В рамках следствия задержаны 12 активных участников преступной группы. Преступная группировка действовала на территории города Киева и Днепропетровской области. Его участники использовали фишинговые ссылки для получения данных банковских карт граждан и в дальнейшем присваивали деньги с их счетов.

По такой схеме члены группировки также присвоили средства Фонда гарантирования вкладов физических лиц в сумме около 11 млн. гривен, которые находились на счету одного из частных нотариусов города Киева и в дальнейшем должны были быть перечислены вкладчикам одного из ликвидированных банков.

Мошенники обманом заставили нотариуса раскрыть конфиденциальные данные, после чего воспользовались доступом к его счету через онлайн-банкинг.

В настоящее время всем фигурантам уголовного производства доложено о подозрении по ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 361, ч. 1 ст. 310, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 317, ч. 3 ст. 307 УК.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение В Украине мошенники присвоили 11 млн гривен средств Фонда гарантирования вкладов появились сначала на Антикоррупционная правда.

Вибили двері, заблокували офіс і побили репортерів. 13 грудня 2022 року наприкінці робочого дня на Броварському заводі пластмас під Києвом відбулась спроба силового захоплення підприємства за участю близько 20 молодиків спортивного вигляду, які діяли досить жорстко.

«Нападники поводилися наче росіяни на окупованих територіях. Заборонили передавати їжу тим, хто залишився всередині, відрубали електрику – очевидно, щоб люди замерзли і здалися«, – розповідає журналістка Наталія Дігтяр, яка стала безпосереднім свідком подій.

При цьому входи та виходи офісної будівлі кілька годин були заблоковані правоохоронцями. Останні пояснили, що ведуться слідчі дії: слідчо-оперативну групу (СОГ) патрульної поліції начебто викликали на місце «нові власники» заводу.

Тим часом один з молодиків накинувся на журналіста «Стоп нелегал ТВ» Дениса Шинкаренка, вдарив його й вибив з рук телефон. Денис упізнав нападника.

«Сьогодні на заводі пластмас у Броварах я впізнав одного з нападників. Він три роки тому побив мене та інших активістів біля ТРЦ «Gulliver«. І ось сьогодні ця сама людина вже бʼє орендарів підприємства«, – зазначив репортер.

То що ж насправді відбувається довкола заводу в Броварах? І хто саме є законним власником підприємства, а хто – рейдером?

Той самий нападник, якого впізнав журналіст – Сергій Колесников, – виявився представником ТОВ «Стар Інвестмент Ван». Саме ця компанія начебто викупила права на майно заводу.

Команді «СтопКору» вдалося поспілкуватися із законним засновником підприємства. І виявилось, що насправді битва за Броварський завод пластмас розпочалася ще кілька років тому, коли компанія «Стар Інвестмент Ван» на відкритих торгах придбала право вимоги на цілісний майновий комплекс заводу згідно з іпотечним договором, укладеним між банком та самим підприємством.

Проте, як виявилось, нові господарі стали власниками цього іпотечного майна незаконно, позаяк спірний лот продали майже за безцінь, а право власності набули протиправно.

«Маючи намір заволодіти майном ПрАТ «БЗП», ФГВФО разом із ТОВ «Стар Інвестмент Ван» домовились виставити на продаж право вимоги на об’єкт. Після цього ТОВ «Стар Інвестмент Ван» стало переможцем «голландського аукціону» і отримало право (договори про відступлення) на об’єкт ринковою вартістю 150 млн доларів США за ціною 3,6 млн. Тобто отримано право на реєстрацію права власності на великий завод за ціною трикімнатної квартири в Києві!» – коментує адвокат ПрАТ «Броварський завод пластмас» Аркадій Гарда.

Далі – більше. Як з’ясувалось, ТОВ «Стар Інвестмент Ван», яке незаконно претендує на майно заводу, пов’язане з Віктором Поліщуком – відомим столичним бізнесменом.

Проросійський олігарх Віктор Поліщук є власником ТРЦ «Gulliver» у середмісті Києва, а також володіє мережею магазинів електроніки та побутової техніки «Ельдорадо». Крім того, Поліщука знають як власника скандально відомого банку «Михайлівський». Тоді тисячі людей так і не змогли повернути свої вкладені гроші, а банк визнали банкрутом.

А найцікавіше, що дружина Поліщука Лілія Рєзвая – рідна племінниця дружини Дмитра Медведєва, колишнього президента рф, із чим, ймовірно, і пов’язаний стрімкий зліт бізнесмена на початку 2000-х.

За часів президентства Януковича олігарх був неофіційним «смотрящим» в Київській області. Але і після втечі «баті» Поліщук залишається вірним підданим. Припускають, що саме руками Поліщука «клан» намагається повернути активи та запобігти їхній конфіскації.

У чому суть схеми?

Як пояснюють юристи, головний зміст афери з Броварським заводом пластмас полягає в тому, що після купівлі заставного майна протягом десяти днів компанія «Стар Інвестмент Ван», згідно з процедурою, мала переоформити майно на себе, проте чомусь цього не зробила, а повернулася до цього питання майже через півтора року.

«Це є грубим порушенням. Тобто торги відбулися навесні 2019-го, а Акт про реалізацію іпотеки приватний виконавець видав лише 11 листопада 2022-го«, – коментує журналістка Наталія Дігтяр.

За словами адвоката Аркадія Гарди, на заводі вбачають у таких діях певний замовний характер, оскільки вартість лоту була занижена майже в 50 разів. За даним фактом представники ПрАТ «Броварський завод пластмас» звернулись до суду з позовом про скасування цих торгів.

Наразі триває судовий процес, деталі якого поки не розголошують.

А як пояснює свої дії виконавець?

Так, рівно за 11 днів, а саме 22 листопада цього року, державний реєстратор вносить зміни до Реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі фальшивого акту. Наразі все спірне майно заарештоване в рамках судового процесу, проте це не стало на заваді державному реєстратору вчинити реєстраційні дії.

Сам приватний виконавець Ярослав Бережний стверджує: усе нібито відбувалось за законом і суто в рамках виконавчого провадження.

Та у підсумку рейдери фактично отримали цілісний майновий комплекс – а це 58 тисяч кв. метрів нерухомого майна, яке розташоване на 9 гектарах Броварської землі, – майже за безцінь.

Чим саме аргументована така вартість обʼєкта, редакція «СтопКору» намагалась зʼясувати у Фонді гарантування вкладів. Проте відповіді поки так і не дочекалась.

Тож ми продовжимо стежити за перебігом справи. Далі буде.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Родич Дмитра Медведєва намагається захопити стратегічний завод під Києвом? появились сначала на Антикоррупционная правда.

Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє націоналізацію системно важливих банків без додаткової капіталізації фінустанов. Першим під дію документу може потрапити «Альфа-Банк Україна», частку у якому має російський мільярдер Михайло Фрідман. Олігарх перебуває під санкціями РНБО, тож говорить про бажання співпрацювати з українською державою.  Наприклад, Фрідман і компанія заявили про готовність докапіталізувати українську «доньку» «Альфа-Банку» на 1 млрд доларів або навіть передати акції нашій державі, якщо таке рішення ухвалить українська влада. Тим більше, що активи скандальних українських олігархів Коломойського, Боголюбова, Жеваго та інших уже перейшли у власність України.

Вочевидь, співпраця Михайла Фрідмана з українською державою дозволить вкладникам місцевого «Альфа-Банку» не переживати за свої кошти. Адже тут є бажання обох сторін знайти взаємовигідну позицію. Але є і ті банки, власники яких, плідно співпрацюючи з Росією та фінансуючи її терористичні акти, не хочуть іти на контакт з Україною. Один з таких — «БТА Банк (Україна)», материнською компанією якого давно володіє казахський олігарх Кенес Ракішев — рейдер, родич Нурсултана Назарбаєва та давній друг терориста Рамзана Кадирова.

Впливовий казах тісно пов’язаний із Росією бізнесовими справами. Зокрема, у грудні 2017 року він став найбільшим акціонером зареєстрованої у Великобританії російської золотодобувної компанії Petropavlovsk, придбавши у російського олігарха Віктора Вексельберга і АТ «Меткомбанк» 22,4% акцій. Угоду оформили через підконтрольну Ракішеву кіпрську фірму Fincraft Holdings Ltd.

Крім того, Кенес Ракішев володіє ТОВ «САТ-Москва», за скромною назвою якого ховаються значні активи та дозволи на газовидобуток, будівництво, послуги у сфері нерухомості, юридичні послуги та інше на території РФ. Саме «САТ-Москва» спонсорує чеченський футбольний клуб «Ахмат», бюджет якого постраждав через санкції, накладені на власника ФК — терориста Рамзана Кадирова, з яким Кенес Ракішев багато років має дружні стосунки.

ul-1067759659770-20221031174820 ul-1177746903839-20221031174913

Через зв’язки мільярдера із російськими окупантами кошти вкладників «БТА Банк (Україна)» опиняються під загрозою. Не стільки націоналізації згідно із українським законодавством, бо тоді громадянам виплачуватиме кошти Фонд гарантування вкладів. Ризики пов’язані саме з постаттю Кенеса Ракішева, який і в банківській, і в інших сферах своєї бізнесової діяльності прославився як шахрай та махінатор. Від дій олігарха, зокрема, сильно постраждав і бюджет його рідного Казахстану.

Novatus — сумнівна компанія для сумнівних інвестицій

Кілька років тому Кенес Ракішев, будучи власником казахського «БТА Банку», щедро фінансованого з бюджету цієї країни завдяки зв’язкам олігарха з вищим політичним керівництвом Казахстану, проводив секретні угоди з фінустановою, що збагатили його особисто і при цьому завдали істотних збитків самому банку. Договори із пов’язаними сторонами включали, зокрема, продаж «БТА» проблемних особистих активів бізнесмена за завищеними цінами, а також надання та подальше списання банківських кредитів для цих сумнівних фірм. У підсумку оборудки Ракішев привласнив близько 414 мільйонів доларів з «БТА Банку», який фінансувався за рахунок державних субвенцій.

Кенес Ракішев передав «БТА Банку» право власності двох своїх компаній:

1) Novatus Holding Pte Ltd («Novatus»), що базується в Сінгапурі;

2) Romaltyn Ltd («Romaltyn»), розташована на острові Мен в Ірландському морі.

Novatus була зареєстрована у травні 2012 року і на той момент повністю належала Ракішеву. Фірма використовувалася бізнесменом як інвестиційна холдингова компанія для низки фінансових операцій. Включаючи створення фонду прямих інвестицій, що базується в Сінгапурі, Singulariteam LP Pte («Singulariteam»). Фонд, у свою чергу, інвестував в основному в технологічні стартапи в Ізраїлі. Діловим партнером Ракішева у цьому підприємстві був ізраїльський підприємець Моше Хогег, заарештований за підозрою в шахрайстві, введенні інвесторів в оману та торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації.

Novatus також використовувався ділками для купівлі та утримання частки Ракішева в компанії Net Element, що котирувався на біржі NASDAQ. Але під час участі бізнесмена в Net Element компанія втратила майже всю свою ринкову вартість, і з тих пір Кенес Ракішев припинив інвестувати в неї.

Крім того, Novatus використовувався олігархом для здійснення банківського переказу у 142 тисячі доларів партнеру сина нинішнього президента США Джозефа Байдена — Хантера Байдена. Транзакція потім була піддана сумніву у звіті Сенату США як підозріла.

У 2017 році Кенес Ракішев продав Novatus своєму ж «БТА Банку». При цьому банк не мав вагомих комерційних причин для придбання такого спірного активу, діяльність якого не мала жодного відношення до основного бізнесу «БТА Банку».

Продаж Novatus був організований таким чином, щоб приховати той факт, що саме Ракішев, власник «БТА Банку», продавав компанію сам собі. Угоду провели із використанням третьої особи як корпоративного посередника, щоб Кенес Ракішев не фігурував як продавець. Компанія, яку використали для цієї мети, називалася TZVL Management Ltd і базувалася у Великій Британії.

Її кінцевим бенефіціаром є Ден Чернавський, юрист та податковий консультант із сумнівною репутацією, близький соратник українських олігархів Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського, колишніх власників українського «Приватбанку». Боголюбов та Коломойський нині перебувають під слідством у США у справі про відмивання грошей, а останній також потрапив під санкції уряду США за свою діяльність проти Центрального банку України. Тим часом активи цих та інших українських олігархів перейшли державі.

Та повернемося до угоди з Novatus. Протягом одного місяця (з 3 травня 2017 року по 5 червня 2017 року) актив був переведений від Кенеса Ракішева до TZVL Management, а потім переданий до Sterling Trustees Limited, що базується на Британських Віргінських островах. Остання фірма володіла акціями Novatus від імені «БТА Банку» до 14 червня 2018, після чого банк став прямим акціонером компанії. Через короткий термін, протягом якого TZVL Management володіла Novatus (всього один місяць), очевидно, що Ракішев залучив цю фірму, щоб уникнути прямого продажу свого особистого активу своєму ж «БТА Банку», що могло б розглядатися як шахрайська угода зі зв’язаною стороною.

Інформація про ціну, за якою казахський олігарх продав Novatus, міститься у звітності TZVL Management за 2017 рік. Там згадуються інвестиції на суму 340 млн доларів. Враховуючи попередню історію компанії, можна припустити, що всі ці гроші пішли на купівлю акцій Novatus. Тож угода принесла Ракішеву чистий прибуток у розмірі 340 мільйонів доларів, і такий самий збиток його банківській установі.

Відразу після продажу Novatus Ракишевим, компанія почала втрачати ринкову вартість. Звітність «БТА Банку» за 2018 рік показує, що після отримання акцій Novatus банк зареєстрував збиток за цією інвестицією у розмірі близько 14,5 мільярда казахських тенге (приблизно 43 мільйони доларів США за обмінним курсом на червень 2017 року). Негативні показники Novatus також були відображені у звітності «БТА» за 2019 рік, де йдеться про те, що «у грудні 2019 року всі акції були повністю знецінені». Тобто, через два з половиною роки після придбання у Ракішева «БТА Банк» списав усю вартість Novatus, що спричинило фінустанові збиток у розмірі 340 мільйонів доларів (суму, яку банк і вклав у купівлю сумнівної компанії).

Romaltyn — гравець на ринку фіктивних тендерів

Другою компанією, яку продав Кенес Ракішев своєму ж «БТА Банку», стала Romaltyn. Вона зареєстрована на острові Мен, а створена у 2006 році як спільне підприємство між Kazakhgold та британською Oxus Gold для участі у фіктивному тендері на купівлю золотої копальні в Румунії. Пізніше право власності на компанію перейшло до компанії Polyus Gold.

Казахський мільярдер Кенес Ракішев придбав Romaltyn у квітні 2012 року за 20 мільйонів доларів, використовуючи фірму Mark Global Corporation із Британських Віргінських островів. У 2013 році бізнесмен передав 49% акцій Romaltyn колишньому прем’єр-міністру Молдови Іону Стурзі. Частка останнього в компанії, у свою чергу, була придбана через сейшельську фірму Millenium International Resources Corporation Ltd. Стурза залишався акціонером Romaltyn до листопада 2016 року, після чого всі права власності знову повернулися до Ракішева.

У січні 2018 року казахський «БТА Банк» отримав 100% акцій Romaltyn у вигляді «погашення боргу від позичальника». Тобто, позичальник — та сама Romaltyn або її материнська компанія, підконтрольна Ракішеву — отримав кредит від «БТА Банку» під заставу власних акцій. Як ви вже здогадалися, основна сума кредиту не була повернута кредитором «БТА Банку», тому фінансова установа змушена була забрати весь пакет акцій Romaltyn.

Відповідно до незалежної оцінки, що фігурує у річній звітності «БТА Банку», вартість інвестицій Romaltyn склала приблизно 24 млрд тенге (близько 74 мільйонів доларів США за обмінним курсом на той момент). Тобто, кредит, наданий «БТА Банком» позичальнику, мав дорівнювати або перевищувати цю суму.

Після його передачі акцій вартість Romaltyn, як і вищезгаданої Novatus, швидко пішла до низу. Станом на 31 грудня 2018 року «БТА Банк» визнав знецінення активів Romaltyn у розмірі 14,4 млрд тенге (тобто 60% вартості, оціненої раніше). Станом на грудень 2020 року інвестиції в Romaltyn були знецінені до нуля.

Таким чином, продаж Romaltyn дозволив Кенесу Ракішеву передати «БТА Банку» безперспективний актив, переклавши збиток у розмірі не менше 23,9 млрд тенге (74 млн доларів США) саме на «БТА Банк».

Компанії Novatus та Romaltyn були особистими інвестиціями Ракішева. Novatus заснована для приватних інвестицій, в основному в галузі інформаційних технологій, а Romaltyn володіла золотою копальнею в Румунії. «БТА Банк» не мав вагомих комерційних причин для придбання жодної з них, однак у період з 2017 по 2018 рік придбав Novatus за 340 мільйонів доларів та обміняв кредит у розмірі 74 мільйонів доларів на весь пакет акцій Romaltyn. Протягом двох років обидві компанії були знецінені до нуля, внаслідок чого сукупний збиток «БТА Банку» становив 414 мільйонів доларів. Фактично, Ракішев вкрав ці гроші з бюджету Казахстану, з якого йшли субвенції на роботу «БТА Банку».

Те саме може статися і з коштами вкладників українського «БТА Банку»

Дочірня компанія казахського олігарха — АТ «БТА Банк» (Україна) — продовжує працювати у нашій державі. Про можливу націоналізацію фінансової установи через те, що її власник співпрацює з Росією, українська влада поки що не заявляла. Проте кошти, що обертаються у місцевій «доньці» «БТА», далі йдуть у материнську компанію у Казахстані. А звідти або спрямовуються на підтримку російських терористів та їхніх злочинів на території України, або ж, як у цьому випадку, витрачаються на махінації, придумані власником банку Кенесом Ракішевим.

При цьому олігарх продовжує співпрацю з країною-агресором, але не внесений до санкційних списків РНБО чи ЄС. Тому нічого не заважає бізнесмену фінансувати, наприклад, терористичні загони Рамзана Кадирова. І поки офіційний Казахстан в обличчі президента Токаєва дистанціюється від Росії всіма способами, окремі представники держави продовжують вести бізнес на території країни-агресора та водити дружбу з тамтешніми діячами.

«Антикорупційна правда» 

Сообщение Власник «БТА Банку» Кенес Ракішев хоче обікрасти Україну на 1 млрд доларів появились сначала на Антикоррупционная правда.

І хоча, за деякими даними, Фукс втік до Лондона ще до початку повномасштабної війни, а Віталій Хомутиннік приєднався до нього вже після 24 лютого, через втечу за кордон українські олігархи «іноземними інвесторами» не стали.

Про те, хто насправді стоїть за розслідуванням та яку схему розкрила СБУ, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Схемники погрожують скаргами до ЄС та США

Компанія «Інвестохіллс Хеліантус», яка за численними свідченнями може бути пов’язана з Фуксом і Хомутинніком, розмістила в низці ЗМІ заяву про те, що збирається написати скарги на СБУ до посольств ЄС та США через обшуки. Своє повідомлення вона розмістила у десятках українських онлайн-ЗМІ.

«Напередодні війни з Росією СБУ займалася не розшуком шпигунів та диверсантів, а відкриттям кримінальних проваджень у держзраді проти бізнесу», – заявили в компанії. Що цікаво, розслідування розпочалося ще торік і після низки великих скандалів.

Чому ми знаємо про те, що за компанією «Інвестохіллс Хеліантус» можуть стояти Фукс і ХомутиннікДо схем, які розслідувала СБУ, було залучено десятки компаній. Найчастіше їх оформлено на різних підставних осіб. Проте, щоб зберегти контроль, Хомутиннік практично в усіх фірмах уповноваженою особою, директором чи бенефіціаром оформлював свого партнера Андрія Волкова. Також, найімовірніше, він є і уповноваженою особою «Інвестохіллс Хеліантус».

У той же час Волков є власником компанії «Інвестохіллс Веста» (фірми пов’язані між собою і назвою, і самим Волковим). Саме «Веста» була однією з ключових фірм Фукса. Станом на квітень 2021-го лише «Веста» без її афілійованих структур взяла участь у 75 аукціонах на Prozorro.Продажі із загальною сумою покупок понад 421 млн грн.

Зв’язок із Фуксом можна довести завдяки його ж словам. Як зазначали журналісти, «Веста» купила шинний завод «Росава» та компанію «Яблучний дар», яка випускає соки Galicia. А ось що сказав Фукс у своєму інтерв’ю: «Я купую дуже багато дистрес-активів (дистрес-активи – те, що продається зі знижкою або дисконтом. – Ред.)… Купую також у Фонді гарантування вкладів. Різні активи, купа боргів різних. «Росава», «Яблучний дар». Багато дрібних. Є пули, які продає Фонд. Я беру участь у різних як інвестор».

Тобто Фукс фактично визнав, що він стоїть за угодами «Вести». Хоча серед офіційних власників Фукса немає. Волков у червні 2020 року отримав дозвіл на опосередкований контроль над 24,74% «Вести». Він представляв інтереси «Австро-Угорської лізингової компанії» Фукса під час підписання мирової угоди з «Київським метрополітеном». У результаті цієї угоди, як уже неодноразово писав OBOZREVATEL, компанія Фукса отримає з кожної поїздки у підземці близько 2 грн, а борг комунального підприємства з незрозумілої причини збільшили на 2 млрд грн.

Як працювала схема Фукса-Хомутинніка

Міністерство юстиції з 2020-го вже позбавило свідоцтв десятків нотаріусів, пов’язаних зі схемою Фукса, йдеться у розслідуванні «Наші гроші». Сама ж злочинна схема, зважаючи на все, продовжиться доти, доки відповідальність не понесуть її головні бенефіціари.

Журналісти під час розслідування з’ясували, що головним клієнтом нотаріусів, у яких забрали реєстрацію, є компанія «Веста». «Веста» скуповує проблемну заборгованість банків на Prozorro.Продажі. Лише у 2019-2020 роках компанія придбала понад 50% проблемної заборгованості, виставленої на аукціони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який керує активами банків-банкрутів.

А потім пов’язані з «Вестою» нотаріуси забирали майно у боржників. Самі активи купували з величезними знижками. Тепер же СБУ розслідує вказану схему та приховує зв’язки десятків компаній із російським олігархом Павлом Фуксом та його партнером Віталієм Хомутинніком.

У цій ситуації ймовірні схемники намагаються тиснути на СБУ, називають себе іноземними інвесторами та погрожують скаргами.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Фукс і Хомутиннік погрожують СБУ? Олігархи хочуть скаржитися ЄС та США через розкриті схеми появились сначала на Антикоррупционная правда.