Тема АРМА завжди буде актуальною, у тому числі в час війни за незалежність нашої держави. АРМА мало стати локомотивом санкційної політики проти російського бізнесу в Україні, майна, що мало російський слід.
Певний час, заступник голови АРМА Філіп Пронін був керівником міжвідомчої робочої групи Task Force, покликаної розшукати активи тих росіян, які так чи інакше можуть бути пов’язані з фінансовою базою Росії, зокрема причетні до фінансування військових дій, вчинення воєнних злочинів та агресії РФ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 р. № 967 утворено Міжвідомчу робочу групу з питань реалізації державної санкційної політики та затверджено Положення про неї. Ніхто з представників АРМА так і не увійшов до складу цієї робочої групи. При цьому, до основних завдань цієї робочої групи належать підготовка пропозицій про застосування, скасування та внесення змін до спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій); моніторинг ефективності реалізації санкцій.
Крім того, новий Генпрокурор Андрій Костін перезавантажив групу з пошуку і конфіскації російських активів Task Force UA.
«Її статус очевидно підвищується, тому що замість заступника голови АРМА Філіпа Проніна групу очолив Антон Кориневич, посол з особливих доручень МЗС України та колишній глава представництва президента в Криму.
Його першим заступником став радник Офісу президента Владислав Власюк, а заступницею і керівницею напряму виявлення та арешту активів – Катерина Каплюк, головна спеціалістка Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя НАЗК.
Костін заявив, що ключове завдання Task Force UA виявлення, арешт і стягнення всіх активів осіб, які причетні до воєнних та інших злочинів проти України.»
Як бачимо, виявлення та арештом російських активів займається НАЗК, а не АРМА. Чому це не орган, на який щороку витрачаються сотні мільйонів гривень коштів платників податків, займається пошуком і конфіскацією російського майна в Україні та за його межами?
Тут варто нагадати, що АРМА є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Тобто, це прямий функціонал АРМА шукати активи в Україні та за кордоном, передавати цю інформацію до органів досудового розслідування для подальшого арешту і конфіскації активів, у тому числі російського походження.
Але АРМА в напрямку виявлення та розшуку активів не довіряють…
Ситуація і далі почала стрімко розвиватись. Голова провладної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в інтерв’ю Forbes.ua зазначив, що наразі є ідея передавати частину російських активів до Фонду державного майна для управління та подальшої приватизації. АРМА залишиться як юридичний інструмент передачі цих активів. Традиційні конкурси з пошуку управителя, які проводить АРМА, є малоефективними і, як бачите, ними рідко хто задоволений.
Крім того, на думку Давида Арахамії, у Фонду державного майна України більша інституційна спроможність, Фонд має більший досвід роботи з інвестконсультантами, ніж АРМА.
Але і це не все. Тривожний дзвіночок для команди Жоравовича мав заколотати, коли Кабмін своєю постановою виклав у новій редакції Статут державного підприємства “Національний фонд інвестицій України”. Так, до предмета діяльності підприємства тепер належить провадження господарської діяльності, пов’язаної з ефективним управлінням активами, а також збереженням та збільшенням їх вартості. Ця фраза фактично повністю взята із частини 3 статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». На сьогодні, ДП «Національний фонд інвестицій України» управлятиме активами, що примусово вилучені відповідно до Закону України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів”. Якщо держава побаче позитивний ефект від роботи цього підприємства під час управління активами, чи не виникнуть підстави покласти на це підприємство також управління активами у кримінальному провадженні?
Як бачимо, влада як політична, так і правоохоронна не довіряє АРМА ні виявлення, розшуку активів російського походження, ні управління російським бізнесом через закон про санкції. Для АРМА залишається управління російськими активами лише в межах кримінального провадження.
Керівник юридичного відділу Transparency International Ukraine Катерина Риженко вважає, що для АРМА потрібно знайти професійний менеджмент. І тут важко з цим не погодитись!
А як можна знайти професійний менеджмент, якщо АРМА у воєнний час здійснює підбір цього менеджменту у непрозорий спосіб?
В порядку експерименту було надіслано запити про надання інформації про вакантні посади до Мінекономіки, Держгеокадастру та АРМА.
Мінекономіки та Держгеокадастр без жодних проблем надало інформацію про вакантні посади у своїй структурі.
Натомість АРМА вирішило не відповісти по суті запиту на інформацію – надати перелік вакантних посад, а запропонували прийти на співбесіду в їх офіс.
Подібною відповіддю, яку чомусь дали підписати начальнику Управління персоналу Тетяні Рудяк, АРМА продемонструвало, що немає наміру прозоро підбирати персонал. Можливо на держслужбу в АРМА під час війни потрапляють за гроші?
Тут і не дивно чому виявленням та розшуком активів в межах Закону про санкції займається Національне агентство з питань запобігання корупції. АРМА слід повчитись прозорості у НАЗК, яке на своєму сайті публікує інформацію про добір працівників на посади державної служби під час воєнного стану. Тобто, в НАЗК обирають з поміж декількох кандидатів, кого призначити на ту чи іншу посаду. В АРМА такого вибору немає.
Як відомо з сайту АРМА начальником Центрального міжрегіонального територіального управління АРМА є Макарець Максим Юрійович.
В минулому, Макарець Максим Юрійович був директором Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
Начальником відділу правового забезпечення у Департаменті Максима Макарця, працював Олексій Таможанський, нинішній начальник Управління менеджменту активів АРМА.
Як бачимо, Жоравович з призначенням Максима Макарця керівником Центрального міжрегіонального управління АРМА – давнього колегу Олексія Таможанського, начальника Управління менеджменту активів, не далеко пішов від Сигидина, коли той призначив своїм заступником Володимира Павленка, свого друга та однокурсника.
Голова правління StateWatch Олександр Лємєнов підняв дуже важливу тему невиконання Дмитром Жоравовичем рішення суду у кримінальному провадженні по відстороненню від посади Вахтанга Бочорішвілі, тодішнього начальника Управління менеджменту активів.
Тут треба звернути увагу на декілька важливих моменти.
Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є відсторонення від посади.
Тобто ключовим тут є момент, що особа не повинна виконувати посадових обов’язків з реалізації державної політики у сфері управління активами.
Що робить Жоравович? Він переводить Бочорішвілі з посади начальника Управління менеджменту активів на посаду начальника відділу договірної роботи Управління правового забезпечення.
Що це дає в підсумку? Бочорішвілі продовжує реалізовувати державну політику у сфері управління активами – бачить перед укладенням договору документи про відбір управителя, відбір суб’єкта оціночної діяльності, звіт про оцінку активу, рецензію звіту про оцінку активу тощо. Тобто, правильно – продовжує реалізовувати державну політику у сфері управління активами.
У своїх поясненнях членам конкурсної комісії з відбору Голови АРМА Дмитро Жоравович пояснив (з 04:20:05), що він не мав право тиснути, він може лише задовольнити заяви, які у нього є.
Тут Жоравович явно лукавить, розуміючи і знаючи положення статті 41 Закону України «Про державну службу», згідно якої державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), — за рішенням керівника державної служби або суб’єкта призначення.
Тобто жодного обов’язку у Жоравовича задовольнити цю заяву Бочорішвілі про його переведення на посаду начальника відділу договірної роботи Управління правового забезпечення, не було.
Але якщо використовувати свої повноваження як керівника АРМА в особистих (приватних) інтересах Бочорішвілі по: 1) продовженню реалізації державної політики у сфері управління активами, незважаючи на ухвалу по відстороненню від посади; 2) отриманню заробітної плати за посадою начальника відділу договірної роботи Управління правового забезпечення, то вийде те, що це переведення, яке вийшло у публічну площину, стало одним із факторів чому Жоравович не став за підсумками конкурсу Головою АРМА.
Безперечно про це переведення у Кабміні знають, Олег Немчінов, Міністр Кабінету Міністрів України – як мінімум знає.
Але враховуючи те, як з порушенням законодавства було призначено Дмитра Жоравовича на посаду т.в.о. Голови АРМА, то не дивним є те, що у Кабміні закрили очі на багатоходівочку по переведенню Бочорішвілі, що дозволило не виконати рішення суду по його відстороненню.
Так, Розпорядженням № 885-р від 04.08.2022 визнано таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1383 “Про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Національного агентства України з питань виявлення‚ розшуку та управління активами‚ одержаними від корупційних та інших злочинів, на Сигидина В. М.”.
Іншим розпорядженням № 886-р від 04.08.2022 покладено тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Національного агентства України з питань виявлення‚ розшуку та управління активами‚ одержаними від корупційних та інших злочинів, виконання обов’язків Голови Національного агентства України з питань виявлення‚ розшуку та управління активами‚ одержаними від корупційних та інших злочинів, на начальника Північно-східного міжрегіонального територіального управління зазначеного Агентства Жоравовича Дмитра Олексійовича.
При цьому всі в Кабміні «забули» про доктринальні положення спеціального і загального законодавства.
Згідно част.6 статті 3 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (який є спеціальним над всіма іншими законами) повноваження Голови Національного агентства, строк повноважень якого закінчився, за рішенням Кабінету Міністрів України здійснює один із його заступників, але не більше 60 днів з дня закінчення строку повноважень Голови Національного агентства.
Част.5 статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» гласить, що Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України «Про державну службу» застосовуються до Національного агентства та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.
Далі, част.6 ст.19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (який є загальним по відношенню до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів») однозначно тлумачить, що у разі відсутності керівника центрального органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов’язки виконує один із заступників відповідно до встановленого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов’язків.
Згідно част.7 ст.31 Закону України «Про державну службу» (який є загальним по відношенню до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів») з метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб’єкт призначення може прийняти рішення про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії «А» на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу.
Як бачимо, про ніякого керівника територіального органу виконавчої влади як особу, на яку може бути покладено обов’язки керівника центрального органу виконавчої влади в жодному законі – спеціальному чи загальному не згадується. Отже розпорядженням № 886-р від 04.08.2022 є відверто незаконним. На що розраховували особи, які давали вказівку готувати це розпорядження? Очевидно на те, на що сподіваються усі в таких випадках – що нікому буде його оскаржити, на кругову поруку, яка дозволить уникнути відповідальності за підготовку незаконного документа тощо.
Саме з прийняття Кабміном розпорядження № 886-р від 04.08.2022 і розпочався хаос та невпорядкованість у роботі АРМА під керівництвом Жоравовича.
А те, що одним із ініціаторів переміщення Бочорішвілі з однієї на іншу посаду був Антон Чубенко, начальник Управління правового забезпечення АРМА, то тут не варто сильно дивуватись.
В грудні 2020 року Антон Чубенко вперше потрапив до АРМА, перемігши у доборі на посаду державної служби, коли весь світ боровся з ковідом, що «заважало», на думку української влади проводити класичні конкурси на посади державної служби. Співбесіду з ним провів Володимир Павленко, тодішній заступник Голови АРМА. Знали вони один одного давно, коли Павленко був співзасновником ГО «Асоціація з пошуку та повернення активів», Чубенко – директором Академії фінансового моніторингу.
Замовив словечко перед Сигидином і Павленком за Чубенка і Філіп Пронін, який в минулому був заступником директора департаменту у Держфінмоніторингу, і звісно пересікався з Чубенком, який очолював навчальний заклад, заснований Держфінмоніторингом.
Тут варто погодитись із наступною думкою екс-Міністра Кабінету Міністрів України Олександра Саєнка: В квітні 2020-го Кабмін скасував одну з ключових реформи – конкурси на посади держслужби, замінивши їх доборами з укладанням контракту на час карантину… Скасування конкурсів відкрило пряму корупційну стежину для призначення на посади в держоргани чиновників категорій «А», «Б» та навіть «В»…Зацікавлені ж групи впливу отримали можливість у непрозорий спосіб заводити в ЦОВВ потрібних їм людей, оскільки єдиним «фільтром» лишилася формальна співбесіда.
Якщо проаналізувати сайт публічних закупівель Prozorro, то вже через 4 місяці після призначення Антона Чубенка на посаду начальника Управління правового забезпечення АРМА, 29.04.2022 АРМА підписало з Державним закладом післядипломної освіти «Академія фінансового моніторингу» прямий договір на суму 38 тис. грн. для навчання працівників АРМА за спеціальною короткостроковою програмою «Антилегалізаційна діяльність як складова детинізації економіки», ще через 3 місяця, 14.07.2021 АРМА підписало з тим же навчальним закладом договір на суму 47 тис. грн. для навчання працівників АРМА за спеціальною короткостроковою програмою «Антикорупційна, антилегалізаційна діяльність та забезпечення доброчесності».
Як стало відомо з веб-порталу використання публічних коштів 27.09.2022 АРМА перерахувало Академії фінансового моніторингу спершу 44 тис. грн, і 40 тис. грн. за підвищення кваліфікації своїх працівників.
Таким чином, із всіх навчальних закладів міста Києва (а їх є декілька десятків) АРМА для укладення договорів на навчання своїх працівників знайшло тільки навчальний заклад, в якому недавно працював Антон Чубенко. У когось є сумніви, що Чубенко лоббіював укладення договорів між АРМА та Академією фінансового моніторингу, щоб його колишнє місце роботи заробило бюджетних коштів?
22.02.2022 Рахункова палата на своєму засіданні затвердила Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету АРМА.
Ось основні порушення, що стосувались серпня-грудня 2021 року, коли АРМА вже очолював Дмитро Жоравович:
— при визначенні посадових окладів центрального апарату Національного агентства не враховано норм Закону № 117. Як наслідок, протягом листопада -грудня 2021 року здійснено нарахування та виплату заробітної плати працівників центрального апарату виходячи з розмірів посадових окладів, визначених у Законі № 772, що спричинило нарахування заробітної плати працівникам центрального апарату АРМА у сумі 31977,1 тис. грн з порушенням законодавства;
— Національним агентством не дотримано вимог частин другої та третьої статті 92 Закону № 889 щодо припинення трудових відносин з працівниками патронатної служби (чотири радники та два помічники) Голови Національного агентства в день звільнення такої особи. Як наслідок, працівникам патронатної служби, з якими в порушення вимог Закону № 889 не були припинені трудові відносини, 3 02.01.2020 по 31.12.2021 Національним агентством здійснено видатки на оплату праці з нарахуваннями у сумі 6 004,1 тис. гривень.
— Встановлено випадок завищення оцінки службової діяльності державного службовця за результатами 2021 року: за наявності догани за невиконання завдань, посадовій особі поставлено оцінку «відмінно» та, як наслідок, виплачено премію у сумі 19,1 тис. гривень.
— Національне агентство у 2019 та 2021 роках не забезпечило виконання завдань, визначених планами пріоритетних дій Уряду (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1106-р та від 24.03.2021 № 276-р). Так, у 2019 році АРМА виконано три з шести, у 2021 році -одне завдання з двох.
— до паспорта бюджетної програми за КПКВК 6431010 кожного року включались результативні показники продукту, які характеризувались нечітким і неоднозначним формулюванням, а саме надходження до держбюджету: від реалізації арештованих активів, які передані Національному агентству для здійснення заходів з управління, у разі якщо за результатами кримінального провадження застосовано конфіскацію чи спеціальну конфіскацію; від реалізації активів, що перебувають в управлінні Національного агентства у разі їх конфіскації, відповідно до положень статті 23 Закону № 772. Слід відмітити, що за підсумками 2019-2021 років зазначені показники у повному обсязі так і не виконані.
Цей Звіт без сумнівів потрапив до Кабміну ще навесні цього року. Жодної інформації про те, до яких наслідків призвів його розгляд в Кабміні для працівників АРМА, і Дмитра Жоравовича, зокрема, на сайті Уряду, у щотижневих публічних виступах Олега Немчінова, немає.
Яке майбутня чекає на АРМА? Зробити АРМА першим, а не трьохсотим, перезавантажити, знайти професійний менеджмент (підібраний за знаннями, діловими якостями, а не за принципами кумівства), чи ліквідувати? Вирішувати Парламенту і Кабміну.
Таких претендентів на державних діячів не можна визнати за людей, вартих довір’я громадського і права керувати політичною думкою нації або верховодити державними справами її. Зрозуміло через що: такий діяч занадто дорого коштує і нації, і її громадянству. Він, як мала дитина, грається з покладеними на нього обов’язками, не почуває одповідальности за зроблені ним легковажно вчинки і з легкою душею та серцем, як метелик якийсь, перелітає від ілюзії праці, яку ніби він провадив, до повної бездіяльности.
Петлюра С. Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра С. Вибрані твори та документи / Укл.Л.Голота. – К, 1994. – С. 191.
