У той час, коли в Україні триває війна, ділки різного калібру продовжують реалізовувати корупційні схеми всередині країни. Керівник АПЛУ Петро Багрій — у їхньому числі. Бізнесмен і сьогодні постачає на український ринок нарковмісні препарати, завезені із порушенням умов зберігання та простроченою реєстрацією. Ліки Багрій закуповує у латвійської фірми «Калцекс», що має дуже сумнівну репутацію.
Латвійська фірма «Калцекс» працює давно, але непрозоро
Президент Асоціації виробників ліків України Петро Багрій не перший рік намагається монополізувати український ринок наркотичних препаратів. Ще у 2018 році бізнесмен заручився підтримкою латвійської фірми «Калцекс», що виробляє препарати знеболювальної дії зі вмістом наркотичних речовин. Продукцію компанії в Україні взялася реалізувати фірма «Діатом», пов’язана із Петром Багрієм, отримавши ексклюзивні права на реалізацію латвійських ліків на українському ринку.
У 2020 році «Калцекс» подав до суду на українську компанію, що виготовляє препарати схожого спектру дії. Спір був через патентні права і реєстраційні документи, які Петро Багрій хотів відібрати. Таким чином бізнесмен планував ліквідувати основного конкурента на ринку медпрепаратів зі вмістом наркотичних речовин.
Латвійська компанія «Калцекс виробляє ліки на заводі «ХБМ Фарма» у Словаччині. Але достовірної інформації про якість сировини та про дотримання всіх необхідних стандартів виробництва від Державної служби України з лікарських засобів у компанії немає. Тому в Україні «Калцекс» зареєструвала наркотичні препарати сумнівної якості, що не пройшли клінічних досліджень. Але зв’язки Петра Багрія в МОЗ допомогли вирішити питання.
У країнах Євросоюзу препарати «Калцекс» взагалі не допущені до реалізації через відсутність документів, що підтверджують їхню якість та відповідність суворим стандартам. Навіть у Молдові, Грузії та Казахстані не використовують наркотичні знеболювальні засоби від «Калцексу», бо не мають доказів їхньої якості.
Зіпсовані медпрепарати у медзакладах України
Ще у 2018 році компанія Петра Багрія «Діатом» завезла до України препарати компанії «Калцекс» (Морфін Калцекс, Промедол Калцекс, Фентаніл Калцекс та Діазепекс) на суму майже 7 млн грн. Але розмитнити їх тоді довго не могла через тривалі судові позови.
Три місяці судової тяганини товар перебував в аеропорту «Бориспіль», на звичайному митному складі. Тобто, без дотримання необхідного температурного режиму (в середньому від +2 до +8°С). Через це медпрепарати стали небезпечними для пацієнтів.
Згодом президент АВЛУ Петро Багрій все ж домовився з митниками, і товари від «Калцексу» розмитнили. Наприкінці 2018 року компанія отримала сертифікат якості на препарати. Висновок видала «Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів Державної установи «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України». Хоча постає запитання, як можна було провести експертизу якості ліків, якщо на препарати «Калцекс» відсутні стандартні зразки в Україні?
Далі нарковмісна продукція перейшла у власність компанії «Бізнес Центр Фармація» та державного КП «Ліки України» і потрапила до аптечних мереж. Попри зберігання на митному складі без належних умов.
«Діатом» — компанія для сумнівних оборудок
Реалізацією препаратів «Калцексу» в Україні займається ТОВ «Діатом», котра належить структурам бізнесмена Петра Багрія. Ця компанія тривалий час була одною із лідерів на тендерах МОЗ. За підсумками 2019 року фірма направила до медичних установ України продукції на 168 млн грн, а у 2020 році, разом із такою ж прокладкою «АТ Фарма» — на суму понад 350 млн грн. Тенденція збереглася і 2021 року.
Минулого року на ряд препаратів виробництва латвійської компанії «Калцекс» сплив термін реєстрації. Серед них «Діазепекс» розчин (термін закінчився 19.08.2021), «Діазепекс» таблетки (28.07.2021), «Морфін Калцекс» розчин (28.07.2021), «Фентаніл Калцекс» (28.07.2021).
Тим не менше, офіційний дистриб’ютор — компанія «Діатом» — передавала зазначені ліки до лікувально-профілактичних закладів до кінця 2021 року. Усього фірма поставила протермінованої продукції «Калцекс» на суму понад 500 тис. грн. І це лише в одному випадку.
Серед аптек та медустанов, що отримали препарати від фірми Петра Багрія — Вишгородська центральна районна аптека №23, Семенівська міська лікарня Чернігівської області, Центральна міська лікарня м. Рівне, Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Волинська обласна клінічна лікарня, Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня та інші.
Крім того, знехтувавши вимогами Закону України «Про лікарські препарати», згідно із яким медпрепарати, інформація про які відсутня в держреєстрі, оподатковуються ПДВ у розмірі 20%, ТОВ «Діатом» постачала ліки, що містять наркотичні препарати, з «нульовою» ставкою ПДВ. Через протизаконні дії структур Петра Багрія український бюджет недорахувався багатотисячних податкових платежів. Але голова Асоціації виробників ліків України вирішував питання у потрібних кабінетах, тож відповідальності не поніс.
Петро Багрій — посередник у скандальних угодах
Постачання компаніями Петра Багрія сумнівних медпрепаратів, що потім ідуть на лікування тяжкохворих пацієнтів, втягують у скандали і ті структури, котрі ці ліки закуповують. Через таку сумнівну угоду, наприклад, восени 2021 року у Департаменті охорони здоров’я Київської міської держадміністрації пройшли обшуки. Правоохоронці підозрюють посадовців у розкраданні 6 млн грн під час закупівлі ліків для онкохворих пацієнтів столиці.
У прокуратурі Києва повідомили, що у листопаді 2020 року керівниця згаданого Департаменту Валентина Гінзбург після проведення тендеру підписала угоду з фірмою «Діатом» на постачання медпрепаратів для лікування онкологічних захворювань.
При цьому чиновники, у змові зі скандальним постачальником, закупили ліки низької якості за штучно завищеними цінами. Через це розтрата коштів із міського бюджету Києва склала понад 6 млн гривень. Посередником у закупівлях виступив скандально відомий керівник Асоціації виробників ліків України Петро Багрій. Обшуки відбулися як у приміщеннях Департаменту охорони здоров’я КМДА, так і в офісах фірми-постачальника. Слідчі дії тривають.
Латвійський «Калцекс» із російським корінням
До речі, латвійська компанія «Калцекс» є дочірнім підприємством концерну «АС Гріндекс», що спеціалізується на виробництві наркотичних анальгетиків. «АС Гріндекс», у свою чергу, багато років фігурує у господарських та цивільних судових справах на території України. Крім того, концерн є учасником кримінальних проваджень про постачання наркотичних лікарських засобів на територію України шляхом підробки реєстраційних посвідчень.
Навіть у часи повномасштабного вторгнення Росії в Україну «АС Гріндекс» реалізує медичні препарати на території країни-загарбника. На офіційному сайті фірми www.grindeks.lv вказано, що продукти компанії реалізуються у 103 країнах світу, зокрема у Росії. А України у переліку якраз немає.
У 2020 році на території Російської Федерації «Гріндекс» реалізував продукції на суму 2,7 млрд рублів, а минулого року — на 3,08 млрд рублів. У державному реєстрі лікарських засобів РФ вказано, що на території країни-агресора діють реєстраційні посвідчення на 38 лікарських засобів виробництва «АС Гріндекс».
Продукція компанії широко представлена в аптеках та медичних закладах Росії. Також немає жодної офіційної заяви компанії щодо війни в Україні та відмови торгувати з РФ.
Перереєструвати ворожий товар в Україні
У березні 2022 року АТ «Калцекс» здійснило державну перереєстрацію лікарських засобів на території України. Без залучення фахівців Державного експертного центру (ДЕЦ) України, в обхід усіх законних процедур. Концерн провів реєстраційну процедуру, але не надав до ДЕЦ пакету документів, адже вони були вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій у межах відкритого кримінального провадження щодо підробки реєстраційних свідоцтв компанією «АС Гріндекс». Тому під час процедури були використані старі реєстраційні посвідчення з вичерпаним ще у 2021 році строком дії.
Тож за законом неможливо було продовжити старі реєстраційні посвідчення ліків, бо треба було проходити процедуру повторної реєстрації. Але «АС Гріндекс», використавши зв’язки у владних кабінетах України, навесні 2022 року зареєстрували згадані препарати із порушенням законів України. І це — при тому, що компанія активно веде бізнес на території держави-агресора.
Чи сяде Петро Багрій у в’язницю?
Постачання в Україну неякісних нарковмісних препаратів несе смертельну небезпеку для тяжкохворих пацієнтів. Тому такі угоди мають бути розслідувані правоохоронцями, а їхні бенефіціари притягнуті до відповідальності.
Зрозуміло, що під час повномасштабної війни увага громадськості зосереджена на забезпеченні військових потреб. Однак корупціонери, котрі роками заробляють мільйони доларів на тіньових схемах, і далі реалізують свої махінації. То може, настала вже й їхня черга? Адже перемогти важливо не лише зовнішніх, а й внутрішніх ворогів. І чим швидше, тим краще для всіх.
