Детективи Національного антикорупційного бюро прослуховували Георгія Зубка – колишнього заступника генерального директора ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”. СБУ та Нацполіція розслідують його можливі корупційні оборудки на мільйони бюджетних гривень
Забутий фігурант “справи Дихне”
Операція “Мідас” або “Міндічгейт” стала одним із найгучніших антикорупційних розслідувань у новітній історії України. Чи не вперше підозри у масштабних розкраданнях державних коштів отримали чинні та колишні міністри, топ-посадовці державних корпорацій і навіть особи, яких називають наближеними до президента. Вся країна була шокована подробицями справи із розмов фігурантів, записаних і оприлюднених Національним антикорупційним бюро (НАБУ). Передусім, людей вразив цинізм, із яким посадовці обговорювали свої оборудки. Також завдяки негласним слідчим діям правоохоронців стала наочною внутрішня механіка схем мільйонних “відкатів” у сфері енергетики.
Водночас, виникло закономірне питання: кого ще з-поміж українських високопосадовців “вели” або “ведуть” детективи НАБУ? Записи прослуховування чиїх телефонних розмов стануть надбанням громадськості у найближчому майбутньому? Адже немає сумнівів, що енергетика – це далеко не єдині корупційні “авгієві стайні” у секторах, дотичних до державних закупівель. Так, одне з найбільш резонансних розслідувань НАБУ до “Міндічгейту” стосувалося авіаційної сфери. У 2020 році слідчі вручили підозру колишньому генеральному директору ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” Євгенію Дихне та його підлеглій – керівниці служби орендних відносин Олесі Левочко – у зловживанні службовим становищем, що завдало збитків державі на 16,5 млн гривень. Йшлося про неправомірну здачу в оренду торгових площ на третьому поверсі терміналу D аеропорту двом компаніям – “Артерія Груп” і “Кофе Бар Плюс” – за заниженою ціною, без конкурсу та в обхід законної процедури. У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винними Дихне та Левочко, призначивши їм, відповідно, 5 і 4 роки позбавлення волі. Наразі справа на розгляді в Апеляційній палаті ВАКС.
Розслідування щодо екскерівництва аеропорту “Бориспіль”, хоч у ньому поки і немає остаточного судового вердикту, можна занести НАБУ в актив. Втім, як і випадку з “Міндічгейтом”, у спостерігачів виникають сумніви: чи справді всі причетні до корупційної схеми сіли на лаву підсудних? Саме у цій історії залишилась малопомічена постать. Це Георгій Зубко – чиновник із довгим корупційним шлейфом – експрезидент Федерації хокею України, – який у роки головування Євгенія Дихне у “Борисполі” був його заступником – директором із комерційної діяльності та стратегічного розвитку. Посада Зубка передбачала, що саме він безпосередньо курував процеси передавання в оренду торгових площ, що підтверджується його власними інтерв’ю у ЗМІ. Незважаючи на це, посадовець не тільки не отримав підозру НАБУ, але, як зі здивуванням зазначив журналіст KP.UA Євген Горін, нібито взагалі випав із поля зору правоохоронців.
Георгій Зубко
Проте, як виявляється, таке враження було оманливим. Судові матеріали у так званій “справі Дихне” свідчать: Георгій Зубко був одним із головних фігурантів розслідування НАБУ, ба більше – стосовно нього детективами проводилися негласні слідчі дії, що включали прослуховування телефонних дзвінків і зняття інформації з месенджерів. Чи означає це, що невдовзі на нас чекає новий “Міндічгейт” – цього разу у сфері авіації?
Дозвіл на прослуховування та невручена підозра
23 березня 2020 року Вищий антикорупційний суд виніс ухвалу, якою дав дозвіл детективам НАБУ на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно Георгія Зубка. Рішення було внесене до судового реєстру, але його текст наразі недоступний до перегляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про доступ до судових рішень”. Разом з тим, завдяки інсайдерам нам вдалося отримати зміст цієї ухвали ВАКС.
У ній, зокрема, йдеться про те, що саме Георгій Зубко як директор ДП “МА “Бориспіль” із забезпечення дохідності від неавіаційної діяльності готував попередні договори із ТОВ “Артерія Груп” і “Кофе Бар Плюс”, виконував їх і продовжував їхню дію, а також скеровував підписані документи своїй підлеглій Олесі Левочко – майбутній підсудній у справі про розкрадання бюджетних коштів. Втім, як свідчать судові матеріали, саме Георгій Зубко на листі ТОВ “Артерія Груп” від 8 червня 2017 року про продовження строків попереднього договору надав резолюцію “Для опрацювання”, на підставі чого угоду було продовжено. Вже 17 січня 2018 року чиновник, “достовірно знаючи, що попередні договори протирічать законодавству” (згідно формулювання детективів НАБУ), своїм листом надав дозвіл ТОВ “Артерія Груп” продовжити користуватись майном аеропорту “Бориспіль” на невизначений термін.
Ухвала Вищого антикорупційного суду про дозвіл НАБУ прослуховувати Георгія Зубка
Термінал D аеропорту “Бориспіль”. Архівне фото
На підставі цих фактів Національне антикорупційне бюро вважало, що пан Зубко міг “незаконно використати майно підприємства”, в результаті чого держава недоотримала доходу на понад 30 млн гривень. У клопотанні НАБУ до Вищого антикорупційного суду прямо сказано, що детективи підозрювали чиновника у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків), який карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років із забороною обіймати певні посади на строк до трьох років. Вивчивши надані детективами докази, слідчий суддя розцінив їх як достатньо вагомі, щоб дозволити НАБУ “знімати інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж” за абонентським номером Георгія Зубка (прослуховувати телефон), а також – “знімати інформацію з електронних інформаційних систем” (відслідковувати його листування у месенджерах).
Як ми знаємо, результати цих слідчих дій досі не були оприлюднені, як і не була вручена практично готова підозра для заступника гендиректора ДП “МА “Бориспіль”, який таємничим чином “випав” зі списку головних фігурантів справи про незаконну оренду приміщень аеропорту.
Фіктивний ремонт: схему Зубка розслідує СБУ
У матеріалах судового реєстру (зокрема, тих, що мають відкритий доступ) є і інші кримінальні провадження, які безпосередньо стосуються оборудок Георгія Зубка на посаді заступника гендиректора ДП “МА “Бориспіль”. Так, у 2022-2024 роках Бориспільський міськрайонний суд Київської області видав низку ухвал, задовольнивши клопотання слідчих Бориспільського районного управління поліції на проведення обшуків і вилучення документів у справі №42022112100000024.
Як свідчать судові матеріали, провадження було розпочате 18 лютого 2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу (розкрадання майна службовою особою). Слідство здійснює Нацполіції разом із Головним управлінням контррозвідувального забезпечення об’єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Служби безпеки України (СБУ). У центрі справи – 10 договорів, укладених у 2019-2021 роках між ДП “МА “Бориспіль” (в особі заступника гендиректора Георгія Зубка) та ТОВ “Коста-Проект” на загальну суму 9 млн гривень. За ці кошти підрядник начебто здійснив ремонт у низці приміщень летовища, включаючи командно-диспетчерський пункт (КДП) – стратегічно важливий об’єкт критичної інфраструктури. Разом з тим, як з’ясували слідчі, ТОВ “Коста-Проект” на момент проведення робіт не мало необхідної будівельної техніки. Фактично ремонт не був виконаний у повному обсязі, що підтвердили експерти Українського науково-дослідного інституту СБУ. Втім, посадовці ДП “МА “Бориспіль” (Георгій Зубко та його підлеглі) підписували фіктивні акти виконаних робіт, забезпечивши повну оплату неякісно наданих послуг. У чиїх кишенях осіла “різниця” – предмет розслідування правоохоронців.
Із судових матеріалів справи СБУ та Нацполіції проти Георгія Зубка та ТОВ “Коста-Проект”
Варто зазначити, що ТОВ “Коста-Проект” раніше фігурувало у журналістських розслідуваннях. За підприємством тягнеться довгий кримінальний шлейф – загалом 78 документів у судовому реєстрі, у яких, переважно, йдеться про розкрадання бюджетних коштів у змові з чиновниками. У низці кримінальних проваджень “Коста-Проект” згадується поруч з іншими компаніями – “АЛД Інжиніринг та Будівництво”, “Укрбуд Домінанта”, “Авгеліт”, “Сіларк Прайм” тощо, що дає підстави журналістам припускати існування єдиного злочинного угруповання, яке стоїть за мережею фіктивних підрядників.
Корупційний “почерк”
Роль Георгія Зубка у цьому злочинному угрупованні ще має встановити слідство. Разом з тим, варто нагадати, що раніше посадовець фігурував у низці корупційних скандалів, проте кожного разу виходив “сухим із води”. Так, саме Зубко у 2018 році відповідав за масштабний проєкт реконструкції перону перед терміналом D аеропорту “Бориспіль”, що обійшовся українським платникам податків у 1,05 млрд гривень. До участі у тендері з надуманих причин не були допущені більшість охочих, включаючи турецький “Онур”, а перемогла фірма “Альтіс-Констракшн” Олександра Глімбовського – тестя одіозного ексглави ДФС Романа Насірова. Як встановили журналісти “Наших грошей”, бетон для робіт був закуплений за ціною, на третину дорожчою за ринкову. Ще раніше, у 2017 році, так само під кураторством Георгія Зубка, фірма Глімбовського розширила термінал D за 120 млн гривень, аналогічно закупивши для цього “золотий” пісок – втричі дорожче ринкової ціни.
Крім того, як встановили журналісти KP.UA, у роки каденції Зубка у “Борисполі” замовлення на сотні мільйонів гривень отримувала фірма “Гарант-Енерго” його свояка та бізнес-партнера Михайла Реви. Як і у випадку з “Коста-Проект”, йшлося про ремонт об’єктів критичної інфраструктури летовища – складу паливно-мастильних матеріалів, зливу нафтопродуктів. Корупційний “почерк” пана Георгія помітний і у тому, як проводились тендери: в окремих випадках, “Гарант-Енерго” була єдиним допущеним учасником, або ж перемагала, пропонуючи вищу ціну, ніж конкуренти.
Як бачимо, загалом йдеться про можливі зловживання на суму, співставну із “Міндічгейтом”: десятки, якщо не сотні мільйонів гривень, переплачених державою Зубку та його поплічникам. Де могли осісти всі ці кошти? Торік журналісти повідомляли про елітну нерухомість, яка з’явилась у колишнього чиновника за останні роки. Так, якщо згідно декларації за 2021 рік Георгій Зубко володів лише однією квартирою у Києві, то вже у 2025-му у нього з’явилось житло площею 228,6 кв. метрів в Одесі, а також – обширні площі в одному зі столичних торгівельно-офісних центрів.
Нерухомість Георгія Зубка. Дані з державного реєстру
Нові факти, виявлені у судових реєстрах, свідчать про те, що правоохоронні органи уважно відстежують і документують незаконну діяльність ексчиновника, застосовуючи, в тому числі, негласні слідчі дії. Проте чи побачимо ми підозри у згаданих кримінальних провадженнях? Складається враження, що пан Зубко або має дуже високих “покровителів”, або ж нова “інформаційна бомба”, схожа на “Міндічгейт”, буде оприлюднена, коли настане слушний момент.
Тим часом, колишній посадовець, попри кримінальні провадження, не відсиджується в тіні, а намагається активно піаритись на “допомозі ветеранам”. Нещодавно він втрапив у черговий скандал, нібито “подарувавши” військовослужбовцю квартиру, що фактично не була викуплена у забудовника. Чи покладуть правоохоронці кінець такій безкарності – покаже час.
