дуже довго. І проклинати.

Крижанівський за своєю тупістю думав, що увійде парадним маршем із російськими мразями до Києва і обійме якусь посаду, на якій можна буде так само красти, як крав Крижанівський, будучи офіцером СБУ. Або навіть більше. Але вийшло інакше. Вийшло так, що тепер доведеться жити у вічному страху та ганьбі. Хоча вихід є з будь-якої, навіть найстрашнішої ситуації. І Крижановському саме час про це замислитися. Тим більше, що тепер для нього немає у світі жодної безпечної країни. І ні перука, ні макіяж, ні навіть пластична операція не допоможуть. Подивися, Валентин на дозвіллі, як ізраїльтяни добували Ейхмана. Дуже повчально всім зрадників і путінських мразей.

«Антикоррупционная правда»