Щойно призначений директор державного порту в Чорноморську В’ячеслав Безрук, колишній одеський митник, викликав чимало запитань своєю декларацією за 2024 рік. Що ми бачимо? Елітне житло, дорогезний автомобіль — а от ціни на все це… як водою змило. Просто «невідомо».
Офіційно Безрук прописаний у селищі Козин під Києвом — це один із найдорожчих районів України, де на кожному кроці — розкіш і мільйони. А фактично проживає в столиці. В декларації вказано трьох синів — Олександра, Івана й Даниїла, проте без жодної конкретики щодо їхнього місця проживання. Складається враження, що приватність важливіша за закон.
Далі — цікавіше. Дев’ять (!) земельних ділянок у Чернігівській області загальною площею майже гектар. І всі придбані в один день — 29 червня 2011 року. У власності Безрука на 100%. Але вартість жодної ділянки не вказана — просто «невідомо». Закон мовчати не дозволяє — це вже може тягнути на порушення антикорупційного законодавства.
А ще Безрук має безкоштовну квартиру на 127 квадратів у Києві — знову ж таки, вартість невідома. Її власниця — родичка, пані Ніна Безрук. І саме на цю пані записаний елітний Range Rover 2019 року, яким користується новоспечений директор. Машина на ринку коштує від півтора до трьох мільйонів гривень. І знову — жодної цифри в декларації.
За рік Безрук заробив трохи більше півмільйона гривень у кількох компаніях, ще 142 тисячі — від підприємництва. Загалом — скромно, як на чиновника з елітними звичками. Тим більше, що він виховує трьох дітей. Питання: як утримувати родину, нерухомість і авто преміум-класу з таким доходом?
У декларації фігурує ще 20 тисяч доларів готівкою. А от на рахунках у банках — пусто. Усе це наштовхує на одне логічне питання: а звідки ж насправді кошти на такий рівень життя?
Цю декларацію має уважно перевірити НАЗК. Бо якщо посадовці безкарно приховуватимуть вартість елітного майна, довіра до держави буде танути ще швидше, ніж декларації зникають із реєстрів. Чи матиме ця історія продовження — залежить лише від активності антикорупційних органів і тиску суспільства.
