Чернишов до приходу в Міністерство громад встиг попрацювати головою Київської міської державної адміністрації, а до цього більшість трудового стажу напрацював у приватному секторі. Займався здебільшого девелопментом та інвестиціями. Має фактично кристальну біографію і майже не піддавався критиці до переходу в Кабмін.

Але як відомо, політика та доступ до державних грошей сильно змінює людей. Вочевидь, спокуса не обійшла стороною і Олексія Чернишова.

У січні 2023 року Національне антикорупційне бюро України затримало на хабарі заступника міністра розвитку громад та територій Василя Лозинського. За даними слідства він взяв 400 000 доларів за вирішення питання щодо закупівлі генераторів.

Колишній позаштатний агент НАБУ Євген Шевченко в коментарях під дописом про затримання Лозинського написав, що «в даному випадку це був відкат за закупівлю генераторів в регіони».

Вже влітку Лозинський вийшов під заставу у 2,5 млн гривень. Йому було призначено не відлучатись зі Львова без дозволу, не спілкуватися з певним колом осіб, здати паспорти та носити електронний браслет. Термін дії цих обов’язків закінчується 17 грудня 2023 року.

Формально Василя Лозинського затримали в той період, коли Олексій Чернишов вже перейшов працювати з Міністерства до “Нафтогазу”. Однак, звісно, заступник-хабарник працював і при ньому.

Що цікаво, із собою в “Нафтогаз” Чернишов забрав співробітника Міністерства розвитку громад – Максима Бабенка. Він зайняв посаду директора департаменту НАК «Нафтогаз України» по роботі з проблемною заборгованістю. Цей самий Бабенко також є фігурантом справи колишнього заступника Чернишова у Міністерстві Василя Лозинського.

За даними видання «Слово і діло», Бабенко «опікувався підбором фірм-прокладок, що були задіяні у схемі розкрадання бюджетних коштів з резервного фонду». «Так, зокрема, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ексзаступнику Міністра розвитку громад Лозинському, прокурор у цій справі Олександр Омельченко наголосив: «…ми бачимо з НСРД (негласні слідчі розшукові дії – ред.), що Бабенко підбирав документи, в тому числі, і збирав характеризуючі матеріали на фірми, на суб’єкти господарювання, на підприємства, з якими в подальшому буде заключено угоди», – пише видання.

Олексій Чернишов і сам проходить свідком у справі про хабарі на генераторах. Саме тому Лозинському заборонено спілкуватись як з головою “Нафтогазу”, так і з Бабенком, який перейшов в НАК разом з ексміністром.

Якщо ви думаєте,  що чудасія на цьому закінчилась, то насправді це лише початок. Приблизно з лютого цього року, акурат в час затримання Лозинського, у пресі та Телеграм-каналах почала з’являтися сумбурна інформація про ще одного персонажа, який тепер працює з Олексієм Чернишовим. Мова йде про такого собі Олександра Сергеєва. Про нього відомо, що з 2010 по 2014 роки він працював в «Укртрансгазі», а після в бізнес-структурах приспішника окупантів та колишнього ОПЗЖшника Юрія Бойка. Зараз же Сергеєв працевлаштований радником керівника  «Нафтогазу», про що Чернишов підтверджував в інтерв’ю.

Точної інформації про Сергеєва дуже мало. Наприклад, з системи пошуку плагіатів у наукових роботах вдалося дізналися, що Сергеєв Олександр Петрович у 2014 році дійсно працював директором департаменту капітального будівництва, ремонтів та матеріально-технічного постачання ПАТ «Укртрансгаз» і писав дисертацію під назвою «Теоретико-методичне забезпечення ефективності використання потенціалу газотранспортних підприємств».

За словами Олексія Чернишова, на посаді його радника Сергеєв «сконцентрований на виробничих питаннях та на питаннях, які пов’язані з метою збільшення об’єму видобутку газу». І тут же Чернишов обмовився, що радник може радити лише голові правління і мовляв «якихось практичних ролей чи повноважень у нього на підприємствах немає». Це брехня, при чому спростована самим же Чернишовим абзацом нижче у тому ж інтерв’ю.

Через декілька місяців після приходу Чернишова в «Нафтогаз» був оприлюднений лист за підписом головного виконавчого директора НАК Маврикія Калугіна. У ньому він просив керівників підпорядкованих компаній у строк до 9 січня 2023 року надати інформацію за всіма договорами, за якими мають здійснюватися проплати у січні і лютому. Причиною було зазначено доручення Радника Голови правління, тобто Олександра Сергеєва.

То, яким же чином Сергеєв з одного боку може радити лише Чернишову і не залучений у виробничі процеси, а з іншого –  дає доручення заблокувати всі угоди одночасно? Щось не сходиться.

Згодом в доволі популярному російськомовному Телеграм-каналі «Украина сейчас» з’явилося повідомлення про те, що в “Нафтогаз” повертаються схеми Бойка-Бакуліна із зупинкою всіх платежів. «Схема максимально простая, платежи выпускают исключительно за откат в размере от 10% до 40%. Соответствующие сигналы получили все контрагенты НАКа и его дочерних компаний, ответственный за «решение вопроса» сотрудник НАК Сергеев, оформленный как помощник Чернышова», – писав Телеграм-канал, додаючи копію листа без підпису, в якому описано, що подібні схематози Сергеєв проводив ще працюючи в «Укртрансгазі».

Незабаром видання «КП в Україні» написало, що дочка Сергеєва оскандалилася тим, що пропрацювала заступницею Міністра соціальної політики лише шість тижнів. Дійсно, у червні минулого року Анну Сергеєву було призначено в Мінсоц. Її представляли як блогера-інфлюенсера, яка «активно займається громадською діяльністю за напрямами: соціалізація дітей із фізичними та ментальними порушеннями; підтримка самотніх людей похилого віку та дітей-сиріт». Вже у липні Анну Сергеєву звільнили, але за цей невеликий період вона встигла заробити на держслужбі майже 100 000 грн.

Підтверджень тому, що Анна Сергеєва є дочкою радника голови “Нафтогазу” знайти не вдалось. Її Інстаграм-сторінка активно наповнюється проектами з благодійності, допомоги військовим та навіть грантами на навчання. З Днем народження її вітає ректор КНУ ім. Шевченка Віктор Бугров, а підпис в шапці профілю свідчить про те, що їй зовсім не соромно за те, що вона займала посаду заступниці міністра соцполітики всього шість тижнів. Аби «галочка» була, як то кажуть.

З початку року чутки про Олександра Сергеєва, який радить голові НАК «Нафтогаз України», потроху почали згасати. Аж поки їх знову не підхопило видання «Цензор.нет». У дуже складному матеріалі про доходи “Нафтогазу”, зміни в кадровій політиці компанії при Чернишові і деякі російські паспорти, несподівано можна знайти згадку і про незрозумілого радника. «На ринку говорять про те, що в приймальні Чернишова є людина на ім’я Олександр Сергєєв, його називають помічником Чернишова і з ним можна домовитися майже про будь-яке питання. Наприклад, можна домовитися про виплату УГВ (Укргазвидобування – ред.) суми заборгованості перед приватними кредиторами за 30-50% від такої суми, які треба повернути кешем за вирішення питання», – каже співрозмовник видання.

На якому ринку і хто говорить – зовсім не ясно. Але в даному контексті не дуже важливо, адже справа не стільки в Сергеєві, як вже у Чернишові. Виходить так, що він пішов з Міністерства розвитку громад в розпал війни за декілька місяців до того, як його заступник погорів на великому хабарі. І при цьому Чернишов ще й прихопив одного з фігурантів справи на нову роботу. На цій же роботі в супер-гіганті «Нафтогаз України» після приходу нової команди з’являються активні чутки про схематози та дивного радника, який нібито лише радить, а по факту «вирішує питання».

З таким закрученим сюжетом, як би не сталось так, що Олексій Чернишов потрапив до списку тих корупціонерів та розкрадачів, який згадувався в першому реченні цього матеріалу. І судячи з розвитку подій, то все якраз до цього іде.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Гідра «Нафтогазу» з’їдає Олексія Чернишова: загадковий радник та незрозумілі «схеми» за рік роботи появились сначала на Антикорупційна правда.

Історія одного успіху

20 років у владі, а в результаті заможне життя, лакшері нерухомість, мільйони на рахунках, люксові автомобілі, діти-мажори та невиконані обіцянки. В принципі – це зріз українського політикуму середнього і вищого рівня. Їх девіз: «Якщо вже отримав посаду – витискай на повну». Власне так і зробив наш герой, нині вже тричі депутат Верховної Ради України Андрій Лопушанський.

Андрій Лопушанський

Історія його успіху абсолютно банальна. За інформацією ЗМІ, в 90-х роках Лопушанський був пов’язаний з лобіюванням інтересів компанії «РосУкрЕнерго», яка відома своїми оборудками, що завдавали шкоди українському бюджету на мільярди гривень. Працювала ця компанія, і Лопушанський, в інтересах дуже сумнівних міжнародних кіл, до яких відносять легендарного Семена Могилевича. В офіційній біографії Лопушанського вказано: 1990-2005 р.р. – підприємець. А вже в 2006 році він вперше проходить у парламент за списками «Нашої України». Дивна ситуація? А от, і ні.

За ті 15 років, що молодий підприємець Лопушанський був у «бізнесі», він зумів наростити корисні зв’язки – стати кумом тодішнього голови «Нафтогазу» Олексія Івченко, якого у народі називали «Льоша-мерседес», через пристрасть до дорогих автомобілів, і якого пов’язують з екс-прем’єром Павлом Лазаренком. І з того часу, як кажуть, «поперло».

Кумівство наше все

Після застілля і кумівства, Івченко відразу лобіює призначення свого, тепер майже родича Лопушанського, першим заступником у «Нафтогазі». І тандем розпочинає швидкими темпами викачувати державні фінанси у свої кишені.

Куми – Олексій Івченко та Андрій Лопушанський

На своїй посаді Андрій Лопушанський запам’ятався тим, що наполегливо переконував українців у перевагах присутності на вітчизняному ринку постачальника російського газу – компанії «РосУкрЕнерго», в чиїх саме інтересах вона працювали, ми писали вище.

Діяльність Лопушанського в період його роботи в «Нафтогазі» була неодноразово предметом розслідування Генпрокуратури. Його підозрювали в ряді епізодів зловживання службовими повноваженнями в корисливих цілях, а також у причетності до міжнародних злочинних схем з відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом. Та як бачимо, він зумів викрутитися.

Дев’ять років поспіль Лопушанський був першим заступником голови правління НАК «Нафтогаз України» (а з 2010 перебував у декретній відпустці для догляду за дитиною). та нарешті його звільнили з посади «у зв’язку з нез’явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд». Хоча він і судився за поновлення, та марно.

Потім тандем кумів Лопушанський-Івченко успішно роздерибанили «Єврогазбанк», кинувши людей на сотні мільйонів гривень.

«Складний» шлях у політику

Вперше Лопушанський стає нардепом від «Нашої України» у 2006 році, при цьому ще рахується на роботі в «Нафтогазі» і отримує чималеньку зарплату. Тому й не дивно, що він ще захотів зайти в Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки у Верховній Раді.

У 2012 році, як мажоритарник у 125-му окрузі він програв вибори кандидату від об’єднаної опозиції Андрієві Тягнибоку.

У 2014 році знову ж таки став депутатом Верховної Ради та головою підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. А вже у 2019 році – Лопушанський нардеп від партії «Європейська Солідарність». Цього разу він знову там де ділять гроші – стає заступником голови Комітету з питань бюджету.

Журналісти видання «Слово і Діло» проаналізували діяльність народного обранця-перебіжчика Андрія Лопушанського. Як виявилось, він банальний популіст. Наобіцяв людям «золоті гори», а виконав лиш 2% своїх передвиборчих обіцянок. Більше того, під час балотування у 2019 році Андрій Лопушанський за даними Громадянської мережі «ОПОРА» займався підкупом виборців.

За інформацією «Центру протидії корупції», Андрій Лопушанський свого часу виступив проти очищення Вищої ради правосуддя. Це орган, який мав би карати негідних суддів, а насправді захищає покидьків в мантіях. Також, він разом із колегами допоміг провалити екологічний закон, спрямований на кардинальне зменшення промислових викидів. Як це прийнято у Європі. На радість олігархам, в тому числі завдяки таким як Лопушанський, заводи олігархів можуть і надалі труїти українців.

У 2020 році за свої заслуги перед партією Лопушанський отримав місце в списку «ЄС» на виборах у Київраду для свого 21-річного сина. Але той не пройшов.

Мародер з мандатом

Якщо на депутатському фронті у Лопушанського «успіхи» не дуже, то на фронті особистого збагачення все навпаки. За нашим героєм-негідником протягом усього його політичного життя тягнеться шлейф рейдерства, мародерства, фінансових махінацій, незаконних оборудок та скандалів. Звісно, особисто він намагається не «відсвічувати», усе реєструється на його довірених людей. Наприклад, на Бельченко Владислава Володимировича зареєстровані транспортні засоби, якими користується депутат, а також записані його фірми. Частину майна Лопушанський тримає на своїй коханці – Романишин Анні-Марії.

Стежить за усім і керує від імені Лопушанського Зануда Валентина. Близькі з його оточення люди називають її «правою рукою» нардепа. Вона вже багато років бере участь в усіх оборудках і абсолютно обізнана у всіх справах.

Андрій Лопушанський, Валентина Зануда та Андрій Юрків в «Женеві»

Саме Валентина Зануда допомогла Лопушанському створити цілу мережу різних фірм, які забезпечують чималі фінансові апетити депутата, його сім’ї, коханки та найближчих соратників. Наприклад, (ТОВ «КОНДИТЕРСЬКИЙ ДІМ ВВ», ТОВ «ЛАЯР СІТІ», ТОВ «ВІЛІК БУД», ТОВ «САН СІСТЕМ», ТОВ «СВІТ ПЛЮС», ТОВ «ДОБРОМИЛЬ-КИЇВ», ТОВ «РОЯЛ ЯХТІНГ РЕНТАЛ КРУЇЗ», ТОВ «ППП ЕКОЕНЕРГО», ТОВ «УКРХІМРЕСУРС», ТОВ «РОЯЛ РІСТОРАНТЕ ГРУП», ТОВ «ХИРІВ-РЕНТ-ІНВЕСТ», ГО «ТОВАРИСТВО ІНВАЛІДІВ ПРОМІНЬ ЖИТТЯ», ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКВАТОР» та ще десятки інших, які задіяні в тіньових схемах по відмиванню і розкраданню коштів, в тому числі державних.

Окремої уваги заслуговує зв’язок Лопушанського з Романом Баликіним, людиною, яка була помічником скандально відомого закупками продуктів харчування заступника Міністра оборони України В’ячеслава Шаповалова. І яка неодноразово попадала в поле зору правоохоронців за розкрадання державних коштів, виділених на потреби ЗСУ. Сьогодні, Лопушанський разом із Баликіним, планують і надалі освоювати виділені, вже на реабілітацію дітей і військових, бюджетні кошти, а саме проводити їх через санаторій «Женева», який і належить Лопушанському.

Ось ще кілька загальновідомих прикладів зловживань депутатом:

У 2014 році розгорівся великий скандал через звільнення співробітників санаторію «Женева» в Трускавці (один з бізнесів Лопушанського). Без попередження були звільнені 40 осіб. Уже колишні співробітники були звинувачені в недостачі 360 000 гривень в касі. Що цікаво, саме цю суму в цілому Лопушанський повинен був сплатити своєму персоналу в якості зарплат.

У 2020 році «Міжнародна компанія з управління нерухомістю», підконтрольна депутату Андрію Лопушанському, вкрала у законного власника – фінансової компанії «Горизонт», належне їй майно, саме готельно-розважальний комплекс «Роял Конгрес Готель», загальною площею 18 600 кв. м., що розташований у столиці по вулиці Молодогвардійська 32, (нині вул. В. Сікевича).

Вже під час повномасштабної війни, Лопушанський теж неодноразово потрапляв у скандали. В травні 2022 року з того ж санаторію «Женева», що в Трускавці та яким володіє нардеп Лопушанський, без попередження виселили переселенців. Люди тоді організували акцію протесту, зазначаючи, що їх просто викинули на вулицю за вказівкою власника.

У вересні того ж року, використовуючи неодноразово «обкатані» схеми рейдерства, через свою людину – директора ТОВ «Дорога до життя» Василя Мойсеєнка і «тітушок» з охоронної фірми «PITBULL SECURITY», Лопушанський захоплює склади з гуманітаркою на мільйони гривень, яка належить Всеукраїнському Благодійному Фонду «Миру і Добра». Ці приміщення, до речі, теж знаходяться за адресою Молодогвардійська 32, (нині вул. В. Сікевича), там де й захоплений ним раніше готельно-розважальний комплекс «Роял Конгрес Готель». Заблокувавши можливість потрапити на склади законним власникам, рейдери вкрали частину гуманітарки, частину знищили, а продукти харчування, які призначалися людям з деокупованих територій, зіпсувалися. Власне за повідомленнями ЗМІ, інша частина майна на тих складах це – спецобладнання і амуніція для ДСНС та саперів, медобладнання для 30 лікарень, допомога для реабілітаційного центру.

Тільки вдумайтесь у ці факти. Під час війни, коли кожен простий українець допомагає чим може, а в цей час практично в серці столиці, народний депутат разом із поплічниками займається мародерством.

Представники Фонду неодноразово заявляли про злочини, які скоюються проти Фонду людьми Лопушанського. Проте, правоохоронці й влада не поспішають реагувати на беззаконня. А все через те, стверджують джерела в правоохоронних органах, що у депутата-мародера всюди свої люди, серед яких і його племінник Директор Львівського територіального управління НАБУ Тарас Лопушанський. Вони є «прикриттям» злочинних оборудок депутата, а за це мають гарний бонус від народного обранця.

Розграбована гуманітарка людьми Лопушанського

Тож як бачимо, роботи хлопцям після Перемоги над окупантом, вистачатиме й в тилу. Необхідно буде вичистити всю ту нечисть із провладних кабінетів, яка десятиліттями грабувала країну, будувала собі палаци та закордонні резиденції.

Сообщение Українські воїни обіцяють розібратися з корупціонерами після нашої Перемоги появились сначала на Антикорупційна правда.

Розглянемо, для прикладу, зміну керівництва в «Регіональній газовій компанії» (РГК) олігарха Фірташа, яка донедавна керувала 20 облгазами та здійснювала розподіл 70% газу країною, пише “Антикор“.

Минулої п’ятниці посаду голови РГК начебто «безпричинно» залишив Олег Ніконоров, який очолював компанію з жовтня 2017 року. На його місце призначили маловідомого навіть у професійних колах Олексія Тютюнника.

Повідомлення про звільнення Ніконоров написав у Фейсбук у суботу ввечері, 18 лютого, а повідомлення про призначення Тютюнника з’явилося на сторінці РГК увечері неділі, 19 лютого.

Поспішне рокірування дивним чином збіглося з розпорядженням Кабміну про чергову передачу частини заарештованих активів облгазів групи РГК в управління «Чорноморнафтогазу» (а за фактом «Нафтогазу»). Заарештовані АРМА акції облгазів вже майже рік передаються в управління «Нафтогазу», але поки що вдалося інтегрувати в структуру «Нафтогазу» лише «Дніпрогаз» та «Харківгаз», та й то шляхом контроверсійних кадрових рішень.

Нагадаємо, у травні 2022 року за клопотанням Державного бюро розслідувань суд передав до управління АРМА заарештовані приватні корпоративні права у 26 обласних та міських операторах ГРМ. Після цього Кабінет міністрів передав в управління підприємству «Чорноморнафтогаз» (Група Нафтогаз) заарештовані активи операторів газорозподільних систем.

Розпорядженням № 154 від 17 лютого 2023 року КМУ погодив пропозицію АРМА про передачу в управління «Чорноморнафтогазу» ще деяких арештованих активів, але не оприлюднив їх перелік.

Що ж до інформації про призначення Олексія Тютюнника на топ-позицію в РГК, то зі скупого прес-релізу компанії випливає, що він є «досвідченим менеджером», який 15 років працює в енергетичній галузі. Однак ані на сайті компанії, ані в інших джерелах не можна знайти інформацію про освіту та трудову діяльність цього топ-менеджера. Мабуть, її так важко знайти, тому що деякі факти з його біографії є компрометуючими.

Як нам вдалося встановити у колег на ринку газу, на початку своєї трудової кар’єри Олексій Тютюнник набирався «енергетичного» досвіду у «Житомиргазі», потім у «Дніпропетровськгазі». До речі, там він впровадив у життя невелику корупційну схему – як через облгаз реалізовувати газові котли, вироблені компанією «Сінвест Груп», що належить йому ж.

По-справжньому удача посміхнулася Олексію Тютюннику лише після здобуття другої вищої освіти в Російському державному університеті нафти та газу імені І. М. Губкіна. Подальший розвиток його кар’єри дозволяє припустити, що під час навчання Тютюнника було завербовано ФСБ. Бо після отримання другого диплома він дивним чином влаштувався працювати відразу у російський «газпром».

Як видно зі щоквартальних звітів ВАТ «газпром», які публікуються на сайті російського «Центру розкриття корпоративної інформації», Олексій Тютюнник очолював Представництво ВАТ «газпром» в Україні починаючи з 4 кварталу 2013 року до 4 кварталу 2014 року. Після чого на цій посаді його змінив Віталій Хом’яков.

Скріншот зі щоквартального звіту ВАТ «газпром» за 4 квартал 2013 р.

Скріншот зі щоквартального звіту ВАТ «газпром» за 2 квартал 2014 р.

Нагадаємо, що наприкінці лютого 2014 року росія здійснила військове вторгнення до Криму і вже у березні того року оголосила Крим своєю територією. Весь цей час Олексій Тютюнник продовжував працювати на компанію країни-агресора.

Пішовши з «газпрому», Тютюнник у 2015 році був працевлаштований в «Регіональну газову компанію», яка контролювала, як ми писали, близько 70% розподілу газу по Україні.

У РГК він поступово дослужився до позиції операційного директора, в обов’язки якого входило «налагоджувати партнерські зв’язки з провідними європейськими та світовими виробниками газового обладнання та реалізовувати проекти будівництва заводів із виробництва критично важливого обладнання та приладів обліку газу».

Насправді ж Тютюнник їздив по закордонах, де «переймав досвід» і поважно надував щоки на міжнародних виставках, а в результаті купував для українських ГРМ найдешевші турецькі деталі за цінами американських.

Після початку повномасштабної війни з росією Олексій Тютюнник фактично став до керма облгазів РГК, оскільки офіційний керівник компанії Олег Ніконоров ще до початку вторгнення залишив Україну і більше сюди не повертався.

Як такий «досвідчений менеджер» із газпромівським та фсбшним шлейфом примудрився очолити компанію, яка відповідає за доставку газу мільйонам українців? Про це дуже хочеться запитати керівництво «Нафтогазу», яке з травня 2022 року намагається налагодити управління цими активами, а також Кабміну. Куди дивляться БЕБ та СБУ?

Запитань дуже багато, а відповідь «не на часі» може дуже гучно відгукнутися всій країні, коли цей «час» таки настане.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Агентів Кремля продовжують призначати на ключові посади появились сначала на Антикорупційна правда.