Коли вивчаєш біографії «слуг народу», на думку спадає влучний вислів Леніна, сказане ним на адресу своїх соратників Каменєва та Зінов’єва – «політичні повії». Звичайно, в рамках декомунізації вислів вождя, може, і не слід цитувати, а тим більше починати з нього матеріал, але помилуйтеся самі на наступну витримку з біографії народного депутата України від партії «Слуга народу» по округу №92, його звуть – Колюх Валерій Вікторович:
Зверніть увагу на наголошене: у минулому тісно співпрацював із Народним Рухом України – у дев’яностих це була потужна партія, з величезним впливом на політичні процеси та кадрові призначення.
Коли після вбивства В’ячеслава Чорновола зірка Народного Руху зайшла, сталася така метаморфоза:
Коли Партія Регіонів – а всі три депутати, на яких працював колишній «рухівець» Колюх належали саме до неї, дружно втекла до сусідньої країни, Валерій Колюх подався до «Батьківщини», благо її лідер вийшла з в’язниці і партії світив успіх на майбутніх виборах:
Щоправда, ця спроба закінчилася, як і попередні дві – виборець і цього разу не захотів бачити у Парламенті рухівця-регіонала-батьківщинця Валерія Колюха.
Але, як писав ще Іван Франко, «лупайте цю скелю»: Валерій Колюх таки досяг свого – у нападі масового божевілля «найкращий нарід у світі» таки вручив йому жаданий мандат. Цього разу – від «Слуги народу»:
А тепер поверніться до першої пропозиції цього матеріалу та охарактеризуйте Валерія Вікторовича Колюха якось інакше. Як казав Остап Бендер, якщо хтось скаже, що ця людина має якусь ідею, окрім власного блага, нехай першою кине в автора матеріалу камінь.
За часів свого обрання Валерій Колюх запам’ятався своїми голосуваннями за скорочення фінансування армії та збільшення бюджету на дороги та мільярди дерев, які із захопленням нам пропонувала президентська фракція замість оборони країни, та ще й маленьким скандалом із бронюванням готелю в Домінікані, куди він зібрався летіти на відпочинок після праць праведних:
Але 2022 року він, як і його колеги, які ще вчора шукали світ в очах Путіна, різко став патріотом і борцем за Україну:
Втім, після того, як план здачі країни провалився, багато хто став прямо зразковими патріотами. Вистачило їх, щоправда, не надовго, але це інша історія.
Звісно, невідомо, як би склалася доля народного депутата України від партії «Слуга народу» Валерія Колюха у разі, якби все пішло за планом і країну таки здали б росіянам, але навряд чи мали б проблеми з окупаційною владою. Принаймні, він міг розраховувати на заступництво всіх трьох нардепів, у яких був у помічниках за часів Януковича – і Володимир Сівкович, і Володимир Олійник, і Олександр Онищенко втекли за Батею в Росію і цілком нормально там почуваються, благо ФСБ на цей якраз «своїх не кинуло».
Чи допомогли б вони своєму колишньому помічнику, який став «слугою народу»? Здається, цілком. Варто коротко нагадати, хто всі ці три колишні нардепи від Партії Регіонів, яких так довго обслуговував нинішній полум’яний борець із «російським світом» Валерій Колюх.
Володимир Сівкович – це той, який після того, як Віктор Янукович став президентом, був віце-прем’єром, відповідальним за силовий блок, а в першому уряді Миколи Азарова з жовтня 2010 року по грудень 2013 року – заступником Секретаря РНБО. Саме Сівкович один із тих, хто 14 грудня 2013 року був названий серед відповідальних за силовий розгін та побиття мітингувальників Євромайдану. Цього ж дня його усунули від виконання обов’язків та оголосили підозру. Після цього він утік до Москви.
Володимир Олійник – це саме той Олійник, який був автором так званих диктаторських законів 16 січня 2014 року, спрямованих проти акцій мирного протесту на Майдані. Також, за інформацією Служби безпеки України, зараз Олійник перебуває у Москві і є одним із фінансистів «ДНР» та «ЛНР».
Олександр Онищенко – це олігарх-мільярдер, який обвинувачується у державній зраді, організації злочинного угруповання та корупції. Після висунення підозр він втік від українських правоохоронних органів до Європи. На момент висування кандидатів у народні депутати від партії «Слуга народу» Валерій Колюх був його офіційним помічником.
На момент виборів 2019 року, коли під крики «гірше не буде» найкращий у світі народ голосував за Валерія Колюха на мажоритарному окрузі №92, усі три перелічені персонажі перебували в розшуку. Але нікому цей факт не завадив – усі хотіли «нових осіб». І обрали як такого Колюха.
Яка мораль цієї байки? А жодної. Просто хочеться ще раз від щирого серця привітати виборців «Слуги народу» з гідним вибором. Заодно нехай поцікавляться – як голосував їхній обранець, найдостойніший та найчесніший патріот України Валерій Колюх за зняття та повернення доплат солдатам, які, власне, і зірвали торішній план зі здачі України тим людям, до яких входять і колишні роботодавці народного депутата Колюха.
“Антикорупційна правда”
