Під час підготовки цього розслідування до знімальної групи «Схем» застосували фізичну силу – в кабінеті очільника «Укрексімбанку» – просто під час інтерв’ю з ним. Євгену Мецгеру не сподобалося запитання журналіста, він наказав підлеглим забрати камери та знищити відеозаписи. «Схемам» вдалося їх відновити за допомогою технічних фахівців – та опублікувати відео.

Резонанс призвів до відсторонення Мецгера від роботи та вручення йому і його підлеглим підозри у перешкоджанні журналістській діяльності. Яке запитання спровокувало таку реакцію голови правління банку?

«Схемам» вдалося з’ясувати, що державний «Укрексімбанк» видав 60 мільйонів доларів кредиту фірмам бізнесмена, чия компанія веде діяльність на окупованій частині Донеччини (ОРДО), на якій діє за підтримки Росії угруповання «ДНР», і сплачує податки окупаційній владі. Більше того, як гарантію повернення цих грошей, під заставу банк узяв об’єкт, цінність та надійність якого сумнівні – адже за нього роками точилася боротьба в декількох юрисдикціях.

У державних банках проблемні кредити, як правило, лягають фінансовим тягарем на державний бюджет – а отже, на плечі платників податків.

Ось про що «Схеми» хотіли запитати Євгена Мецгера. Розслідування Кирила Овсяного.

Хто такий Євген Мецгер і чим особливий «Укрексімбанк»?

Червень 2020 року. Хмельницька область. Під час наради з місцевими бізнесменами Володимир Зеленський телефонує очільнику великого державного банку. Переказує прохання підприємців – відтермінувати погашення кредитів на рік. Співрозмовник президента України – Євген Мецгер, який буквально за кілька місяців до цього став головою правління «Укрексімбанку».

Мецгер – земляк президента з Кривого Рогу, банкір з майже 20-річним стажем. Журналістам видання «НВ» вдається встановити зв’язок між ним та Зеленським – через дружину Мецгера Юлію. У липні 2019-го її призначають в наглядову раду іншої державної фінустанови – «Приватбанку» – за президентською квотою.

Юлія Мецгер – близька подруга Олени Кравець з «95-го кварталу». Вони публікують спільні світлини.

Сам Євген Мецгер в інтерв’ю називає свої стосунки з президентом «робочими».

Попри те, що це банк – державний, його менеджмент за законом має бути незалежним від політичних впливів.

Втім, голова правління банку змінювався чи не щоразу із обранням нового президента країни.

Чим особливий «Укрексімбанк»?

Це великий банк, третій в країні за розміром активів. Створювався на початку 1990-х, щоб обслуговувати здебільшого експортно-імпортні операції, згодом зайняв нішу просто корпоративного банку, який спеціалізується на обслуговуванні бізнесу.

«Зараз ця ситуація змінюється. Він стає більш важливим для державних програм. Банк має велику соціальну роль, тобто у фінансуванні саме соціальних державних проєктів», – каже експерт центру CASE Україна Євген Дубогриз.

Наприклад, цей банк – один із найбільших кредиторів президентського проєкту «Велике будівництво». У червні позичив «Укравтодору» чергові 5 мільярдів гривень на ремонт доріг.

На початку цього року банк видав кредит держпідприємству Антонов – 3 мільярди гривень на будівництво трьох нових літаків Ан-178 для Збройних сил України.

Що ще відрізняє «Укрексімбанк» від інших, приватних, банків України?

«Нам, звичайним платникам податків, звичайним українцям, він цікавий насамперед тому, що він занадто багато грошей постійно вимагає з бюджету», – пояснює Євген Дубогриз.

Експерти порахували, що лише за нинішнього керівництва банку держава профінансувала «Укрексім» на майже 7 мільярдів гривень. А всього за останні 12 років – докапіталізація за рахунок платників податків склала понад 42 мільярди гривень.

За нинішнього керівництва банку держава профінансувала «Укрексім» на майже 7 мільярдів гривень. А всього за останні 12 років – докапіталізація за рахунок платників податків склала понад 42 мільярди гривень

Тому питання, кому керівники банку погоджують видачу великих кредитів і чи ці кредити повертаються – становить суспільний інтерес.

Не про всі великі кредити державного банку звітують у пресрелізах. На це має бути згода позичальника. Увагу «Схем» привернув один великий кредит, про який не писали у ЗМІ – запитання про це і призвели до застосування сили та спроби видалення всього відео редакції працівниками банку.

Багатомільйонний кредит для сумнівного бізнесмена

У квітні 2021 року «Укрексімбанк» ухвалив рішення видати кредит на 60 мільйонів доларів. Щоб розуміти масштаб суми – це всього вдвічі менше, ніж дісталось «Антонову» на будівництво військових літаків. Кого ж так щедро профінансував державний банк?

У розпорядженні «Схем» – кредитний договір, укладений між банком та позичальником.

Дві компанії беруть кредит на 60 мільйонів доларів. Наразі власником обох є Сергій Брюховецький. Він же виступає поручителем за договором.

Хто такий Сергій Брюховецький?

Публічно доступної інформації про цю людину небагато. Бізнесмен родом із Горлівки Донецької області. У двохтисячних він був депутатом Горлівської міської ради від Партії регіонів.

Сергій Брюховецький – тесть Федора Христенка, теж вихідця з Донеччини – нині народного депутата від партії «ОПЗЖ».

При цьому, як вдалося встановити «Схемам», Сергій Брюховецький – власник бізнесу на окупованій території в рідній Горлівці. Мова йде про компанію «Спец-реммаш».

Ця компанія, зареєстрована у Горлівці, є в українському реєстрі юридичних осіб.

Але 11 грудня 2014 року окупаційна влада у Горлівці зареєструвала компанію «Спец-реммаш» вже за так званими місцевими «законами».

Ці дані «Схеми» отримали та перевірили з двох незалежних одне від одного поінформованих джерел – у «фінансових органах» на окупованих територіях

І співвласником цієї компанії там значиться Сергій Григорович Брюховецький.

Яку діяльність вона веде?

Як і до окупації Росією частини території Донецької і Луганської областей, вона ремонтує обладнання для місцевих шахт.

«Спец-реммаш» ремонтує обладнання для місцевих шахт

Так, у фірми Брюховецького послуги замовляють, наприклад:

·                                 «Шахта Комсомолець Донбасу»

·                                 «Макіїввугілля»

·                                 «Торезантрацит»,

·                                 «Шахта імені О.Ф. Засядька» та інші.

Усі перелічені підприємства перебувають під прямим контролем угруповання «ДНР».

Фірма Брюховецького «Спец-реммаш» тільки за 2020 рік заробила понад 5 мільйонів рублів. Що на той час – близько двох мільйонів гривень.

Про те, що компанія справді веде активну діяльність у Горлівці, існує чимало згадок на різних сайтах, пов’язаних з угрупованням «ДНР». Тут проходять практику місцеві студенти.

Органи окупаційної влади звітують про графік перевірок на підприємстві, наприклад, це перевірки дотримання так званого «трудового законодавства» в ОРДО, а на сайті так званого «Мінпромторгу «ДНР» вказують, що один з заводів під контролем окупаційної влади співпрацює з ТОВ «Спец-реммаш».

Проводячи активну господарську діяльність, бізнес Брюховецького сплачує податки у місцевий «бюджет» ОРДО.

Наприклад, за 7 місяців 2021 року компанія сплатила до скарбниці окупаційної адміністрації щонайменше три з половиною мільйони рублів. Це приблизно 1,4 мільйона гривень.

За 7 місяців 2021 року компанія сплатила до скарбниці окупаційної адміністрації щонайменше три з половиною мільйони рублів. Це приблизно 1,4 мільйона гривень

В Україні Кримінальний кодекс тлумачить такі дії як фінансування тероризму. «Схеми» намагалися зв’язатися і з самим Сергієм Брюховецьким, а також пробували передати прохання про коментар через його зятя, народного депутата Федора Христенка. Але він не вийшов на зв’язок.

Чому державний «Укрексімбанк» на чолі з Євгеном Мецгером видав багатомільйонний доларовий кредит бізнесмену, який веде бізнес та платить податки на окупованій території? Чи проводились усі необхідні перевірки? Якщо так, чи дійсно у банку не змогли встановити цих даних? А якщо встановили – чому це не зупинило кредитний комітет банку?

Саме ці питання журналісти «Схем» й намагались поставити Євгену Мецгеру під час того самого інтерв’ю.

Кредит на заставу для цього ж кредиту

Не менш важливо було з’ясувати й інші обставини видачі цієї позики.

Зокрема, під які цілі було видано кредит та чи достатні гарантії отримав банк, що він коли-небудь поверне собі цю велику суму.

Щоб отримати багатомільйонний валютний кредит в «Укрексімбанку», державній фінустанові запропонували заставу. Це – один з найбільших в Україні, київський торгово-розважальний центр SkyMall. Цей актив відомий тим, що навколо нього вже десятиліття точиться боротьба.

З 2010 року цей ТРЦ на Лівому березі Дніпра біля Північного мосту перебував в епіцентрі корпоративного конфлікту між естонським інвестором Хілларом Тедером та київським бізнесменом Андрієм Адамовським. Сторони застосовували «важку артилерію» – наприклад, за часів Петра Порошенка на боці Адамовського до справи долучався соратник президента Олександр Грановський.

Коли до влади прийшов Володимир Зеленський, про ситуацію навколо SkyMall йому в не надто дипломатичному тоні натякнула президентка Естонії Керсті Кальюлайд.

«У нас уже були такі випадки, коли наші люди втрачали тут власність. І навіть отримавши рішення арбітражу в свою користь, так і не змогли повернути своє майно. Тому я не можу порадити естонцям інвестувати в Україну», – сказала Керсті Кальюлайд.

«Вже сама наявність такого публічного підсвітлення цього конфлікту і конфлікту з попереднім інвестором мала би насторожити кредитний комітет щодо ліквідності такого активу у заставу», – каже експертка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук.

Заплутана судова тяганина навколо ТРЦ із залученням сторонами різних можновладців тривала ціле десятиліття.

Також досі триває кримінальне провадження, яке веде Державне бюро розслідувань у супроводі Офісу генерального прокурора. Через це на майновий комплекс ТРЦ неодноразово накладали арешт.

Постає питання: чи можна вважати таку заставу під кредит у 60 мільйонів «Укрексімбанку» надійною? Чи зможе державний банк у разі потреби продати ТРЦ і повернути свої гроші, коли навколо нього стільки суперечок та судів?

«Усі розуміють, що якщо вже не можна майно продати одномоментно, і це триватиме пів року, рік, роки, судова тяганина, вартість цього активу буде падати», – підсумовує Тетяна Шевчук.

Так, корпоративний конфлікт давно вийшов за межі України. Справу слухали і в Лондоні, і на Кіпрі. Тепер інша сторона конфлікту, компанія естонця Хіллара Тедера заявила про намір витребувати вже у держави Україна 750 мільйонів доларів компенсації – через Міжнародний інвестиційний суд.

«Суперечка стосується насамперед втрати вартості понад 750 мільйонів доларів США через спірне право власності на торговий центр SkyMall», – йдеться в заяві компанії Тедера.

Залишається запитання – а як ТРЦ взагалі опинився в руках бізнесмена Брюховецького? Як він зміг його закласти у банк?

Як випливає з документів – суть кредиту, виданого «Укрексімбанком» як раз і полягала в тому, щоб профінансувати цю його покупку. Цей механізм викладений у кредитному договорі обсягом у понад 100 сторінок, який є у розпорядженні «Схем».

У сухому залишку: «Укрексімбанк» видав кредит бізнесмену з Горлівки, щоб той за ці гроші придбав проблемний ТРЦ у однієї із сторін конфлікту – структур з орбіти бізнесмена Адамовського. У спілкуванні зі «Схемами» сам Адамовський написав, що стосунку до «Скаймоллу» на даний момент не має, а хто бенефіціар ТРЦ, знає лише із преси.

«Якщо почати аналізувати всі ці транзакції, всі ці операції, які відбулись, то виглядає так, що кредит стосувався того, що пан Брюховецький просто придбав SkyMall, а далі це все, яким чином це відбулось, це було просто технічна процедура, що це кредит на дві компанії. Але вся ця схема, вона зводиться до того, щоб придбати SkyMall», – каже фінансовий аналітик Центру протидії корупції Антоніна Волкотруб.

Державний банк, який часто працює зі збитками і потребує мільярдних фінансових вливань з українського бюджету, видає багатомільйонний доларовий кредит бізнесмену, чия компанія провадить діяльність в ОРДО та сплачує податки окупаційній владі. Кредит цей видається на викуп проблемного активу в однієї зі сторін гучного корпоративного конфлікту, – торгово-розважального центру у столиці, на який наполегливо заявляють право інші особи.

Як гарантію повернення цього кредиту кредитний комітет погоджується взяти в заставу сам ТРЦ SkyMall, за який роками точаться судові суперечки, який є об’єктом кримінальних проваджень і боротьба за який ведеться у декількох юрисдикціях.

Поручителем кредиту виступає бізнесмен із Горлівки, фірма якого сплачує податки окупаційній владі – що за Кримінальним кодексом може бути оцінене як фінансування тероризму.

Як таке можливо? Хто і як ухвалив таке рішення у банку, де нібито діють системи суворого внутрішнього і зовнішнього фінансового моніторингу? Де валютні кредити мають перевіряти особливо прискіпливо?

Ці питання «Схеми» і намагались поставити під час візиту до голови Правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера.

Напад через незручне запитання

4 жовтня. Кабінет Євгена Мецгера.

Запис запланованого заздалегідь інтерв’ю. Євген Мецгер розповідає про принципи роботи державного банку – видачу великих кредитів, перевірку позичальників зокрема. Підкреслює: усе прозоро, репутація банку – бездоганна.

– Наш комплаєнс, наш фінансовий моніторинг звітує стосовно кількості компаній, яким відмовлено в обслуговуванні. І таких компаній не дуже мало в Україні. Тому ми – банк з бездоганною репутацією. Ми не плануємо зовсім взагалі обслуговувати компанії, які мають таку собі не дуже сталу репутацію, – сказав Євген Мецгер.

– Нам стало відомо, що «Укрексімбанк» видав кредит у 60 мільйонів доларів компаніям, власник яких веде бізнес з «ДНР» (з угрупованням «ДНР» – ред.) та сплачує там податки. Це «Славіан» та «Оптова мережа 2011» – під заставу ТРЦ SkyMall, щодо якого досі відбувається кримінальне провадження, – каже журналіст «Схем» Кирило Овсяний.

– Так, так. Дійсно. Це питання, воно не дуже звучить коректно стосовно… Ми не фінансували і не видавали кредити компаніям «Оптова мережа 2011».

– А «Славіан»?

– «Славіан» також. У нас є позичальник, який придбав цей об’єкт, SkyMall, передав нам його в заставу. Ми аналізували провадження, які ще наявні між передпопереднім і передпередпопереднім власником предмету іпотеки. Тому це майнові претензії одне до одного, а не до банку і не стосується предмету забезпечення, – розповідає Мецгер.

– А щодо сплати податків «ДНР? Цим власником компаній…

– Власників компаній, які зареєстровані в «ДНР» (в ОРДО – ред.) і сплачують податки в «ДНР», таких власників компаній в цих компаніях-позичальників немає.

Журналіст продемонстрував голові правління «Укрексімбанку» копії генерального кредитного договору між компаніями-позичальниками Брюховецького та державним банком, а також виписок про діяльність інших фірм цього бізнесмена на окупованих територіях. Але у розмову раптом втручається директор департаменту інформаційної політики цього ж банку Володимир Пікалов.

– Пане Кирило, пам’ятаєте список питань, які були узгоджені? – питає Пікалов.

– Так, пам’ятаю. Але сплата податків в «ДНР» (в ОРДО – ред.) компаніями «Спецреммаш» та «Дикон», власником яких є Сергій Брюховецький, власник компаній «Славіан» та «Оптова мережа» наразі. Чи зможете ви якось це прокоментувати? – запитує журналіст Кирило Овсяний.

– Ми закінчили інтерв’ю, пане Кирило? – ще раз запитує Пікалов.

– Зможете прокоментувати це? – перепитує журналіст.

– Ви хочете поговорити зі мною про компанії-позичальники? – запитує вже сам Мецгер.

– Так.

На цьому етапі розмова зайшла в глухий кут. Володимир Пікалов почав наполягати, щоб журналісти вимкнули камеру.

«Схеми» ж продовжили запитувати про сумнівний багатомільйонний кредит, але відповідей від Євгена Мецгера так і не почули.

– Закінчуйте інтерв’ю, тому що це щось якась дурня почалась, – сказав Мецгер.

– Я можу вам залишити документи, щоб ви з ними ознайомились, – запропонував Кирило Овсяний.

– Я знаю всі ці документи…

– І ці документи також по «ДНР»?

– Всі ці документи. Тобто, ви володієте якимись неперевіреними даними і намагаєтесь щось мені…

– Ми перевірили через декілька джерел.

– Через які? Так може ви спочатку будете надавати свої питання та запити? А потім будете мені їх задавати?

Після цього керівник банку йде телефонувати. Викликає Ігоря Георгійовича.

– Ще питання є? – питає Володимир Пікалов.

– Є. Можете прокоментувати? Чи перевірялась ця компанія, ця людина, якій надавався кредит державним банком? – відповідає Кирило Овсяний.

В цей час Пікалов починає заважати зйомці і оператор Олександр Мазур просить його не чіпати камеру. А Мецгер продовжує:

«Вам таку інформацію… Я вже нічого не хочу коментувати. Отримаєте офіційний запит. Напишете офіційний запит, отримаєте офіційну відповідь. Володю, вируби його, будь ласка, що він тут ходить», – звертається Мецгер до Пікалова, вказуючи на оператора.

Знімальна група спробувала вийти з приміщення, але вихід виявився заблокованим. Володимир Пікалов зачиняє двері кабінету.

За декілька хвилин до кабінету входить той самий Ігор Георгійович. Це – Ігор Тельбізов – директор департаменту банківської безпеки «Укрексімбанку».

Мецгер раптом усвідомлює, що сталося.

– У хлопців залишається ця плівка. Вони її завтра викладуть, так? – запитує голова правління у журналіста.

– Ні, завтра ні, – відповідає Кирило Овсяний.

– Що «ні»? Післязавтра, так? Я тому… Я проти такого інтерв’ю. Я не даю згоду на таке інтерв’ю.

Після чого керівник фінустанови йде перевіряти, чи вимкнений запис. Зважаючи на його реакцію, оператор продовжує зйомку.

– Тим не менше, ви собі дозволяєте зараз звинувачувати, фактично звинувачувати голову правління держбанку… – сказав Володимир Пікалов.

– Я ставив запитання, – відповів журналіст «Схем».

– Ви не ставили запитання. Це було питання з тичком якихось документів в обличчя….

– Це не «якісь» документи. Один з документів – це генеральний договір.

– А про що ми говоримо? Звідки ми знаємо, що це за договір?

– Ви можете перевірити.

– Навіщо нам перевіряти, якщо ви вже поводите себе непрофесійно.

– Пишеш? – раптом звертається Мецгер до оператора.

– Ні, не він. Там ні, – каже Володимир Пікалов.

– В сенсі ні, вони пишуть це все… Що, охрініли зовсім? Я сказав, що забороняю давати інтерв’ю. Я вам не даю згоди на запис, – говорить Мецгер.

– Ви що бандити? А чого ви себе так поводите? – звертається до журналістів Ігор Тельбізов.

– Давай, забирай у них камеру. Ігоре, забери у них камеру до чортової матері. Охіріли… І цю теж, Ігоре. Забирай, – наказує Євген Мецгер.

– Ви перебуваєте в об’єкті критичної інфраструктури. Поводьте себе нормально, прошу вас… – каже Тельбізов.

– Ніхто нікуди цю штуку не винесе. Ну вас попросили, а що ви хотіли? Хлопці, ви думаєте, це що, жарти? – каже Володимир Пікалов.

Після цього співробітник банку скрутив та повалив оператора «Схем» і силою вирвав у нього з руки картку, яку той встиг витягти з однієї з камер. У об’єктив іншої потрапив цей момент.

Ігор Тельбізов – директор департаменту банківської безпеки «Укрексімбанку»

– Навіщо ви це робите? – звернувся журналіст Кирило Овсяний до Ігора Тельбізова, який в цей момент «скрутив» оператора.

– Що ви робите? Так же не можна! Так, а що ми..? – вигукнув Олександр Мазур.

– Що ви робите? – ще раз запитав журналіст.

– А що ми робимо? Ми спілкуємося, – сказав Володимир Пікалов.

– Ви розумієте, що це буде скандал? Ви «скручуєте» мого оператора. Забираєте у нас камери.

– А чого ви так поводитеся? – запитав Ігор Тельбізов.

– Як поводимо?

Далі Мецгер дав вказівку своїм співробітникам: «Ідіть до айтішніків, вичистіть все г*но». Вони винесли техніку з кабінету. І, як і наказав шеф, видалили відео з карток. В цей час камера ще працювала і записала діалог між співробітниками.

– Все стираємо…

– Ще пише…

– Почистити повністю, в нуль, абсолютно все.

– Я зрозумів, добре.

– Повимикайте все, зараз ще прийде сюди голова. Як вирубити цю фігню?

– Задача… треба все стерти.

– Стерти?

– Так, в нуль.

Техніку повернули із флешками, але вже без відео.

Редакція «Схем» одразу ж звернулася до технічних фахівців із проханням відновити запис. І це вдалося зробити – на обох флешках, з обох камер.

Одразу після того, як трапився цей інцидент у кабінеті Мецгера, редакція «Схем» приїхала до банку. Викликали поліцію.

Приїхали патрульні, потім – слідча група. Опитали журналістів та представника «Укрексімбанку». Ввечері того ж дня поліція розпочала кримінальне провадження за статтею «перешкоджання журналістській діяльності».

Наступного дня «Укрексімбанк» офіційно коментує: інформація, яка цікавила журналістів, є «банківською таємницею», а знімальна група «без перешкоджання» залишила приміщення. Більше того, там розглядають можливість «звернення до правоохоронних структур».

Сам Мецгер дописує у фейсбук: «Те що сталося вчора та розгортається сьогодні навколо бренду Банку та мого імені, це вже не журналістіка, а дії свідомо і прицільно спрямовані на провокацію та плямування репутації менеджменту та його діяльності».

Одна за одною з’являються заяви від різних відомств та медійних і правозахисних організацій із засудженням таких дій керівництва банку та його співробітників.

Із окремою заявою виступив президент Радіо Свобода Джеймі Флай. Він засудив напад на журналістів та заявив, що сподівається на ефективне розслідування.

З моменту, коли «Схеми» опублікували відновлене відео з кабінету Мецгера, тональність змінюється.

З’являється реакція Офісу президента. Дії керівництва банку там засуджують та підтримують відсторонення Мецгера. І навіть, «можливо, і більш жорсткі кадрові рішення».

Пізніше Наглядова рада «Укрексімбанку» ухвалює рішення відсторонити Євгена Мецгера «на час проведення внутрішнього розслідування».

Окремо з’являється заява самого Мецгера, в якій він свої дії називає «надмірно емоційною реакцією та нестриманою поведінкою», які «не мають виправдання». А те, що відбулося в його кабінеті – «конфліктом з журналістами Радіо Свобода».

Згодом пише ще одне звернення. Цього разу вибачається перед журналістами «Схем», всіма українськими журналістами і колегами з банку. Каже, що заяву на власне відсторонення написав сам.

«Події, що сталися у моєму робочому кабінеті 4 жовтня 2021 року та були згодом опубліковані виданням «Схеми» з мого боку є неприпустимими та стали шоком не тільки для громадськості та журналістської спільноти, але й для мене. Я за природою врівноважена людина і ніколи не думав, що миттєвий емоційний спалах може перерости в лавину імпульсивних та непоправних дій і рішень. Стрес і навантаження цьому не виправдання», – пише Мецгер.

Майже одночасно із цими заявами на підтримку «Схем» виходять журналісти з інших редакцій.

«Це настільки брутальна ситуація, що ми не могли не прийти (ми тут майже всією редакцією) і головне, чого ми хочемо, щоб Мецгер і його спільники негайно були звільнені, а друге, щоби вони понесли кримінальну відповідальність, відповідно до нашого законодавства», – каже журналістка Bihus.info Аліса Юрченко.

Збирається на обговорення комітет Верховної Ради з питань свободи слова. Напад на знімальну групу «Схем» – перший на порядку денному. Одне з ключових питань – чи будуть притягнуті до відповідальності й інші учасники інциденту в кабінеті керівника державного банку?

Зокрема, його речник Володимир Пікалов та директор департаменту банківської безпеки Ігор Тельбізов, який «скручував» оператора «Схем».

Комітет ухвалює фінальне рішення: просити генпрокурора та міністра внутрішніх справ взяти розслідування під особистий контроль.

У день ефіру стало відомо, що правоохоронці оголосили підозру керівництву банку. Самому Євгену Мецгеру і його речнику Володимиру Пікалову.

Участь третьої особи – Ігоря Тельбізова, який скручував оператора – за даними поліції, вивчається.

За декілька годин до виходу розслідування керівниця Наглядової ради та тимчасовий очільник банку скликали пресконференцію. Заявили, що перевірка позичальника Сергія Брюховецького під час видачі кредиту виявила лише той його бізнес, який зареєстрований за законами України, а тому в «Укрексімбанку» не було підстав відмовити клієнту в отриманні багатомільйонних кредитних коштів.

– Чи відомо вам про те, що його компанія сплачує податки в так званій «ДНР» (в ОРДО – ред.)? – запитали «Схеми» в голови Наглядової ради «Укрексімбанку» Оляни Гордієнко.

– Це не так, – однозначно відповіла Гордієнко.

Не бачать проблем керівництво банку і з самим виданим кредитом та не вважають заставу – ТРЦ SkyMall – ненадійною.

Та чи не є факти з розслідування «Схем» підставою для проведення незалежного аудиту?

Також можливо правоохоронці дадуть правову оцінку не лише застосуванню сили співробітниками банку до журналістів-розслідувачів, але і звернуть увагу на самі принципи роботи банку – під час видачі великих кредитів. Адже як показує досвід у випадку з державними банками, неповернення проблемних кредитів зрештою лягає на державний бюджет та на плечі кожного українського платника податків.