Після звільнення з поліції у 2019 році Купранець не зник із публічного поля. Навпаки — журналісти дедалі частіше помічали його слід у різних бізнесах: від портів до кар’єрів. Родина ексчиновника володіє готелями в Буковелі, Пилипці та Трускавці, де його донька Діана керує готелем Raymond через ТОВ «Андрол». У 2021-му цей готель навіть вигравав державний тендер — формально, для розміщення учасників культурного заходу.

Саме 2021 рік став для Купранця переломним: пов’язані з ним фірми «переїхали» у новий столичний бізнес-центр «Айсберг». Будівлю зводило ТОВ «Елітбудгруп» — компанія, власником якої є батько поліцейського Михайло Купранець і фонд «Маркус Макс». Саме навколо цього будівництва відкривали кримінальне провадження — адже дозвіл видавався на реконструкцію, а не на повне знесення старої будівлі. По факту ж стару споруду знесли повністю, а на її місці виріс новий БЦ. Справу швидко «пригальмували», а Купранець безперешкодно ввів «Айсберг» в експлуатацію. Згодом Київрада узаконила це рішення, продавши землю під незаконною забудовою.

У новому офісі на вулиці Липківського, 14 оселилася ціла плеяда «своїх». Почала — донька Купранця Діана, очоливши «КУА Айсенс ессет менеджмент». Потім сюди потяглися інші фірми родини: фонд «Маркус Макс», «Укрнат 2020» (горіховий бізнес), «Солар блест» і «Санбімс енерджі» (сонячна енергетика), «Гірська мрія» (видобуток піску).

Та найцікавіше — сусіди Купранця. У жовтні 2021 року тут зареєструвався інвестиційний фонд «Лео інвест груп», серед засновників якого — сам колишній президент України Віктор Ющенко. До вересня 2022-го його партнеркою була колишня власниця «Айбокс банку», відомого участю у схемах відмивання грошей грального бізнесу. Інший співзасновник «Лео інвест груп» — Володимир Бєлоусов, який також має спільну компанію з Ющенком — «Трендс сістем», що належала до бізнес-групи підсанкційного олігарха Вадима Єрмолаєва «Алеф».

У «Айсберзі» оселилася й юридична компанія «УКРПРАВО», пов’язана з юристкою Ольгою Косолап і ТОВ «Тріонта стивідорінг». Косолап водночас є співзасновницею «Дельта шиппінг едженсі» в Миколаївському порту — частини бізнес-орбіти Леоніда Крючкова, брата колишнього нардепа Дмитра Крючкова. Останнього у 2025 році ВАКС засудив до 15 років в’язниці за корупцію, хоча сам він утік і нині проживає в Монако.

Журналісти ще у 2017 році фіксували зв’язки Купранця й Крючкова: фірма «Портосервіс-Миколаїв» перераховувала половину доходів компанії «Елітбудгруп» — тій самій, що володіє «Айсбергом».
Поруч розташувалась і «Тріонта логістікс» — ще одна структура з орбіти Крючкова, де серед бенефіціарів фігурує Олександр Ємельянов, колишній директор «Елітбудгруп».

Весною 2024 року в офіс Купранця заїхало ТОВ «Табін», пов’язане з газовою групою «Енерджі Трейд Груп» бізнесменів Бондаренка, Франчика та Шведкого. До травня 2024-го співзасновником «Табіну» був ексзаступник Генпрокурора й очільник САП Володимир Кривенко — фігурант скандалу про «злив» інформації підозрюваним. Його родинна компанія «ЕТГ Солар 5» пов’язана з Русланом Журилом, ексзаступником директора «СхідГЗК», якого звинувачували у масштабних розкраданнях.

У грудні 2024 року в «Айсберг» переїхало ТОВ «Бенкет», яким керує колишній голова київського управління ДБР і ексочільник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Руслан Марчук. Його бізнес-трійця — «Головинський камінь», «Габро ресурс» і «Габро плюс» — займається видобутком каменю на Житомирщині. Разом із Марчуком працює ще один колишній підлеглий Купранця — Сергій Глухенький, тепер співвласник «Форсажгазу» (мережа АЗС і видобувні активи в Житомирській області).

А фінальним штрихом стає ще один мешканець «Айсберга» — компанія «Харків ресторація». До квітня 2024-го вона належала подружжю Тарасу й Оксані Середюкам — власникам мережі ресторанів Mafia, Casta, БАО. Після продажу компанії її новий власник, Сергій Хмелевський із Нікополя, одразу прописав її у БЦ Купранця.

Ця історія — дзеркало українського постправоохоронного бізнесу. Будівля, зведена всупереч закону, стала притулком для колишніх слуг народу, які швидко змінили поліцейські жетони на сонячні батареї, кар’єри й ресторани. Вони не просто ділять офіс — вони ділять країну.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Експоліцейський Ігор Купранець: офіс для корупціонерів, нелегальне будівництво й компанія колишніх можновладців появились сначала на Антикорупційна правда.

У Львові продовжуються «набіги» на обмінні пункти під надуманими приводами, що є наслідком фальсифікації матеріалів кримінальних проваджень слідчими Національної поліції України.

4 квітня 2025 року в приміщення обмінного пункту ТОВ «ПРЕМІУМ ФІНАНС» за адресою: м. Львів, вул. Академіка Гнатюка, будинок 15, прикриваючись виконанням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, вдерлись представники Національної поліції України на чолі зі слідчим Головного слідчого управління Шнайдерським Дмитром Сергійовичем та оперативниками ГУНП у Львівської області та місті Києві.

«Маски-шоу» почались одразу з вирізання вхідних дверей до приміщення без намагання цивілізовано пояснити причини візиту. Повний склад «ОЗУ в погонах»: слідчий групи ГСУ НПУ Збишко І.В., слідчий слідчої групи ГСУ НПУ Шнайдерський Дмитро Сергійович, старший оперуповноважений в ОВС УПК в м. Києві Величко Віталій Вікторович, оперуповноважений УПК у Львівській області Щеснак Віктор Михайлович, оперуповноважений УПК в м. Києві Панфьоров Іван Павлович, оперуповноважений УПК в м. Києві Наголовченко Максим Сергійович, прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, ОГП Ковальов І.І.

Результат нібито візиту співробітників поліції з Києва у пункт обміну валют ТОВ «Преміум Фінанс» у Львові

«Нам раніше погрожували, що якщо ми не будемо сплачувати 15 тисяч у.о. щомісяця, в нас почнуться проблеми. Коли ми відмовили цим хабарникам, бо у нас немає такого прибутку, один з них відповів: «Чекайте на проблеми, ми вас знищимо». Ось вони і почались… Соромно за країну, куди дивиться Татаров (заступник голови Офісу президента — ред) та його найвища правоохоронна влада», — нібито розповіли постраждалі.

Наразі нібито виявлено, що нібито керував свавіллям слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України Збишко Ілля Володимирович, а прокурором, який нібито підтримав його дії — Ковальов Іван Ігорович. Останній працює в органах прокуратури з 2010 року. Примітно, що на сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів оприлюднена не одна догана відносно прокурора Ковальова, серед яких і догана за отримання подарунків від слідчих ГСУ НПУ, що містить ознаки корупції. Іван Ковальов нібито є негласним посередником поміж працівниками Нацполіції та керівництвом Департаменту з нагляду за додержанням законів Національною поліцією Офісу Генерального прокурора щодо розподілу коштів, отриманих в результаті тиску на бізнес.

Збишко Ілля Володимирович

Шнайдерський Дмитро Сергійович

Суддя Печерского районного суду Києва Світлана Гречана

Начальник Головного управління Нацполіції у Львівській області Олександр Шляховський

Керівники Національної поліції України Іван Вигівський, Максим Цуцкірідзе, Юрій Виходець та В’ячеслав Куліуш

“Антикорупційна правда”

Сообщение Стало відомо, хто з підлеглих голови Нацполіції Івана Вигівського організував “набіги” на обмінні пункти у Львові появились сначала на Антикорупційна правда.

Поліція та прокурори займаються справою щодо присвоєння бюджетних грошей в особливо великих розмірах. За інформацією правоохоронців, правочин проводили через фірми Владислава Володського.

У цій зухвалій схемі залучені люди з Міноборони – махінації з тендерами тривали щонайменше рік. Так довго “заробляти”, а просто кажучи, красти на харчуванні військових, фігурантам справи вдавалося не просто так, вважають розслідувачі. Діяли геть нахабно, з єдиною метою – урвати якомога більше.

Наприклад, військовій частині А1329 продали товарів у сумі 38 689 981.44 грн. Це чотири контракти, серед яких 600 000 пакетів перлової каші з яловичиною на суму понад 25 мільйонів. Це 2022 рік, коли вся країна фінансує фронт. Таким чином, ціна однієї порції становила 42,9 гривень, на той час на будь-якому маркетплейсі не складно знайти оптові від 50 порцій дешевше.

Таку зухвалість легко пояснити – у фігурантів справи щодо розкрадання бюджетних грошей був серйозний “дах”. Журналісти-розслідувачі з’ясували – за ділками, які обманюють державу, стоїть якийсь Сергій Чепурний. Мільйонні відкати на одній перловці для солдатів відбувались протягом місяців.

Завдяки Чепурному проводити такі афери почала фірма, яка взагалі нічого не виробляє, а працює там лише п’ять осіб.

Сергій Чепурний, за попередніми даними, не фігурує в жодній кримінальній справі, пов’язаній із такими зловживаннями. Воно й не дивно – саме його зв’язки з Офісом Президента і дозволили таким, як Владислав Володський з його численними фірмами красти у військових. Під прикриттям влади ця схема успішно функціонувала. Користувалися тим, що закупівлі товарів на той час здійснювалися за закритою системою.

Хоча справа й набула розголосу, ним уже займається Головне слідче управління Нацполіції, Сергій Чепурний досі залишається осторонь скандалу. Його роль, як посередника у передачі наживи, або “даху” у налагодженні схеми, посередництва та гаранта безкарності для виконавців чомусь не розглядається слідством. Хоча головні фігуранти – власник трьох фірм, які задіяні в угодах, Владислав Володський та його батько зовсім не приховують своїх зв’язків із Червоним. За інформацією джерел у правоохоронних органах, аферисти досі намагаються прикриватися ім’ям Сергія Чепурного та його зв’язками в Офісі Президента. Вони впевнені – розкрадання грошей, які держава виділяла на харчування військових ЗСУ, зійде їм із рук. Адже діяли під “якісною” ширмою та прикриттям від Сергія Чепурного.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Сергій Чепурний та Владислав Володський. Хто кришує ділків, котрі наживаються на схемах закупівлі продуктів для ЗСУ? появились сначала на Антикорупційна правда.

Після оприлюднення розслідування Дмитро Тишлек встиг заявити, що журналісти надто прикрасили картину його життя. «Окремі ситуації, які переживала моя родина, доповнили суб’єктивними судженнями та висновками. Оприлюднена викривлена інформація не має нічого спільного із реальністю», – заявляв він. Як вдалося з’ясувати, журналісти у тому розслідуванні дійсно показали далеко не все.

Дружина Дмитра Тишлека Олександра Балакай хоча й має чудове українське прізвище, однак, як уже розповідали розслідувачі, станом на літо 2023 року продовжує бути власницею паспорта Російської Федерації. За даними джерел видання «Цензор.нет» з моменту окупації Росією Криму та Донбасу, вона принаймні чотири рази літала в РФ та їздила на окупований півострів. При цьому робила вона це з використанням російського паспорта.

Батьки Олександри Балакай та її молодша сестра вже багато років проживають в Ростовській області і також є громадянами країни-агресорки. Як видно зі сторінки її мами у соціальних мережах, проживають вони в селищі Матвіїв Курган, від якого до адміністративного кордону з Україною всього 27 кілометрів.

Свій російський паспорт дружина Тишлека, судячи зі скан-копії виписки, отримувала у тому ж таки Матвіїво-Курганському районі Ростовської області.

Якщо в справи родичів не варто занурюватись, то про саму Олександру були знайдені ще більш приголомшливі факти, ніж отримання російського паспорта кільканадцять років тому.

Олександра Сергіївна Балакай станом на листопад 2023 року є власницею 50% компанії ТОВ «Укрспецторг», основним бізнесом якої є діяльність закладів харчування.

Компанія була створена досить давно в Донецьку. От тільки, як відомо, Донецьк вже майже 10 років під окупацією, а компанія дружини Тишлека продовжує працювати з реєстрацією від окупантів. Ця інформація підтверджується даними з реєстрів.

За адресою реєстрації ТОВ «Укрспецторг» у Донецьку значаться два заклади харчування – кофейня Venditore caffe & te та лаундж-бар The Loft Smoke Lounge Bar, в якому, як зауважується на сторінці у забороненій в Україні соціальній мережі «ВКонтакте»  – «представлены лучшие блюда итальянской и европейской кухни».

Але навіть донецька реєстрація фірми дружини заступника голови Національної поліції – це ще не все. Та ж сама компанія «Укрспецторг» є співзасновницею іншої – ООО «ВИДД». Так, саме російською мовою, оскільки місцем її реєстрації  є так звана «ДНР». В російських реєстрах вдалося знайти цю компанію, і як зазначається станом на червень 2023 року ТОВ «Укрспецторг» володіє у ній часткою в 3,8% . При цьому дата постановки на облік у терористів – листопад 2022 року.

Тобто компанія дружини Тишлека, в якій вона володіє 50%, через півроку після повномасштабного вторгнення РФ в Україну стала співзасновницею фірми, зареєстрованої у терористів з «ДНР».

Цікаво й інше – керівником ООО «ВИДД» є Жалковський Денис Вікторович. В той же час співзасновницею ТОВ «Укрспецторг» є Жалковська Людмила Іванівна. І дуже малоймовірно, що б ці Жалковські не були родичами.

Виходить, дружина Тишлека так чи інакше повинна була би бути в курсі, що її бізнес-партнерка має родича, який зареєстрував фірму в окупованому Донецьку вже після того, як Росія почала відкриту війну на всій території України.

З моменту виходу першого розслідування стосовно заступника голови Національної поліції Дмитра Тишлека пройшло більше місяця. Однак жодних спростувань того, що його дружина має російський паспорт так і не надійшло.

Нові знахідки щодо того, як його дружина продовжує не лише володіти фірмою в Донецьку, а й навіть реєструвати там нові, може наштовхувати на думку, що російське громадянство вона полишати не збирається.

Родичі дружини, які давно осіли на Ростовщині, теж очевидно не збираються звідти їхати. І при цьому не бачать жодних конфліктів у тому, що їхній зять працює на здавалося б «ворожу» в їхньому розумінні «бандерівську владу».

Питання у тому, як себе почуває сам заступник керівника Національної поліції Дмитро Тишлек, коли з одного боку від працює на Україну, а з іншого – має близькі родинні стосунки з громадянами країни-окупанта. І це вже не згадуючи про те, що напевно ж він в курсі того, що його друга половинка зареєструвала фірму в «ДНР» через півроку після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Дружина відстороненого заступника голови Нацполіції Дмитра Тишлека має бізнес в «ДНР» появились сначала на Антикорупційна правда.

Сьогодні розповімо вам про одного з таких «ждунів», що чекали на «русский мир» на півдні України, аби нажитися.

Grain from Ukraine to ОПЗЖ

Головне слідче управління Національної поліції України встановило, що у лютому-березні 2022 року під час перших найстрашніших днів повномасштабного вторгнення РФ, компанія депутата Миколаївської міської ради від ОПЗЖ Олега Афанасьєва – ТОВ «САМГА» – вкрала 1600 тонн зерна сої (на суму близько 1 млн доларів США) у місцевої аграрної бізнесвумен Оксани Сольської, пише “Антикор“.

Якщо коротко, то оборудку можна описати трьома словами: «війна все спише».

Якщо детальніше, то:

– ТОВ «САМГА» це компанія, що надає послуги з транспортно-експедиторського обслуговування та перевантаження зернових, зернобобових і олійних вантажів.

– Компанія Сольської користувалася їхніми послугами для відвантаження зернових та масляничних культур.

– Коли відбулося повномасштабне вторгнення і російські окупаційні війська стояли на підходах до Миколаєва, то вочевидь у мріях Афанасьєва над півднем України вже майорів триколор. А відтак завантажену на склад агропродукцію, яку через велику війну він не встиг відправити, можна просто забрати собі. Бо «хто там буде розбиратися…»

– Так, маючи на меті підзаробити, компанія Олега Афанасьєва вивезла та зберігала зерно сої на приміській території Ренінської територіальної громади Ізмаїлівського району Одеської області.

– Тим часом законній власниці сої Сольській просто повідомили, що у склад, де зберігалося зерно, влучив снаряд, і тепер він знищений. Відповідну заяву Афанасьєв написав і до Нацполіції.

Афанасьєв прорахувався

Але не так сталося, як гадалося миколаївському ділку-депутату. «Русский мир» в Миколаїв не прийшов, а власниця сої вирішила перевірити правдивість версії зі знищенням складу з зерном.

Так, у ході слідчих дій з’ясувалось, що обстрілу складське приміщення, де зберігалась соя, не піддавалось. Пізніше Нацполіція провела обшук за місцезнаходженням складів ТОВ «САМГА» на Одещині. І вуаля – знайшли зникле зерно в об‘ємі та якості, що відповідало викраденому у бізнесвумен Сольської.

І начебто ось він хеппі енд для підприємниці та відмінна можливість для правоохоронців перевірити чергового латентного колаборанта із ОПЗЖ. Поліція на підставі рішення суду наклала арешт на зерно та передала його на відповідальне зберігання законній власниці до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Повернення часів Януковича?

Та Афанасьєв не мав намірів віддавати викрадене. Отже, коли Нацполіція разом з представниками Сольської виїхали за місцезнаходженням складу ТОВ «САМГА» біля м. Рені, аби виконати рішення суду та забрати продукцію, то отримали опір у «найкращих рейдерських традиціях» часів Януковича. В’їзд до складу було заблоковано промисловими самохідними комбайнами, двері заколочені.

Паралельно у цей час відбувалося «юридичне рішалово» у кращих традиціях правосуддя в Печерському райсуді. Тут також все досить тривіально. Представники ТОВ «САМГА» скористались класичною схемою – так званою «суддівською рулеткою», коли для того, щоб обманути систему авторозподілу суддів, заявник подає одразу декілька однакових заяв/клопотань/позовів, які у подальшому система розкидає на різних суддів, а заявник обере, який суддя ухвалить необхідне рішення.

Зокрема, представники «політичних біло-синіх»  подали 12 ідентичних за змістом та формою клопотань до Печерського райсуду Києва про зняття арешту з зерна, визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні. Зазначені клопотання слідчі судді визначали необґрунтованими та неправомірними, категорично відмовляли у задоволенні або взагалі залишали без задоволення. Аж допоки не «випав» зручний суддя, який все-таки зняв арешт, Слід зазначити, що у 2019 році саме цей суддя отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності. Водночас, для  більшої переконливості щодо «неупередженості» Печерського правосуддя , він влаштував справжню виставу.

Так, «служитель Феміди», попередньо розглядаючи аналогічне клопотання наприкінці червня, відмовив команді ОПЗЖ у знятті арешту на викрадену сою. Та коли настав зручний момент та біля складу, де зберігалось зерно, замайоріла вантажна техніка групи ОПЗЖ, суддя все ж таки знайшов «законні підстави» та скасував арешт на викрадену сою. Водночас, представників потерпілої Сольської саме на це засідання протиправно та умисно не допустили, розгляд відбувався в особистому кабінеті судді, а не в залі судових засідань. Більш того, очевидним процесуальним порушенням став розгляд справи за відсутності відео- та аудіо фіксації судового засідання. Чи слід казати, що, скоріш за все, не пройде і декількох годин після рішення суду зняти арешт, як зерно буде вивезено у невідомому напрямку?

Замість висновків

Виходить, прийшли туди, звідки починали у 2013 році: любителі «русского мира» від ОПЗЖ безкарно грабують, дерибанять та вбивають український бізнес.

Тільки от зараз не 2013 рік, і Україна вже не та: аж занадто багато крові пролито за цінності вільного, справедливого, демократичного світу.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як депутат від ОПЗЖ Олег Афанасьєв чекав на Росію, щоб вкрасти українське зерно появились сначала на Антикорупційна правда.

Щоправда, нинішніми героями стали тодішні другорядні персонажі – Андрій Татарченко та Ярослав Гордієнко.

2016 року виявилося, що агрохолдинг «Креатив» узяв у «Ощадбанку» 300 мільйонів доларів незабезпечених кредитів. Загалом кредитний портфель «Креативу» оцінювався в 630 мільйонів доларів, причому 495 з них власники холдингу були винні державним банкам. Окрім Ощадбанку, вони заборгували 100 мільйонів доларів Укрексімбанку та 95 мільйонів Укргазбанку.

До 2016 року, коли було розпочато процедуру банкрутства, «Креатив» був одним із найбільших переробників сільгосппродукції в Україні та належав народному депутату від «Партії регіонів» Станіславу Березкіну (нині покійному) та Юрію Давидову. За підсумками процедури банкрутства залишки компанії викупив Рісбек Токтомушев, колишній голова БТА-банку, а Юрія Давидова МВС оголосило у розшук.

Така, коротко, історія. Але були й деталі, які мали далекосяжні наслідки. Після продажу залишків «Креативу» нові власники з’ясували, що їх обдурили, підсунувши за підсумками не те майно, яке обговорювалося перед покупкою. Наприкінці лютого 2016 року в Харківській поліції було відкрито кримінальне провадження, фігурантами якого, окрім власників холдингу, стали колишні керівники агрохолдингу «Креатив» Вікторія Березкіна та її чоловік Андрій Татарченко.

На те майно, яке подружжя не встигло переоформити на підставних осіб, було накладено арешт. Перелік заарештованого майна дає розуміння, куди було витрачено гроші, взяті за допомогою тата-нардепа у державних банках.

Серед іншого були заарештовані: квартира в центрі Києва загальною площею 376 кв.м., зареєстрована на Татарченко Ганну Юріївну, яка припадає на свекруху Вікторії Березкіної, і цілу низку недешевих авто: MercedesCLS 63 AMGCoupe і PorscheCayenneS, автомобіль FerrariFF, на якому любив їздити Татарченко.

Представники нового менеджменту холдингу «Креатив» стверджували, що правоохоронці виявили далеко не все майно колишніх власників. Але й той перелік, який потрапив під арешти, вражає.

Проте частину активів сімейству Березкіна вдалося врятувати. Тут дуже активну участь взяв зять покійного депутата Андрій Татарченко. Так, відомо, що з холдингу перед продажем вдалося вивести фермерське господарство «Прибузьке», яке переоформили на якогось Ярослава Гордієнка. Він також встиг попрацювати у групі Креатив, з 2014 до 2015 р. був керівником управління розвитку продажу холдингу. А після банкрутства перейшов на роботу до української дочки швейцарського трейдера Mimier Trade SA.

Станом на квітень 2023 року борги із колишніх співвласників та керівників «Креативу» вибити так і не вдалося. Але успішна кар’єра Татарченка та Гордієнка на ниві оббирання свого ближнього на мільйони доларів після того, як у 2016 році було відкрито кримінальну справу проти першого, а 2021-го – проти другого, не перервалося.

Ярослав Гордієнко

Де знаходиться Ярослав Гордієнко зараз, достеменно невідомо. Остання звістка про нього надійшла з Польщі, де його було затримано минулого року, і вирішувалося питання про його екстрадицію до України. Зважаючи на все, цьому процесу завадила повномасштабна війна, і Гордієнко зараз тихо відсиджується в Польщі.

Заарештували його в рамках кримінальної справи, порушеної за фактом завдання збитків компанії Mimier Trade з 2019 по 2021 роки, в якій він працював. Докладно про схему, завдяки якій Ярослав Гордієнко «прокинув» свого роботодавця на кілька мільйонів доларів, можна прочитати тут: Справа ФГ «Прибузька»: Як аферист Андрій Татарченко та його друг Гордієнко в суді прикидаються жертвами рейдерів.

А суть полягала в тому, що Гордієнко створив компанію-двійник Mimier Trade і від її імені укладав контракти та отримував гроші. Так, наприклад, від компанії ADM Germany GmbH Гордієнко отримав на свою компанію-клон 1435000 доларів США авансом. Щоправда, за підсумком цієї «угоди» швейцарська прокуратура порушила кримінальну справу проти колишніх менеджерів компанії Mimier за фактом підробки банківських документів, тож у Ярослава Гордієнка тепер проблеми не лише з дуже зговірливою українською Фемідою, а й з швейцарською, яка чомусь не бере хабарів.

Відомо і про ще один епізод із діяльності Ярослава Гордієнка у цей період. Його клон Mimier отримав від мальтійського банку IIG Bank суму в 1454290 доларів як кредит на оплату нібито поставок 1034 тонни соняшникової олії. За цим фактом паном Гордієнком уже цікавиться прокуратура Мальти. Ну, а борг повис на справжній компанії Mimier.

У зв’язку з цими злочинами було заарештовано спільника Ярослава Гордієнка, колишнього фінансового директора компанії Mimier Максима Кириченка, тоді як сам Гордієнко втік до Польщі, де теж незабаром був заарештований.

Цікаво, що Гордієнко вкладав гроші не лише у розкішний автопарк – на його компанію ММТ купувалися дорогі автомобілі на сотні тисяч доларів: спортивна Alfa Romeo, представницький седан Mercedes S Class, гелендваген Mercedes G Class та навіть Lamborghini Huracan. Він вкладався і у бізнес:

Ну, із «Прибузьким» історія зрозуміла – тут він явний номінал, який прикриває інтереси Андрія Татарченка. А ось з рештою компаній бізнесменом він виявився не дуже щасливим, тут суцільні збитки:

Хоча, звичайно, перебуваючи в бігах і в розшуку трьох країн, керувати бізнесом, заснованим на викрадені гроші, якось не з руки.

Андрій Татарченко

Якщо з долею Ярослава Гордієнка все більш-менш зрозуміло – його посадять якщо не в Україні, то у Швейцарії – то з його спільником з виведення активів із холдингу «Креатив» та учасником кидку українських банків на 630 мільйонів доларів Андрієм Татарченком не так однозначно.

Фермерське господарство «Прибузьке», яке він встиг оформити на свого спільника Гордієнка, теж котиться до банкрутства:

Мабуть, без зв’язків тестя, який брав сотні мільйонів доларів нічим не забезпечених кредитів у державних банках, крутитись Татарченку важко. Хоча портфель його активів досить солідний:

Але й в інших фірмах Андрія Татарченка справи теж не тішать:

Вивчення всіх активів призводить до простої думки: весь успіх сімейства покійного Березкіна, спадкоємцем якого став Татарченко, був заснований на викачуванні грошей із держави. Які його дітки та зять успішно конвертували в машини та квартири. А от заробляти чи хоча б вміло брати нічим незабезпечені кредити, які потім мертвим вантажем лягали на державу, вони не навчилися.

До речі, у зв’язку з цим неможливо залишити без уваги одну з 23 юридичних осіб, у якій Андрій Татарченко значиться бенефіціаром:

Все сімейство Березкіних спільно з Татарченком, включаючи спільника покійного регіонала Давидова, має у володінні цілу парафію Російської православної церкви в Україні, яка маскується під назвою «Українська православна церква». Як це прокоментувати – навіть не знаємо.

Повертаючись до головної справи, фігурантами якої є Андрій Татарченко та його дружина, то вона, хоч і не привела до логічного кінця, все ж таки не закрита. Тож пан Татарченко теж має досить похмурі перспективи. До того ж стрімко тануть рештки грошей, що дісталися від покійного тестя.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Гучна афера холдингу “Креатив”: як зараз почуваються нащадки Андрій Татарченко та Ярослав Гордієнко появились сначала на Антикорупційна правда.

Суди тривають і досі: нові акціонери «Креативу», правоохоронні органи та держава намагаються стягнути борги з колишніх топ-менеджерів та нащадків Березкіна, пише “Антикор“.

Серед них і екс-зять померлого нардепа Андрій Татарченко, чоловік Вікторії Березкіної. З 2010 по 2015 рік Татарченко офіційно був директором «Креативу». Наразі більшість майна родини Березкіних заарештоване, але дещо вони встигли сховати від правоохоронних органів, переписавши на друзів або наближених людей.

Так у фермерського господарства «Прибужське», яке раніше належало родині Березкіних, з’явився новий власник, найкращий друг Андрія Татарченка – Ярослав Гордієнко. Він також встиг попрацювати у групі «Креатив», з 2014 по 2015 р. був керівником управління розвитку продажів холдингу. А після його банкрутства перейшов на роботу до української дочки швейцарського трейдера Mimier Trade S.A.

Андрій Татарченко та Ярослав Гордієнко товаришують не дарма: на новій посаді в швейцарській компанії Гордієнко організував аферу на кілька мільярдів гривень та «кинув» акціонерів. А тепер намагається представити себе жертвою рейдерів та кинути на гроші вже іншого бізнесмена.

Кидок на 6 млн доларів

У 2021 році компанії, якими керував Гордієнко, Mimier Trade S.A. та MMT Commodities заключили контракт на купівлю олії з Coraleni Trading LTD, яка є контрагентом агропідприємств групи “Формула Смаку”, що належить українському бізнесмену Олександру Табалову.

До цього часу Coraleni Trading LTD була достатньо давнім постачальником продукції Mimier Trade S.A., а згодом почали працювати і з MMT Commodities. Обидва трейдери спеціалізувалися на торгівлі олією. Обома компаніями керував особисто Ярослав Гордієнко. У першій він був на посаді директора, другу компанію Гордієнко представляв як таку, що входить до швейцарської групи Mimier Trade S.A.

З початку 2021 року Coraleni Trading LTD уклала два контракти на постачання олії для Mimier Trade S.A. та MMT Commodities. Обсяг поставок становив 4000 м/т олії на загальну суму $6,045 млн, з термінами виплат за контрактами у квітні та червні 2021 року відповідно.

Цього разу Mimier Trade S.A. та MMT Commodities вчасно за поставлену олію не розрахувалися та заявили про борги.

Сторони почали переговори, щоб врегулювати ситуацію. В результаті Ярослав Гордієнко запропонував кілька варіантів розрахунку за цю заборгованість.

«Спочатку Ярослав Гордієнко пропонував Олександру Табалову в якості компенсації за поставки врожай ранніх зернових, а пізніше – корпоративні права на фермерське господарство «Прибузьке», власником якого він на той момент був. Саме Гордієнко запропонував передати корпоративні права як гарантію виконання основного зобов’язання (не в рахунок погашення основного боргу). З нашого ж боку, йому пропонувалися як можливі шляхи погашення заборгованості — аграрні та фінансові розписки», — пояснювали суть спору в прес-службі «Формула смаку», де Олександр Табалов є головою правління.

У підсумку сторони домовилися обрати варіант передачі корпоративних прав на ФГ «Прибузьке» в якості гарантії. Після чого 13 липня 2021 року провели держреєстрацію змін до складу засновників господарства «Прибузьке», а підписи сторін на документах були засвідчені нотаріально.

А вже через 2 дні після проведення цієї угоди Ярослав Гордієнко звернувся до правоохоронних органів із заявою про те, що начебто господарство у нього забрали насильно.

У відповідь на такі кроки власник Coraleni Trading LTD Олександр Табалов також подав заяву до Кропивницького райуправління Національної поліції за подання Гордієнком заздалегідь неправдивої інформації про скоєння злочину. Нацполіція порушила за цим фактом кримінальне провадження, його розслідування триває.

А найближчим часом справу про фейкове рейдерство розгляне Ленінський районний суд міста Кропивницький, де суд розгляне правомірність дій нотаріуса.

Рейдер в овечій шкірі

Борг у 6 млн доларів перед компанією Олександра Табалова досі залишається непогашеним, а заяви про те, що начебто господарство атакували рейдери, є брехнею та спробою афериста прикинутися жертвою.

Написавши заяву до правоохоронних органів про те, що начебто ФГ «Прибузьке» у нього забрали примусово, Гордієнко точно знав, що втрачати йому нема чого, бо дуже скоро він покине Україну.

Влітку 2021 року, Гордієнко несподівано звільнився з Mimier Trade S.A. та виїхав за межі України. Причина втечі з’ясувалася дуже швидко: власники викрили аферу Гордієнка та ще кількох топ-менеджерів. Виявилося, що ММТ Commodities, яку вже екс-директор представляв на ринку як одне ціле з Mimier Trade, є просто клоном. Цю компанію було зареєстровано за тією ж юридичною адресою, що й Mimier Trade, але вона належала особисто Ярославу Гордієнку. Впродовж довгого часу всі прибуткові операції проводилися через компанію-клона, а Mimier Trade та швейцарським акціонерам залишалися лише збитки. Ця афера звучала на ринку не менш гучно за «Креатив» і наробила багато шкоди для бізнес-клімату України.

Сьогодні ж аферист Гордієнко не лише залишається без покарання, а й намагається ввести в оману Ленінський районний суд Кропивницького, прикидаючись жертвою. Але цього разу вийти сухим з води не вийде.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Справа ФГ «Прибузьке»: Як аферист Андрій Татарченко та його друг Ярослав Гордієнко в суді прикидаються жертвами рейдерів появились сначала на Антикорупційна правда.

Як стало відомо KВ, правоохоронці розслідують факти можливих бюджетних зловживань з боку столичних посадовців при відновленні будівель, які було пошкоджено в Києві під час повномасштабного вторгнення російської федерації.

Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №12022100000000595, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва ще 10 серпня 2022 року. Попередня правова кваліфікація злочинів, які були вчиненні фігурантами даної справи – ч.1 ст. 15, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (замах на привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану).

В ході розслідування правоохоронці встановили, що представники підрядних організацій, які здійснювали відновлення будівель, вносили завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт з метою привласнення, розтрати та подальшого розподілу виділених бюджетних коштів. За інформацією Нацполіції, такі злочини були скоєні за змовою з замовниками робіт.

Зазначимо, за відновлення будинків, постраждалих від російських ракетних обстрілів, в столиці фактично відповідає одіозний екс-керівник КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) В’ячеслав Непоп (на колажі праворуч). Як багато разів писала КВ, його в минулі роки не раз звинувачували в системній корупції під час освоєння бюджетних коштів на будівельних проєктах, так що до подібних розслідувань йому не звикати.

Звичайний підхід

Наразі слідчих зацікавили ремонтні роботи у чотирьох навчальних закладах Оболонського району – школі №168 (вул. Озерна, 2), школі №256 (вул. Озерна, 2–А ), санаторній школі-інтернаті №21 (вул. Новікова-Прибоя, 11) та школі №4 (вул. Миколи Юнкерова, 55). Замовником цих робіт в минулому році виступало управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (РДА). Відновленням вказаних навчальних закладів протягом 2022 року займалися три підрядники – ТОВ “БК “Мега Стайл”, ТОВ “Центра-Буд” і ТОВ “Київське управління механізації” (ця компанія здійснювала ремонт двох останніх шкіл) відповідно. Ремонтні роботи проводилися в рамках виконання 23 договорів підрядів на загальну суму близько 43,2 млн гривень (відновлення кожного навчального закладу, крім школи №4, реалізовувалося через декілька угод за різними напрямками робіт).

Як з’ясували слідчі, при здійсненні ремонту перших трьох школах підрядники внесли до актів виконаних робіт відомості щодо придбання металопластикових конструкцій низької якості з нижчими коефіцієнтами теплопередачі, що не відповідає технічному завданню та діючим Державним будівельним нормам. При цьому, компанії-підрядники купували дані конструкції у виробника (ТОВ “Виробнича компанія “Метал-Пласт”) за нижчими цінами ніж ті, що були зазначені в актах виконаних робіт.

Стосовно школи №4 правоохоронці встановили, що насправді фактична потреба в її ремонті була значно меншою від тих обсягів, які були зазначені в технічному завданні на відновлення. Наприклад, у цьому навчальному закладі потрібно було змінити не усі вікна, а лише частину, адже деякі з них були цілі та непошкоджені. Слідчі попередньо дійшли висновку, що у цьому випадку мова йде про завищення обсягів ремонту більш ніж у 2,5 рази.

Також в рамках цього провадження правоохоронці звернули увагу на можливі порушення при здійсненні відновлювальних робіт багатоквартирних будинків на вул. Соломії Крушельницької, 3-А в Дарницькому районі (будівля постраждала 17 березня 2022 року від влучання уламків збитої ракети. – КВ) та вул. Чорнобильській, 9-А у Святошинському районі (ця багатоповерхівка була пошкоджена за схожих обставин 15 березня минулого року).

Відновлення даних будівель протягом 2022 року на замовлення КП “Житлоінвестбуд-УКБ” здійснювали дві компанії-підрядника – ТОВ “БК “Аскон” і ТОВ “Компанія Командор” відповідно. Роботи виконувалися в рамках угод на загальну суму 144 млн гривень (80 млн гривень за перший будинок і 64 млн гривень за другий). Як встановили у Нацполіції, за результатам проведення цих ремонтів до актів виконаних робіт були внесені недостовірні відомості, а “зайві” бюджетні кошти були привласнені.

Варто зазначити, що, на відміну від договорів щодо ремонту шкіл, у відкритих джерелах відсутня інформація, скільки угод підряду було укладено на відновлення вказаних житлових будинків. Справа в тому, що, за інформацією керівництва КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, ці роботи проводилися без застосування процедури відкритих торгів, а підрядників обирали “за принципом пропозиції нижчої ціни та наявності досвіду”.

Скріншот однієї з ухвал в рамках кримінального провадження

Ще 3 жовтня 2022 року в рамках слідства була призначена судова будівельно-технічна експертиза, в рамках якої повинні бути встановлені реальні обсяги ремонтних робіт у згаданих школах Оболонського району. Надалі, 26 грудня 2022 року, така ж експертиза була призначена і щодо відновлювальних робіт в будинку на вул. Чорнобильській, 9-А (інформація стосовно експертизи робіт в багатоповерхівці на вул. Соломії Крушельницької, 3-А в держреєстрі судових рішень відсутня). Проведення цих експертиз, зокрема, дозволить у майбутньому з’ясувати точний розмір збитків, які було нанесено бюджету в результаті вищезгаданих зловживань. Ймовірно, що саме через відсутність таких даних правоохоронці поки що класифікують ці злочини як “замах на привласнення”.

Наразі слідство за цим провадженням здійснюється більш-менш активно. Наприклад, 2 лютого поточного року правоохоронці отримали від Голосіївського районного суду Києва дозвіл на проведення огляду будинку на вул. Чорнобильській, що необхідно в рамках здійснення вищезгаданої експертизи. При цьому, не варто виключати той факт, що у Нацполіції звернуть увагу і на відновлення інших столичних будівель. Адже в цілому, за інформацією слідства, на такі роботи в 2022 році було передбачено більше 1 млрд гривень: 511,5 млн гривень місто отримало від держави в якості субвенції, ще 600 млн гривень було виділено з резервного фонду бюджету Києва. І витрачати ці кошти було куди: за даними мера Києва Віталія Кличка, станом на грудень 2022 року в столиці в результаті ракетних обстрілів було пошкоджено майже сім сотень будинків та інфраструктурних об’єктів.

Підрядники і замовники

За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity-Project, усі п’ять компаній, що фігурують в цьому кримінальному провадженні, активно співпрацюють з різними державними та комунальними структурами України.

Справжнім лідером серед них є ТОВ “БК “Мега Стайл”. На рахунку цієї компанії – більш ніж 1,8 тис. договорів підряду (тут і далі – за період з початку роботи системи Prozorro) на загальну суму понад 1,4 млрд гривень. Серед головних “клієнтів” даного ТОВ – управління житлово-комунального господарства Деснянської РДА (318 договорів на суму 338,9 млн гривень), управління будівництва Дніпровської РДА (191 договір на суму 237,7 млн гривень) та все теж управління освіти Оболонської РДА (258 договорів на суму 176,3 млн гривень).

Разом з тим, ТОВ “Київське управління механізації” має в своєму активі більш ніж півтори сотні договорів підряду на загальну суму понад 373 млн гривень, ТОВ “БК “Аскон” було підрядником за 33 договорами на суму більше 123 млн гривень, а ТОВ “Центра-Буд” за час свого існування уклало з різними “бюджетними структурами” 146 договорів на загальну суму трохи більше 95 млн гривень.

Найменше досвіду в реалізації інфраструктурних проєктів має ТОВ “Компанія Командор” – воно лише одного разу стало переможцем тендеру на загальну суму 125,2 млн гривень. Примітно, що ці торги проводило вищезгадане КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, в рамках виконання відповідного договору підряду ТОВ “Компанія Командор” здійснювало реконструкцію нежитлового будинку в пров. Польовому, 7 у Солом’янському районі Києва.

Нагадаємо, у жовтні 2019 року столична прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактами можливого розкрадання бюджетних коштів при здійсненні реконструкції київського зоопарку (просп. Перемоги, 32), яку на замовлення КП “Житлоінвестбуд-УКБ” здійснювали відразу декілька компаній. В рамках слідства правоохоронці, зокрема, встановили, що один із підрядників цих робіт (ТОВ “Люнет”) міг присвоїти при реалізації цього проєкту близько 10 млн гривень, а один із субпідрядників реконструкції зоопарку (ТОВ “Подолжилбуд”) перераховував отримані бюджетні кошти “підозрілим” компаніям.

Нагадаємо також, що депутати Київради, різні експерти та громадські активісти регулярно критикують чиновників Київської міськдержадміністрації (КМДА) за їхню роботу під час воєнного стану. Зокрема, посадовці “діставали на горіхи” за відсутність комплексних рішень щодо облаштування укриттів цивільного захисту (в тому числі і в навчальних закладах), а також за реалізацію проєктів, які за нинішніх обставин в країні та через дефіцит бюджетних коштів “можуть почекати”. Також, серед іншого, у вересні 2022 року заступник директора Департаменту культури КМДА Геннадій Яворовський звинуватив своїх колег-чиновників у тому, що на початку повномасштабної війни, у березні минулого року, вони за сумнівних підстав отримали заробітну плату повністю та наперед, а не двома платежами (аванс і зарплата).

Управління освіти Оболонської РДА з листопада 2013 року очолює Наталія Вахнюк. Оболонською РДА з 18 травня 2020 року керує Кирило Фесик (на колажі ліворуч). Діяльність цієї райдержадміністрації з лютого 2022 року координує заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.

Крім того, управління освіти Оболонської РДА, згідно зі своїм Положенням, також підзвітне та підконтрольне Департаменту освіти і науки КМДА, який з 29 квітня 2014 року очолює Олена Фіданян. Діяльність цього Департамента з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

КП “Житлоінвестбуд-УКБ” з 2 січня 2020 року очолює Олександр Акімов. Це підприємство підпорядковане Департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА, яким з 2 липня 2021 року керує Борис Работнік.

Роботу цього департаменту з 2018 року контролює саме заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп. Останній очолював КП “Житлоінвестбуд-УКБ” з 2002 року по 2018 рік. За свідченнями різних джерел, після цього він зберіг вагомий вплив на роботу цього підприємства. Також Вячеслав Непоп є депутатом чинного IX скликання Київради (обраний від партії столичного мера “УДАР”, раніше також був депутатом IV, V, VII і VIII скликань міськради).

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Ракети і корупція”: у Нацполіції зацікавилися відновленням столичних будівель, що постраждали від обстрілів появились сначала на Антикорупційна правда.