Зі зміною влади у 2019 році тотально змінилися й особи, що періодично з’являються у телевізорі та «керують» країною. Але було кілька унікальних, які примудрилися оперативно та грамотно, а найголовніше — вчасно — перекинутися у стан переможців, пише Антикор.
Серед них — молоде дарування Владислав Криклій. Який, змінивши крісло директора ТОВ «Кіно-театр» на крісло радника міністра внутрішніх справ у 2014 році, зумів не просто втриматися при всій владі, а 2019 року пересісти з крісла депутата від «Слуги народу» (номер 12 у списку) у крісло міністра інфраструктури країни
Щоправда, у 2021 році після грандіозного скандалу з так званим «тіньовим офісом» міністерства інфраструктури Криклію довелося знову піти на вільні хліби. Втім, з коридорів влади він не загубився — невідомо, на яку посаду тепер мітить Владислав Артурович, але його неодноразово помічали в Офісі президента України.
Повертаючись до початку його стрімкої кар’єри, не можна залишити без уваги ТОВ «Кіно-театр», яке він очолював. Цинічний гумор ситуації полягає в тому, що у владу Криклій потрапив за п’ять років до того, як «слугами» було оголошено масовий заклик тамадів та весільних фотографів на державні посади. Може, саме у директорстві у фірмі з таким милим серцю нинішньої влади назвою і криється секрет успіху Криклія у 2019-му.
Щоправда, з кіно ТОВ «Кіно-теарт» не має нічого спільного — його основним видом діяльності є «оренда та управління власною чи орендованою нерухомістю». А володіють цим ТОВ Криклій Артур Станіславович та Бойко Олег Анатолійович:
І особливими фінансовими успіхами ТОВ «Кіно-театр» похвалитися не може — фірма є платником єдиного податку третьої групи. Грубо кажучи, так чинять дрібні торговці на ринку.
Це до того, що мільйонів, які декларує Владислав Криклій, він заробити на ТОВ «Кіно-театр» ніяк не міг. І його батько, який володіє половиною фірми, допомогти синові теж нічим не міг.
Ще під час роботи заступником начальника департаменту ДАІ у 2016 році виявилося, що Криклій не просто купив квартиру в центрі Києва площею 120 метрів (ОСББ «Фундукліївський»), а примудрився «придбати» це житло за ціною 6 500 гривень за метр, в той час час як ринкова вартість становила 50 тисяч гривень (2000 доларів) за метр.
У травні 2020 року Криклій, на посаді міністра інфраструктури, став фігурантом чергового скандалу. У своїй декларації він не вказав громадянську дружину Тетяну Декало, на яку, за даними ЗМІ, зареєстровані дорога нерухомість вартістю приблизно 355 тисяч доларів США та елітний автомобіль Mercedes GLC.
У декларації Криклій зазначив, що не одружений, однак у соцмережі Facebook зазначав, що одружений. Сама ж Тетяна Декало тоді підтвердила, що має стосунки із Криклієм, принаймні вже 10 років. Таким чином, він мав вказати дружину та її майно у своїй декларації.
Останню декларацію Криклій подав у 2021 році, вона відображає його майновий стан за 2020 рік. На той момент він мав уже згадувану квартиру в Києві площею 119,6 метрів, яку купив у серпні 2015 року за 768 782 гривні. До неї додалося паркомісце, але ні його ціна, ні площа вказані не були.
Криклій володів автомобілем Smart City Coupe 2018 випуску за 460 600 грн, а також мав право на безоплатне користування Toyota Highlander 2019 р.в., вартість якого оцінена в 981 200 грн. Цей автомобіль належав іноземному громадянину Руфату Шукюрову, який займається ресторанним бізнесом. Можливо, це чоловік сестри Владислава Криклія.
Серед приємних дрібниць — годинник Franck Muller Casablanca № 19642852 Сasablanca і Breitling Chronographe A23322. Ціну їх чиновник не вказав, але приклад:
Заробив при цьому Владислав Криклій не так багато — 362 506 гривень зарплати, 46 984 гривні відсотків від «ПриваБанку» та 48 100 гривень від «Універсал Банку».
Також екс-чиновник мав вклади у «ПриватБанку» — 1 575 005 гривень та в «Універсал Банку» — 1 528 800 гривень.
Готівкою Криклій зберігав 225 000 доларів, 3 000 євро та 210 000 гривень. Де це все взяла людина, яка з 2014 року працює на державній службі — питання риторичне.
Завершуючи тему з ТОВ «Кіно-театр», слід зазначити, що фірма з мінімальним оборотом та незрозумілими джерелами доходу примудрилася потрапити у списки санкцій, пов’язані з війною Росії проти України:
До того ж, має вкрай скандальну репутацію в медіа. Звичайно, син за батька не відповідає, але все ж таки — навіщо тоді РНБО вносить фірми вищих керівників країни до цих санкційних списків, якщо співпраця з країною агресором ніяк не впливає на призначення фігурантів цих списків на посади?
Ще один із скандалів пов’язаний із заступником міністра інфраструктури Олександрою Клітіною, яка обіймала посаду. Скандал спалахнув після оприлюднення записів розмови членів парламентської фракції «Слуга народу», зокрема Юрія Корявченкова. Серед іншого на записах говорилося, що Клітіна потрапила на посаду завдяки впливовому коханцю.
Згодом пранкер Джокер оприлюднив листування з Клітіною, де чиновниця заявила, що Криклій «бере на роботу корупціонерів» та «щось каламутить із тендерами на „Укрзалізниці“».
Цим скандальчиком не скінчилося. На початку березня 2021 року на Facebook-сторінці Тетяни Декало з’явився наступний запис:
Особисте життя міністра — справа спірна, але те, що він щільно сидить на кокаїні — твердження вкрай тривожне. Пізніше запис зник, а його появу пояснили «зломом сторінки».
Але це, швидше, стосується морального вигляду колишнього міністра. Набагато важливіше те, що Криклій неодноразово потрапляв у корупційні скандали.
У середині травня 2020 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження проти міністра інфраструктури Владислава Криклія. Виробництво було відкрито на підставі запиту народного депутата фракції «Слуга народу» Олександра Куницького. За даними нардепа, керівництво Мінінфраструктури ухвалило низку постанов, за якими сертифікація газоустаткування для автомобілів «заводилася» на шість фірм, а ціна такої сертифікації з 800 гривень зростала до 3 000 гривень.
Однак справа, як і слід було припускати, закінчилася нічим.
Крім того, за даними руху «Чесно», Криклій — колишній співвласник компанії, до якої свого часу виникли питання Державної фіскальної служби. Йдеться про ТОВ «Вебікс», яке підозрювали у тому, що воно діяло як конвертаційний центр.
Як зазначається, 28 липня 2015 року столичні фіскали відкрили кримінальне провадження № 32015110130000019 за фактом фіктивного підприємництва та сприяння ухилянню від сплати податків в особливо великих розмірах.
Криклій вийшов зі складу засновників компанії лише у липні 2016 року. Відкрите кримінальне провадження стосується періоду, коли він впливав на діяльність компанії як її співвласник. Однак Владислав Криклій заявив, що «справами фірми не цікавився». На тому претензії до нього закінчилися.
Втім, то це вже історія. З посади міністра Криклія «пішли» соратники з президентської фракції у 2021 році. А причиною став той самий «тіньовий офіс» Мінінфраструктури, який створив Криклій, і який приносив міністрові додаткові доходи, що дозволяють купувати елітні годинники, дорогі іномарки та проводити відпустки в Аммані.
Саме в цьому тіньовому офісі насправді вирішувалися всі важливі питання діяльності міністерства. Відомо, що він замикав на собі «вирішення питань» з авіакомпаніями, зокрема, в період пандемії саме через його функціонерів потрібно було отримувати «дозволи» на відновлення польотів, екстрені рейси або чартерні перевезення.
Крім того, і це точно встановлено СБУ, у «тіньовому офісі» було створено структуру, яка займалася поборами з моряків та підміняла собою таку саму структуру міністерства: «Фактично державний реєстр знаходився у володінні сторонніх приватних осіб. Це дозволяло зловмисникам незаконно оформляти дозвільні документи для моряків. Орієнтовний розмір неправомірної вигоди, яку злочинці отримували щорічно, сягав понад 150 млн доларів США. У цій схемі було об’єднано роботу мережі агентів-посередників, які за винагороду „допомагали“ морякам проходити регулярне підтвердження своєї кваліфікації, та несанкціоноване втручання до державного реєстру. Якщо моряки намагалися самостійно пройти тестування через особистий кабінет, йому створювали штучні перешкоди. Наприклад, затягували терміни видачі сертифікатів чи спотворювали результати тестів». З кожного моряка тут збивали від 3 до 8 тисяч доларів.
Ще один напрямок — клінінгові компанії, які обслуговують територію та будівлі вокзалів, а також напрямок оренди магазинів, кіосків та інших торгових площ. Наприклад, клінінгові компанії формують ціну на неофіційному рівні та їхній прибуток обчислюється сотнями мільйонів гривень на рік. Всі ці нечувані гроші текли в тіньовий офіс Криклія.
За даними нардепа Дубинського, саме Владислав Криклій був ініціатором та куратором побудови численних корупційних схем у міністерстві інфраструктури.
За короткий час він встиг підім’яти під себе всі підконтрольні Мінінфраструктурі напрямки, привівши до держструктур «справжніх професіоналів» державної корупції.
Втім, як говорилося, Криклія таки «зжерли». Хто конкретно стояв за «зливом» інформації про «тіньовий офіс» — достеменно невідомо. Але те, що інформацію він черпав від когось із найближчих співробітників Криклія у цьому «офісі» — безперечно. Тому що вона була настільки глибокою, що Владислав Криклій, ознайомившись із документами, що лежать у президента, швидко написав заяву про відставку. Ймовірно, умовою угоди було те, що жодних наслідків щодо неї не буде.
Судячи з подальшого розвитку подій, так і сталося.
