Фармацевтична галузь – одна з найефективніших сфер української економіки. До війни і пандемії темпи її зростання сягали 12,6% на рік. Але що стоїть за успішністю гігантів ринку – таких як «Дарниця» екснардепа Загорія? Хто скуповує за копійки акції вітчизняних заводів? Розслідувала журналістка «СтопКору» Діана Ловська.
У топову десятку компаній українського фармацевтичного ринку входять відомі в країні та поза ї межами виробники медпрепаратів: «Фармак», «Артеріум», «Дарниця», Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод, «Біофарма» тощо.
При чому за рівнем ВВП на одного працівника – понад 1,3 млн грн – фармацевтика випередила решту галузей переробної промисловості. Інвестиції, розвиток, високі заробітні плати. Однак у цій індустрії вирує конкуренція й позалаштункові схеми, одна з яких коштувала столичній громаді десятки мільйонів доларів.
Про що йдеться?
Київська міська рада продала 30% акцій Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу колишньому нардепу Глібу Загорію – власнику «Дарниці» – приблизно за 6 мільйонів доларів. Експерти стверджують: ціну на продаж акції занизили приблизно вшестеро, оскільки оцінка пакету акцій складала 34 мільйони доларів.
Ця угода викликала неоднозначну реакцію у представників політикуму і громадськості. За словами нардепа 8-го скликання Ігоря Луценка, сума, в яку оцінили компанію – сміхотворна: на 10% менша за вартість річного доходу БХФЗ. Імовірно, підприємство навмисно виставили на продаж в момент, коли кон’юнктура ринку погіршилась.
«Можливо, якраз це той випадок, коли підприємство виставили на продаж у момент, коли кон’юнктура очевидно погана? Щоб придбати з хорошою, але дуже невигідною для київської громади знижкою? Словом, війна війною, але майно Києва переходить у приватні руки, як і раніше, при цьому конкурси не можна назвати ані прозорими, ані результативними«, – коментує Луценко.
Депутатка Київської міської ради Тетяна Меліхова впевнена: віддавати підприємство за таку ціну – злочинно: потрібно було зробити переоцінку з урахуванням зміни курсу долара.
Кому ж за безцінь дістався унікальний столичний хімзавод?
Власником 30% пакету акцій БХФЗ став Гліб Загорій, який вже неодноразово потрапляв у фокус журналістських розслідувань, – колишній народний депутат, неофіційний «смотрящий» за фармгалуззю часів Порошенка та власник компанії «Дарниця».
Кримінал, рейдерство, депутатство від БПП, квартири Луценка і справа Насірова: бізнесмен Загорій «засвітився» у низці резонансних історій, але щоразу уникає проблем із законом.
За інформацією інсайдерів індустрії, Загорій уже не перший рік намагається встановити монополію на ринку ліків, тим самим усуваючи з ринку дешевші аналоги своїх медпрепаратів.
Яким чином вдалося провернути угоду?
Як з’ясувала команда «СтопКору», оцінку вартості пакету акцій Борщагівського хімзаводу у 2012 році робила консалтингова фірма «Острів». Тоді сума склала 278,3 млн грн – за тогочасним курсом долару у 8 грн це близько 34 млн доларів.
Замовником оцінки виступило головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.
«Однак наказом Департамента комунальної власності міста Києва у 2014 році було затверджено новий висновок про вартість оцінки акцій, вже у 143,2 млн грн, яку, до речі, проводить та ж консалтингова фірма «Острів». Усі пам’ятають 2014 рік та різке зростання курсу доллара, тепер він коштував по 25 грн. Тож виходить, пакет акцій вартує 6 млн доларів«, – зазначає журналістка Діана Ловська.
Отже, спершу сума пакету складала 34 млн доларів, а за два роки, коли ціни на все лише зростали, Глібу Загорію пакет акцій дістається лише за 6 млн доларів, тобто вп’ятеро дешевше.
Однак таку скандальну приватизацію комунальних акцій заводу не схвалила Служба Безпеки України, адже у такому випадку місцевий бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн надходжень від приватизації. А це – дитсадки, школи, спортмайданчики для міста тощо.
Чи не є це порушенням антимонопольного законодавства?
На сьогодні українське законодавство вимагає від компаній при плануванні бізнес-стратегії отримувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію. Метою контролю над концентрацією з боку АМКУ є недопущення монополізації на товарних ринках. А самою концентрацією вважається приєднання або злиття компанії, створення спільних підприємств, придбання часток розмірі 25% і більше.
У випадку з БХФЗ, користуючись своїм становищем на ринку фармацевтична фірма «Дарниця» на чолі з Глібом Загорієм, не отримавши попередній дозвіл на концентрацію, купує акції хімзаводу.
Проте, на думку АМКУ, це – нібито не монополізація. Антимонопольний комітет 22 грудня 2015 року та 22 січня 2016 року безперешкодно надає дозвіл приватному акціонерному товариству «фармацевтична фірма «Дарниця» на придбання акцій публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства.
Що стоїть за цим рішенням?
Як з’ясувалось, першою заступницею голови АМКУ за каденції Порошенка було призначено Марію Ніжник. Її головним завданням називали розвиток ефективного механізму регулювання конкуренції та правозастосовного механізму для забезпечення конкурентного ринку в Україні. І все це відбувалось саме в той період, коли Загорій намагався викупити прибутковий пакет акцій БХФЗ.
Цікаво, що попереднім робочим місцем пані Марії була юридична фірма «Аекво» – одна з найуспішніших фірм-консультантів стосовно концентрації та процесів злиття і поглинання підприємств, згоду на які дає Антимонопольний комітет.
Створенням фірми «Аекво» займались так звані вихідці з «кисілівців». Після Майдану 2014 року адвокатську фірму «Василь Кисіль і партнери» струснуло разом з усією країною і державними відомствами. Група юристів пішла на розкол. Один з багаторічних «кисілівців» Олексій Філатов став заступником голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна з юридичних питань. А у ЗМІ Гліба Загорія також вважають людиною з орбіти Ложкіна.
Ба більше, АМКУ очолив однокурсник Олексія Філатова – Юрій Терентьєв. А його першою заступницею стала експартнерка фірми «Аекво» Марія Ніжник – за інформацією медіа, кума все того ж Філатова та засновниці фірми Ганни Бабич.
Утім, сама пані Ніжник коментувати ймовірні зв’язки категорично відмовилась під приводом того, що це – «особисті питання». Зауважимо, на посаді в АМКУ чиновниця пробула недовго – саме під час реалізації схеми з акціями БХФЗ, а після так званого «відрядження» повернулася до «Аекво».
Як коментує ситуацію Гліб Загорій?
Сам власник «Дарниці» публічно підтвердив наміри повністю викупити конкурента. Він називає це відновленням історичної справедливості: за часів СРСР БХФЗ був частиною фармоб’єднання «Дарниця». До того ж, це начебто єдина компанія, що відповідає ключовому родинному бізнес-принципу Загоріїв.
Наразі, справа між БХФЗ і «Дарницею» розглядається у Господарському суді столиці. Керує розглядом суддя Тетяна Васильченко.
Ми, своєю чергою, уважно продовжимо стежити за процесом та розкривати нові таємниці вітчизняної фармгалузі. Буде цікаво!
