Засновник спільноти FFA (Financial Freedom Academy) Олександр Орловський не має жодної зареєстрованої юридичної особи в Україні, котра б підтверджувала, що він надає послуги з навчання. Чоловік надає послуги через мережу ФОПів.
Про це стало відомо з судового реєстру.
«Академія» Орловського рекламується на всіх можливих майданчиках в ЗМІ. Але жодної юридичної особи з назвою Financial Freedom Academy не вдається виявити в жодному доступному реєстрі. Ані в Україні, ні в Польщі, ні в Дубаї, де нібито живе Олександр Орловський. Питання – хто продавець курсів? З кожним, хто погодився купити курс, укладається договір і йому називають рахунок, на який треба платити гроші. І одержувач цих грошей – ФОП Орловський Олександр Олександрович.
Це руйнує легенду Орловського про те, як він виріс у маленькому містечку, виїхав у 16 років до Польщі, де просадив перші сто доларів на крипту, потім вкрав у мами прикраси і теж їх просадив у крипту, потім йому допоміг якийсь невідомий місцевий «гуру» і юний Саша все повернув. І став жити у Варшаві, а потім переїхав (в інших версіях – переїжджає) до Дубая. Хоча паспорт для виїзду за кордон Орловський отримав значно пізніше.
Продавець курсів – ФОП Олександр Орловський з ІПН 3589610358, а гроші чомусь отримує інший ФОП – Сергутіна Катерина Олегівна.
Ми знайшли судовий позов одного з українців, котрого обманув Орловський. У Києві на нього подав позов до Печерського суду Микола Терещко.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 5 серпня 2023 року за результатом телефонної розмови між позивачем та відповідачем було узгоджено умови договору продажу навчання про тестування в мережі Інтернет, в період якого буде проводитись «платне тестування ігор» (оплата за навчання FFA). Відповідачем було запропоновано перерахувати 3,75 тис. гривень, що складає мінімальну суму для навчання, оскільки ці кошти потрібні при навчанні для тестування введення та виведення коштів, покупки обладнання, яке використовується у грі та повернення коштів за повернуте обладнання.
Цього ж дня позивач зробив переказ. Однак, при спілкуванні позивача з іншою особою, яку за поясненнями позивача уповноважив відповідач, з метою надати код виду діяльності, останній повідомив про його відсутність, а тому позивач зазначив, що це не відповідає умовам договору та неодноразово просив повернути сплачені кошти, на що йому було відмовлено.
Як зазначив позивач в позовній заяві, в період навчання буде проводитися тестування ігор на платній основі, що дозволить додатково в період навчання заробляти приблизно 500 доларів в місяць, але з них буде утримувати їх Орловський приблизно 100 доларів в місяць. Відповідач запропонував перерахувати 3 750 гривень, що складає мінімальну суму для навчання, оскільки ці кошти потрібні при навчанні для тестування введення та виведення коштів, покупки обладнання яке використовується у грі та повернення коштів за повернуте обладнання.
Однак суд встав на користь Орловського, бо позивач уклав договір та перерахував кошти, не питаючи про обставини угоди. Відповідно до долучених роздруківок електронного листування за допомогою месенджера Viber відсутнє повідомлення, в якому позивач запитує про такий код, а відразу спілкування йде про повернення коштів.
