Поки Кирило Шевченко насолоджується спокоєм у столиці Австрії, а НАБУ вдає, що активно його шукає, Україна розгрібає наслідки діяльності колишнього голови Нацбанку. Йдеться, зокрема, про мільярди, видані як рефінансування підозрілим банкам.
Серед інших банків, які отримали зі щедрих рук Шевченка гроші, багато питань викликає банк «Восток», якому НБУ видав один мільярд гривень рефінансу першого дня повномасштабного вторгнення, 25 лютого. Під 6,5% річних, хоч інші отримували гроші від регулятора під 7%. А після того, як НБУ утричі підняв облікову ставку, вартість грошей від рефінансу для банків зросла до 27%.
Однак «Восток» не віддаватиме отриманих грошей за такою ставкою. Чому? Все просто – для нього НБУ застосував механізм відсоткового свопу. Як це працює? Просто – банк має кілька своп-контрактів з НБУ про хеджування відсоткового ризику щодо довгострокового рефінансування. Ці угоди працюють як страховка – у разі перевищення ринкових ставок над ставкою своп-контрактів банк отримує від НБУ компенсацію.
Враховуючи середню ставку за своп-контрактами у 7,6% річних та поточне значення ринкового індексу UONIA у 23%, «Восток» отримує від НБУ відшкодування 15,4% річних. Реальна вартість рефінансування для банку замість 27% становить лише 9,6% річних. Рефінанс банк залучав під заставу держоблігацій, які продовжують приносити йому дохід 12,2%. Таким чином, модель «рефінанс з ОВДП» дає банку 2,6% річних маржі.
Хто зрештою платитиме за щедрість Кирила Тимошенко – здогадайтеся з одного разу. Тому що далеко не всі банки отримували гроші за такою системою. Той же банк «Січ», який збанкрутував кілька місяців тому, наприклад, не мав жодних пільг. Чому ж таке вподобання до банку «Восток», який відверто називають «мийним»? Про це треба запитувати у голову НБУ, що втікає, але він далеко.
Щодо самого банку «Восток», то згідно з звітністю, на кінець листопада, банк посідає 26-е місце за активами серед 69 банків. Активи банку перевищують його зобов’язання лише на півтора мільярда гривень, проте цифра ця вельми формальна – в умовах війни та втрати територій, на яких розташована частина цих активів, реальної картини не знають навіть у самому банку.
Прибуток також не надихає – на тлі майже сімнадцяти мільярдів боргів 128 мільйонів виглядають досить шкода. Тож мільярд гривень рефінансу ризикує бути втраченими.
Крім того, викликають величезні питання власники банку. Основним бенефіціаром банку «Восток» називають власника Fozzy Group Володимира Костельмана. Він також володіє мережами Сільпо, Фора, аптеками «Біла ромашка» та ще кількома десятками різноманітних юридичних осіб в Україні.
Варто нагадати, що після анексії Криму у 2014 році «Сільпо» там успішно перереєструвало свою мережу за російським законодавством та продовжило не менш успішно працювати.
Повертаючись до банку «Восток», він, як і слід очікувати, перебуває у списку міжнародних санкцій:
Це, зрозуміло, не зупинило Кирила Шевченка від видачі мільярда гривень рефінансування.
Не вплинуло на рішення про виділення рефінансування та стабільне зниження рейтингів банку «Восток», яке підтвердилося якраз напередодні виділення мільярда гривень:
Не вплинула на це рішення Кирила Тимошенко та історія взаємовідносин банку «Восток» із Національним банком – у 2019 році регулятор оштрафував «Восток» на 300 000 гривень за нездійснення належного аналізу фінансових операцій своїх клієнтів. Також банк отримав письмове попередження за порушення порядку подання банком на запит НБУ інформації, матеріалів та документів.
Крім того, Генпрокуратура у 2019 році заявляла, що за період 2017-2019 років банком «Восток» та ТОВ «Пауер Брок» було здійснено транзакції на суму, що перевищує 1 млрд грн. Операції проводилися через рахунки 116 підставних фізосіб, відкритих у банківських установах «Акордбанк», «Земельний Капітал», «Укрбудінвестбанк» та «МетаБанк» під виглядом рахунків для надання та обслуговування споживчих кредитів.
Надалі, коли гроші потрапляли на рахунки фігурантів, вони зникали безповоротно. «З поточних рахунків фізичних осіб гроші знімалися готівкою, при цьому кредити ніколи не погашалися», — стверджували тоді слідчі. Втім, як і майже всі кримінальні справи в нашій країні, пов’язані з великим бізнесом, ця справа закінчилася лише гучними заявами.
Що буде далі з банком «Восток» — питання поки що відкрите. Чи піде він за банком «Січ», який теж щедро отримував рефінанс з рук Кирила Шевченка, чи зуміє віддати позичені гроші – невідомо. Проте відомо, що 20 вересня 2022 р. банк «Восток» прийняв рішення інвестувати 1,8 мільярда гривень у депозитні сертифікати НБУ під 23% річних. Ця інвестиція стала можливою, зокрема, і за рахунок пільгового рефінансу від НБУ.
