У той час, коли для більшості українського бізнесу війна стала межею, після якої будь-які зв’язки з Росією є неприйнятними, деякі підприємці продовжують працювати одразу на двох ринках. Одним із таких прикладів називають власника мережі преміум-бутиків Domino Антона Шухніна. За низкою розслідувань і документів, його бізнес може бути пов’язаний із торгівлею підробленими брендами, прихованою діяльністю в Росії та окупованому Криму, а також із масштабною кампанією з очищення власної репутації.
Матеріали відкритих реєстрів, судових рішень і корпоративних баз даних дозволяють скласти цілісну картину — від торгових схем до спроб легалізації активів на окупованих територіях.
Бізнес між Україною, Росією та Кримом
Антон Шухнін, уродженець Донецька, створив мережу магазинів Domino, яка позиціонує себе як продавець преміального одягу. Однак, за інформацією з розслідувань, частина продукції може бути значно дешевшими копіями люксових брендів.
Наприклад, куртки, стилізовані під італійський бренд Loro Piana, за даними джерел, можуть закуповуватися на фабриках у Китаї за приблизно 300 доларів, а в українських бутиках продаватися за кілька тисяч доларів.
Ще більше питань викликають зв’язки бізнесмена з російським ринком. Згідно з російськими реєстрами, у 2014–2018 роках у Сімферопольському районі Криму працювала компанія «Доміно груп», де Шухнін володів більш ніж половиною частки разом із партнером Олександром Шавкуном. Формально підприємство займалося будівельними роботами, хоча фактичний профіль діяльності був пов’язаний із торгівлею одягом.
Попри ліквідацію цієї компанії, інші сліди бізнесу залишилися. У Ялті на набережній імені Леніна продовжує працювати магазин Domino Eight, який активно шукає персонал через соцмережі.
Водночас у Росії функціонує інтернет-магазин DOMINO PRINCIPLE, який продає аналогічний асортимент. Сайт domino-principle.ru зареєстрований на індивідуальну підприємницю Крістіну Бутильченко з Краснодарського краю.
Дизайн сайту майже повторює український domino.ua, що може свідчити про спільне походження бренду або бізнес-моделі.
Родинні активи в окупованому Донецьку
Окрема частина історії стосується майна родини Шухніна на окупованих територіях.
За даними російських реєстрів, мати бізнесмена Тетяна Шухніна отримала громадянство РФ і зареєструвалася як підприємниця у податковій службі так званої «ДНР».
У 2024 році у Ворошиловському суді Донецька розглядалася справа щодо поділу родинної нерухомості між Тетяною Шухніною, Антоном Шухніним та Сергієм Шухніним.
Йшлося про щонайменше вісім об’єктів нерухомості у центрі міста, зокрема кілька квартир на вулиці Челюскінців, Університетській та проспекті Ілліча.
Подібні судові процеси часто використовуються як механізм легалізації прав власності на майно в умовах окупації.
Судова війна з брендом Jacob Cohën
Ще одним скандалом стала історія з використанням торгової марки італійського бренду Jacob Cohën.
Протягом кількох років Антон Шухнін намагався зареєструвати цю марку в Україні через литовську компанію UAB Domino Grupe.
У 2016 році Солом’янський районний суд Києва фактично підтвердив його право на реєстрацію. Але італійська компанія Jacob Cohen Company S.P.A. оскаржила це рішення.
Після кількох років судових процесів у 2023 році Печерський районний суд Києва анулював українське свідоцтво, визнавши його незаконним.
Попри це, продукція під цим брендом продовжує з’являтися у магазинах Domino.
Піар і благодійність як інструмент репутації
На тлі скандалів Шухнін активно інвестує в публічний імідж. У медіа з’являлися повідомлення про передачу автомобіля Mitsubishi L200 для підрозділів військової розвідки та інші заяви про допомогу армії.
Водночас критики зазначають, що рекламна кампанія цих ініціатив може коштувати десятки тисяч доларів.
Також повідомлялося, що мережа Domino певний час приймала оплату в криптовалюті USDT, що може використовуватися бізнесом для оптимізації податкового навантаження.
Висновок
Історія Антона Шухніна та мережі Domino демонструє складне переплетіння бізнесу, судових процесів, репутаційних кампаній і можливих зв’язків із російським ринком.
В умовах війни такі історії викликають особливо гостру реакцію суспільства. Саме тому експерти наголошують: будь-які підозри у співпраці з агресором, ухиленні від податків або торгівлі підробками мають бути предметом ретельної перевірки правоохоронних органів.
