У момент, коли в Україні легалізували галузь грального бізнесу, деякі розсудливі люди намагалися запобігти повному захопленню ринку російськими компаніями. Однак їхній голос залишився непоміченим, оскільки толпа гучно аплодувала новим гравцям на цьому цифровому полі і очікувала на виграшну лотерею.
Манна небесна проливалася, але на суворо обмежену кількість людей. У цьому випадку – на тих, хто контролював ринок азартних ігор. Який цілком прогнозовано окупували російські фірми. Звісно, в Україні вони реєстрували свої відділення згідно з українським законодавством, бо строго формально це були вітчизняні юридичні особи.
До того ж структура володіння у всіх цих фірм заплутана настільки, що докопатися до справжніх бенефіціарів надзвичайно складно. У даному випадку йдеться про онлайн-казино Pin-Up, реклама якого гордо красується на висотці біля мосту Патона і видно чи не з усього Печерська. Офіційно ліцензію від КРАЇЛ на азартні ігри під брендом Pin-Up отримало ТОВ «Укр гейм технолоджі».
І, звичайно, згідно з реєстраційними документами, це – стовідсотково українська фірма.
Однак казино Pin-Up – це не лише ТОВ «Укр гейм технолоджі». Це ще й ТОВ «Транітадевелопмент», яке до 10 січня 2023 року мало назву ТОВ «Пін-Ап».
Сюди належить ТОВ «Укр Гейм Консалтинг Груп», якому донедавна належало ТОВ «Укр гейм технолоджі».
ТОВ «Укр гейм технолоджі», яке і є власником ліцензії організатора ігор онлайн-казино в Україні №147 від 21 квітня 2021 року, як ви вже помітили, з певного часу змінився формальний власник.
Уважний читач скаже, що все заплутано. Справді, все заплутано, але тільки ви навіть не уявляєте собі, до якого ступеня. Тому намагатимемося все спростити по максимуму.
Справа в тому, що Pin-Up – це величезний холдинг, і він був заснований у 2016 році у Росії. Як і багато інших подібних гемблінгових компаній, її структура юридично розділена на кілька частин, кожна з яких відповідає за свій напрямок роботи.
В Україні Pin-Up з’явився наприкінці 2020 року якраз напередодні запуску ринку азартних ігор. Саме тоді в Києві з’явилася червона реклама казино, що відрізнялася від інших, з чоловіком з довгою бородою.
А бенефіціаром ТОВ «Пін-Ап», перейменованого згодом у ТОВ «Транітадевелопмент», виступала Марина Ільїна, уродженка Луганська, яка переїхала до Москви. Має ще 25% офшорної Guruflow Team Ltd, зареєстрованої на Кіпрі.
А Guruflow Team Ltd до квітня 2022 була власником російської ТОВ «Пін-ап.ру». У квітні 2022 року вийшла така заява:
Зверніть увагу на прізвище нового власника – Олександр Удодов, але про це трохи згодом.
А поки що повернемося до Марини Ільїної та українського відділення Pin-Up. По-перше, з цього випливає, що всі заяви про те, що на момент отримання ліцензії в Україні казино не мали стосунку до Росії – вже брехня. Але це ще не все.
Guruflow Team Ltd також володіє чоловік Марини Ілліної – росіянин Дмитро Пунін. Інша половина холдингу Pin-Up через кіпрську Monak Limited належить росіянам Івану Баннікову та Олександру Матяшову – відомому також як аффілейт «Ріддік». За кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Точка G» вийшло інтерв’ю, де Ріддік розповідає про Pin-Up. І заявляє, що «у Росії минулого року компанія сплатила 627 тисяч доларів податку».
Як кажуть журналісти AIN.UA з посиланням на власні джерела, якщо деякі компанії заробляли в РФ та інвестували в Україну, то Pin-Up більше заробляв із українських гравців та планував закріпитися в Росії.
Тобто ще раз – на момент отримання ліцензії за онлайн-казино Pin-Up стояли росіяни із стовідсотково російським капіталом. Більш того, Pin-Up отримувала більшість своїх доходів в Україні, які виводили до Росії.
Крім того, цікавою є персона «колишнього» бенефіціара українського ТОВ «Пін-Ап». Марина Ільїна з 2012 року працювала організатором конференцій аффілейтів, у т.ч. iGaming Russia Affiliate (iGRA) Conference та продакт-менеджером у гемблінгу, а в 2021 році дала інтерв’ю вже як CEO Pin-Up.
В Україні, крім ТОВ «Пін-Ап», вона є засновником ТОВ «А-Тренд» через кіпрську юрособу Piprose Holding Ltd, попереднім власником якої вказано кіпрську Karmelino Investments Ltd, яка також є номінальним директором у низці юрособ і імовірно пов’язана з імпортом вугілля із РФ в Україну засновником проросійської партії «ОПЗЖ» Віктором Медведчуком.
Що стосується нового «бенефіціара» ТОВ «Пін-Ап», перейменованого у ТОВ «Транітадевелопмент», то ним з 10 січня 2023 року вважається якийсь Богдан Олексійович Шиян.
Це звичайний «фунт». Крім ТОВ «Транітадевелопмент» за ним числяться кілька десятків юридичних осіб:
Богдан Шіян зареєстрований у місті Лебедін Сумської області (населення менше 30 тис. осіб). У Лебединському районному суді є кілька справ із згадкою про ім’я цього «олігарха».
Обленерго судилося з ним через борг по комуналці, крім того, його в суді звинувачували у «порушенні громадського порядку», з ним судився ПриватБанк через кредит на 11 875 гривень. Тобто людина, яка нібито заробляє мільйони на казино, не мала грошей на те, щоб платити за комуналку і повернути невеликий кредит «Привату».
Тож із «продажем» українського «Пін-Апу» все трішки зрозуміло. А тепер повернемось до «продажу» російського. Де, як ви пам’ятаєте, новим власником тепер є Олександр Удодов. Це вже не «фунт». Це – племінник прем’єр-міністра Росії Мішустіна. У минулому «Комерсант» писав про Удодова, як про «людину, яка багато вирішує в податковій сфері» Росію, коли сам Мішустін був головою федеральної податкової.
І тут уже не зовсім зрозуміло – чи є формальною угода з продажу російського «Пін-Ап» чи реальною. Або Удодов і раніше володів російським відділенням казино, просто тепер це формалізували, відмежувавшись від володіння російським активом, щоб вивести його інші відділення з-під удару.
Справа в тому, що холдинг працює не лише в Росії та Україні, а й в Азербайджані, Казахстані, Туреччині, Польщі, Індії та Бразилії. І потрапляти під санкції зовсім не бажає. Тому й почалися всі ці рухи тіла зі «зміною» власників і «продажами».
На цьому тлі вкрай сумнівною є заява СЕО PIN-UP.UA Тараса Шурубора про те, що онлайн-казино не має відношення до Росії:
Ці сумніви підтверджуються як дослідженням засновників холдингу та її відділень, і навіть простим переходом на російську сторінку казино:
В наявності працюючих мов, серед інших, — українська, а серед валют, які приймаються до оплати – гривня.
Все це породжує величезні сумніви щодо того, що українське казино Pin-Up не має жодного відношення до своїх російських власників. Виходить абсурд – люди, які вперто просували свій продукт на український ринок, що приносить їм у раз більше доходу, ніж російський, раптом після початку повномасштабної війни взяли і відмовилися від сотень мільйонів доларів. При цьому ці люди є громадянами Росії, пов’язаними з найвищими її керівниками.
Нагадаємо, що ринок онлайн-казино в Україні оцінюється у фантастичну суму — від 2 до 4,7 мільярда доларів. І раптом люди, які в жорстокій боротьбі відхопили собі величезний шматок цього ринку, які вклали величезні гроші в корумпування української влади – адже ніхто не думає, що ліцензії роздають за красиві очі? — відмовляються від цих грошей.
Щодо можливості виводити зароблені в Україні гроші за кордон, зокрема до Росії, то це питання навіть не смішне. Війна, звичайно, дещо ускладнила цей процес, але аж ніяк не закрила. Адже корупцію ніхто не скасовував. Скільки одержують російські власники українського казино Pin-Up – можна лише здогадуватися. Хто їх прикриває – також. Але тут вибір невеликий — згадайте, хто лобіював дозвіл грального бізнесу в нашій країні і завзято заводив сюди російські казино.
