Кілька днів тому оприлюдненням стало розслідування «Батальйон Монако-2» від УП. Там багато цікавого, збудився навіть ПриватБанк, оскільки один з його топ-менеджерів був знятий розгулюючим по Монте-Карло.
Але нас у даному випадку цікавить інший персонаж розслідування – такий собі Едуард Кохан, який лише майнув у матеріалі, та й то практично мимохіть – йому й присвячено лише кілька хвилин. І так само мимохіть підмічено, що він, можливо, має відношення до газового трейдера ТОВ «Євроенерготрейд», який має контракт на постачання в Україну 1,3 мільярда кубометрів газу.
Та й потрапив він у фільм про українських «біженців», які обживають найдорожчий курорт Європи, скоріше через те, що невдало приїхав на своєму «Астон-Мартині» з козирними номерами КА 1300 СТ на паркування одного з найдорожчих готелів Монте-Карло.
Але згадка у фільмі «Батальйон Монако-2» прізвища Едуарда Кохана у зв’язці з компанією «Євроенерготрейд» чомусь дико обурила цього скромного бійця батальйону «Монако-2» і він зажадав спростувати інформацію про свою причетність до ТОВ «Євроенерготрейд», написавши УП гнівний лист.
На що розумні люди одразу помітили: пан Кохан сам просить неприємностей. Краще б промовчав. Тому що його обурення, яке не має насправді під собою підстав, лише підштовхнуло інтерес. І за нього тепер візьмуться не лише журналісти УП, а взагалі всі, кому не ліньки. І як у воду дивились.
Не минуло й трьох днів, як розслідувач Vladimir Bondarenko помістив у себе на Фейсбук найцікавіші відомості, що підтверджують причетність Едуарда Кохана не лише до ТОВ «Євроенерготрейд», а до якихось дивних афер, пов’язаних як із цією компанією, так і зв’язків із паном Льовочкіним Віктора Януковича і до чинних «слуг народу». Схоже, Едуард Кохан з розпалу розворушив гніздо, яке не треба було чіпати.
Підвів цього разу пана Кохана автомобіль, на якому він розкочує Лазурним узбережжям. Вже згаданий білий «Астон-Мартін» DB11 з київським держномером КА1300СТ. У вік інформаційних технологій з’ясувати, кому він належить, не склало ніякої праці. А належить він ТОВ «Міжнародна газова компанія»:
Далі взагалі було просто. Хоча ТОВ «Міжнародна газова компанія», як і ТОВ «Євроенерготрейд», зареєстроване на підставних осіб, підвели деталі. А саме – адреса реєстрації обох фірм:
Обидві фірми зареєстровані у Черкасах, за однією адресою, у сусідніх кімнатах. Причому перереєстрація на цю адресу в обох фірм відбулася з різницею на два дні.
Далі ще цікавіше. Будівля у Черкасах на вулиці Святотроїцька, 73 належить якомусь Тарану Дмитру Петровичу, скромному працівнику податкових органів нашої країни. Заодно Таран володіє ще десятком компаній:
Цікаво, що саме привело ТОВ «Міжнародна газова компанія» та ТОВ «Євроенерготрейд» до будівлі, якою володіє співробітник державної податкової служби? Здається, скоро ми дізнаємося і це, а поки що повернемося до зазначених компаній.
Як випливає з вивчення тендерної документації із системи Prozorro, ТОВ «Міжнародна газова компанія» та ТОВ «Євроенерготрейд» мають дивну звичку брати участь в тих самих тендерах на держзакупівлі газу, де перша фірма постійно пропонує трохи гірший варіант, ніж друга, і тому програє . Ось перший приклад такої дивності:
А ось другий:
Цікаво, чи не так? Тут варто нагадати першу частину розслідування, яка доводить причетність Едуарда Кохана до «Євроенергетройду». Без неї наша розповідь трохи неповна, бо рекомендуємо почитати: Хто такий Едуард Кохан, пов’язаний із найбільшим газовим трейдером України «Євроенерготрейд»? . Для повноти картинки. Щоправда, і без цього ланцюжок дивних «збігів» з Астон Мартіном, тендерами та місцем реєстрації обох фірм нас призводить до думки, що Едуард Кохан причетний до «Енерготрейду».
Але це ще не все. Чи не один він розпоряджається мільярдними контрактами, що дістаються за дивним збігом ТОВ «Євроенерготрейд»? Лише контракт на постачання 1,3 мільярда кубів газу оцінюється в півтора мільярда доларів. Адже всі розуміють, що просто так такі контракти у держави не виграють.
І справді. Пану Кохану, який, як він сам стверджує, не має українського паспорта, допомагають добрі люди. Серед них – народний депутат України від «Слуги народу» Максим Євгенович Дирдін. Він представляв інтереси «Євроенерготрейду» у судах як адвокат.
Можна було б повірити, що адвокатською допомогою все й закінчилося, якби дружина пана Дирдіна, Ірина Володимирівна Дирдіна, не представляла у банку «Кліринговий дім» інтереси пані Юлії Льовочкіної.
Крім того, Ірина Дирдіна свого часу керувала юрфірмою «Пузанов та партнери» (нині «Сі.Ті.Ар»), яку заснував нардеп Олександр Пузанов – друг та довірена особа Сергія Льовочкіна:
А дочка нинішнього генпрокурора Андрія Костіна – Анастасія – помічниця чоловіка Дирдіної нардепа Максима Дирдіна, який був заступником директора юрфірми «Пузанов та партнери».
Ось така заплутана і проста історія «слуг народу», прокурорів, проросійських політиків і українських газових контрактів, що незрозуміло звідки взялися на самому верху, Едуарда Кохана, про якого ніхто до ладу нічого не знає.
