Меценат із тінню ФСБ

У відкритих джерелах можна знайти лише одну «позитивну» історію про Бову — публікацію російською мовою на невідомому сайті під назвою «Владимир Бова: меценат или бизнесмен всегда должен помогать родному городу».
У ній він говорить про «допомогу рідному місту», але не пояснює, як саме допомагає і яке саме місто вважає рідним.

Там же поруч із ним згадують одіозних проросійських діячів — Віктора Медведчука, Андрія Портнова, Вадима Новінського та Вадима Столара.
«Меценат» у такій компанії виглядає як добре замаскований агент впливу.

Від кол-центрів до кримінальних справ

2021 рік. У Києві викривають мережу кол-центрів, які видурювали гроші у громадян, прикриваючись «інвестиційними компаніями».
Серед назв — TON System, Wf-wf, «Протект Преміум Груп», «Лайтпрограм» і «Гарант».
Вони працювали з російськими банками і корпорацією «Газпром».

За даними активістів, саме Володимир Бова був тіньовим «дахом» цієї схеми — домовлявся з правоохоронцями й отримував частку прибутку.
Попри докази й обшуки, у суді він знову не отримав реального вироку.

Викрадення бізнесмена і дивне правосуддя

2017 рік. Група осіб, серед яких був і Бова, намагається викрасти власника Обухівського картонного комбінату Володимира Крупчака.
За цю операцію їм обіцяли 17 мільйонів доларів.

Серед підозрюваних — і тодішній начальник поліції Обухівського району Денис Ярославський.
Замість тюрми — м’яке рішення суду: усіх випускають під заставу. Бова виходить за 134 тисячі гривень. А в 2024 році суд узагалі виправдовує обох.

Обидва, до речі, мають спільний бізнес — ТОВ «ЛЕГАЛ ВЕЙ ГРУП».
І поки Ярославський говорить у соцмережах про «вірність присязі», Бова продовжує заробляти і уникати відповідальності.

Побиття, зв’язки і тиша СБУ

2016 рік — ще один епізод: побиття знайомого біля клубу «Mozgi».
Бова отримує умовний термін, але вирок не заважає йому згодом спокійно служити в армії.

За словами джерел у правоохоронних органах, Бова має потужне прикриття у Службі безпеки України.
Він начебто «ділиться прибутками» від шахрайських схем із певними офіцерами.
І це пояснює, чому жодне кримінальне провадження проти нього не доведено до вироку.

Гуманітарка, ССО і теракти

Після початку повномасштабної війни Бова потрапив до лав Сил спеціальних операцій — і став командиром частини.
Його люди кажуть, що це була золота жила: саме тоді до України масово надходила волонтерська допомога, яку «командир» успішно розтягував.

Нині правоохоронці готують йому підозру у розкраданні гуманітарки.
Але це не єдине. У його частині фіксували теракти, під час яких постраждали українські військові.
Слідство підозрює, що Бова міг координувати дії за вказівками з Росії. У ФСБ він нібито має псевдонім — «Дірявий».

Агент із імунітетом?

Сьогодні Володимир Бова — людина без вироку, але з величезним шлейфом злочинів.
Його історія — це про те, як система дозволяє небезпечним людям жити, збагачуватись і навіть служити в армії, використовуючи її як прикриття.

І якщо правоохоронці не доведуть до кінця справу про розкрадання гуманітарки,
Бова «Дірявий» залишиться не просто безкарним, а впливовим агентом у самому серці країни, що воює.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Агент «Дірявий». Як Володимир Бова роками уникає відповідальності — і тепер підозрюється у розкраданні гуманітарки появились сначала на Антикорупційна правда.

Та справжній холод пробігає по спині, коли дізнаєшся, хто ще причетний до “Метробуду”. Серед власників — громадяни росії, пов’язані зі спецслужбами рф. Один із них — Сергій Кияшко, за даними журналістів, має прямий канал до ФСБ. Через офшор TA Industries він тримає 15% акцій компанії. Це не просто тривожний дзвіночок — це сирена повітряної тривоги, що волає про загрозу національній безпеці.

Ще один фігурант — росіянин Єлізаров, родич Микитася. Саме він, за інформацією ЗМІ, перетворює бюджетні кошти на готівку, яка, ймовірно, осідає у кишенях тих, хто планує диверсії та теракти проти нашої держави.

І ці люди отримують мільйони з державної кишені — через консорціум «Укргідроенерго». Чи продовжується співпраця з «Метробудом» — офіційно не підтверджено, але сама можливість такого сценарію викликає обурення.

СБУ діяла швидко: попередила державні установи та банки — жодних фінансових операцій з «Метробудом». Та Микитась, схоже, живе у своїй паралельній реальності. Він нахабно заявляє, що “питання вже вирішено”, буцімто домовився з представниками спецслужби, і вже скоро відновить співпрацю з консорціумом.

Українське суспільство чекає від СБУ жорсткої та принципової позиції. Бо якщо слова Микитася виявляться правдою — це буде удар не лише по економіці, а й по довірі до держави. Історія не пробачить тих, хто у воєнний час підписується під оборудками з ворогом.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Російський капітал під прикриттям: як “Метробуд” прокладає шлях ворогу в саме серце української енергетики появились сначала на Антикорупційна правда.

«У тилу не може бути фронту для корупції», – українські військові вимагають зупинити російську спецоперацію в енергетиці.

Поки українські воїни на фронті щодня ризикують життям, стримуючи натиск ворога в окопах, у тилу — за державні кошти — реалізуються схеми, які загрожують не лише безпеці бюджету, а й національній обороні. Українські військові, ветерани та громадські активісти звертаються до керівництва держави з вимогою зупинити проникнення російського капіталу та агентури на стратегічні об’єкти енергетичної інфраструктури України.

У центрі скандалу — компанія ПрАТ «Метробуд», яка виконує роботи на Дністровській гідроакумулювальній електростанції — одному з ключових енергооб’єктів України. Як стало відомо, одним із бенефіціарів компанії є громадянин РФ Сергій Кияшко, що, за наявною інформацією, має зв’язки з ФСБ Росії. Через офшорну структуру ТА Industries він володіє 15% акцій «Метробуду».

Інший фігурант — громадянин РФ Єлізаров, родич Максима Микитася, який, за інформацією джерел, займається переведенням державних коштів у готівку для подальшого фінансування підривної діяльності проти України.

Формальним очільником цієї схеми називають Максима Микитася — фігуранта щонайменше п’яти кримінальних проваджень, пов’язаного з корупційними схемами у будівництві, підрядними роботами та держфінансуванням. При цьому він є спонсором підсанкційного Ігоря Мосійчука, який поширює проросійські меседжі під виглядом «патріотичних» блогів.

Найбільше занепокоєння викликає те, що ця група осіб отримує фінансування через державний консорціум «Укргідроенерго». Ймовірно, директорка підприємства Валентина Зіміна не проінформована про пов’язаність підрядника з громадянами РФ — тож ініціатори звернення готові передати усі наявні докази.

У своєму публічному зверненні військові закликають:

• Голову СБУ Василя Малюка — негайно зупинити проникнення російських агентів на стратегічні енергооб’єкти.
• Президента України Володимира Зеленського — дати принципову оцінку ситуації.
• Керівника Офісу Президента Андрія Єрмака — виявити осіб у владних структурах, які, ймовірно, «кришують» цю схему.

«У тилу не може бути фронту для корупції. Інакше наші герої гинуть марно», — підкреслюють ініціатори звернення.

Справу має бути невідкладно перевірено. У час війни — будь-яка співпраця з громадянами РФ у сфері критичної інфраструктури є загрозою національній безпеці.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Росіянин Сергій Кияшко і горе-бізнесмен Максим Микитась організували схему фінансування російських найманців через український бюджет появились сначала на Антикорупційна правда.

Причина в тому, що «куратори» Датій мають дуже сильний вплив на все, що відбувається зараз у Податковій. Це колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець і їхній компаньйон із забороненої «Опозиційної платформи – За життя» Ігор Абрамович, пише problematic.

Прізвища Вязмікіна та Абрамовича на слуху через розслідування «Батальйон Монако», адже цю парочку помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти з’ясували, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі.

Через це розслідування ДБР навіть відкрило справу щодо законності перетину кордону всіх учасників «батальйону Монако». Проте за рік жодних новин із цього приводу так і не чутно.

А от розмови про те, за рахунок чого Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, якраз були. Одразу після затримання та обшуків у любительки елітки з Київської податкової, у Верховній Раді відбулось засідання Тимчасової слідчої комісії щодо корупції в ДПС.

На ньому окремо заслухали журналіста Юрія Бутусова, який мовою цифр пояснив, на яких незаконних схемах найбільше наживаються податківці. За його словами, основа – це блокування податкових накладних, що повністю унеможливлює роботу підприємств. Розблокувати їх можна тільки за рахунок хабара.

Причому блокування відбувається мало не для половини всіх зареєстрованих компаній, які проходять перевірку.

Інша тема крутиться у департаменті акцизів, який за останній час розправив свої крила як Атлант. Саме в цьому контексті Бутусов і називає прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній оскандалився ще у часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували і незаконне збагачення, і причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, і постійне доїння бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції – це щось на кшталт скандального «відділу К» в СБУ.

По суті обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, а насправді можна тільки пригадати, як СБУшник Демчин записував свої квартири, машини та статки, зароблені за рахунок «роботи з бізнесом», на громадянську дружину.

Купранець працював в структурах МВС з кінця 90-х і вважається «ідейним засновником Департаменту захисту економіки», як пафосно повідомляє його сторінка у Вікіпедії. Однак, пропрацювавши в міністерстві до 2019 року він запам’ятався хіба що незадекларованими автівками, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини у Чорнобильській зоні.

За даними ЗМІ, Купранець за часи роботи в МВС встиг зблизитися з Сергієм Вязмікіним, у якого був начальником. У «Департаменті кошмарення бізнесу», як його жартівливо називають, вони встигли напрацювати непогану базу підприємств, з яких продовжують «кормитися». Водночас, з 2019 року до їхнього угрупування приєднався ще один член – вже колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він же був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його люб’язно запросив голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев.

Приблизно в цей час тріо переключилось на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Про те, що відбувається з нелегальним алкоголем, годі й говорити. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов’язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна Оксана походить із заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ «Перша українська аграрна компанія», на яку записаний Mercedes, яким колишній поліцейський пересувається по Монако. А от її батько керує «Бердичівською солодовою компанією», яка є великим виробником солоду.

Чи потрібно говорити про те, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем із Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство говориться в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випадати з податкової теми після скандального звільнення згаданої напочатку Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є й інші свої люди в системі. Зокрема, судячи з декларації, що була подана в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. До цього вона обіймала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва.

У Абрамовича теж є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС жінка працює давно, і встигла навіть потрудитись на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював сумнозвісний Олександр Клименко. Документальний зв’язок Абрамовича та Якушко відслідкувати не вдалось, але ця інформація активно обговорюється в дотичних до податкової тематики Телеграм-каналах.

Колишній народний депутат Ігор Мосійчук ще минулого року писав про те, що за схемами в Податковій стоять Вязмікін, Купранець та Абрамович. І покриває її нібито голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Після того, як Абрамович склав мандат депутата українського парламенту Гетманцев навіть подякував тому за роботу, не дивлячись на його приналежність до забороненої «Опозиційної платформи – За життя».

З дружбою із ворогами у Гетманцева прослідковується певна тенденція. Річ у тому, що він три скликання поспіль був помічником «регіонала» Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО росії ніколаєм патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що подібній особі міг радити нинішній «Слуга народу» Данило Гетманцев, навіть важко уявити.

Згадує прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам й інший член Податкового комітету, депутат від «Слуги народу» Мар’ян Заблоцький. Зокрема, ще в грудні 2022 року він розповідав:

«На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон «Монако»… Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету».

Всі ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах, шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця і їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича не можуть не мати під собою підґрунтя. Усі нібито щось і знають, але якось із великою обережністю говорять про сірі схеми в Податковій. І чим далі правоохоронці спускатимуть на гальмах справу любительки писати листи бажання Оксани Датій, і тим паче розслідування по «батальйону Монако» – тим більше ці обговорення стануть сприйматися несерйозно. І що найгірше в цій ситуації, що це продовжить збагачення людей, які можуть мати зв’язок із країною-агресоркою.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Сергій Вязьмікін, Ігор Абрамович, Ігор Купранець мутять податкові схеми з Лазурового узбережжя появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це повідомляє видання Bild, наголошуючи, що полковник раніше очолював відділ безпеки Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND). Йому висунуто звинувачення у державній зраді та розголошенні держтаємниці, за що Карстену Л. може загрожувати довічне ув’язнення.

За даними слідства, російський бізнесмен, який співпрацював із Федеральною службою безпеки (ФСБ), домовився про угоду з полковником. Він переконав шпигуна, що розвідувальна інформація BND нібито “корисна для обох країн”.

У жовтні 2022 року обвинувачений витягнув чотири файли з секретними даними про тактику, втрати та секретні операції ЗСУ з робочого комп’ютера. Ці матеріали були передані посереднику, який вирушив до Москви і передав їх агентам ФСБ.

У грудні 2022 року Карстена заарештували, а його посередника було затримано в США.

В даний час Л. мовчить з цього питання.

Сообщение Німецький шпигун передав російській ФСБ секрети Збройних Сил України появились сначала на Антикорупційна правда.

Він мав повний доступ до робочої бази даних і з ідейних міркувань передавав інформацію про роботу об’єднаної енергетичної системи України та проблеми її функціонування.

Ворога цікавили найуразливіші місця енергетичного комплексу держави, заходи додаткового інженерного захисту та пріоритетні місця для нанесення ракетних ударів, щоб залишити українців без світла.

Вважаю, що в моєму рідному Харкові, північна частина якого зруйнована російською артилерією, а по житловій забудові продовжують прилітати ракети, навідником може бути або закінчений негідник, або хвора божевільна людина. Цей персонаж на божевільного не схожий.

“Антикорупційна правда”

Сообщение СБУ затримала «сплячого» агента фсб, який готував нові ракетні та бомбові удари рф по електропідстанціях 5 областей України появились сначала на Антикорупційна правда.

“Зловмисники створили спеціалізовану інтернет-платформу та телеграм-бот, куди зливали паспортні дані, номери телефонів та автомобілів, що належали жителям різних регіонів України”, – йдеться у повідомленні.

Там зазначили, що для отримання доступу до електронних баз даних замовники купували підписку на відповідні інтернет-ресурси. Зловмисники пропонували придбати “абонемент” на місяць за суму до 200 доларів. Ділки використовували спеціально створені Telegram-канали, оплату проводили через “криптогаманець”.

“За оперативними даними, серед потенційних замовників інтернет-послуг були представники російських спецслужб, які шукали конфіденційну інформацію про військовослужбовців Сил оборони”, – підкреслюється у повідомленні.

Підприємець з Черкас, який купив спеціалізоване серверне обладнання для збору й обробки персональних даних, залучив до роботи двох жителів Києва, які допомагали йому зі створенням та адмініструванням онлайн-сервісів.

Під час обшуків за адресою проживання фігурантів виявлено комп’ютерне обладнання та інші речові докази злочину.

Наразі організатору схеми повідомлено про підозру за статтею Несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, що зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), захищеної відповідно до чинного законодавства (ч. 1 ст. 361-2 Кримінального кодексу України).

Нині вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу та повідомлення про підозру його спільникам.

“Антикорупційна правда”

Сообщение СБУ викрила ділків, які продавали дані українців спецслужбам РФ появились сначала на Антикорупційна правда.

Розглянемо, для прикладу, зміну керівництва в «Регіональній газовій компанії» (РГК) олігарха Фірташа, яка донедавна керувала 20 облгазами та здійснювала розподіл 70% газу країною, пише “Антикор“.

Минулої п’ятниці посаду голови РГК начебто «безпричинно» залишив Олег Ніконоров, який очолював компанію з жовтня 2017 року. На його місце призначили маловідомого навіть у професійних колах Олексія Тютюнника.

Повідомлення про звільнення Ніконоров написав у Фейсбук у суботу ввечері, 18 лютого, а повідомлення про призначення Тютюнника з’явилося на сторінці РГК увечері неділі, 19 лютого.

Поспішне рокірування дивним чином збіглося з розпорядженням Кабміну про чергову передачу частини заарештованих активів облгазів групи РГК в управління «Чорноморнафтогазу» (а за фактом «Нафтогазу»). Заарештовані АРМА акції облгазів вже майже рік передаються в управління «Нафтогазу», але поки що вдалося інтегрувати в структуру «Нафтогазу» лише «Дніпрогаз» та «Харківгаз», та й то шляхом контроверсійних кадрових рішень.

Нагадаємо, у травні 2022 року за клопотанням Державного бюро розслідувань суд передав до управління АРМА заарештовані приватні корпоративні права у 26 обласних та міських операторах ГРМ. Після цього Кабінет міністрів передав в управління підприємству «Чорноморнафтогаз» (Група Нафтогаз) заарештовані активи операторів газорозподільних систем.

Розпорядженням № 154 від 17 лютого 2023 року КМУ погодив пропозицію АРМА про передачу в управління «Чорноморнафтогазу» ще деяких арештованих активів, але не оприлюднив їх перелік.

Що ж до інформації про призначення Олексія Тютюнника на топ-позицію в РГК, то зі скупого прес-релізу компанії випливає, що він є «досвідченим менеджером», який 15 років працює в енергетичній галузі. Однак ані на сайті компанії, ані в інших джерелах не можна знайти інформацію про освіту та трудову діяльність цього топ-менеджера. Мабуть, її так важко знайти, тому що деякі факти з його біографії є компрометуючими.

Як нам вдалося встановити у колег на ринку газу, на початку своєї трудової кар’єри Олексій Тютюнник набирався «енергетичного» досвіду у «Житомиргазі», потім у «Дніпропетровськгазі». До речі, там він впровадив у життя невелику корупційну схему – як через облгаз реалізовувати газові котли, вироблені компанією «Сінвест Груп», що належить йому ж.

По-справжньому удача посміхнулася Олексію Тютюннику лише після здобуття другої вищої освіти в Російському державному університеті нафти та газу імені І. М. Губкіна. Подальший розвиток його кар’єри дозволяє припустити, що під час навчання Тютюнника було завербовано ФСБ. Бо після отримання другого диплома він дивним чином влаштувався працювати відразу у російський «газпром».

Як видно зі щоквартальних звітів ВАТ «газпром», які публікуються на сайті російського «Центру розкриття корпоративної інформації», Олексій Тютюнник очолював Представництво ВАТ «газпром» в Україні починаючи з 4 кварталу 2013 року до 4 кварталу 2014 року. Після чого на цій посаді його змінив Віталій Хом’яков.

Скріншот зі щоквартального звіту ВАТ «газпром» за 4 квартал 2013 р.

Скріншот зі щоквартального звіту ВАТ «газпром» за 2 квартал 2014 р.

Нагадаємо, що наприкінці лютого 2014 року росія здійснила військове вторгнення до Криму і вже у березні того року оголосила Крим своєю територією. Весь цей час Олексій Тютюнник продовжував працювати на компанію країни-агресора.

Пішовши з «газпрому», Тютюнник у 2015 році був працевлаштований в «Регіональну газову компанію», яка контролювала, як ми писали, близько 70% розподілу газу по Україні.

У РГК він поступово дослужився до позиції операційного директора, в обов’язки якого входило «налагоджувати партнерські зв’язки з провідними європейськими та світовими виробниками газового обладнання та реалізовувати проекти будівництва заводів із виробництва критично важливого обладнання та приладів обліку газу».

Насправді ж Тютюнник їздив по закордонах, де «переймав досвід» і поважно надував щоки на міжнародних виставках, а в результаті купував для українських ГРМ найдешевші турецькі деталі за цінами американських.

Після початку повномасштабної війни з росією Олексій Тютюнник фактично став до керма облгазів РГК, оскільки офіційний керівник компанії Олег Ніконоров ще до початку вторгнення залишив Україну і більше сюди не повертався.

Як такий «досвідчений менеджер» із газпромівським та фсбшним шлейфом примудрився очолити компанію, яка відповідає за доставку газу мільйонам українців? Про це дуже хочеться запитати керівництво «Нафтогазу», яке з травня 2022 року намагається налагодити управління цими активами, а також Кабміну. Куди дивляться БЕБ та СБУ?

Запитань дуже багато, а відповідь «не на часі» може дуже гучно відгукнутися всій країні, коли цей «час» таки настане.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Агентів Кремля продовжують призначати на ключові посади появились сначала на Антикорупційна правда.