Декілька днів тому «Антикор» розмістив матеріал під назвою «Чому досі не націоналізовано ринок «Сьомий кілометр», власники якого спонсорують окупантів?». Реакція власників «Сьомого кілометра» була негайною – вони заявили, що «Одеський промтоварний ринок Сьомий кілометр не перераховував 23,5 млн. грн. самопроголошеної освіти ”ЛНР”».
При цьому представники ТОВ «Промтоварний ринок», яке донедавна володіло ринком, посилаються на рішення Дарницького районного суду міста Київ від 3 листопада 2015 року, яке зобов’язало сайт Цензор.нет, на якому було розміщено відповідний матеріал, спростувати таке: «Не відповідають Насправді такі слова: «Як раніше повідомлялося у ЗМІ, ринок «7 км» перерахував 23,5 млн грн луганській фірмі, яка перебуває під впливом так званої «ЛНР». Під виглядом купівлі акцій «Луганської вуглезбагачувальної компанії» адміністрація ринку перерахувала кошти підприємствам на схід України. Цю угоду ЗМІ пов’язують із фактом фінансування «ЛНР» групою Іванющенка».
Що ж, розбираймося. Рішення Дарницького суду справді є. Але є й інші джерела, які розміщували подібну інформацію, дані яких ніхто не спростовував – за бажання їх легко знайти.
Однак усе це казуїстика. Звісно, ТОВ «Промринок» не могло перерахувати гроші «самопроголошеній освіті ЛНР». Згадані 23 мільйони 505 тисяч гривень було перераховано з рахунку ТОВ «Промтоварний ринок» на рахунок ТОВ «Луганська гірничозбагачувальна компанія» через банк «ТК Кредит», в якому перебували рахунки обох компаній, за рахунок оплати акцій ПАТ «Ясна поляна»:
Звичайно, ніде не було написано, що гроші йдуть у ЛНР. Але ось уривок із матеріалу того ж Цензору «Таємничий Іван Іванович: штрихи до портрета «дивлячого» за Одеською областю», який ніхто не спростовував:
Одним з основних шляхів збагачення Івана Аврамова стала вугільна промисловість. Він володіє рядом великих гірничо-збагачувальних фабрик Луганщини: ГОФ «Янівське», «Білореченська», «Луганська», «Нагольчанська», «Михайлівська», контролює Лутугинський завод прокатних валків, ЗАТ «Донбасхолдинг», «Донецьку вуглепереробну групу транспортну компанію», «Донбасхолдинг».
Як бачите, у цьому переліку є ТОВ «Луганська гірничозбагачувальна компанія». Згаданий у матеріалі Іван Аврамов – це найближчий сподвижник Юрія Іванющенка (більш відомого на прізвисько Юра Єнакіївський) на ім’я Іван Іванович Аврамов, колишній «дивлячий» за Одеською областю. 2013-го року Аврамов посів 45-е місце в рейтингу найбагатших людей України за версією журналу «Фокус». Його статки оцінили в 352 мільйони доларів. «Дивним» він був від «сім’ї» Януковича.
Далі у матеріалі Цензору слідує заява (вона теж ніким і ніде не спростована), що, «за інформацією видання Forbes, у 2011-му році підконтрольна Іванющенку та Аврамову англійська фірма Parrox Corporation Ltd. придбала 28% ТОВ «Промтоварний ринок» (7-й кілометр)». Це підтверджується і з інших джерел, але це пізніше.
До речі, той факт, що частина ринку «Сьомий кілометр» належала на момент перерахування грошей Юрію Іванющенку, у ТОВ «Промринок» сором’язливо оминають.
Той самий факт, що через Іванющенка здійснювалося фінансування сепаратистів Донбасу, здається, жодного підтвердження не вимагає. Тоді постає питання – куди пішли гроші, перераховані в окупований Луганськ? У ТОВ «Промринок» не володіли ситуацією та не знали, що Луганськ контролюється Росією?
Зверніть увагу на структуру володіння Іванющенка та Аврамова станом на 2014 рік, тобто на момент, коли гроші пішли до Луганська:
Банк «ТК Кредит», в якому перебували рахунки обох компаній і через який пішли гроші, є серед цих активів. То куди, на вашу думку, пішли гроші?
Те, що СБУ не спромоглася дослідити всю цю історію, аж ніяк не вина Юрія Бутусова, який її опублікував. Хто, зрештою, у цій країні має розслідувати подібні речі – журналісти чи правоохоронці?
Повернемося до спростування, на яке посилаються до ТОВ «Промринок». Воно спростовує один матеріал, проте існує ще вона стаття , де цитується тодішній губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі: «7-й кілометр, хто там власник? — Єнакіївський. Щомісяця, за моєю інформацією, з 7-го кілометра йде $800 тисяч особисто Януковичу і на підтримку Донбасу.” Цю статтю ніхто не спростовував.
Натомість Бутусов отримав заборону на виїзд із країни від того самого Дарницького суду за позовом Юрія Іванющенка : «За позовом Іванющенка мені українським судом заблоковано виїзд за кордон — суд вважав, що ганьблю честь, гідність і ділову репутацію людини, яку Генпрокуратура підозрює у низці злочинів. Проти мене йде ще кілька процесів – все це абсолютно незаконно, за надуманими звинуваченнями. При цьому українські судді подбали зняти Іванющенка з міжнародного розшуку, щоб він спокійно виїхав у свій маєток у Монако. І мене набагато гостріше цікавить питання не як «7-й кілометр» перераховує гроші на Донбас – а скільки трилітрових банок передається до Києва на підкуп української влади? Чи там великі суми?
До речі, цю посаду на Фейсбуці теж ніхто не спростовував. Як і наступну заяву того ж Юрія Бутусова, зроблену трохи раніше після того, як президент Порошенко особисто виявив наявність контрабандної продукції на ринку «Сьомий кілометр»: «прокурор області, начальник СБУ та начальник відділу «К» області, начальник УВС та начальник УБЕЗ УВС, начальник РУВС у якому знаходиться ринок «7 кілометр», начальник УБОЗ УВС, начальник Державної фіскальної служби та начальник ДФС по району, в якому працює ринок, начальник Держприкордонслужби в області — всі мають піти у відставку, стати фігурантами службового розслідування та кримінального справи».
Тож заява керівництва ТОВ «Промтоварний ринок» про те, що «ніхто жодних грошей у «ЛНР» не перераховував», виглядає дуже сумнівно.
Однак повернемося до ринку та його власників. Про те, що Юрій Іванющенко мав частку у ТОВ «Промтоварний ринок», говорить наступний документ:
Це – протокол про «безоплатну переуступку» частки 25% синові Юрію Іванющенку, Арсену. Точніше – його офшор Parroks Corporation Limited.
У 2016 році Генпрокуратура повідомила про підозру Іванющенка та Івана Аврамова у кримінальному провадженні за фактом заволодіння частиною у статутному фонді ТОВ «Промринок» та заподіяння збитків колишнім власникам цього підприємства. А у травні 2019 року прокуратура Одеської області закрила це кримінальне провадження. І в цьому зв’язку цікаво наступне.
Станом на сьогоднішній день ТОВ «Промтоварний ринок» знаходиться на стадії ліквідації.
Зараз «Сьомий кілометр» володіє Товариство з додатковою відповідальністю «Сьомий кілометр»:
Що стосується структури власників, то вони закриті «прокладками» – як бачите, серед співзасновників вважаються «Паррокс корпорейш Лімітед» (25%), тобто той самий Parroks Corporation Limited, що належить Арсену Юрійовичу Іванющенку.
За ТОВ «Капітал фінанс М» стоять Тетяна та Борис Мельничуки, які мали частки і у ТОВ «Промринок»:
Ще один співвласник – ТОВ «Севен маркет» – знову закритий офшором:
Однак щодо його власника є обґрунтоване припущення, що виходять від постаті не менш відомої та одіозної, ніж Юрій Іванющенко. У вересні 2021 року Володимир Галантерник заявив, що має 50% ринку. Решта, за його словами, «належить партнерам», імена яких Галантерник не розкриває.
Якщо припустити, що саме він стоїть за ТОВ «Севен маркет», його частка становить 45,5%. Ще 25%, як і раніше, належать Юрію Іванющенку через Паррокс корпорейш. Куди йдуть гроші з ринку в такій конфігурації можна лише здогадуватись.
Втім, це справа саме Генпрокуратури, СБУ та інших правоохоронців. Але вони натомість займаються журналістами, які публікують власні розслідування фактів фінансування проросійських формувань українськими підприємствами.
