Зараз зі впевненістю можна сказати, що сучасний суддівський корпус – це когорта осіб з найбільшою кількістю людських недоліків. Наче вони увібрали у себе всі ті негативні риси, що існують в людях: тотальний цинізм, феноменальна заздрість, постійна брехнята шалена жадібність, що часто перемагає здоровий глузд. Такий основний портрет більшості українських суддів.
Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Ніна Аксьонова не тільки зібрала весь пазл вказаних негативних рис, а й «докупила» декілька опцій: черствість, невдячність та дріб’язковість. З перших своїх днів на посаді помічниці судді вона почала себе проявляти. Подякувала особі, що взяла її на роботу, судді Рівненського районного суду Рівненської області Юлії Гнатущенко, вступивши в інтимний зв’язок з її чоловіком Дмитром Зубчиком. Не зупинила Аксьонову навіть спільна дитина родини.
Так би мовити, допомогла з виконанням подружнього боргу. Та настільки гарно, що відбила чоловіка у начальниці. Цілком зрозуміло, що пара Гнатущенко-Зубчик зі скандалом розлучилася. До речі, в процесі розлучення з’ясувалося, що Зубчик був домашнім тираном для своєї дитини, яку регулярно добряче лупцював.
Відповідно до інформації з Єдиного центру обробки судових рішень екс-чоловік судді Гнатущенко окрім неперебірливості у статевих зв’язках позбавлений батьківських прав саме за систематичне побиття власної дитини. Що сказати достойний «чєлавєк» за мірками оркостану.
І відразу після розлучення Гнатущенко-Зубчик, Аксьонова спішно виходить заміж за тікоспеченого холостяка вже перед самими пологами. І дуже чим пишається. Настільки, що на своїй сторінці у Facebook публікує подарований Зубчиком букет з нагоди весілля з відповідним постом. Такий собі тролинг Юлії Гнатущенко. Ось, каже, ця «гарненька мордочка» тепер моя. Як кажуть, яка їхала такого й здибала.
Думається, що Гнатущенко зітхнула з полегшенням після розлучення з Дмитром. Тиран, що б’є дітей; невірний чоловік, на якого неможливо покластися; й людина, яка не живе за рахунок співмешканки, – ось три основні риси Дмитра Зубчика. Так би мовити, спецпакет опцій.
Зрозуміло, що після скоєного Аксьоновій на посаді помічниці Гнатущенко вже не було місцини. А вона вже цілком та повністю зрозуміла «бариші», які може отримувати, обіймаючи посаду суддя. І почала стукати у всі двері, свого призначення Аксьонова чекала більше 12-ти років. У 2013-му році Вища кваліфікаційна комісія суддів України включала її в список кандидатів на посаду судді, які перебувають у резерві на заміщення вакантних посад суддів. Хоча набрала вона порівняно з іншими геть не високий бал – 63,5. За три роки ВККСУ виключила Аксьонову з резерву. У 2019-му ВККСУ знову додає Аксьонову до резерву, в який в два роки намагалася потрапити.
2 червня 2020-го р. Вища рада правосуддя вирішує внести президентові України подання про призначення Аксьонової Н.М. на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва. І тут є два великих «АЛЕ», що прямо натякають на необ’єктивність конкурсу. По-перше, в своєму резюме Аксьонова вказала, що має стаж роботи професійної діяльності більше п’яти років. Втім, стільки вона у Гнатущенко не працювала. А після звільнення про її досвід та здобутки на терені права нічого не відомо. Можливо ці п’ять років стажу – це час, за який вона здобувала вищу освіту Острозькій академії.А навіть з великою натяжкою важко стажем назвати.
І другий, Аксьонову лобіював на посаду член ВРП Віктор Шапран. Останній відомий своїми зв’язками з метрами корупції. Зокрема, екс-головою Окружного адміністративного суду м. Києва Павлом Вовком. У 2012-му той задовольнив позов ще судді Київського апеляційного господарського суду Шапрана, який просив суд не платити з його зарплати податки державі – в розмірі 14 тисяч гривень. Крім цього, Шапрана неодноразово звинувачували у круговій поруці та кришуванні суддів. Зокрема, судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області Маркіяна Самсіна. Такий ось незашкварений та «добропорядний» доповідач-рекомендатор.
Втім, правдами-не правдами, а Аксьонову президент таки призначає суддею. І почалося використання посади задля власного збагачення. Втім, до реальних, «крутих», справ Аксьонову ніхто не допускає. Зокрема, через її репутацію сексота, малий досвід, та, як кажуть колеги, правничу малограмотність. А в багатомільйонних справах треба розум та кмітливість.
Як суддя Аксьонова не забуває про наповнення власних кишень. Адже єдина годувальниця в родині, а чоловік альфонс постійно вимагає, щоби його кружили по дороговартісним ресторанам та бутікам. Гарненька мордочка постійно потребує хороших вливань. До речі, Аксьонова Зубчика дуже береже Вона навіть врятувала свого земляка –лікаря з Рівненської лікарні від конфіскації 1500 євро на митниці, Звичайно ж не просто так. З закидом наперед, аби той своїми довідками згодом врятував її домашню цяцянку від мобілізації, зробивши його негодним.
Як вже згадувалося колеги по суддівському корпусу характеризують її як малограмотну суддю, яка не знає ані законодавства, ані навіть української мови і завжди називає позивАча позИвачем, ніби в нього постійно позиви до блювотиння. Колишні товариші по цеху Аксьонової зазначають, що вона під час своєї роботи в Рівненському районному суді Рівненської області доповідала всю інформацію про події в суддівському корпусі керівництву і не тільки доповідала, а й по-тупому зливала колег, на ходу додумуючи «гріхи» суддям.
Нагадаємо, що в Солом’янський районний суд м. Києва Аксьонова її призначили саме завдяки відомому «круговою порукою» члену ВРП Віктору Шапрану. Не важко здогадатися, який фідбек попросить покровитель у судді. Авжеж зливати та підставляти колег, аби чистити поприще для «кишенькових» суддів.
Так от, не маючи доступу до бабліщних справ, Аксьонова вирішила поринула у дріб’язочкові справи. Не розміром так кількістю.
До речі, у Аксьонової повно вільного часу. Адже порівняно зі своїми колегами, вона практично не розглядає справи. Для порівняння у судді того ж суду на день може бути 15-20 справ на розгляді, а у Аксьонової або їх взагалі немає або не більше шести на день. Не виключено, що низький об’єм роботи пов’язаний з тим, що покровителі їй поставили інші задачі, які до правосуддя не мають ніякого стосунку, з акцентом на отримання інформації про діяльність суддів Солом’янського суду
Аксьонова також на своїй сторінці у Facebook посилено шукала собі помічника.
Мабуть хотіла ще більше вільного часу на соцмережі, який за словами колег займають у Аксьонової майже весь час. Вона підписана на світові бренди Chanel, Fendi, Dior і навіть елітний навчальний заклад гімназія А+, де навчаються діти всіх відомих любителів «російського світу» та кращих індивідів батальйону Монако. Не виключено, що спільні діти Аксьонові та Зубчика також стануть достойними учнями цієї гімназії. Якщо Дмитро не заб’є їх до того часу.
До речі, любов до «російського світу» у Аксьонової давно, про що кажуть підписки на російську юристку Ольгу Алпатову, візажиста російських зірок Сердара Камбарова, та ін.
А поміж гортанням сторінок в соцмережах Аксьонова «заробляє» на забаганки чоловіка «рятуванням» торговців віл сплати митних платежів. Навіщо ж бюджету стільки грошей від платежів від мита? Під час війни, коли українці на своїх захисників з зарплати після сплати всіх податків постійно донат закидають, а у воїнів постійно чогось не вистачає, зменшення надходжень в бюджет задля власної вигоди має прирівнюватися до держаної зради. Але всі ці «дрібниці» не зупиняють Аксьонову у «відправленні» правосуддя в угоду своїм «клієнтам», які доволі заможні і можуть собі дозволити сплатити повну вартість мита.
Ось деякі приклади кривосуддя Аксьонової:
- повернула сумку «Louis Vuitton» вартістю 90 тис грн.;
- позбавила штрафу за незадекларовані сумки Louis Vuitton, та BottegaVenetta й взуття Louis Vuitton;
- повернула 4 600 євро, які митниця вилучила у непрацюючого громадянина за порушення правил перетину кордону;
- повернула ювелірні вироби «Cartier» вартістю близько 10 000 дол.;
- повернула вироби «Hermes» оціночною вартістю майже 5 000 євро.
Як видно тяжіє мадам до люксових брендів. І такою «дрібнотою» потроху набиває собі кишені. І як кажуть, у дзьобіку своєму благовірному приносить. І нічого, що дані штрафи не йдуть до бюджету, якому так потрібні надходження під час війни. А люди, що провозять контрабандою речі за тисячі доларів, купують їх не на останні кревні та судяться через свою жадібність. Варто зазначити, що Аксьонова настільки знахабніла, що не соромиться брати хабарі прямо в коридорі суду.
Ось така ще одна представниця суддівської гілки влади. Чергова низькоморальна особа, яка не нехтує нічим задля задоволення власних потреб та забаганок свого благовірного. І цілком зрозуміло, що про які високоморальні здібності та корупційну витривалість судді можна говорити, коли для суспільства це переважно такі аксьонові – дріб’язкові лицеміри без крапельки совісті, що готові на все заради власного благополуччя І саме через них у громадськості формується стала думка про те, що всі судді тупі та продажні.
У судді Аксьонової як видно моралі немає як в особистому так і в професійному житті, її мотиви пронизані користю і інстинктом споживача, а суддя без моральних якостей наврядчи хоч хвилинку не на словах стоятиме на варті закону та справедливості!
