Разом з тим депутати зупинили на 2026 рік дію частини четвертої статті 32 закону “Про статус народного депутата”, яка врегульовує питання зазначених виплат.

Наразі заробітна плата народного депутата до вирахування податків складає близько 60-65 тисяч гривень. Таким чином на депутатську діяльність у 2026 році буде спрямовуватись трохи менше 200 тисяч гривень.

У неофіційних розмовах народні депутати підтверджують УНІАН, що збільшені виплати набувають чинності з 1 січня 2026 року. Мова йде про кошти на депутатську діяльність: на утримання громадських приймалень, юристів (для вирішення проблем виборців чи на роботу з законопроєктами). Також ці кошти, як зізнаються нардепи, допомагають їм у відрядженнях, адже добові для держслужбовців є фіксованою виплатою і їхня зміна більш складна.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Народні депутати втричі збільшили собі виплати появились сначала на Антикорупційна правда.

Згідно з даними бухгалтерської відомості, отриманими журналістами, заступниця голови КМДА Марина Хонда лише за перші сім місяців 2025 року отримала понад 1,4 мільйона гривень. Сума, яка для пересічного киянина звучить як насмішка.

Для розуміння масштабу — середня зарплата у столиці станом на серпень становила 39 тисяч гривень. Тобто щоб заробити стільки, скільки отримує Хонда за місяць, киянину доведеться працювати понад пів року без вихідних.

Але в КМДА, схоже, свої «економічні реалії».
Тут, у місті, де після кожного дощу провалюються дороги, а ліфти не ремонтують роками, чиновники отримують не просто премії — матеріальну допомогу, гроші на оздоровлення і щомісячні надбавки за “високу інтенсивність праці”.
Яку саме інтенсивність мають на увазі — питання риторичне.

Цифри, від яких зносить дах

Марина Хонда лише у лютому отримала понад 224 тисячі гривень зарплати, з яких 162 тисячі — «матеріальна допомога». А в липні — понад 310 тисяч гривень. І це — лише зарплата.
У декларації за 2024 рік чиновниця вказала 2,2 мільйона гривень доходу, що у три рази більше, ніж ще два роки тому.

Інші заступники не відстають:

• Пантелеєв — до 495 тисяч гривень на місяць,

• Мондриївський — 447 тисяч,

• Хонда — 486 тисяч,

• Оленич, Непоп, Прокопів, Старостенко — кожен понад 300 тисяч.

Тим часом бюджетники столиці, медики та комунальники виживають на 10–15 тисяч, а родини загиблих військових місяцями чекають допомоги.

Система “свої для своїх”

Кожен рік аудитори фіксують провали у програмах соціальної підтримки, якими курує Марина Хонда. Програма «Турбота. Назустріч киянам» — класичний приклад: мільйони витрачаються формально, без реального ефекту для людей. Замість інвалідних колясок і протезів — «паперова звітність».
Та попри це, керівництво не лише не притягують до відповідальності, а ще й щедро преміюють.

Складається враження, що чим гірше працює департамент — тим більша премія його керівництву.

Управління туризму — 284 тисячі нарахувань у липні, Служба у справах дітей — понад 150 тисяч.
Навіть після провальних аудитів і звільнень «за власним бажанням», виплати продовжують текти, як річка.

Ручне управління по-кличківськи

Усе це стало можливим завдяки одній простій речі — повній відсутності громадського контролю.
Призначення у КМДА відбуваються «вручну», за лояльністю, а не за результатом. Кличко не радиться з громадою — він сам вирішує, хто отримає чергове «тепле місце».

Результат — очевидний: поки фронт тримається на пожертвах, а волонтери збирають на дрони по гривні, у столичних кабінетах тихо жиріють ті, хто мав би служити громаді.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Коли війна, а статки ростуть: як заступники Кличка перетворили КМДА на золотий дощ появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними СБУ, Андрій Клюєв утік із України у 2014 році. Адвокати вказували місцем його реєстрації село Шульгіне Московської області. Сергія Клюєва у 2014 році було обрано нардепом на позачергових виборах, проте він залишив країну після того, як парламент у 2015 році підтримав подання ГПУ про зняття з нього депутатської недоторканності. Андрій Клюєв намагався взяти участь у минулих парламентських виборах в Україні, але ЦВК скасувала його реєстрацію кандидатом у депутати.

Вважається, що першим великим бізнесом братів Клюєвих стала компанія «Укрпідшипник» з реєстрацією у місті Бахмут, яка перебуває у процедурі ліквідації.

Клюєви зберегли контроль над активами в окупованому Криму, перереєстрували їх за російськими законами і продовжують вести бізнес. Щодо СЕС Activ Solar на материковій частині України, то ще 2014 року як компенсацію боргів за поставлене обладнання їх отримав китайський державний концерн CNBM International Corporation.

Обидва брати зараз у розшуку. Сергій Клюєв фігурує в справах про зловживання владою, присвоєння майна, шахрайство і легалізацію злочинних доходів. Андрія Клюєва Служба безпеки України підозрює в незаконному перешкоджанні мирним акціям, перевищенні влади і привласненні майна. У 2014 році ЄС запровадив проти братів персональні санкції, але вже в 2018–2019 роках їх зняв – спочатку з Сергія, а потім і з Андрія. Також їх було виключено з розшуку по лінії Інтерпол. На сьогоднішній день Клюєв знаходиться лише у списку санкцій США (з 2015 року).

Олігархи Януковича

Брати Клюєви вважаються класичними олігархами з найближчого оточення Віктора Януковича. Їхні компанії отримували землю на пільгових умовах за його президентства, будували електростанції на кредити українських і російських держбанків. Електроенергію Клюєви продавали українській державі за цінами, вп’ятеро вищими від гуртових за спеціальним «зеленим» тарифом. У Криму на момент анексії Activ Solar Клюєвих керувала чотирма комплексами СЕС і будувала ще два.

Претензії бізнесові Клюєвих висували не тільки українська влада і держбанки, а й призначений росією голова Криму Сергій Аксьонов. Уже в травні 2014 року він назвав електростанції Activ Solar «шахрайськими» і «липовими» і говорив, що вони накопичили 300 млн доларів боргів перед російськими державними банками. Через рік видання «Коммерсант» писало вже про 800 мільйонів євро боргу. Йшлося про кредити, які компанії групи Activ Solar брали у «Внєшторгбанку» і «Сбєрбанку» через їхні українські філії. Аксьонов припускав, що держбанки заберуть СЕС у рахунок кредитів.

Видання Deutsche Welle у 2017 році писало, що компанії Клюєвих не повернули українським держбанкам майже 28 млрд гривень або 1 млрд доларів (тут і далі суми в доларах вказані за середньорічними курсами). Уряду України довелося покривати збитки банків із державного бюджету. Журналісти підрахували, що за борги братів Клюєвих кожен український платник податків віддав по 2 тисячі гривень – приблизно 75 доларів на той час.

В 2020 році Вищий антикорупційний суд заочно заарештував Андрія Клюєва, а вже  у лютому 2022 року  президент України Володимир Зеленський позбавив українського громадянства.

Трохи пізніше голова СБУ Василь Малюк запевнив, що колишні українські політики, які зараз ховаються в Москві, не уникнуть відповідальності: «Політичний офіс» Сівковича-Клюєва — справжня кротоферма, яка допомагала РФ вести розвідувально-підривну діяльність проти України. Гніздо зрадників, яке безпосередньо співпрацює із ФСБ».

В травні цього року Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі Клюєва про заволодіння та розтрату 195 млн гривень бюджетних коштів.

Незважаючи на доведену участь «сірого кардинала» Януковича Клюєва у планах створення в лютому 2022 року маріонеткового уряду Путіна в Україні та інші чисельні кримінальні проступки, у влади все ніяк не дійдуть руки до вітчизняних активів братів, які, очевидно, дозволяють їм не просто безбідно жити в еміграції, але й зберігати надію на повернення на батьківщину.

«Ніжинський Жиркомбінат»: годівниця Клюєвих?

Як вважають розслідувачі, один з основних активів братів Клюєвих в Україні, який досі залишається непоміченим правоохоронцями – ПрАТ «Ніжинський Жиркомбінат» –  одне з найбільших в державі виробників соняшникової олії, яка експортується в десятки країн світу.

Жиркомбінат, що розташований на Чернігівщині в м. Ніжин, має повний цикл переробки олійної сировини – мультикультурний маслоекстракційний завод, який переробляє насіння соняшнику, ріпаку та сої. Відповідно до даних Опендатабот, активи підприємства на початок року складають 1,7 млрд гривень.

Коли у Клюєвих виникли значні проблеми з законом в Україні, брати почали «передавати» свої активи довіреним особам. Так, ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» в 2020 році несподівано перейшов у власність такого собі пана Гончаренко Михайла Борисовича, який обійняв посаду голови наглядової ради підприємства та на 100% став бенефіціарним власником підприємства.

Гончаренко Михайло Борисович є давнім поплічником братів Клюєвих та їх довіреною особою. Так, вказаний пан був помічником народного депутата як Андрія Клюєва у V скликанні Верховної ради України, так і його брата Сергія у VII скликанні.

Михайло Гончаренко тривалий час обіймав посади в топ-менеджменті ПрАТ «Укрпідшипник», засновниками та власниками якого є і досі брати Клюєви. З  2006 по 2008 рік він був виконавчим директором ПрАТ «Укрпідшипник» групи компаній SLAV AG (Донецька область), згодом пішов на підвищення й з 2009 по 2014 рік обіймав посаду генерального директора «Укрпідшипник».

За даним джерел з бізнесових кіл, після 2014 року  Гончаренко наче відсторонився від Клюєвих, але це спростовують наявні безперечні факти: Гончарено є співвласником (15% акцій на суму 13,5 млн гривень) ТОВ «Агрекс» (ЄДРПОУ 25602906), яке також створили брати Клюєви та є вигодонабувачами від діяльності цього підприємства і на теперішній час.

ТОВ «Агрекс», заступником директора якого є Михайло Гончаренко, контролює компанії ТОВ «Сватівська олія» та ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат». Одним із засновників першої фірми є все той же Гончаренко. Але повернемось все ж таки до нинішньої діяльності жиркомбінату.

Як відомо, Російською Федерацією 24 лютого 2022 року проти України було розв’язано повномасштабну війну, що привело до розриву всіх економічних та дипломатичних зв’язків. Афілійовані до держави-агресора підприємства почали шукати шляхи роботи з російським бізнесом через посередників у вигляді міжнародних підприємств. Аналізом даних сайту «Іmportgenius» встановлено, що протягом 2022-2023 років ПрАТ «Ніжинський Жиркомбінат» є ключовим українським постачальним для наступних покупців:

Viterra B V (Нідерланди), яке, відповідно до даних сайту підприємства, має діючий бізнес в Россійській Федерацій
Aves Grup(Туреччина), яке, відповідно до даних сайту підприємства, має дочірнє підприємство в Россійській Федерацій
CARGILL INTERNATIONAL S.A(США), яке має має дочірнє підприємство в Россійській Федерацій

Враховуючи обсяги ПрАТ «Ніжинський Жиркомбінат», взаємодія з російським бізнесом складає мільярди гривень, незважаючи на те, що країна-агресор кожного дня вбиває українських громадян та руйнує українські міста.

Але навіть це ще не все, шанувальники «русского мира» не гребують нічим, не мають ні сорому, ні совісті та навіть отримують з українського бюджету відшкодування ПДВ, що в умовах режиму військового стану зробити дуже непросто. Так, за даними телеграм каналу «ДОН КИХОТ», який анонімно ведуть податківці, від 4 листопада 2022 року, Прат «Ніжинський Жиркомбінат» отримав 108 млн гривень відшкодування ПДВ у автоматичному режимі (дата отримання 03.10.2022р.).

Цю ж інформацію, але дещо доповнену, підтверджують наші джерела у податковій, які на умовах анонімності надали журналістам податкові декларації та відповідні розшифровки відшкодування ПДВ. Згідно з таблицею, наведеною нижче, загальна сума відшкодування ПДВ для ПрАт «Ніжинський Жиркомбінат» за 2022 рік склала 190 млн гривень, а з січня по квітень 2023 року – понад 150 млн. Таким чином, менш, ніж за півтора роки, жиркомбінат отримав з бюджету 340 млн гривень!

За даними джерел в ДПСУ, пан Гончаренко від початку військової агресії почав вивозити з України через пункти пропуску Краківець та Щегині готівкові кошти на суму більш, ніж мільйон доларів. Він може мати поти посвідку на постійне місце проживання в Австрії, де наче має нерухомість поруч із одіозними братами.

Виникає закономірне питання: ПрАТ «Ніжинський Жиркомбінат» працює в інтересах біглих олігархів братів Клюєвих на користь продовольчої безпеки громадян (в т.ч. військових) Російської Федерації та оформлений на їх довірену особу Гончаренко Михайла Борисовича? І все це на другому році повномасштабної та дев’ятому році гібридної війни Росії проти України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Чому брати Клюєви під час війни отримають гроші з українського бюджету? появились сначала на Антикорупційна правда.

Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати позапланового аудиту діяльності КП “Плесо”.

Відповідний аудиторський звіт №070-2-04/19 датований 19 грудня 2022 року, але на сайті вищезгаданого департаменту його було опубліковано в кінці січня поточного року – після того, коли стало відомо відомо, які рекомендації аудиторів були враховані керівництвом КП “Плесо”, а на які “комунальники” заплющили очі.

Як зазначено у звіті, аудиторський департамент КМДА перевіряв, чи виконувало вказане підприємство покладені на нього функції, чи у повній мірі воно отримувало доходи, наскільки ефективно здійснювало управління об’єктами комунальної власності територіальної громади Києва тощо. В рамках цієї перевірки аудитори охопили діяльність КП “Плесо” у період 2019-2020 років та І кварталу 2021 року, а тривав даний аудит трохи більше року – з 2 червня 2021 року по 29 вересня 2022 року.

Що цікавого знайшли аудитори

У ході аудиту були встановлені факти фінансових порушень, що призвели до втрат на суму 64,5 млн гривень, неефективного використання комунального майна та бюджетних коштів на суму 32,8 млн гривень, здійснення ризикових операцій на суму 45,7 млн гривень та інших порушень і недоліків, що не призвели до втрати фінансових ресурсів міської скарбниці, на суму 840,46 млн гривень. Таким чином, загальна сума допущених порушень дорівнює приблизно 983,4 млн гривень.

Так, аудитори з’ясували, що у 2019-2020 роках при реалізації проєкту “Розчистка та благоустрій ставка у селищі Мриги у Голосіївському районі Києва” столичний бюджет зазнав втрат на суму 28,2 млн гривень. Зокрема, за даними “ревізорів”, підрядник – ТОВ “Сіті-О” – допустив завищення вартості обсягів робіт на суму 22,8 млн гривень (загальна вартість робіт за декількома договорами підряду – 42,8 млн гривень). Наприклад, в актах виконаних робіт були вказані більші об’єми робіт з розробки грунту плавучими землесосними дизельними снарядами, ніж це було зроблено по факту – різниця склала 116 тис. куб.м.

Нагадаємо, вищезазначеними роботами близько двох років тому зацікавилися й правоохоронні органи. В рамках відповідного кримінального провадження слідчі Нацполіції встановили, що станом на жовтень 2020 року роботи з розчищення та благоустрою прибережної зони вказаного ставка не проводилися, а замість цього посадові особи КП “Плесо” та ТОВ “Сіті-О” створили схему з видобутку піску безпосередньо в районі цієї водойми.

Також в рамках цього аудиту було встановлено, що при здійсненні реконструкції очисних споруд “Харківські” по вул. Ревуцького в Дарницькому районі, замовником якої виступало КП “Плесо”, підрядна організація – ТОВ “Княжна Либідь” – завищила обсяги і вартість виконаних робіт за грудень 2019 року-грудень 2020 року на загальну суму 22,42 млн грн (загальна вартість робіт – 115,7 млн гривень). Зокрема, в актах виконаних робіт були зазначені “зайві” витрати на перевезення сміття, грунтування металевих поверхонь, влаштування вертикальної гідроізоляції бентонітовими матеріалами тощо.

До того ж, станом на період проведення аудиту КП “Плесо” не використало устаткування, яке підприємство закуповувало саме для проведення цієї реконструкції ще в 2017-2018 роках. За інформацією “ревізорів”, вказані матеріальні цінності зберігалися в приміщеннях КП “Плесо” і ТОВ “Науково-інженерний центр “Потенціал-4” (відповідно до угоди про зберігання майна). На думку аудиторів, усе це свідчить про неефективне використання бюджетних коштів у сумі 20,7 млн гривень, витрачених на придбання цього устаткування, а також створює ризик втрати комунального майна через його непридатність для подальшого використання як морально застарілого.

Крім того, за інформацією аудиторів КМДА, посадовці КП “Плесо” при здійсненні закупівель спортивних тренажерів, дитячих майданчиків, складських приміщень та модульних споруд допустили факти неефективного використання бюджетних коштів на суму близько 7,59 млн грн та можливого завищення вартості робіт на вказану суму. Усе це обладнання та об’єкти встановлювалися підрядниками даного КП у зонах відпочинку “Чорторий”, “Галерна” і Троєщина”. “Ревізори” з’ясували, що причиною цих порушень стало, зокрема, “непроведення належного моніторингу цін на устаткування”.

Також в аудиторському департаменті КМДА встановили факти нестачі т.зв. “основних засобів” КП “Плесо” в кількості 53 одиниці первісною вартістю 4,13 млн гривень (у тому числі металеві огорожі та сходів з термодеревини у зоні відпочинку вздовж Русанівської протоки в Дніпровському районі). “Ревізори” зробили висновок, що причиною цього стало незабезпечення керівництвом даного підприємства належного контролю за станом збереження комунального майна.

Ще одним із багатьох порушень з боку керівників КП “Плесо” стало “неналежне виконання функцій з контролю суб’єктів різного виду, які здійснюють свою діяльність або знаходяться на територіях водних об’єктів Києва”.

Зокрема, аудитори КМДА встановили, що на території пляжу “Молодіжний (на острові Долобецькому) знаходяться комплекси відпочинку “Lagoon beach club” і “Bora Bora Beach”, документи на розміщення яких у КП “Плесо” відсутні. Разом з тим, за даними “ревізорів”, вказані заклади отримували “світло” на підставі угод про відшкодування вартості електроенергії, які були укладені протягом 2012-2021 років між КП “Плесо” та трьома компаніями – ТОВ “Карвері” (“Lagoon beach club”), ТОВ “Дакарс” і ТОВ “Укрспорттрейд” (обидва – “Bora Bora Beach”). При цьому, вартість послуг з утримання електричних мереж за 1 кВт/год переданої електроенергії для двох останніх ТОВ становила 0,45 гривень, тоді як насправді ці послуги повинні коштувати 2,5 грн за 1 кВт/год.

І на цьому “фокуси” з розміщенням у пляжних зонах розважальних закладів не закінчуються. Так, за інформацією аудиторів, КП “Плесо” допустило незаконне та неефективне використання комунального майна, переданого в оренду, що призводить до неотримання коштів, як підприємством, так і бюджетом Києва. У більшості випадків у цих об’єктів працюють різні кафе та ін.

Зокрема, за даними “ревізорів”, підприємство недоотримало від ТОВ “В.О.Л.Н.А” близько 220 тис. гривень через те, що ця компанія здійснювала продаж підакцизних товарів у орендованому об’єкті в зоні відпочинку “Осокорки”, тоді як договором оренди від 2018 року продаж такої продукції передбачений не був. Справа в тому, що для продажу підакцизних товарів діє орендна ставка в розмірі 15% від оціночної вартості об’єкта, а для “безакцизної” діяльності – 6%. При цьому, аудитори встановили, що, відповідно до згаданого договору, ТОВ “В.О.Л.Н.А” орендує у столичної громади бетонний майданчик площею 300 кв.м., але по факту він розміщений під газоном на території ресторану “River Bridge”, будівля якого побудована на прибережній захисній смузі на незрозумілих підставах.

Крім того, за інформацією аудиторів, ФОП Бельський А.М. спорудив двоповерхову будівлю площею понад 200 кв.м на місці громадської вбиральні площею 89,2 кв. м. на вул. Юрія Шумського,3, літ. Б (в районі озера Тельбін в Дніпровському районі), яка належить столичній громаді та знаходиться на балансі КП “Плесо”. “Ревізори” встановили, що вказаний підприємець не отримав відповідні дозвільні документи на проведення цих робіт, а споруда використовується як приміщення для приготування їжі та відноситься до сусіднього ресторанного комплексу. Таким чином, КП “Плесо” недоотримало близько 300 тис. гривень – мова йде про те, що майно використовувалося не за цільовим призначенням і його орендна ставка повинна була бути більшою.

Що стосується вищезгаданих порушень на суму 840,4 млн гривень, то вони були допущені через так зване “завищення вартості основних засобів”. Саме стільки, за інформацією аудиторів, “коштують” 119 одиниць водних об’єктів (озер, штучних водойм, ставків, струмків, річок, каналів тощо), які обліковуються на балансі КП “Плесо” та на які належним чином не були оформлені землевідводи. Мова йде про те, що, згідно з законодавством України, землі водного фонду можуть передаватися лише в оренду, тоді як розпорядженням КМДА №111 від 4 лютого 2009 року такі ділянки були закріплені за КП “Плесо” з тією вимогою, що підприємство отримає від Київради дозволи на право постійного користування.

Зазначимо, в аудиторському аудиті не уточнюється, скільки таких дозволів від столичного муніципалітету було отримано. Але раніше КВ неодноразово писала, що міська влада має проблеми навіть з тим, щоб винести прибережні захисні смуги водойм Києва в натуру і зафіксувати ці дані в держземкадастрі, без чого землевідводи неможливі.

За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав КП “Плесо” 53 рекомендації про усунення виявлених порушень та їхнє недопущення в майбутньому. Із них лише дві були враховані частково, а решта – повністю проігноровані. Зокрема, у КП “Плесо” вирішили “забити” на рекомендації щодо створення обліку об’єктів та споруд, розміщених на територіях водних об’єктів; щодо проведення аналізу договорів на відшкодування вартості електроенергії, про які згадувалося вище; щодо усунення порушень при благоустрої ставка в селищі Мрига тощо. Разом з тим, КП “Плесо” добилося часткового виконання робіт по реконструкції очисних споруд “Харківських” на вул. Ревуцького на суму 7,8 млн гривень, що дозволило аудиторам позначити відповідну рекомендацію як “частково враховану”.

Махінація як спосіб життя

Як неодноразово повідомлялось, діяльність КП “Плесо” регулярно критикується  аудиторами столичної міськдержадміністрації КМДА та звертає на себе пильну увагу правоохоронних органів.

Так, у 2019 році Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА встановив, що з початку 2016 року по перше півріччя 2018 року включно КП “Плесо” викривляло фінансову звітність та допустило фінансових порушень на суму 613,8 млн гривень, що призвело до втрати 14 млн гривень і створило ризик втрат 77,8 млн гривень. При цьому, “ревізори” навіть не змогли зрозуміти, за якими критеріями це КП встановлює ціни на ряд своїх послуг, а перевірити, як підприємство прибирало столичні пляжі та зони відпочинку, взагалі було нереальною задачею, адже у документах була відсутня навіть площа цих об’єктів.

У 2020 році столична прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом “бюджетних розпилів” при здійсненні капремонту гідротехнічних споруд та розчистці струмка Сирець. Правоохоронці встановили, що міський бюджет Києва при реалізації цього проєкту міг втратити понад 1 млн гривень. За результатами слідства прокуратура склала обвинувальні акти у відношенні двох посадовців КП “Плесо” (заступника начальника відділу проєктування та підготовки будівництва та інженера технічного нагляду) і директора компанії-підрядника ТОВ “ДК “Мідас”. Наразі обвинувальні вироки по цьому провадженню ще не винесені.

При цьому, кримінальні провадження щодо зловживань з боку посадовців КП “Плесо” дійсно іноді “доходять” до вироків суду. Наприклад, у вересні 2021 року Дніпровський районний суд Києва визнав екс-гендиректора цього підприємства Олега Юсипенка (на колажі праворуч) невинним у службовій недбалості при будівництві берегоукріплювальних споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки. Слідчі Нацполіції не змогли переконати суддю Галину Галигу у тому, що столичний бюджет втратив на цих роботах 1,56 млн. гривень. Схоже, не останню роль такому розвитку подій зіграло те, що аудитор, який виявив порушення при виконанні цього підряду, на суді не зміг згадати обставини перевірки. У столичній прокуратурі з таким судовим вердиктом не погодилися, у зв’язку з чим була подана апеляційна скарга, яка наразі ще не розглянута.

Обов’язки генерального директора КП “Плесо” з 26 квітня 2021 року виконує заступник керівника цього підприємства В’ячеслав Савицький (на колажі в центрі). Його попередниками на цій посадці були вищезгаданий Олег Юсипенко (з вересня 2017 року по грудень 2019 року), Григорій Сойкіс (з січня по лютий 2020 року) та Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року, на колажі ліворуч).

Вказане КП підпорядковане Управлінню екології та природних ресурсів КМДА, яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. Раніше, з 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року, це управління очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов’язки начальника згаданого управління виконував заступник керівника цієї структури Олександр Савченко. Сферою екології столиці вже близько восьми років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Перевірка діяльності КП “Плесо” виявила порушень на мільярд появились сначала на Антикорупційна правда.