Існує відомий анекдот про хрестик, який в деяких випадках годиться знімати.
На жаль, окремі люди полюбляють до останнього сидіти на двох стільцях, і хрестика того не знімають за жодних обставин. І в такій поведінці, може, й не було б нічого поганого, якби при цьому не відбувалось прикриття своїх комерційних інтересів патріотичними мотивами, або й того гірше – маніпулювання фактом війни з Росією.
Військовослужбовці ЗСУ, які зараз боронять українців від навали росіян під Авдіїївкою, на Куп’янському та Бахмутському напрямках тощо, заслуговують найвищої шани та подяки від усіх нас. Вклоняємося їм!
Але як відноситись до тих, хто не тільки не воює на передовій, але одягнувши форму військового, продовжує заробляти гроші в тилу, користуючись своєю “мирною” професією? Або до тих, хто лише рахується у військовій частині, але не служить? Або тих, хто п’є вино, одягнувшись одночасно і в сорочку з краваткою, і в “піксель”?
Питання риторичне, але такі особи дійсно є. Наприклад, адвокат Донець Артем Анатолійович (на фото).
Станом на січень 2024 року ця людина є медійно дуже відомою. Згадок в інтернеті та мережі Фейсбук – вже десятки, якщо не сотні. Але всі ці згадки ініційовані або ним самим, або рядом специфічних громадських об’єднань, або однією журналісткою, яка вирішила спіймати хайп на темі адвокатури, навіть особливо не розбираючись у проблематиці.
Причому більшість згадок (без точних підрахунків, але суто за видачею у пошуковій мережі Гугл) про адвоката Артема Донець стосується так званої боротьби з “кремлівським спрутом в адвокатурі”.
Термін цей ще у березні 2023 року вигадала така собі Ірина Федорів, за її власними словами – журналістка, викладачка та лідерка громадської ініціативи “Голка”, а до того – керівник інформаційно-аналітичного відділу програми “Вікна-Новини” телеканалу СТБ з 2005 року по 2015 рік. Перша її публікація про “спрута” тут.
Цікавий факт – до недавнього часу журналістка ніколи не переймалась “проблемами” в адвокатурі. Так, дещо писала про проблеми забудовників Ірпіня, Бучі, Коцюбинського, але ніяких правових тем не торкалась й близько. І аж тут раптом рік тому її просто, як кажуть, “прорвало”. Мінімум двічі на місяць в різних ЗМІ виходять статті під її авторством на тему “спрута в адвокатурі”. А в мережі Фейсбук – так майже кожен третій пост.
Основних тез у пані Ірини небагато, але вони незмінно повторюються. Якщо коротко, то ось деякі її цитати з різних видань, для розуміння загальної картини:
– адвокатура в Україні схожа на кріпацтво у найгіршому його прояві,
– впродовж більш ніж 10 років монополію на управління адвокатурою тримає Лідія Ізовітова – соратниця кума путіна Віктора Медведчука та ще одного поплічника “руского міра” – Сергія Ківалова,
– НААУ вирішує, хто буде адвокатом, а хто не буде;
– є адвокати, які пішли на фронт захищати нас з вами, це зокрема Ілля Костін та Артем Донець, і вони ведуть бойові дії й там, на передовій, і тут, у тилу. Вони кинули виклик цій системі, і за це зараз система їх пресує.
Цитати взяті з її блогів на УП, Главком, Еспресо.ТВ та інших ресурсів.
А на її сторінці у ФБ можна почитати таке:
– в адвокатурі є ті, хто наважується повстати і боротися за право на свою професію. Такі адвокати пішли на фронт, аби захищати країну, і навіть з передової ведуть боротьбу не лише з ворогом, а й з тиловою тінню Медведчука – асоціацією-монополістом. І у відповідь організація Ізовітової позбавила їх права займатися адвокатською діяльністю (до речі, ще ніхто з тих, кого вона захищає, ще не позбавлений статусу адвоката, тут журналістка явно поспішає – автор),
– бажаємо натхнення, щоб вийшло напрацювати базу для очищення адвокатури від кремлівського спруту, який вибудували Медведчук і Портнов,
– там по суті діє кріпацтво і всім заправляє соратниця Медведчука – Лідія Ізовітова. До речі, цей медведчуківський гурток спікером під Новий рік призначив знаєте кого?Адвоката Киви. Кров з очей (виявляється ототожнення адвоката з клієнтом, то біда не лише правоохоронців, а й недолугих журналістів, – автор),
– якщо ти адвокат і не підкорюєшся цьому медведчуківському гуртку, не платиш внески – у тебе нема права на професію. … наших адвокатів, які пішли в ЗСУ, цей гурток Медведчука намагається утискати. Але ми за них горою станемо.
Відразу зауважимо, що всі ці блоги та дописи у ФБ миттєво перепощуються та передруковуються десятками сайтів, аби тільки підняти видачу в пошуковій системі.
СММ-ники добре знають, як це робиться, і для чого на сайті якоїсь умовної сільради передруковувати конфліктні статті. Все це робиться, за словами фахівців, “для охоплення цільової аудиторії”. Хто і для чого передруковує ці “новини про спрута в адвокатурі”, поговоримо трохи згодом.
Єдине, що варто поки зазначити, що в мережі Інтернет саму Федорів характеризують наступним чином: “Федорів – «відома чорна піарниця, яка довгий час прикривається статусом журналістки».
Також відомо, що в грудні 2022 року Комісія з журналістської етики винесла попередження Ірині Федорів за порушення вимог пунктів 4, 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста.
А тижневик Національної спілки письменників «Літературна Україна» ще декілька років тому опублікував розповідь Максима Черешні «”Федорівщина” або замовна журналістика під прикриттям вдавано-чесних мотивів».
На думку експертів, прототипом головної героїні твору Ірини Федорівни Коцюбинської стала екс-координаторка руху «Чесно», журналістка та чорна піарниця з селища Коцюбинське Київської області Ірина Федорів, а авторський неологізм «Федорівщина» може стати терміном, що означає продажну журналістику.
2017 року її було визнано лауреатом всеукраїнського журналістського антирейтингу «Унітаз року», а 2018-го вона потрапила до п’ятірки журналістів, які, за оцінкою громадських активістів, зганьбили честь професії.
Чим заробляє на життя така “журналістка”, нас особливо не обходить, але звернімо увагу на таке зауваження з боку Комісії Національної спілки журналістів: “Дотримання стандартів, зазначених у пункті 6 Кодексу, вимагає від журналіста верифікації всіх фактів, наведених у матеріалі, за допомогою належних джерел. Це має слугувати запобіжником від перекручувань фактів та маніпуляцій щодо формування ставлення до тої чи іншої особи”.
Здається, цю частину свого етичного Кодексу пані Ірині все ніяк не вдається вивчити…
Розберемо до прикладу декілька її тез.
Спочатку хоча б слід акцентувати увагу на тому, що адвокати – не кріпаки, а НААУ – не громадське об’єднання.
Зробивши декілька інформаційних запитів, вдалось з’сувати наступне.
Національна асоціація адвокатів України – це незалежна асоціація професійних юристів, які набули статусу адвокатів та взяли на себе обов’язок дотримуватись високих стандартів, закріплених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Правилами адвокатської етики, затвердженими найвищим органом адвокатського самоврядування – З’їздом адвокатів України. Це було визнано міжнародною спільнотою, у тому числі найповажнішою у Європі адвокатською організацією – Радою адвокатів та юридичних товариств Європи (CCBE). Так, 25 листопада 2022 року в у Брюсселі Національна асоціація адвокатів України отримала від CCBE відзнаку з прав людини за видатну та невтомну відданість на користь прав людини та верховенства права в Україні.
Обов’язкове членство в НААУ – це не примха окремих осіб, а стала практика незалежних професій як в Україні, так і за кордоном. Наприклад, такими самими “кріпаками” за позицією Федорів мали б бути й арбітражні керуючі та приватні виконавці України, але ж їх так чомусь ніхто не називає. Та й у більшості штатів США адвокати також мають обов’язкове члентство у своїх професійних асоціаціях. Але чи хоч раз їх називали кріпаками?
Крім того, відповідно до Основних положень про роль адвокатів ООН “професійні асоціації адвокатів відіграють важливу роль у підтримці професійних стандартів та етичних норм”. А у звіті Лабораторії законодавчих ініціатив «Адвокатура України. Уроки перших років самоврядності», сказано, що новий закон про адвокатуру №5076 “забезпечив виконання міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення на законодавчому рівні захисту статусу правничої професії та заснування професійної асоціації адвокатів; створив цілісну систему адвокатського самоврядування в Україні; суттєво розширив та вдосконалив основи організації та діяльності адвокатури”.
Також важливо, що ані Портнов, ані Медведчук ніколи не входили до керівного складу Національної асоціації адвокатів України, не мали жодного впливу на будь-який орган адвокатського самоврядування, а єдиним доказом впливу Медведчука на Асоціацію є спільне фото Ізовітової та Медведчука, датоване аж 2001 роком, притому, що сама НААУ була створена у 2012 році.
І власне, якщо діяти за принципом, хто з ким фотографувався, то ось вам світлина адвоката Артема Донець з Богданом Саніним. Цей суддя дуже відомий серед різного роду активістів, і вони його зазвичай лають як тільки можна. І що тепер – повинні ж усі написати, що Донець – теж поганий, чи не так?
Втім, І.Федорів на все це байдуже, бо усі її статті написані на основі публікацій у Фейсбук отих двох адвокатів, про яких вона постійно згадує (до речі, жодних інших “невдоволених” серед 60 тисяч адвокатів чомусь досі не знайшлось). І жодною перевіркою фактів, або пошуком альтернативних джерел інформації вона ніколи не переймалась.
І в принципі на цьому можна було б ставити крапку у нашому розслідуванні, бо вже очевидно, що ніякого “кремлівського спруту” не існує. Натомість існує продажна журналістка, яка, скоріше за все, активно “опрацьовує” тисячі доларів на чорному піарі. Але раптом вдалось з’ясувати, що у протеже Федорів зовсім не “патріотичні” мотиви такої активності, а абсолютно матеріальні.
По-перше, сама І.Федорів, яка ото зараз так люто ненавидить Кремль, свого часу прославилася контактами з Віктором Януковичем та екс-генпрокурором Віктором Пшонкою.
“Чорна піарниця” зустрічалася з ними та шукала їх підтримки (на фото – ліворуч).
По-друге, з’ясувалось, що її “фронтовики” не дуже вже й воюють, продовжуючи спокійно практикувати в якості адвоката.
З фейсбук-сторінки Артема Донець відомо, що він зараз судиться з НААУ через те, що його позбавили права займатись адвокатською діяльністю на 6 місяців.
Наскільки таке позбавлення було правомірним, вирішить суд, тут ми не будемо забігати наперед і втручатись у перебіг справи (справа №520/38196/23)
Але під час процесу з’ясувались цікаві моменти.
У пункті 17 своєї позовної заяви сам адвокат вказує, що зупинення дії його свідоцтва:
– призвело до порушення права Адвоката на здійснення незалежної професійної діяльності, права на працю, які гарантовані Конституцією України.
– позбавить клієнтів (мінімум 27 осіб) захисника, адвоката, оскільки унеможливлює участь Адвоката у судових справах, хоча їх розгляд призначено в судах на найближчий час (наприклад, 28.12.2023, 10.01.2024, 07.02.2024). Це значно зашкодить клієнтам Позивача на своєчасну та якісну правничу допомогу.
– змусить Адвоката достроково розірвати з деякими клієнтами договори про надання правничої допомоги, що призведе до необхідності повернення отриманих ним гонорарів, а отже вплине на фінансовий стан… позивача.
Отакої! Виходить, що військовослужбовець ЗСУ, за словами піарниці, майже героїчний фронтовик, не воює з автоматом на передовій, а спокійно ходить у суди, дбаючи про власний фінансовий стан?
На дату подання цієї заяви, будь-яких відомостей (інформації) про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на підставі пункту 1 частини 1 статі 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з підстав проходження військової служби (мобілізацією до ЗС України) від адвоката Донця А.А. до Ради адвокатів Харківської області та Ради адвокатів України (Національної асоціації адвокатів України) не надходило.
І власне цьому не вірити не можна, бо адвокат сам це задокументував, оскільки на підтвердження своєї правової позиції подав до суду документ під назвою «Щодо надання правничої допомоги адвокатом Донцем А.А. третім особам» вих. № б/н від 18.12.2023 р.
Відповідно до вказаного документа, Донець А.А. як адвокат (захисник) має здійснювати захист та представництво інтересів клієнтів в рамках наступних справ/проваджень:
– Личаківський районний суд міста Львова, справа № 463/2067/23;
– Сумський апеляційний суд, справа № 2035/5763/12;
– Київський районний суд міста Полтави, справа № 610/637/18;
– Дергачівський районний суд Харківської області, справа № 619/2237/21;
– Київський районний суд міста Харкова, справа № 953/16515/21;
– Московський районний суд міста Києва, справа № 643/736/22;
– Харківський апеляційний суд, справа № 953/9449/21;
– Ленінський районний суд міста Харкова, справа № 642/1402/21;
– Октябрський районний суд міста Полтави, справа № 643/3531/21;
– Київський районний суд міста Полтави, справа № 642/1346/21;
– Харківський апеляційний суд, справа № 639/1373/21;
– Київський районний суд міста Харкова, Справа № 640/13517/17;
– Охтирський міськрайоний суд Сумської області, справа №583/1559/22;
– Дзержинський районний суд міста Харкова, справа № 638/2894/22;
– Київський районний суд міста Полтави, справа № 623/1355/16-к;
– Ленінський районний суд міста Полтави, справа № 641/2547/20;
– Ленінський районний суд міста Полтави, справа № 646/154/20;
– Харківський апеляційний суд, справа № 636/901/16-к;
– Харківський районний суд Харківської області, справа № 635/5576/21;
– Дзержинський районний суд міста Харкова, справа № 760/2556/19;
Дана довідка вих. № б/н від 18.12.2023 р. підписана партнером АО «Донець і Партнери» адвокатом Ольгою Волік та у ній чітко зазначено, що Адвокатське об’єднання «Донець і Партнери» забезпечує представництво та захист інтересів Клієнтів у кримінальних справах виключно силами одного адвоката – Донця Артема Анатолійовича.
Також у мережі Фейсбук сам адвокат розмістив довідку від Національної асоціації адвокатів України №1826 від 15.01.2024 р. про те, що адвокатом Донець А.А. у період часу за 2023 рік, як особою, яка здійснює індивідуальну адвокатську діяльність сформовано 110 електронних ордерів та 45 електронних ордерів, як керівником АО «Донець та партнери», які є підставою для надання професійної правничої допомоги клієнтам.
Вибачте, а чи взагалі воював у 2023 році цей адвокат? І якщо так, то коли? Може, в перервах між поїздками до Охтирки, Полтави, Сум та Києва? Про це, чомусь, в ЗМІ нічого не пишуть.
Ми спробували трохи більше дізнатись про військовослужбовця ЗСУ Артема Донця. І дізнались про цікаві факти.
На даний момент Донець А.А. начебто є (або був до недавнього часу) посадовою особою (військовослужбовцем) 12 загону військової частини А4103. Ця інформація ще не підтверджена офіційно. Натомість, як повідомили в НААУ, 18 січня 2024 року на їх адресу надійшло повідомлення самого адвоката, який надав декілька довідок, з яких слідує, що “лейтенант Донець А.А. у період з 16.05.2023 по 08.11.2023 року перебував на військовій службі у в\ч А4788, а з 8 листопада – у в\ч А4753.
В\ч 4788 – це частина у підпорядкуванні Сил спеціальних операцій, і дуже сумнівно, щоб філолог (за першою освітою) та адвокат (за другою) водночас перетворився на вправного спецпризначенця. Вочевидь, можна припустити, що у бойових діях цей воїн бував не часто, що власне підтверджується ним самим: “Нам пощастило, бо ми потрапили до підрозділу, який поступово входив у бойові умови”.
Про те, що адвокат Донець, можливо, був не дуже вправним воїном підтверджують і анонімні джерела, які вказують на те, що своє єдине поранення Артем Донець отримав не на полі бою, а під час перебування на навчальному полігоні. Підтверджень цьому немає, тож, можливо, сам адвокат захоче підтвердити чи спростувати цю інформацію.
Про в\ч 4753 майже нічого не відомо, але теж дивно, коли і як там примудряється служити лейтенант Донець, якщо він постійно відвідує різні форуми, медіа групи, конференції, заходи, тощо, які не пов’язані із його військовою службою. Артем Донець виступає як спікер, відвідувач заходу, надає різні інтерв’ю у ЗМІ, рекламує себе як адвокат та свою адвокатську діяльність, будучи військовослужбовцем коментує діяльність адвокатури та органів адвокатського самоврядування в Україні.
Для прикладу можна згадати наступні заходи:
– 15.01.2024 р. Інтерв’ю Артема Донця – адвоката із Харкова медіа групи Накипіло;
– 19.12.2023 о 14.00 год. прямий ефір – Адвокатський круглий стіл «Обговорення проблем адвокатури в Україні», спікер Артем Донець;
– 18.12.2023 «Переслідування і приниження: реалії адвокатів в окупованому Криму; відвідувач заходу;
– 06.12.2023 Адвокати, які пішли у ЗСУ. Відкрили другий фронт, коментар у ЗМІ.
Врешті-решт, у адвоката (він же військовослужбовець) А. Донець настільки багато вільного часу, що він через два дні після свого переведення до нової військової частини відвідує презентацію книги … прокурора Нью-Йорка.
Як зазначили організатори заходу, того дня відбулось “спілкування про дилеми, з якими стикаються прокурори у повсякденному житті”.
Можна лише припустити, що так цікавило в житті прокурорів адвоката Донця, але постає цілком слушне питання, що там робив 10 листопада 2023 року лейтенант Донець? Бо на фронтову обстановку щось не дуже схоже.
Тоді чи не варто задати Міністерству оборони запитання на кшталт:
– Чи наділений відповідно до функціональних та посадових обов’язків офіцер військової частини Донець А.А. здійснювати аналіз діяльності адвокатури та прокуратури?
– Чи відповідає документальне відображення проходження військової служби військовослужбовця Донця А.А. вимогам Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затверджене наказом Міністра оборони України від 15.09.2022 р. № 280?
– Чи належно військовослужбовець Донець А.А. відповідно до вище викладених фактів здійснює свої функціональні та службові обов’язки?
І наостанок ще раз про хрестик.
Обговорюючи перебіг своєї судової справи проти НААУ та Вищої школи адвокатури, у себе на сторінці Фейсбук Артем Донець написав наступне: «Вчитися треба. Але цей процес має бути налагоджений якісно. І ця вища школа Національної асоціації адвокатури має бути не монополістом, а сервісною організацією. Туди мають хотіти потрапити на навчання, а не ходити відбувати повинність. Тим паче, якщо це йде за мої внески і оплату курсів».
Ну про свої внески адвокат Донець трохи погарячкував, бо ще 4 січня 2024 року надіслав до НААУ повідомлення з проханням звільнити його від сплати внеску на підставі того, що він є учасником бойових дій. Така можливість дійсно передбачена, але справа в тому, що саме до НААУ з внесків доходить менше 1000 грн, а основна сума (70%) поступає на рахунок Ради адвокатів регіону, де він обліковується. Але виходить, що на своїх колегах з Харкова адвокат Донець вирішив трішки зекономити.
Ну і вже зовсім популістськими є твердження цього адвоката про те, що “зараз у адвокати приймають ледь не всіх, і це деформує професійний рівень спільноти”. Це відверта брехня і маніпуляція, розрахована на таких як Федорів, бо допуск до професії адвоката займає мінімум 6 місяців, і окрім іспиту, ще передбачає й проходження стажування.
Але головне, для чого все це робиться, і що дає підказку, а хто ж смикає цих усіх “невдоволених” за мотузки, є ось ця теза, яку Федорів подає так:
“Зараз в Україні діє «Закон про адвокатуру і адвокатську діяльність». І от до цього закону варто було б вносити зміни, аби демонополізувати ситуацію. Про це каже Артем Донець: «В Україні є багато вишів, які випускають медиків. Ви собі уявіть, що є одна-єдина організація, яка дає дозвіл може випускник бути медиком чи не бути. А у нас адвокатів така організація тільки одна. Асоціацій має бути точно кілька, і при них має бути орган, який відповідає за контроль доступу до професії».
І власне ось це “має бути кілька асоціацій” і є ключовим у розумінні всього механізму та причини появи чорного піару.
А кому це вигідно, поговоримо у наших наступних матеріалах.
