Чи можна чудово жити за будь-яких обставин? Під час війни державні лісові підприємства витрачають великі суми грошей на різноманітні подарункові бокси з горілкою та на джипи для керівництва. Проте голова Держлісагентства, Юрій Болоховець, стверджує, що його відомство не затверджувало ці сумнівні закупівлі. Тоді якими коштами вони проводяться? Хто відповідає за незаконні вирубки лісів? І чи допоможе “лісова реформа” виправити ситуацію?
“СтопКор” провів журналістський експеримент і під виглядом гуртових покупців поспілкувався з постачальниками, які забезпечують лісівників цінною продукцією. Подробиці – у новому матеріалі Олександри Сербін.
Увагу репортерів привернули ексклюзивні бокси для алкогольних напоїв у кабінетах керівників лісгоспів. Як з’ясувалось, коробки з позолоченими логотипами, стилізовані під шкіру й метал, а також обладнані музичним і відеомодулем, на замовлення Держлісагентства виготовила приватна фірма.
Підрядники завітали до студії “СтопКору” й розповіли цікаві подробиці своєї роботи. Зокрема, ціна одного такого боксу може коливатись від 3700 до 5000 гривень, а продають їх партіями по 50 штук. Лісівники замовляли щонайменше дві партії. Ба більше, підприємці натякнули на можливість завищити ціну у документах для звітності.
“Тож, як нам вдалося з’ясувати, лісники не лише балують себе такими шкіряними коробками для горілки. У вартість цих аксесуарів вони закладають і певний відсоток зверху. А якщо взяти до уваги, що ці ж самі підприємці виготовляють для чиновників не лише тубуси для оковитої, а ще й меблі у їхні кабінети – суми зверху можуть бути і з пятьма нулями, і з шістьма“, – коментує журналістка Олександра Сербін.
Та йдеться не лише про аксесуари й дрібнички, а й про більші речі та відповідно більші суми.
Так, на Закарпатті Брустурянське лісництво придбало два позашляховики вартістю в 3 мільйона гривень. Автомобілі цього класу у гірській місцевості дійсно необхідні працівникам лісу. Однак насправді на цих джипах їздять не рядові лісівники, а чиновники, що займаються кабінетною роботою.
Як встановили аудитори, на момент закупівлі лісгосп уже мав шість машин, чотири з яких – підвищеної прохідності. Необхідність нової цінної покупки підприємство пояснило потребою “у виконанні виробничих функцій та охорони лісу від пожеж“. Але в підсумку обидва позашляховики, як показала перевірка, не використовували для охорони лісу чи патрулювання. Так, одним з них користувався тодішній директор Брустурянського лісомисливського господарства Ярослав Олійник, а в подальшому новий – Руслан Сазанський.
Ще одна корупційна історія пов’язана з керівництвом Звенигородського лісового господарства.
За даними ДБР, очільник лісгоспу спільно зі підлеглими привласнювали кошти від офіційно вирубаної деревини. Вони підписували фіктивні договори із підконтрольними підприємствами і таким чином “нагріли” бюджет на майже 2,5 млн грн.
Незаконно отримані від протиправних рубок і продажу деревини гроші фігуранти схеми “дерибанили” між собою. Обсяги незаконних рубок та суми привласнених коштів наразі встановлюються. Під час слідчих дій на підприємстві детективи Бюро вилучили документи, комп’ютери, мобільні телефони, магнітні диски, печатки та понад 2,2 млн грн у різних валютах.
Ці та інші факти корупції у галузі команда “СтопКору” попросила прокоментувати голову Державного агентства лісових ресурсів України Юрія Болоховця.
І виявилось, що “головний лісівник країни” нібито взагалі не в курсі вказаних сумнівних закупівель.
“З висвітлення питання в вищезазначеному запиті, Держлісагентство державних закупівель не проводило“, – йдеться у відповіді.
Однак емблеми на сумнозвісних боксах та самі меблярі вказують на протилежне. То чиїм же коштом їх купували? Чи хтось приховує правду?
Подолати корупцію в лісовій сфері, за ідеєю, мала б реформа галузі. Але і до неї є питання.
Отже, в Україні замість 158 лісгоспів відтепер функціонуватиме одне підприємство “Ліси України”, а 24 обласних управління лісового та мисливського господарства перетворюють на 9 укрупнених регіональних установ або філій, які будуть підпорядковуватись ДП ” Ліси України”. Тобто головна мета реформи – централізація всіх лісгоспів.
“Метою цього об’єднання є те, що ми зможемо посилити цю низову ланку, а саме лісництва, надати їм більше технічних можливостей, надати їм більше матеріального забезпечення. Лісівник майбутнього – це фахова людина з гідною заробітною платою та належним матеріально-технічним забезпеченням. Це людина, яка працює з планшетом в руках, в якому знаходиться вся електронна система про ліси“, – стверджує Юрій Болоховець.
Проте експерти природоохоронної галузі від проведеної реформи не у захваті.
“Я вважаю, що через декілька років це все гакнеться, і почнуть розбиратись, хто це робив, тому що не можна робити державну монополію. Всі говорять про антимонополію, створюють антимонопольні комітети, а тут створили державну монополію на продаж лісу. Я хочу сказати, що ця реформа в лісовій галузі – або величезна помилка, або величезний злочин“, – коментує заслужений природоохоронець України Володимир Борейко.
Цікаво, що в червні 2022 року Держлісагентство звернулось за дозволом до Антимонопольного комітету про створення єдиного державного підприємства “Ліси України”, однак тоді йому відмовили. Після цього відомство звернулось вже до уряду – та цього разу отримало згоду.
А вже після цього до АМКУ надійшло 158 заяв з проханням приєднатися до ДП. І все це – за три дні до ліквідації лісгоспів. Невже були настільки впевнені в приєднанні?
На думку працівників Антимонопольного комітету, нове держпідприємство має ознаки монополіста, адже конкурентів в нього немає і не буде. При цьому створюється ілюзія товарного ринку. А хто і яким чином буде регламентувати ціну на деревину – питання відкрите.
Нагадаємо, після реформування лісової галузі її рентабельність мала б зрости, а прибутки лісгоспів – збільшитись, але цього, на жаль, так і не сталося. Імовірна причина – високий рівень корупції: чиновників Держлісагентства підозрюють у схемі незаконної реалізації деревини, за якою державу “нагріли” на 160 млн грн, а її “кришування” закидають Юрію Болоховцю.
