Порадившись із членами Правління САУ, прийнято рішення направити ці звернення Генеральному прокурору України для проведення перевірки вказаних у заявах фактів.

Також прийнято рішення на час проведення перевірки відсторонити Красника від виконання обов’язків віце-президента САУ. Крім цього, за словами Ламах Тараса, Вадим Красник та його дружина Татьяна Красник, використовуючи свій доступ до сторінки САУ в фейсбуці, розвернули брудну кампанію проти Ламах Тараса, в якій звинуватили його в якості Президента в доведенні САУ до банкрутства.

«Повідомляю, що на час, коли я очолив САУ, на її рахунках не було жодної копійки. Жодних коштів на рахунки САУ не надходило. Єдиним джерелом фінансування САУ були кошти, які знаходились мною особисто. Як з’ясувалось, більша частина цих коштів йшла на зарплату Тетяні Красник, яку віце-президент Красник зробив директором та підписантом Спілки. Отже, кошти, що надходили до САУ у вигляді благодійних внесків, йшли на утримання родини Красників. Тобто звинувачуючи мене у банкрутстві САУ, Красники вкусили руку, що їх годувала. Проте залишимо юридичну безграмотність звинувачень, адже САУ є громадською неприбутковою організацією і ніяк не може стати банкротом, та моральну сторону непорядного поступку «обвинувачів». Щодо юридичної кваліфікації дій подружжя Красників мною прийнято рішення звернутись до правоохоронних органів щодо вчинення злочину із шахрайського заволодіння коштами САУ віце-президентом Вадимом Красником та його дружиною виконавчим директором САУ Тетяною Красник. Одним з фактів є безпідставне підвищення собі зарплати за рахунок благодійних внесків Тетяною Красник. На період проведення перевірки вказаних фактів прийнято рішення відсторонити Татьяну Красник від виконання обов’язків виконавчого директора САУ», — пише Тарас Ламах у своєму пості.

Також він повідомив, що рахунок САУ з квітня місяця заблоковано в зв’язку з тим, що єдиним засновником САУ є Віктор Медведчук, щодо якого введено санкції.

Нагадаємо, що Красник є фігурантом кримінального провадження, де його та голову Національної асоціації адвокатів України Лідію Ізовітову і її заступника Валентина Гвоздія звинувачують в захопленні Ради адвокатів міста Києва.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Віце-президент САУ та за сумісництвом «директор Київських адвокатів» Вадим Красник відсторонений за підозру у корупції появились сначала на Антикоррупционная правда.

Про те, що АТ «Банк Січ» найближчим часом зазнає краху, говорили ще кілька місяців тому, коли експерти прогнозували чергову лавину банкопадів в Україні. Тоді як у самому банку (що цілком зрозуміло), так і НБУ (що вже дивно) заперечували невтішні прогнози.

Втім, жодної дива у позиції НБУ не було – банк «Січ» набрався стільки грошей на рефінансування, що керівництво національного регулятора просто не могло пояснити мотивування своїх дій – як рефінанс невеликому банку було видано 3,15 мільярда гривень. Те, як і кому видає кошти на рефінансування Нацбанку, окрема та захоплююча історія, проте зараз йдеться про конкретну суму рефінансу конкретному банку.

Для банківської сфери сума у три мільярди гривень не дуже велика. Проте все щодо – банк «Січ» апріорі не міг повернути ці гроші Нацбанку, і все це розуміли – у структурі активів банку «Січ» вони становили майже 50% капіталу. Загальні ж зобов’язання банку становлять 5633673000 гривні з боргом перед НБУ включно.

Станом на 01.08.22 року активи банку «Січ» становили 6,55 мільярда гривень. Загальний обсяг високоліквідних активів у касі, на коррахунках у НБУ та інших банках, а також цінних паперах, емітованих НБУ (депозитні сертифікати), становив 847 мільйонів гривень.
Рефінанс банк і занапастив – 9 квітня, як уже говорилося, Національний банк України оголосив про банкрутство АТ «Банк Січ».

Як заявили в регуляторі, «Правління Національного банку України ухвалило рішення про віднесення АТ «БАНК СІЧ» до категорії неплатоспроможних у зв’язку з невиконанням банком в установленні договором рядків своїх зобов’язань перед Національним банком за кредитами рефінансування через недостатність коштів».

Звичайно, крім непідйомної суми боргу перед НБУ, банк ще мав чинники, які неминуче вели його до банкрутства. До речі, незважаючи на офіційну заяву НБУ, банк «Січ» досі пропонує громадянам свої послуги:

А у прес-службі повідомляють, що ліквідність банку «Січ» залишається «достатньою» для виконання зобов’язань перед клієнтами та іншими кредиторами.

Втім, повернемося до банку та його шляху до банкрутства. Формальною причиною стала відмова банку «Січ» погашати борг перед НБУ. Але цей результат був передбачуваним – банк «Січ» останніми роками основним джерелом своїх доходів зробив вельми ризиковану гру на різниці між прибутковістю державних облігацій та кредитами рефінансування.

Однак це моментально закінчилося, коли НБУ втричі підняв облікову ставку, а вартість грошей від рефінансу для банків зросла до 27%. Тепер усі, хто розраховував заробити на різниці між ціною рефінансування та прибутковістю від держоблігацій, опинилися у борговій ямі.

Для банків, у яких сума рефінансу була невеликою на тлі їхніх власних активів і які заробляли не лише на спекуляціях, це не стало критичним, хоч і дало деякі проблеми. Але низка банків потрапила у дуже важку ситуацію – у них катастрофічно не вистачало грошей на погашення своїх боргів перед НБУ.

Банк «Січ» заробляв на різниці ставок кредитів рефінансування та прибутковістю ОВДП: брав позички у НБУ під 7% річних та купував на них держоблігації зі ставкою 9-11% річних. Різниця – 2-4% – і становила прибуток. Ця схема заробітку була чи не основним бізнесом «Січі»: із загальної суми активів у 6,55 мільярда гривень майже 4,1 мільярда, або 62%, становили ОВДП.

Проте ставки за кредитами рефінансування – плаваючі та залежні від рівня облікової ставки НБУ, а прибутковість облігацій – фіксована. Після того, як 2 червня Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%, а ставка з рефінансування зросла до 27%, Січ почав працювати на збиток. Результат – банк відмовився погасити свої зобов’язання перед НБУ, останній задовольнив свої вимоги за рахунок цінних паперів, які перебувають у заставі, а банк «Січ» був оголошений неплатоспроможним.

Однак це не вся проблема – на плечі держави лягає не лише неповернені три мільярди гривень рефінансу, а й зобов’язання банку «Січ» перед фізичними особами. Станом на 1 липня 2022 року 15 300 громадян України тримали у банку «Січ» 1,23 мільярда гривень. Відповідно до чинного законодавства, на період дії військового стану держава гарантує виплату 100% сум усіх вкладів населення незалежно від їхнього розміру. Тобто загальний збиток України від діяльності власників банку «Січ» – щонайменше 4,38 мільярда гривень.

Формальними власниками банку є Олег Баланда (55,6% акцій) та Валерій Роздорожний (31%). Однак, і це у 2019 році офіційно визнав НБУ, банк «Січ» контролюється Денисом Горбуненком.

Горбуненко – відомий у нашій країні банкір із неоднозначною репутацією, колишній голова правління «Родовід Банку», який був націоналізований, щоб урятувати його від банкрутства. Приблизно та ж історія, що й із «Приватом», лише масштаби менші й у часі вона сталася раніше – у 2009 році. Саме через цю історію Нацбанк відмовив Денису Горбуненку у праві стати формальним акціонером Банку «Січ» у 2019 році, хоч і визнав його фактичним контролером цього банку.

На цьому негатив щодо власника «Січі» не закінчується – прізвище Горбуненка фігурувало у суперечці між Рінатом Ахметовим та Дмитром Фірташем щодо «Укртелекому». Дениса Горбуненка називали формальним власником акцій «Укртелекому» з боку Фірташа. Горбуненко також відомий як власник кіпрської Raga Establishment Limite, пов’язаної із Сергієм Льовочкіним.

Але найгучніша і найскандальніша історія за участю банку «Січ» та його власника відбулася 2020 року, вже за нової влади. Банк виступив кредитором угоди щодо купівлі державного готельного комплексу «Дніпро», розташованого в самому центрі Києва – на Європейській площі.

Нагадаємо, тоді нікому невідоме та зареєстроване лише за кілька днів до аукціону ТОВ «Смартленд» купило готель за 1,1 мільярда гривень. Оформивши перед цим кредитну лінію в банку «Січ» на 1,05 мільярда гривень під 9% річних (що було суттєво нижчим від середнього відсотка за кредитами на ринку) терміном на 10 років.

Як завжди в нашій країні виник скандал, результатом якого стало розслідування. І, як встановило слідство, запорукою кредиту став депозит від «невстановленого поручителя», а гроші для кредиту «Смартленду» банк «Січ» позичив у Національного банку України.

До того ж, саме ТОВ «Смартленд» у своїй власній звітності вказало, що його активи за попередній, 2019 рік, склали 5,55 мільйона гривень, весь дохід від реалізації продукції – 8,2 мільйона, а чистий прибуток – 667 тисяч гривень. При цьому лише для участі в аукціоні потрібно було заплатити суму на рівні річного доходу компанії – 8,09 мільйона гривень, що вже свідчило про необхідність залучення кредитних коштів.

І на тлі цих показників банк «Січ» не просто видає «Смартленду» понад мільярд гривень кредиту під пільговий відсоток, а позичає ці гроші у Нацбанку. Але, що найдивовижніше – останній оперативно видає потрібний мільярд маленькому банку з не дуже чистою репутацією.

Після скандалу, що спалахнув Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про порушення кримінальної справи за всіма цими фактами. Але минуло вже два роки, а результатом стало лише банкрутство банку «Січ».

За підсумками виходить, що від продажу готелю «Дніпро» держава отримала не мільярд гривень прибутку, як кричали тоді на кожному розі організатори аукціону, а заплатила за його продаж у приватні руки понад мільярд гривень з активів Нацбанку. Що додає до суми збитків ще мільярд сто мільйонів гривень. Не кажучи вже про готель «Дніпро».

Це далеко не повні підрахунки, але й вони вражають – діяльність банку «Січ» та дивне потурання НБУ коштують воюючій країні щонайменше 5,5 мільярда гривень. Чи піде за банкрутством «Січі» розслідування щодо дій вищих посадових осіб НБУ, яке так щедро видавало неплатоспроможному банку мільярди гривень під сумнівні гарантії – сумнівно, вибачте за сумний каламбур. Як не було ніякої реакції на банкрутство «Мегабанку», який мав приблизно ту ж історію з рефінансуванням.

Який із банків впаде наступним – покаже найближчим часом. Серед найімовірніших кандидатів називають «Акордбанк» та «Пінбанк».

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Банкрутство банка «Січ»: три мільярди рефінансів від НБУ та дивний кредит на купівлю готелю «Дніпро» появились сначала на Антикоррупционная правда.

Недавно Всеукраинский профсоюз юристов опубликовал разгромный аналитический материал по поводу скандального АО «АБ «Радабанк». Юристы заинтересовались, почему Национальный банк Украины выделил на рефинансирование небольшого и почти обанкротившегося банка целый миллиард. Откуда такая блажь?

И это притом, что «Радабанк» уже давно находится под санкциями, в том числе и от СНБО.

Добавьте к этой картине огромное количество судебных разбирательств. Так, в Едином судебном реестре Украины по разным вариантам поиска названия мы выявили 13245 документов:

— Радабанк – 8218 судебных документов;

—  Акціонерне товариство «Акціонерний банк «Радабанк» — 2667 судебных документов;

— АТ «АБ «Радабанк» — 2360 судебных документов.

Среди общего количества судебных документов предостаточно и криминальных дел. Вот лишь некоторые из них.

Но сегодня подробно изучим не финансовые показатели и уголовные дела, а реальные отзывы клиентов. Что они думают о «Радабанке»? И хотят ли продолжать сотрудничество?

Радабанк «пробивает дно» из года в год: шокирующие отзывы клиентов

Мы проанализировали сайты-отзовики в банковской сфере и отобрали отзывы реальных клиентов за разные годы. Не будем ничего комментировать, читайте и делайте выводы сами.

Так, к примеру, многие клиенты жалуются на крайне медленное обслуживание и длительное ожидание. Многие просто не выдерживают и уходят.

Получение депозита – сплошная мука!

Из свежего. Клиент, которому понравилась реклама, в конце июня хотел оформить депозит. Прождав в очереди час, ему предложили подождать еще полчасика, «но это не точно» … В итоге, только зря было потрачено время.

В марте этого года клиентка дважды пыталась получить в отделении небольшую сумму денег. Она жалуется, что для этого ей потребовалось потратить два часа, а то и больше.  Сотрудники очень медленные и непрофессиональные, неуважение к клиентам, за все снимается комиссия. Ни в одном банке женщина такого не встречала.

«Радабанк – мега отвратный банк»

Комментарий за 2020-й год. Клиентка сначала не смогла снять наличку ни в одном из банкоматов банка, а потом за час сотрудники «Радабанка» так и не смогли решить эту проблему. Девушка не рекомендует связываться с этой банковской структурой, особенно, если бывают ситуации, когда необходимо срочно снять деньги. А, как все прекрасно понимают, сейчас все сталкиваются с ситуациями, когда надо срочно получить свою наличность.

Радабанк під час війни не проводить платежі, навіть податок на прибуток

Отзыв от предприятия ПрАТ «ВЛКЗ». В марте были отправлены платежные поручения на оплату «життєво-необхідних тмц та газу», а также налог на прибыль за прошлый год. Ни один платеж не проведен, при этом для оплаты налога на прибыль был как раз последний день. С начала войны банк самостоятельно решает, когда и что ему оплачивать.

То есть, получается, что «Радабанк» осознанно саботирует работу? Подставляет не только физлиц, но и целые предприятия под удар? Далеко они пойдут с таким подходом к своим клиентам.

«Самый отвратный банк из всех!»

Отзыв, оставленный в январе 2022-го года. Клиент называет «Радабанк» «самым убогим» из существующих. Каким-то чудом эта структура нарисовала долги на некредитные карты. Комиссию требуют за всё без исключения, даже при переводе между собственными карточками. Техническая поддержка не решает никаких вопросов.

«Жахливий банк, який обманює!»

Жалобы поступают и относительно проблем с золотом, купленным там. Как пишет клиент, сначала при покупке штампованных золотых слитков кассир озвучивал, что его можно продать в Киевском отделении «Радабанка», а потом там заявили, что не покупают собственное золото.

При попытке также продать слитки из «Радабанка» в другие банки, людям отказывают по причине того, что золотые слитки «скорее сувенирные».

Клиент настоятельно не рекомендует покупать драгоценные металлы в «Радабанк».

Дырявый банк, обслуживанием недоволен!

Часто люди жалуются на обслуживание. Так, клиент, получив зарплату на карту «Радабанка», не мог перевести свои же деньги на карту другого банка Украины. В техподдержке заявили, что он сможет это сделать только через три дня. Что за бред?

«Радабанк, это вы та все бракованные!»

Также клиенты жалуются, что не могут «спрыгнуть» с банка, поскольку именно к нему привязаны заработные карты, хотя и считают его худшим из всех возможных.

Так, девушка пожаловалась в своем отзыве, что перевод с карты идет уже второй день. «Ничего не изменилось. Вы не умеете работать! Вы там все бракованные!», — обратилась она к «Радабанку».

Головная боль вам обеспечена! Категорически не рекомендую!

В этом отзыве за 2020-й год бывшая клиентка подытожила и перечислила ряд негативных моментов, с которыми сталкиваются все клиенты «Радабанка».

— получение карты стоит 75 грн, хотя везде бесплатно;

— карту получаешь не сразу, ее делают целый месяц, а в других банках выдают сразу;

— комиссия взымается всегда и везде, даже при переводах между своими картами «Радабанка»;

— любые денежные переводы по картам идут три дня.

При первой же возможности клиентка закрыла карту и прекратила любое сотрудничество с «Радабанком», которое приносило ей только головную боль.

«Это самый ***банк в моей жизни»

Женщина вспоминает свое сотрудничество с «Радабанком», как страшный сон. Кредитный лимит подключают к зарплатной карточке втихаря. Операторы проблем по телефону не решают и отправляют идти в ближайшее отделение.

«Я в шoке второй раз!»

Клиентка уже второй раз жалуется на «Радабанк». Потрачено по вине банка час времени на мелкую операцию. Безграмотный, непрофессиональный и неповоротливый персонал.

В своем отзыве она обратилась к работникам банка: «Где вас учат? Или, может, на вокзале набирают, прямо с электрички?»

«Не бaнк, а рaзвод!»

Клиентка также жалуется, к зарплатной карточки без разрешений и уведомлений подкрепили кредит, а потом начинался цирк…

«Этот конченный Радабанк даже меня сумел вывести из себя!»

Жалобы на то, что сотрудники банка постоянно дезинформируют. Сплошь бюрократия, никакой реакции на жалобы. Клиент призывает не связываться с «Радабанком», иначе потом однозначно пожалеете…

И немного еще отзывов со страницы банка на Фейсбуке…

На самом деле, это далеко не полный список негативных отзывов, их намного больше. Поэтому, прежде чем начать сотрудничество с «Радабанком», рекомендуем самостоятельно пройтись и почитать комментарии на разных сайтах. Иначе, как пишут люди, головная боль вам обеспечена.

Продолжение следует.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Радабанк плює на інтереси клієнтів і впевнено рухається до банкрутства появились сначала на Антикоррупционная правда.