Схема виглядає як із підручника для відмивання: платіжні системи, «дропові» рахунки, маскування транзакцій і криптовалютні біржі. І в самому центрі цього ланцюга — керівник департаменту інновацій Дмитро Яковлєв, який, за матеріалами розслідування, перетворив «МТБ Банк» на один із ключових «перевалочних пунктів» для нелегальних гральних грошей.
За даними БЕБ і судових матеріалів, з грудня 2022-го по квітень 2024-го через систему, контрольовану департаментом Яковлєва, пройшли операції на суму понад 10 мільярдів гривень. Частина коштів опинялася на фіктивних «дропових» рахунках у банку, потім конвертувалася через криптобіржі (Binance, Coinbase та інші) або пролазила через іноземні платіжні сервіси — і в підсумку «чистилася».
Цікаво, що сам Яковлєв колись звітував про нібито «боротьбу з дропами» — але, здається, він вів цю «боротьбу» з обох сторін барикад. Дослідження кар’єри показує, що всі банки, де він довше працював на керівних позиціях (Forum, Unison, Forward, Alpari, IBOX), у підсумку опинялися у проблемах або були ліквідовані — і проти менеджменту деяких уже відкриті кримінальні справи.
Схема мала два ключові блоки. Перший — контроль над платіжними каналами: оператори грального ринку змушувалися користуватися «правильними» платіжними провайдерами (зокрема Diamond Pay), які концентрували близько 70% грошових переказів. Другий — банківський «дах», що дозволяв переводити гроші через «дропи», застосовуючи міскодинг (перекодування MCC) для заниження податкових відрахувань.
Матеріали справи прямо вказують: службові особи «МТБ» і «Ікс Пей Груп» не ідентифікували належним чином клієнтів, не повідомляли Держфінмоніторинг про підозрілі операції, фальсифікували результати перевірок у системі Web Shield та вносили недостовірні дані — тобто створювали технічну «аварію», яка приховувала масивні потоки брудних грошей.
Незважаючи на масштаби, поки що Яковлєв офіційно не отримав підозри — але його ім’я вже фігурує в матеріалах, а слідство продовжує розкручувати ланцюжок: крім Яковлєва, у справі проходять ще кілька працівників департаменту інновацій «МТБ», а також фігуранти з платіжних систем і, ймовірно, посадовець КРАІЛ.
Цей кейс — не лише про одного менеджера. Це виклик до власників банку (Парткевич, Аліхані, Кралов) та до регуляторів: як могли мільярдні «дірки» проходити під носом власників і наглядових органів? І де реакція нового регулятора ринку — агентства «ПлейСіті», яке досі мовчить замість запускати механізми захисту фінсистеми?
