Точніше, два скандали – перший пов’язаний з дерибаном землі у центрі Одеси, другий – з контрабандою трикотажу та липовим поверненням ПДВ за цей трикотаж. Перед тим, як перейти до цих скандалів, слід нагадати, що президент Володимир Зеленський назвав у 2019 році Альперіна «одним із хрещених батьків контрабанди в Україні», а у 2021 році позбавив його громадянства. У цей час Вадим Альперін був фігурантом кримінальної справи за звинуваченням у змові з головою Одеської митниці Володимиром Передерієм, який організував схему, завдяки якій Альперін не сплачував мита зі своїх вантажів. Альперіна звинувачували за трьома статтями: ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків), ч. 2 ст. 364 (зловживання службовими повноваженнями) КК України. Загальні збитки, за версією слідства, становили 63,8 мільйона гривень.

Але, як повідомив керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін, справу щодо Альперіна 12 жовтня було закрито Вищим антикорупційним судом.

Тим часом, крім активного юридичного захисту, Альперін продовжив «обробляти» Одесу, яка є його базовим регіоном. Тут виник скандал із забудовою Артилерійського парку, зведеного на землях колишнього Другого єврейського цвинтаря, знесеного 1978 року. На його місці виник парк та автогаражний кооператив. Що відчували родичі похованих на цьому місці – здогадатися нескладно, до того ж тут були могили євреїв, які загинули, зокрема, й від єврейських погромів 1905 року. Але це історія, хоча ставлення до неї місцевої влади, м’яко кажучи, вражає.

Забудова єврейського цвинтаря: інтереси Альперіна лобіює голова фракції «Слуга народу»

Ще більш вражаючою є історія зі спробою Альперіна захопити чотири гектари землі, на якій колись був розташований Другий єврейський цвинтар. І тут він вступив у конфлікт з іншою впливовою в Одесі людиною – грецьким забудовником Пантелісом Бумбурасом, чия девелоперська фірма «Гефест» в особі ТОВ «Екател Авто» намагається вкрасти в Одеси гектар землі на вулиці Краснова, 4 в оренду «під розміщення паркінгів на землях суспільної та житлової забудови», хоча з капітальних споруд на території є лише один об’єкт площею 60 кв. метрів, а решта 9 940 кв. метрів становлять навіси для автомобілів, які нині використовуються під стоянку. Але справа в тому, що ця земля закриває будівництво, яке запланував Альперін, вихід на центральну вулицю. Альперін зумів відтяпати свої чотири гектари у Міністерства оборони, але будівництво Бумбураса залишає Альперіну лише вузький проїзд завширшки два метри.

Звичайно, така ситуація Вадима Альперіна не влаштовує, тому в Одеській міській раді розпочалися жаркі баталії щодо виділення ТОВ «Екател Авто» землі. Одразу ж згадали про знесений єврейський цвинтар.

За всієї справедливості даного запиту, в якому згадуються видатні представники єврейського народу, поховані на спірній ділянці землі, очевидним є факт, що доля їхніх останків (як і сотень інших євреїв, похованих на Другому єврейському цвинтарі) не цікавила нікого рівно до того моменту, поки земля не сподобалася Альперіну. Але, що ще цікавіше, питання порушив депутат Одеської міської ради Вадим Мороховський, який є головою фракції «Слуга народу».

Що просто вражає на тлі заяв президента, на чиєму іміджі та імені представники «Слуг» влетіли і до парламенту, і до місцевих рад. Все пояснюється досить просто – Мороховського в Одесі називають одним із представників Альперіна і в Одеській міській раді, і партії «Слуга народу».

Контрабанда та повернення ПДВ

Цю історію доповнює інша, з контрабандою текстилю та липовими поверненнями ПДВ, гроші від яких Вадим Альперін якраз і вкладає у забудову Одеси та людей, які лобіюють його інтереси в Одеській міській раді.

Через ту саму Одеську митницю, яку Альперін продовжує так само контролювати, на фірми, підконтрольні Вадиму Альперіну, заходять вантажі з трикотажем. 90% цих вантажів декларуються як дешева поліетиленова плівка, що знижує вартість розмитнення у десятки разів, решта декларується як трикотаж. Що дозволяє потім отримувати від держави сплачений ПДВ, причому Альперін за цим поверненням не стоїть у нескінченній черзі, подібно до інших одержувачів ПДВ, що повертається. На даний момент відомо два «комплекти фірм», на які оформляється цей текстиль.

Такий підхід, за інформацією джерел інтернет-видання «Монітор» на одеській митниці, дозволяє Альперіну «піднімати» на одному контейнері від 80 до 100 тисяч доларів США. Але це не все. Ще кілька десятків фірм засвітилися в іншому скандалі, цього разу спричиненому дивними контрактами ТОВ «МІК» із Міноборони на пошиття форми. Ці фірми поставляють на адресу ТОВ «МІК» текстиль, отриманий від низки фірм, афілійованих з Альперіним.

Але річ у тому, що цей текстиль не використовується у виробництві форми, яку ТОВ «МІК» шиє на замовлення Міністерства оборони. Проте лише сума ПДВ у закупівлях ТОВ «МІК» від фірм, наведених на фото вище, становить 145 мільйонів гривень.

Як пише «Монітор», гроші, вкрадені через ці схеми, Вадим Альперін вкладає у забудову Одеси та депутатів, які лобіюють його інтереси в Одеській міській раді. І заразом – у суддів, які так гуманно закривають стосовно нього кримінальні справи. Саме тому Вадим Альперін, незважаючи на санкції, відібраний український паспорт (після чого, до речі, його мали депортувати) і кримінальні справи (які успішно закриваються, як ви пам’ятаєте) продовжує бути тим, ким його назвав свого часу Зеленський – королем контрабанди.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Хто допомагає королю контрабанди Вадиму Альперіну забудовувати Одесу та закривати кримінальні справи? появились сначала на Антикорупційна правда.

Казьмін ідейний фанат «руського міра». Навіть після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року він не змінив своєї думки. Підприємець зник з радарів. Невідомо, чи він чекає на прихід «своїх», або хвилюється за те, що у правоохоронців знову виникнуть питання до його проросійських поглядів. Незважаючи на те, що Казьмін потенційно є небезпечною постаттю для держави, на його бізнес це не впливає. Він і надалі продовжує отримати кошти з державного бюджету в якості підтримки «Комерційного індустріального банку», а також розвивати свої компанії, які радше схоже на «одноденки».

Бізнес із присмаком сепаратизму

Війна розставила все на свої місця — ті, хто в душі вболівав за «руській мір», продемонстрували себе у повній мірі. Багатьом публічним діячам, зокрема, політикам і бізнесменам удалося вчасно перефарбуватися, однак суспільство пам’ятає все.

У Казьміна склалася дещо інша ситуація — ще у 2016 році проти нього було розпочате досудове розслідування за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України («Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України»).

Євген Казьмін

Питання у слідства до бізнесмена були надзвичайно серйозними. Як встановили правоохоронці, Казьмін особисто керував будівництвом житла на території тимчасово окупованого півострова Крим. Ключове, що це житло призначалося не для звичайних кримчан, а для представників окупаційних  структур — МВС РФ і ФСБ. Таким чином він підтримав легалізацію агресора в захопленій частині України.

Одразу після анексії Казьмін, не довго думаючи, перереєстрував свій бізнес за законодавством Росії. При чому йдеться не про одну компанію, а одразу про 7 різних юридичних осіб. Гроші для їхнього функціонування він заробляв в Україні, а потім виводив через офшорні компанії у Росію. Злочинний бізнес проіснував протягом 2 років, але вдача відвернулася від Казьміна — у серпні 2016 року його затримали. Але тут почався справжній цирк.

У суді Казьмін повідомив про те, що до моменту вручення йому підозри  він начебто повідомив слідство про те, що вчинив злочин, розкаявся і в суді готовий визнати свою провину. У свою чергу, прокуратура не заперечувала проти звільнення  зрадника від кримінальної відповідальності. Суд заслухавши доводи сторін вирішив усе ж таки закрити провадження, звільнивши Казьміна від відповідальності.

Рішення суду про звільнення Казьміна від кримінальної відповідальності

Але тут у ситуації відбувся неочікуваний поворот: Генеральна прокуратура раптово «прозріла», подавши апеляцію на рішення суду, однак Апеляційний суд міста Києва відмовив слідству, мотивуючи це тим, що вся інформація про звільнення Казьміна від відповідальності була відома представникам влади, і це саме вони винні у звільненні підприємця від кримінальної відповідальності.

Рішення Апеляційного суду у справі про фінансування тероризму

Але і на цьому «дивна» кримінальна епопея не завершилася. Усі забули про те, що на майно Казьміна був накладений арешт. Лише через 2 місяці суд постановив зняти обмеження з 6 елітних автомобілів підприємця, серед яких 5 коштовних Mercedes-Benz та 1 Audi A8L. Загальна вартість автопарку підприємця становить близько 1 мільйон доларів США.

Інформація про заарештоване майно Казьміна

Незважаючи на те, що Казьмін людина дуже не бідна, офіційних прибуткових бізнесів він не має. Станом на зараз згідно з українським законодавством на нього зареєстровані лише 2 підприємства, ще в одному він працює  керівником. Ті компанії, в яких Казьмін є власником, вочевидь не функціонують, адже вони були засновані ще на початку 2000-х років у Севастополі. Їхній статутний капітал становить всього 400 грн, але це не заважало бізнесу світитися в декількох гучних кримінальних історіях.

Офіційний бізнес Євгена Казьміна

Приватне підприємство «КВВМПУ» фігурувало у кримінальних провадженнях. Проти бізнесу Казьміна були висунуті звинувачення у фіктивній підприємницькій діяльності, ухиленні від сплати податків у великому розмірі та підробленні документів. Відомості про це містяться у кримінальному провадженні під № 12012000000000001. Але і в цьому випадку, як і в історії про фінансування тероризму, немає ніякого логічного фіналу — слідство триває, але, враховуючи строки давності, справа буде закрита.

«КВВМПУ» Казьміна має настільки багатий кримінальний бекграунд, що інформацію про злочини посадових осіб компанії можна знайти ще наприкінці 2000-х років. Як не дивно, всі провадження, які стосуються діяльності підприємства бізнесмена, залишилися не розкритими.

Приховати все

Раніше Євген Казьмін був власником великої трастової компанії «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» (скорочена назва — «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»).

Після кримінального переслідування у справі про фінансування тероризму, Казьмін зрозумів, що рано чи пізно його зможуть «притиснути». Тому фінансова компанія, яка раніше належала йому, різко змінила власника. Засновницею бізнесу стала Валерія Євгенівна Казьміна (донька підприємця), вона ж і є керівницею підприємства.

Інформація про власників «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»

Незважаючи на те, що «ФЕУ ФІНАНС» виглядає достатньо солідною корпорацією, її фінансова звітність викликає безліч питань. Відповідно до офіційних даних, статутний капітал компанії складає 10 мільйонів гривень. У минулому році прибуток становив 30,5 мільйонів, але при цьому підприємство не задекларувало жодних доходів. Це нонсенс, адже прибутку без доходів не може бути, тому все йде до того, що «ФЕУ ФІНАНС», як й інші підприємства Казьміна, умисно маніпулюють фінансовою звітністю для ухилення від сплати податків.

Фінансова звітність «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»

«ФЕУ ФІНАНС» є засновником компанії «ФЕУ ДЕВЕЛОПМЕНТ». Незважаючи на свою назву і основний вид діяльності, підприємство займається зовсім іншим. У 2019 році поліція розкрила конвертаційний центр, який діяв під прикриттям декількох компаній, а його центром був банк «Комерційний інвестиційний банк» (КомІнБанк), який через номінальних власників  належить Казьміну.

Слідство встановило, що для реалізації злочинної схеми, підлеглі Казьміна знайшли громадян, які за невеликі кошти погодилися стати номінальними керівниками фірм, через які проводився обнал. Як свідчать дані з судового реєстру, одному з чоловіків пообіцяли «закрити» борг у ПриватБанку у розмірі 15 тисяч гривень, однак і тут «кинули». На суді він повідомив, що йому одноразово виплатили 13 тисяч гривень, більше грошей він не бачив.

Витяг із кримінального провадження № 42017000000004228

Загалом діяла наступна схема: десятки фіктивних фірм скуповували металобрухт сотнями тисяч тон, занижуючи його вартість, потім цей же метал реалізовувався вже за ринковою ціною. За 2 роки діяльність ОЗУ набула небачених масштабів. Розмір збитків, який Казьмін зі своїми спільникам завдав державі, становив понад 367 мільйонів гривень (по тогочасному курсу ~ 14 млн доларів США). Але ви не здивуєтеся, якщо ми скажемо, що і за цей злочин ніхто не  відповів — справа «загубилася» у бюрократії.

Схема ухилення від сплати податків підприємств Євгена Казьміна

Ключову роль у нелегальному бізнесі відіграла корпорація «КВВ». ТОВ «КВВ ГРУП» офіційно ніколи не належала Євгену Казьміну, але, як свідчать матеріали кримінальних проваджень, увесь час він працював на підприємстві виконавчим директором. Саме з офісу «КВВ» на бульварі Тараса Шевченка у Києві Казьмін давав розпорядження будувати багатоквартирні будинки у Криму для представників російських спецслужб (оригінальні записи розмов містяться у матеріалах кримінального провадження про фінансування тероризму).

До 2021 року власником і засновником промислової групи була Олена Казьміна (підозрюємо, що це дружина Євгена). Окрім великої компанії, яка займається вторинною переробкою відходів, Олена має ще один бізнес… як ФОП вона надає послуги  перукарням і салонам краси. Виходить, що вона на всі руки майстер: і нігті нафарбувати, і великим промисловим підприємством може керувати.

Інформація про ФОП Олена Казьміна

Кишеньковий банк

Щодо «Комерційного індустріального банку» склалася взагалі цікава історія. Офіційно Казьмін отримав дозвіл на придбання 100 % акцій банку у листопаді  2015 року (якраз у той момент проти нього розпочали досудове розслідування у справі щодо фінансування тероризму). Однак, розуміючи, що справа пахне смаженим, Казьмін спробував приховати своє відношення до фінансової установи, незважаючи на те, що на той час він обіймав посаду голови наглядової ради «КІБ»

У квітні 2016 року Нацбанк визнав його власником істотної участі незалежно від формального володіння, що давало «зелене світло» на арешт фінансової установи. За 4 місяці, у серпні 2016 року, Казьміна затримали, але минуло всього 3 місяці, і раптом у банка з’являється новий власник — британець Степан Пол Пінтер. Відповідно до інформації НБУ, йому належать майже 95 % акцій банку.

Інформація про власників «КомІнБанку»

Дивним чином ситуація залишилася незмінною: банк продовжив відмивати кошти холдингу «КВВ», що реально контролюється Казьміним. Це відображається не лише у кримінальних провадженнях, а й у штрафних санкціях НБУ. Найсвіжіший приклад: у серпні 2022 року Регулятор наклав стягнення на «КІБ» у розмірі 7 млн гривень за «незабезпеченні банком належної організації внутрішньобанківської системи запобігання, протидії та проведення первинного фінансового моніторингу». У лютому 2022 року «КомІнБанк» був помічений в ідентичній ситуації, але тоді на фінансову установу наклали символічний штраф — всього 200 тисяч гривень.

Але нещодавно «КІБ» перевершив сам себе. Виявляється, що банк брав участь у схемі з розкрадання коштів державного «Укргазбанку». Слідство встановило, що у період з 2014 по 2019 рік 15 посадових осіб фінансової установи вивели 206 мільйонів гривень із банку. Ключовим підозрюваним є ексголова правління «Укргазбанку» (він же колишній керівник НБУ) Кирило Шевченко. Більшість фігурантів втекли з країни, однак є і ті, кого слідство затримало.

Картка розшуку колишнього керівництва «Укргазбанку»

Прізвища осіб, яких заарештували, не повідомляється, але і це не головне. У березні 2022 року одному з членів злочинної групи банкірів обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою — застава у розмірі 6 441 600 грн. У подальшому про перебіг справи офіційна влада не повідомляла, однак, як стало відомо з судового реєстру, фігурант провадження про привласнення коштів в особливо великому розмірі, вийшов із СІЗО. За нього вніс заставу «КомІнБанк».

На минулому тижні фінансова установа підконтрольна Казьміну вирішила, що ці кошти все ж таки треба повернути. Тому вони звернулися до суду з вимогою про повернення внесеної застави за підозрюваного у розкраданні коштів «Укргазбанку», але Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання.

Витяг з рішення ВАКС про відмову у поверненні застави «КІБ»

У результаті виходить якась дивна ситуація. Казьмін, який визнаний винним у фінансуванні російських спецслужб, не лише спокійно залишається на свободі, а й через фіктивних осіб керує багатомільйонними бізнесами і звільняє чиновників-корупціонерів з-під варти.

Тим часом починається 19-й місяць війни…

“Антикорупційна правда”

Сообщение Казьмін Євген Васильович: Банкір-сепаратист, як і раніше, заробляє десятки мільйонів доларів на «КомІнБанку» в ненависній йому Україні появились сначала на Антикорупційна правда.

Насправді Хідірян — схемщик, обнальщик, податковий злочинець і розкрадач державних коштів. Це реалії життя, які бізнесмен намагається ретельно приховати від суспільства. Але тривалий кримінальний слід, який є в низці кримінальних справ проти компаній Хідіряна сховати не так просто. Тим більше, всі документи, якщо пошукати, можна знайти. Проти фактів не попреш.

У нашому матеріалі ми розповімо про те, які кримінальні схеми Хідірян застосовує для космічного заробітку, і як аграрний бізнес українсько-вірменського підприємця перетворився на злочинний синдикат.

Талановитий Хідірян

Впевнені, що не багато наших читачів знають, хто такий Місак Хідірян. Насправді, публічну діяльність він веде зрідка, і вона зводиться до банального політичного піару.

Народився Хідірян в 1982 році на території Азербайджану в селищі міського типу Шаумяновськ. Після розпаду Радянського Союзу, населений пункт, в якому проживала родина Хідіряна, увійшов у спірну територію Нагірного Карабаху. У зв’язку з тим, що життя там було небезпечним, сім’я переїхала до Єревану, потім в Москву, Тюмень і нарешті до Києва.

Саме з Україною пов’язана більша частина бізнесу Хідіряна. Але ж далеко не вся. Вивчаючи біографію підприємця, ми виявили його зв’язки не лише з офшорною зоною на Кіпрі, а й із російськими партнерами. Але про все по порядку.

Місак Хідірян

У 2004 році Хідірян закінчив Тюменський державний нафтовий університет. Цікавий момент, що відразу ж після закінчення ВІШу, Хідірян спливає, як це офіційно звучить на «керівних посадах в українських комерційних банках».

Зрозуміло, що 22-річний випускник російського вищого навчального закладу ніяк не міг би одразу спливти на керівних посадах у банках. Але дивовижна історія Хідіряна на цьому тільки-но почалася.

У 2017 році він заснував аграрну корпорацію AGR Group. Зараз холдинг включає 20 різних компаній у 5 областях України. Якщо вірити сайту, то AGR Group має 42 тисячі гектарів землі. Це величезна площа, яка приносить десятки мільйонів доларів щороку за грамотного використання.

Скріншот сайту AGR Group

Коріння компанії сягає офшорної зони. В Україні юридична особа ТОВ «Ей Джі Ер Груп» належить кіпрській компанії AGR Invest Holding LTD.

Інформація про ТОВ «Ей Джі Ер Груп»

Кіпрська компанія AGR Invest Holding LTD у свою чергу належить іншому офшору Noa Circle LTD.

Інформація про реєстрацію AGR Invest Holding LTD

Як нам вдалося дізнатися, Noa – це компанія, яка надає послуги з реєстрації бізнесу та ведення бізнесу на території Кіпру. Відповідно, українська аграрна компанія AGR Group усі кошти з бізнесу виводить до офшорної зони — на Кіпр.

Скріншот сайту Noa Circle LTD

Але навіть це не найважливіше. Ми вже згадували, що холдинг контролює 42 тисячі гектарів. І це величезна кількість землі. Проте офіційно компанія реєструє збитки. Робиться це для того, щоб не сплачувати податки. А весь зароблений кеш виводиться у офшори.

Фінансова звітність ТОВ «Ей Джі Ер Груп»

Наші здогади підтвердила кримінальна справа, внесена до ЄРДР за № 42019100000000272 від 19.04.2019 року за фактом злочину, покарання за яку передбачено ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків у особливо великому розмірі).

Інформація про кримінальну справу № 42019100000000272

У фінансових махінаціях підозрюються близько 20 компаній, серед яких ТОВ «Ей Джі Ер Груп» та її кіпрський власник AGR Invest Holding LTD. У рамках кримінального провадження проводилися десятки обшуків, у компаній Хідіряна було вилучено комп’ютери, телефони, бухгалтерські документи, флеш-носії та багато іншого.

Розслідування продовжується.

Інший епізод кримінальної історії Хідіряна свіжіший. 2020 року проти іншого підприємства з групи компаній AGR Group — ТОВ «Лохвиця Зерно».

Дані про ТОВ «Лохвиця Зерно»

Слідчі встановили, що аграрна компанія Хідіряна причетна до величезного злочинного схематозу, пов’язаного з незаконною торгівлею нафтогазовими продуктами. За цим фактом поліція порушила кримінальну справу за ч. 4 ст. 190 (шахрайство в особливо великому розмірі), ч. 2 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним способом та ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Все дійшло до того, що у 2022 році у компанії вилучили не лише документацію, а й печатку. Відповідно, вести бізнес «Лохвиця Зерно» на даний час не може.

Як ми бачимо, Хідірян офіційно декларує збитки від своєї аграрної діяльності, але публічно, судячи з сайту компанії та численних інтерв’ю, видає себе за успішного бізнесмена. Робиться це з єдиною метою — не сплачувати податки і вивести всі кошти на Кіпр, де вони будуть у безпеці.

Російський благодійний слід

У своїй біографії Хідірян любить згадати про те, що він є «великим благодійником». Як заявляв сам бізнесмен, 2014 року на честь батька він створив Благодійний фонд імені Хідіряна Оганеса Місаковича.

Фонд активно функціонує до сьогодні. Його сайт переповнений кольорами прапора України.

Веб-сайт благодійного фонду імені Хідіряна Оганеса Мисаковича

Місак Хідірян забув згадати лише про одне. Його благодійний фонд має коріння із Російської Федерації. Протягом багатьох років директором організації був рідний брат Хідіряна Самвел, який проживає в Москві. Навіть зараз у реєстрах висить плашка про те, що станом на 24 лютого благодійний фонд контролював громадянин Росії.

Інформація про благодійний фонд імені Хідіряна Оганеса Мисаковича

Росіянина Самвела Хідіряна видалили з реєстру лише у листопаді минулого року. Але інтернет пам’ятає все, тому приховати неприємну інформацію бізнесмену не вдалося.

Хідірян по сьогоднішній день має зв’язки з Москвою, а свій бізнес організував на чистому схематозі. Кошти української аграрної компанії пливуть на Кіпр, а на другій батьківщині громадянин Вірменії Місак Хідірян ухиляється від сплати податків і прокручує шахрайські схеми, намагаючись впарити свій фіктивний патріотизм.

Зараз навряд чи когось купиш такою дешевою виставою.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як банкір Місак Хідірян намагається приховати свій величезний шахрайський слід під виглядом солідного фінансиста та благодійника появились сначала на Антикорупційна правда.