Поки кияни стоять на зупинках, чекаючи старих трамваїв, а водії маршруток зітхають через діряві бюджети, у кабінетах “Київпастрансу” тихо розгортаються зовсім інші маршрути — фінансові. На тепле місце заступника директора нещодавно “заїхав” Сергій Білий — колишній депутат від Радикальної партії Ляшка, відомий своїми гучними заявами і не менш гучними зв’язками.
Здавалося б, транспортна система столиці мала б бути притулком для фахівців, які розуміють, як модернізувати рухомий склад і врятувати підприємство від банкрутства. Та замість професіоналів ми бачимо знайомі обличчя — політичних ділків, які роками кочують із посад на посаду, змінюючи лише вивіски.
Білий — саме з таких. Учора він захищав “радикальні ідеї”, сьогодні керує комунальним монстром, де щороку прокручуються сотні мільйонів гривень. Його поява в “Київпастрансі” — не випадковість, а результат тісних зв’язків із оточенням бізнесмена і політика Сергія Рибалки, знаного у кулуарах як “майстер фінансових схем”.
Декларації Білого скромні — офіційно він не мільйонер. Але на дорозі його видає Infiniti, який навряд чи купується на депутатську зарплату. І поки він “реформує” транспорт, люди у його близькому колі продовжують ділити контракти, земельні ділянки та доступ до тендерів.
У кулуарах Київради подейкують: призначення Білого — не стільки про транспорт, скільки про фінансові потоки. “Київпастранс” — ласий шматок: закупівлі, ремонт, паливо, реклама, навіть дрібні касові схеми. І тепер частина цих процесів може опинитися під контролем людей, далеких від транспорту, але близьких до політики і грошей.
Збіг? Навряд.
Бо у системі, де чиновники з політичним минулим розставляються на ключові фінансові пости, збігів не буває. Є лише домовленості, обіцянки і відсотки.
І поки кияни знову чекають нових вагонів — хтось дуже тихо “ремонтує” схеми, які, здається, давно ніхто не гальмує.
