20 березня 2023 року був націоналізований один із найбільших в Україні торгово-розважальних центрів – столичний Ocean Plaza, що перебував під контролем близьких до Путіна російських олігархів Аркадія та Ігоря Ротенбергів. Це рішення Вищого антикорупційного суду стало історичною перемогою на економічному фронті російсько-української війни, прецедентом конфіскації одного з найцінніших активів росіян в Україні, власність на який була прихована за мережею офшорів.

Націоналізований ТРЦ продовжив працювати, у 2024 році принісши у дохід держави понад 1,2 млрд грн від оренди торгових площ. Наразі його готують до приватизації, яка вже кілька разів переносилась і, згідно останніх заяв чиновників, може відбутися наприкінці цього року. Кейс Ocean Plaza з усіх точок зору є стратегічно важливим для держави – юридично, економічно та символічно. З огляду на це, критичним є забезпечення прозорості управління активом. Проте щодо цього пункту виникають питання: згідно з даними відкритих реєстрів, з березня цього року директором ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, яке володіє ТРЦ Ocean Plaza, є одіозний колишній чиновник КМДА Сергій Майзель, що був фігурантом низки гучних корупційних скандалів і членом проросійських політичних партій, а впродовж останніх чотирьох років повністю зник із публічного простору.

Квиток у владу – підробка

Сергій Майзель народився 1973 року у місті Заболотів на Івано-Франківщині. Свій шлях у великий бізнес і політику розпочав із … підробки диплому про вищу освіту. Як встановила у 2019 році Прокуратура Київської області, Майзель ніколи не закінчував Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Фейковий “диплом” про отримання кваліфікації “економіста”, датований 1996 роком, чоловік використав принаймні тричі: у 2009 році, при працевлаштуванні помічником на платній основі народного депутата Василя Кравчука; при вступі того ж року на заочну форму навчання до Національної академії державного управління при Президенті України; у 2011 році, при влаштуванні на роботу до Деснянської районної державної адміністрації (РДА) у Києві.

20 липня 2020 року Деснянський районний суд Києва звільнив Майзеля від відповідальності за використання підробленого диплому – нібито через “сплиття терміну давності”. Державі довелося з власної кишені покрити вартість слідчої експертизи – 5,3 тисячі грн.

На той момент вихідець із Прикарпаття вже зробив карколомну кар’єру у структурах столичної влади та збудував прибутковий бізнес у Києві. Переїхати до столиці Майзелю допомогло членство у “Партії регіонів”: у 2010 році він був обраний до Снятинської районної ради Івано-Франківської області від “біло-блакитної” партії, того ж року молодого та перспективного “регіонала” запримітили в Адміністрації президента Януковича. Майзель став співзасновником ГО “Організація роботи з Адміністрацією президента України”. Вже наступного, 2011 року, він очолив відділ транспорту та інформаційних технологій Деснянської РДА.

Посаду чиновника Сергій Майзель поєднував із бізнес-діяльністю: 2012 року він заснував ТОВ “Троя-І” і “Троя-ІІ”, що займалися здачею в оренду нерухомості, оптовим продажем продуктів харчування, напоїв, тютюнових виробів, фруктів і овочів. Того ж року став директором компанії Magellan GIS, що займається створенням цифрових карт і систем навігації. Пішов із посади у 2014 році, після обрання мером Києва Віталія Кличка. З цього моменту кар’єра Майзеля у столичній владі різко пішла вгору: підприємець спочатку був призначений заступником генерального директора КП “Київжитлоспецексплуатація”, а вже в серпні 2014-го – генеральним директором комунального гіганта “Київпастранс”.

На чолі “Київпастрансу”: офшори, забудова замість транспорту і конфлікт інтересів

За даними ЗМІ, Майзель на той час був особистою креатурою Кличка. Саме його призначення на посаду голови “Київпастрансу” стало скандальним: у соцмережах чоловік хизувався спортивною автівкою Ferrari, вартістю близько $400 тисяч, про що написали медіа.

Перебування Майзеля на чолі “Київпастрансу” з 2014 по 2016 роки було суцільним ланцюжком корупційних скандалів. Так, у 2015 році, як повідомили розслідувачі “Бігус.інфо”, голова КП “подарував” компанії “Інфотранском”, зареєстрованій на белізький офшор, будівлю лінійно-диспетчерської станції (ЛДС) біля станції метро Лівобережна у Києві разом із половиною гектару столичної землі. Надалі ЛДС була знесена, а на її місці – незаконно збудовані дві 25-поверхівки. Забудовником виступив “Київміськбуд”. Столичний бюджет від цієї оборудки не отримав ані копійки.

Вже у 2016 році Рахункова палата викрила “Київпастранс” у порушеннях при закупівлі трамваїв в одеського ТОВ “Татра-Юг”. Умови тендеру були заздалегідь прописані під переможця, при цьому самі трамваї виявилися не оснащені рампами для пасажирів у кріслі колісному.

Керівництво “Київпастрансу” у цей період фігурувало у низці кримінальних проваджень, жодне з яких не дійшло до суду. Зокрема, у жовтні 2015 року Служба безпеки України заявила про викриття чиновників КП у розкраданні 40 млн грн із бюджету на закупівлях запасних частин і пневматичних шин для транспорту у столичних комерсантів за завищеними цінами. Виведені гроші у подальшому переводились у готівку через фіктивні фірми. У той же час, столичні активісти звинувачували Сергія Майзеля у саботуванні “детінізації” київських парковок.

Незважаючи на корупційні скандали, у квітні 2016 року чиновник пішов на підвищення, очоливши Департамент транспортної інфраструктури КМДА. На той час Сергій Майзель вже був депутатом Київської міської ради від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, увійшовши також до Постійної комісії Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами. Згідно норм антикорупційного законодавства, таке суміщення посад створювало конфлікт інтересів, адже фактично чиновник (директор Департаменту КМДА) був підзвітний самому собі як депутату. Лише у лютому 2017 року на це відреагувало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке звернулося до мера Кличка із проханням втрутитися у ситуацію. Щоправда, лише в квітні 2017-го Майзель був звільнений з посади директора Департаменту, пробувши на посаді рівно рік.

Як голова транспортного Департаменту, в грудні 2016 року Сергій Майзель потрапив у “поліграфний” скандал. На засіданні Антикорупційної ради при Київському міському голові 23 грудня столичні підприємці звинуватили чиновника у причетності до корупційних схем і запропонували довести свою невинуватість, пройшовши тест на детекторі брехні. На цьому ж засіданні Майзель отримав догану від Кличка за “неналежне виконання обов’язків щодо викорінення корупції в сфері парковок”. Директор Департаменту погодився на перевірку та вже 28 грудня сам заявив про нібито “успішне” проходження поліграфа. Однак з’ясувалось, що в останній момент Майзель змінив організацію, яка проводила дослідження.

Це був не останній раз, коли чиновник демонстрував спритність, гідну Остапа Бендера. За підсумками деклараційної кампанії 2018 року Сергій Майзель став одним із найзаможніших українських чиновників-криптовалютників, задекларувавши біткоїни на суму 11,12 млн грн і криптовалюту Ефіріум на майже 3,9 млн грн. ЗМІ не без підстав запідозрили, що таким чином посадовець міг приховати неправомірну вигоду, з огляду на коливання у курсах криптовалют. Водночас, декларант зберігав готівкою $380 тис., мав 68 тис. грн на рахунках у “Приватбанку” і позичив 1 млн грн у борг ФОПу Овсій К.Ю. Майзелю також належать люксові швейцарські годинники Ulysse Nardin і Vacheron Constantin, вартість яких, залежно від моделі, може складати кілька десятків тисяч доларів.

Із Київради – у криптотінь

У грудні 2018 року Сергій Майзель став співзасновником ГО “Центр громадської взаємодії “Команда Кличка”. У 2019 році він втрапив у новий скандал, коли, за повідомленнями ЗМІ, змушував власників кіосків на Троєщині платити йому тіньовий податок, нібито за завданням керівника Офісу президента Андрія Богдана. Богдан тоді назвав Майзеля “чортом”, а той, у свою чергу, звинуватив Банкову у спробі знищити репутацію Київського міського голови.

Проте невдовзі після цього чорна кішка пробігла між самим Майзелем і Кличком. Вже у 2020 році екссоратник мера Києва пішов на місцеві вибори у команді прямого конкурента Кличка – громадянина РФ Андрія Пальчевського. “Перемога Пальчевського” стала другою проросійською політичною партією у біографії Сергія Майзеля, під прапором якої він намагався потрапити у владу. Та цього разу політичне чуття підвело бізнесмена та чиновника-транспортника: “Перемога Пальчевського” не отримала жодного мандату, тож і сам Майзель опинився за бортом Київради.

У той же час, колишній депутат повністю “випав” із публічного простору на понад 4 роки. З кінця 2020-го і до початку 2025 року про Майзеля – жодної згадки у ЗМІ. Згідно з декларацією кандидата на посаду гендиректора ТОВ “ІС “Либідь”, поданою в лютому 2025 року, місцем своєї роботи колишній депутат вказав “Індустріалбанк”, в якому він працював віце-президентом. Задекларована нерухомість: житловий будинок площею 78,5 квадратних метрів, придбаний у 2004 році, земельна ділянка площею 1,3 гектари, придбана у 2006 році, квартира площею 170 “квадратів”, придбана у 2021 році спільно з громадянкою Вікторією Селезньовою. Їздить новий директор Ocean Plaza на люксовому позашляховику Range Rover Velar, який орендує у тієї ж Селезньової. Криптовалютні активи та коштовні годинники Сергій Майзель зберіг, як і грошові заощадження: наразі у нього $150 тис. та 2,25 млн грн готівки, а також понад 615 тис. грн на банківських рахунках.

Забудовник – голова хокейної федерації: партнер нового очільника Ocean Plaza

Георгій Зубко

Водночас, у поданій декларації нічого не згадано про бізнес-діяльність колишнього депутата. Так, за наявною інформацією, Майзель має бізнес у сфері столичної нерухомості, де одним із його партнерів є Георгій Зубко – колишній президент Федерації хокею України (2019-2024) та заступник генерального директора з комерційної діяльності та стратегічного розвитку Міжнародного аеропорту “Бориспіль” (2016-2021).

Сергій Майзель і родина Зубків (батько Георгія Юрій Зубко – чинний депутат Київради, заступник голови земельної комісії, одночасно – керуючий справами ПАТ “ХК “Київміськбуд”; відомий лобіст інтересів забудовників у столичній владі) – давні партнери. Так, за повідомленнями ЗМІ, їхнім ставленником був перший заступник голови Деснянської РДА з 2017 по 2020 роки Сергій Снопков. Зокрема, за допомогою Снопкова Майзель і Зубко у 2019 році намагалися прибрати до рук КП “Ватутінськінвестбуд”: про спробу рейдерства заявляли працівники підприємства.

За Георгієм Зубком також тягнеться корупційний шлейф. З 2012 по 2015 роки він очолював департамент у “Київміськбуді”, до керівництва якого входив його батько. У 2015-му несподівано увійшов до команди голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі, очоливши управління транспорту та будучи куратором реконструкції траси Одеса-Рені (М-15). Вже наступного року був близький до того, щоб очолити Деснянський район Києва (його кандидатуру пропонував Кличко), проте натомість став заступником гендиректора аеропорту “Бориспіль” Євгенія Дихне. У березні 2023 року Дихне був визнаний винним Вищим антикорупційним судом і засуджений до 5-ти років позбавлення волі за незаконне здавання в оренду приміщень Міністерства інфраструктури, що завдало збитків державі на понад 15,7 млн грн. Йдеться про злочини, що мали місце з 2014 по 2019 роки, коли заступником Дихне із комерційної діяльності був Георгій Зубко. Тим не менш, чиновнику вдалося уникнути підозри від НАБУ.

Паралельно з посадою у “Борисполі”, Зубко з 2019 року очолював Федерацію хокею України (ФХУ), а також у 2020-2023 роках був радником одіозного заступника керівника Офісу президента та координатора “Великого будівництва” Кирила Тимошенка. У липні 2024-го Рада ФХУ відсторонила Зубка від посади “за нецільове використання коштів федерації та низьку ефективність роботи”. Це рішення підтримали 23 із 25 обласних підрозділів, 5 із 6 чоловічих та 5 жіночих клубів. Експрезидента також звинуватили у спробі рейдерського захоплення федерації через масове відсторонення членів Ради та ініціювання “кишенькового аудиту”.

Таким чином, призначення Сергія Майзеля на посаду директора націоналізованого Ocean Plaza не лише ставить під сумнів прозорість управління одним із найцінніших активів, повернутих державі, а й змушує поставити низку принципових запитань до керівництва Фонду держмайна. Хто саме погодив це кадрове рішення? Чи проводилась перевірка репутації кандидата та його бізнес-зв’язків? Чи враховувався бекграунд фігуранта корупційних скандалів, який тривалий час був пов’язаний із проросійськими політичними силами?

І головне: чи не є це призначення результатом внутрішнього “договорняка” або кулуарного впливу з боку угруповань, які роками контролювали розпорядження столичними активами?

У ситуації з Ocean Plaza надто багато ознак класичного повернення старих схем під новими вивісками. Один лише факт багаторічного бізнес-партнерства Сергія Майзеля з Георгієм Зубком – фігурою не менш суперечливою та пов’язаною з впливовими забудовними колами столиці, – викликає сумніви у доброчесності нової управлінської команди.

Це кадрове призначення є тестом на прозорість управління націоналізованими активами. Він продемонструє: або держава справді змінює правила гри, або старі “рєшали” повертаються до великих активів під новим брендом.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Фейковий диплом, Ferrari, біткоїни: Ocean Plaza керує ексчиновник із корупційним шлейфом появились сначала на Антикорупційна правда.

Під час повномасштабної війни Україна розпочала процес націоналізації російського капіталу, який є важливим кроком у забезпеченні національної безпеки.

Одним із об’єктів, що зазнали цього процесу, став відомий київський торгово-розважальний центр “Гулівер”. Бюро Економінов безпеки звинуватило керівництво ТРЦ “Гулівер” в ухиленні від сплати податків у 2019-2021 роках на суму 146 мільйонів гривень.

Вже у червні 2024 року ТРЦ “Гулівер” було передано до управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Власниками ТРЦ “Гулівер” є відомий бізнесмен Віктор Поліщук та його дружина Лілія Різва. За даними ЗМІ, родинні зв’язки цієї родини ведуть до колишнього президента РФ Дмитра Медведєва. Зокрема, Лілія Різва є племінницею Світлани Медведєвої, подружжя екс-президента РФ. Це створює серйозні підозри, що бізнес Поліщука може мати зв’язки з російською владою, яка активно підтримує агресію проти України.

Окрім “Гулівера”, під націоналізацію також потрапив київський ТРЦ Ocean Plaza, дві третини корпоративних прав якого контролює російський олігарх Аркадій Ротенберг, близький до Володимира Путіна. У квітні 2024 року Фонд державного майна України визначив стартову вартість Ocean Plaza для продажу – понад 1,65 мільярда гривень.

Однак, є ще один торговий центр, який залишився поза увагою правоохоронців – ТРЦ Blockbuster Mall. Власником 50% акцій цього ТРЦ є забудовник Вагіф Алієв, за інформацією ЗМІ, який має російське громадянство. Незважаючи на це, Алієв продовжує успішно вести бізнес в Україні, маючи такі об’єкти як Mandarin Plaza, Lavina Mall та Ocean Mall.

За інформацією медіа, успіх бізнесу Алієва в Україні, незважаючи на його можливий російський паспорт, зумовлений його зв’язками в правоохоронних органах та вмінням обирати впливових партнерів. Зокрема, інтереси Алієва нібито лобіює його бізнес-партнер Олександр Спектор, який також є співвласником Blockbuster Mall і має зв’язок із колишніми представниками влади Януковича.

За даними джерел, Спектор є нібито ставлеником Віктора Медведчука та його партнера Тараса Козака, який порушує ще більше питань щодо законності та безпеки функціонування Blockbuster Mall. Якщо ці дані підтвердяться, то доход від діяльності ТРЦ може йти не до бюджету України, а до кишень ворогів держави.

Громадськість вже висловила намір звернутися до АРМУ та Міністерства юстиції з вимогою розглянути питання щодо націоналізації активів цього ТРЦ. Крім того, правоохоронні органи розслідують кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків компаніями, що входять до бізнес-імперії Алієва.

За версією слідства, посадовці компаній випускали незабезпечені облігації з метою ухилення від податків. У вересні 2023 року в офісі інвестиційного фонду “Рентал”, пов’язаного з Олександром Спектором, пройшли обшуки, під час яких було вилучено документи щодо операцій із цінними паперами.

Водночас Алієв, ймовірно, щоб уберегти себе, перереєстрував згадані компанії на свою дочку Марину Дорохіну.

Кримінальне провадження розслідується за статтями щодо ухилення від сплати податків та фінансування дій, спрямованих на повалення конституційного ладу України.

Нагадаємо, що Азербайджан подав офіційну заявку на вступ до БРІКСу: співпраця з Китаєм зміцнюється.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Забудовник з російським паспортом Вагіф Алієв досі веде бізнес в Україні появились сначала на Антикорупційна правда.

“Колегія суддів ВАКС задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до російського олігарха та його сина, а також ще двох російських громадян щодо конфіскації їхніх українських активів на підставі пункту 1-1 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції””, – йдеться у повідомленні.

Як уточнює Економічна правда, йдеться про Аркадія Ротенберга, його сина Ігоря Ротенберга, а також російських бізнесменів Олександра Пономаренка та Олександра Скоробагатька.

За рішенням суду, у дохід держави буде стягнуто контрольовані ними частки у 100% статутного капіталу ТОВ Авангард Віларті та, відповідно, 66,65% статутного капіталу ТОВ ІС Либідь, право на яке зареєстровано за Авангард Віларті. Решта акцій контролюється українським девелопером UDP Holdings Limited бізнесмена Андрія Іванова.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Суд конфіскував київський ТРЦ Ocean Plaza появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це стало відомо з сюжету журналістки Інни Попович для проєкту Trap Aggressor, який моніторить ефективність санкцій і фундатором якого є громадська організація (ГО) “StateWatch”.

“Тіньовим власником Ocean Plaza до сьогодні залишається Аркадій Ротенберг, друг дитинства путіна, який будував “Північний поток-2” та кримський міст через Керченську протоку. Ротенберг записаний власником так званого палацу путіна. В 2020 році російський Forbes назвав родину Ротенбергів найбагатшою в рф зі статками в 5,5 млрд доларів. З 2014 року Ротенберг перебуває під санкціями США та ЄС. У жовтні 2022 року Президент Володимир Зеленський наклав персональні санкції на Ротенберга терміном на 10 років (укази №726/2022 та №727/2022 від 19 жовтня 2022 року)”, – сказано в сюжеті.

В сюжеті наголошується, що метаморфози з власниками Ocean Plaza почали відбуватись в 2014 році – після накладення західних санкцій на Аркадія Ротенберга.

“Майновий комплекс Ocean Plaza з земельною ділянкою належить ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”. Ця компанія через ТОВ “Авангард-ВІларті” на 99,999% належить кіпрському офшору Ocean Plaza Project LTD і на 0,001% – кіпрському офшору Ethodor Investments LTD.В 2012 році власником цих двох офшорок став Аркадій Ротенберг. В 2016 році переписав їх на сина Ігоря Ротенберга, а в 2020 році – на доньку Лілію Ротенберг”, – сказано в сюжеті.

Скрін з Youtube

“В 2020 році третину бізнесу викупив Василь Хмельницький (кіпрська офшорка “Юкрейніан Проперті Девелопмент”, UPD), інші дві третини стали власністю громадян Швейцарції Сюзанна Валлабх і Андреа Рішааль Валлабх. А прізвище Ротенбергів зникло з реєстрів”, – сказано в дослідженні журналістки.

Скрін з Youtube

KВ наголошує, що родина швейцарської родини Валлабхів пов’язана з Ротенбергами. Влітку 2018 року стало відомо, що родина “путінського гаманця” має намір переоформити власність на Ocean Plaza. Цю оборудку планували зробити через ТОВ “ТПС Нерухомість Київ”, яким на той момент володіли Валлабхи та Лілія Ротенберг.

Витяг з аналітичної системи Youcontrol

“У квітні 2022 року Нацполіція за статтею “відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом” відкрила кримінальне провадження стосовно “Інвестиційний союз “Либідь” і “Авангард-Віларті”, а також їх тіньових власників Аркадія та Ігоря Ротенбергів. За даними слідчих, компанії, яким належить ТРЦ, надаючи недостовірні дані, роками виводили мільйони доларів на офшори, а звідти Ротенбергам. Слідство встановило, що саме за гроші від Ocean Plaza син Аркадія Ротенберга в 2017 році придбав 48% акцій “Тульського патронного заводу”, а в 2019 році – 50% акцій “Ульянівського патронного заводу””, – сказано в сюжеті.

Більш за те: з жовтня 2020 року включно по лютий 2022-го, коли акціонером Ocean Plaza вже був Василь Хмельницький, на кіпрські офшори було виведено понад мільярд гривень. Наприкінці 2021 року Василь Хмельницький розповів Forbes-Україна, що продав свою частку Ocean Plaza на свого компаньйона Андрія Іванова, але дані з реєстрів це спростовують.

В серпні 2022 року рішенням суду було арештовано корпоративні та майнові права “Інвестиційний союз “Либідь” і “Авангард-Віларті” та передано їх в управління АРМА. Але паралельно в серпні двома ухвалами Печерського райсуда Києва – від 2 серпня та 13 серпня – було скасовано арешт і повернуто Ocean Plaza та інше майно Василю Хмельницькому та його партнерам зі Швейцарії, які є ширмою родини Ротенбергів.

Авторкою ухвали від 13 серпня є суддя Печерського райсуду Ірина Литвинова, яка, нагадують в сюжеті, “спеціально затягувала арешт активів Юрія Іванющенка (“смотрящего” часів Януковича, – КВ), вона ж в 2015 році відмовилась заарештувати заступника голови ДСНС Василя Стоєцького, якого затримали прямо на засідання уряду через підозри в корупції, а також проти неї на кілька місяців відкривали кримінальне провадження”.

Керівник парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в інтерв’ю Forbes-Україна в вересні 2022 року сказав, що ці рішення суду стосуються тільки третини власності в Ocean Plaza, яка належить чи то Василю Хмельницькому, чи то його партнеру Андрію Іванову, а все інше належить державі: “Спочатку держава конфіскувала 100%. Українські власники підтвердили у судах, що їм належить 33%, сплатили податки. Тепер АРМА має звернутися до Нацбанку й отримати дозвіл на відкриття рахунків ТРЦ”.

Прибуток від конфіскованих російських активів, за словами керівника фракції “Слуги народу” в ВР, планувалось “відправляти на допомогу ЗСУ”. “В мене навіть є ідея, щоб це був окремий рахунок і всі бачили, скільки активів заарештували і скільки російські активи принесли нашій армії”, – сказав Давид Арахамія.

Втім, за його ж словами, це все “концептуально,… прописаного закону ще немає”.

Наразі це так і залишається концепцією. Василь Хмельницький і його співробітники нічого коментувати не хочуть, а “Ocean Plaza досі належить Ротенбергам, які можуть увійти в неформальні комунікації з представниками влади, відповідальної за те, що Ocean Plaza досі не конфіскована”, резюмує Інна Попович.

Зазначимо, про партнерство Василя Хмельницького та Аркадія Ротенберга в Ocean Plaza KВ писала ще в серпні минулого року – за два дні до відкриття ТРЦ. Серед доказів:

• бенефіціарами “Ocean Plaza Project Ltd” записані Сюзанна та Андреа Рішааль Валлабх (родичі лондонського адвоката Ротенберга – Джайпракаша Валлабха) та Василь Хмельницький;
• директором “Ocean Plaza Project Ltd” є Ірина Чіналієва (07.06.1973 р.р., ідент.код 2682124869), яка також є директором в кіпрській компанії “TPS Avia Holding Ltd”, через яку Аркадій Ротенберг офіційно володіє аеропортом “Шереметьєво”. Співвласниками “Шереметьєво” разом з Ротенбергом є Олександр Пономаренко та Олександр Скоробогатько, які, ймовірно, є вихідцями з кримського ОЗУ “Сейлем” (звідти ж вийшов Сергій Аксьонов – т.зв. “очільник Криму”);
• Ірина Чіналієва також є директором в інших фірмах Ротенберга – “TPSFinance Ltd” або “Strattondale Enterprises Limited”;
• рідний брат Ірини Чіналієвої – Чіналієв Володимир Улукбекович – перший заступник гендиректора “ТПС Недвижимость”, який є офіційним холдингом Аркадія Ротенберга в сфері комерційної нерухомості.

Нагадаємо, Василь Хмельницький та Андрій Іванов є підприємцями з Петербурга, які переїхали в Україну на початку 1990-х років – продавати російську нафту для братів Варваріних, які на той момент перебували в партнерських стосунках з мером Петербурга Анатолієм Собачком, помічником котрого був володимир путін. В 2000 році Дмитра Варваріна було вбито в кримінальних війнах мафіозних кланів Петербургу.

“ОРД” з посиланням на вже неактивний лінк російського сайту “ДП”, повідомляє, що Хмельницький на похованні Варваріна “дав зрозуміти”, мовляв, він знає про фінансування покійним виборчої кампанії “Партії зелених”. Нагадаємо, саундтреком виборчої кампанії першої і останньої успішної кампанії “Партії зелених” в 1998 році став хіт гурту “Скрябін” (Кузьма) “Танець пінгвіна”.

Як неодноразово повідомлялось, компанії із орбіти Василя Хмельницького регулярно фігурують у земельних скандалах. Серед прикладів:

• СТОВ “Агрокомбінат “Хотівський”, яке у 2017-2018 роках за сумнівних обставин зареєструвало за собою право оренди на 1 тис. га столичної землі в районі столичного парка “Феофанія” та місцевості “Пирогово”, а потім намагалося довести прокуратурі, що все “чисто і по закону”;
• ТОВ “Агрофірма “Зодіак”, до якої раніше мав відношення Василь Хмельницький, продовжує доводити в суді своє право на 74,4 га землі на Осокорках (Дарницький район Києва), хоча ТОВ не має жодного відношення до зазначеної ділянки сільгосппризначення біля озера Тягле.

Не нехтує Василь Хмельницький і іншими київськими землями. Зокрема, він привласнив декілька гектарів “Київводоканалу” на Жуковому острові на вул. Ліснича, 58, поруч з рестораном “Маячок” міністра з питань стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна. “Хмельницький відвів там декілька гектарів з виходом до річки на свої АТ “Нелгілин” і ТОВ “Дельта-Буд-Технологія”, відмежувався триметровим парканом й засвинячив садибу з конями. Потім назвав це “Насосна станція “Дніпро-1””, – нещодавно писала KВ.

Ймовірно, Василь Хмельницький і Андрій Іванов були дотичні й до банкрутства банка “Хрещатик” в квітні 2016 року.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Гаманець путіна” Аркадій Ротенберг залишається власником київського ТРЦ Ocean Plaza під прикриттям Василя Хмельницького появились сначала на Антикорупційна правда.