Хто такий Ілля Павлюк

Ілля Павлюк — бізнесмен із Чернівецької області, якого у медіа тривалий час називають «королем контрабанди» західного регіону. Свою бізнес-діяльність він розвивав у сферах транспорту, сільського господарства та нерухомості.

У 2007–2011 роках Павлюк працював помічником народного депутата Ігоря Калєтніка, який згодом очолював митницю. Саме з цим періодом пов’язують формування його впливу у митній сфері.

Політичний вплив без мандата

Попри відсутність депутатського статусу, Павлюка пов’язують із неформальною групою народних депутатів у Верховній Раді, яку в медіа називають «групою Павлюка».

За різними оцінками, до неї можуть входити від 30 до 40 представників фракції «Слуга народу». Формальним представником цієї групи називають його племінника — народного депутата Максима Павлюка.

Сам Ілля Павлюк, за даними журналістів, міг відігравати роль організатора регіональних штабів під час виборчої кампанії Володимира Зеленського у 2019 році.

Закритий стиль і гучні історії

Павлюк веде непублічний спосіб життя, однак окремі деталі його біографії неодноразово потрапляли у ЗМІ.

Зокрема, журналісти повідомляли про можливі проблеми з алкоголем, які, за словами джерел, могли впливати навіть на політичні процеси.

Також у минулому згадувався інцидент із викраденням бізнесмена у Києві, коли за його звільнення вимагали викуп.

«Бек-офіс» і кулуарні зустрічі

Журналісти фіксували так званий «бек-офіс» Павлюка поблизу Офісу президента, де відбувалися зустрічі з народними депутатами перед важливими голосуваннями.

Також повідомлялося про контакти бізнесмена з особами, пов’язаними з проросійськими політичними колами.

Окремо згадуються зустрічі у готелях, які, за даними журналістів, можуть мати зв’язок із російським бізнесом.

Родина і політика

До політичних процесів залучена і родина Павлюка.

Його племінник Максим Павлюк є народним депутатом та обіймає посаду заступника голови парламентського комітету з правоохоронної діяльності.

Брат бізнесмена також був пов’язаний із політикою та балотувався від різних партій, зокрема тих, що мали проросійську риторику.

Бізнес і кримінальні провадження

Окремі компанії, пов’язані з Павлюком або його родиною, фігурували у кримінальних провадженнях.

Серед них підприємства у сфері сільського господарства, які підозрювалися у незаконному використанні державних земель.

Також згадується бізнес, пов’язаний із готельним комплексом, який отримував ліцензію на організацію азартних ігор і, за даними слідства, міг використовуватися з порушеннями.

Розкішне життя і скандальні події

У 2020 році Павлюк організував для своєї доньки розкішне весілля у Стамбулі, бюджет якого оцінювали у мільйони доларів.

Серед гостей були представники політичних та бізнесових кіл, а також відомі виконавці.

Згодом стало відомо про розлучення пари, однак ця інформація вже не отримала широкого розголосу.

Нерухомість і активи

За даними відкритих реєстрів, Ілля Павлюк та його родина володіють значною кількістю нерухомості.

Серед активів — будинки у Чернівцях, земельні ділянки, а також маєток у Київській області.

Члени родини також володіють нерухомістю у передмісті Києва та іншими активами, включаючи автомобілі та бізнеси.

Висновок

Ілля Павлюк залишається однією з найбільш закритих фігур української політики та бізнесу.

Водночас численні журналістські розслідування свідчать про його значний вплив на політичні процеси, зв’язки у владних колах та участь у бізнес-проектах, які неодноразово ставали предметом уваги правоохоронних органів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ілля Павлюк, маєтки і нардепи: що відомо про тіньовий вплив чернівецького бізнесмена появились сначала на Антикорупційна правда.

Сєяр Куршутов, власник російського паспорта та співадміністратор Telegram-каналу “Джокер”, частку якого він начебто нещодавно придбав у Романа Кравця (за інформацією ЗМІ, той перебуває в Європі), поновлює активну медіакампанію, яка, за твердженнями журналістів, має ознаки цілеспрямованого тиску на український бізнес.

Раніше Forbes повідомляв, що канал “Джокер” використовувався як інструмент впливу: зокрема, компанія Uklon заявляла про вимагання 200 тисяч доларів за припинення інформаційної атаки. Тепер об’єктом критики стали менеджмент СКМ, Рінат Ахметов та магазин парфумерії та косметики “Ароматека” в київському ЦУМі.

Після втрати попередньої версії каналу Куршутов і Кравець, які зустрічалися у Відні, прагнуть відновити ресурс, який, за матеріалами ЗМІ, асоціюється із гучними публікаціями та сумнівною репутацією.

Наразі він звинувачує в продажі нібито фальсифікованої парфумерії та закликає бойкотувати магазин “Ароматека”.

“ЦУМ Ріната Ахметова здав перший поверх в оренду аферистам, які продавали в центрі Києва підробки світових брендів під виглядом оригіналів. Правоохоронці та митниця були в темі”, – пише “Джокер” Куршутов.

Ці звинувачення, зокрема щодо продажу нібито фальсифікованої продукції та заклики бойкотувати згаданий магазин, можуть мати додатковий контекст. Як зазначає видання Vector, в ЦУМі також розташований магазин “Zielinski & Rozen”, який пов’язують із Куршутовим.

Товари цього бренду, як стверджував Антон Одарюк (PR-директор Comfy), виробляються на території рф. Зокрема він порушував питання щодо цього ще у 2022 році, коли звернув увагу, що у Києві продавалася продукція з позначкою “Made in Russia”.

Фото етикеток продукції, виготовленої в росії

Слід також згадати, що, за інформацією РБК-Україна, родина Куршутова веде комерційну діяльність на території тимчасово окупованого Криму, а його брат публічно відзначався з боку російської влади. Також РБК-Україна повідомляло, що РНБО не продовжила санкції щодо низки осіб, зокрема й Куршутова.

За інформацією від обізнаних джерел, адміністрація ЦУМу розпочала процедуру розірвання орендного договору з магазином, пов’язаним із Куршутовим.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Співвласник “Джокера” Сєяр Куршутов почав медійну атаку на СКМ, Ріната Ахметова та “Ароматеку”, – ЗМІ появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними Київської школи економіки, збитки, завдані війною українській інфраструктурі вже сягнули близько 140 млрд доларів, а Світовий банк у вересні 2022 року оцінив майбутню відбудову країни у щонайменше 350 млрд доларів (і це було до масованих ракетних ударів по енергоструктурі). Вже зрозуміло, що повоєнна Україна потребуватиме значної кількості виробництва сировини і будматеріалів, пише Стопкор.

Цемент – базовий будівельний матеріал, від якості якого прямо залежить надійність конструкцій і споруд.

Лідером з виробництва цементу, бетону і наповнювачів для будівельної сфери у центральному й східному регіонах України, які найбільше потерпають від збройної агресії рф, є ПрАТ “Кривий Ріг цемент” (КРЦ). Компанія має цементні заводи у Кривому Розі, Кам’янському та Амвросіївці (на тимчасово окупованій території), кар’єри у Дніпропетровській та Донецькій областях, а також термінали на Київщині, Одещині, Херсонщині й Запоріжжі.

Однак хто контролює діяльність цементного гіганта?

За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, компанія є приватним акціонерним товариством. При цьому ніхто з учасників не має частки більше 25%, тому кінцевий бенефіціарний власник – начебто відсутній. Найбільшим пакетом акцій володіє Overin Limited (Лемесос, Кіпр), директором якої є кіпріот Харлампос Чампуріс. На цю ж кіпрську компанію записані два видобувні (ТОВ “Рибальський кар’єр”, ТОВ “ХГУ”) та одне виробниче (ТОВ “ХБУ”) підприємства на Дніпропетровщині.

Як зазначено у старіших реєстрах, бенефіціарним власником Overin Limited є Іван Шестак. Згідно з даними Сlarity Project, він наразі проживає в Угорщині – у м. Будапешт. Однак ворожий триколор поруч із прізвищем бенефіціара – невипадковий, він означає, що пан Шестак зареєстрований у рф і мав російську адресу.

Проте цей факт із початком повномасштабної війни намагались приховати і “зачистити” у відкритих джерелах. У липні 2022 року видання “Антикорупційне Придніпров’я” довідалось з розсилки YouControl, що у травні запис про російське громадянство бенефіціара ПрАТ “Кривий Ріг Цемент” Івана Шестака було кимось видалене. З платного витягу розслідувачам вдалось дізнатись, що дані підчистила приватний нотаріус з Дніпра – Ірина Любимова. Вона ж згодом і повернула запис про російську реєстрацію бізнесмена.

Журналісти “Наших грошей” із посиланням на анонімні джерела розповіли, що Шестака вивели з Overin Limited через угоду на Кіпрі: компанію росіянина Bicyler Limited начебто в лютому-березні 2022 року замінили на дві нові, що, з урахуванням часток інших учасників Overin Limited, зрештою допомогло уникнути розкриття бенефіціарних власників.

З ким пов’язують росіянина Івана Шестака?

За даними проєкту “Наші гроші”, Шестака на криворізький цементний завод свого часу привів голова “Concorde Capital” Ігор Мазепа.

У ЗМІ “Concorde Capital” та особисто Мазепу пов’язують із низкою сумнівних афер. Один з найгучніших скандалів був пов’язаний із можливим фінансуванням тероризму: у 2014 році альтернативним варіантом платежів і переказів в ОРДЛО залишалась російська система QIWI, котра начебто працювала через термінали фірми “ОМП-2013”, яку викупила “Concorde Capital“.

Слід зауважити, що у листопаді 2022 року Ігор Мазепа публічно виступив проти примусової націоналізації приватних структур, зокрема тих, що мали зв’язки з рф. Гендиректор “Concorde Capital” назвав імовірну експропріацію державою компаній Укрнафта, Укртатнафта, Мотор Січ, АвтоКрАЗ і Запоріжтрансформатор “такою, що суперечать здоровому глузду”.

Але повернімось до ПрАТ “Кривий Ріг цемент”, який ще декілька років тому носив назву “Хайдельбергцемент Україна”. У 2019 році структура Мазепи разом із партнерами викупила українські активи у одного зі світових лідерів у виробництві будматеріалів – HeidelbergCement.

Що саме призвело до виходу європейського гіганту з українського ринку і до чого тут ще один цікавий гравець – ТОВ “Ферромет1”?

За словами Ігоря Мазепи, саме посередницька діяльність ТОВ “ФерроМет1” з постачання криворізькому заводу сировини за завищеними цінами призвела спочатку до значних збитків, а потім і до виходу HeidelbergCement з України.

Починаючи з 2014 року “ФерроМет1” постачав сировину на “Кривий Ріг цемент” за цінами вдесятеро вищими за ринкові (купував за 40 грн і продавав за 400 грн за тонну). Надалі компанія почала створювати обставини, коли завод не міг самостійно купувати сировину на ринку. У підсумку – банкрутство, вихід нідерландських власників і врешті-решт заміна кінцевого бенефіціара на росіянина Шестака.

ТОВ “ФерроМет1” зареєстроване за видом діяльності “Неспеціалізована оптова торгівля” у Дніпрі – в звичайному житловому будинку. Однією зі співвласниць підприємства є Наталія Куркова, мешканка тимчасово окупованого Донецька.

Як зазначають ЗМІ, “Ферромет1” майже відкрито підтримується одіозним Володимиром Продивусом, бенефеціаром “Укрмістбуду”.

Крім того, за даними видання “Факти” та You Cоntrol, ТОВ “Ферромет1” пов’язане з Рінатом Ахметовим, який прямо лобіює інтереси компанії в судах. А сама компанія за останні три роки фігурує у трьох кримінальних провадженнях.

Одне з них стосується користування надрами у Мар’янському родовищі на Криворіжжі.

У 2018 році ТОВ “ФерроМет1” звернулось у Держгеонадра із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами родовища вапняків без проведення аукціону. ПрАТ “Кривий Ріг цемент” оскаржило це рішення – за словами Ігоря Мазепи, пакет документів, що подала компанія, не відповідав вимогам закону.

За даними медіа, “Ферромет1” для оформлення документів використовує закриті геологічні дані, зібрані іншою компанією, яких немає у відкритому доступі. Однак ці документи надають їхньому власнику перевагу на торгах. Яким чином вони потрапили до “Ферромет1” – наразі невідомо.

Слід додати, що вже у 2022 році на ту ж вапнякову ділянку в Дінпропетровській області претендувало і ПрАТ “Кривий Ріг цемент” – причому теж хотіло отримати її в обхід аукціону. Зі свого боку, ТОВ “ФерроМет1” публічно звинувачує Держгеонадра та Ігоря Мазепу у введенні в оману суддів, ініціюванні незаконного арешту активів та спробі відібрати ділянку.

Наразі між ПрАТ “Кривий Ріг цемент” та ТОВ “ФерроМет1” триває суперечка за коштовну ділянку – як у правовому, так і в інформаційному полі.

Однак, якщо поглянути на ситуацію неупереджено, зі сторони, то вимальовується досить неприваблива картинка.

На цінне Мар’янське родовище у прифронтовому Криворізькому районі, вапняки на якому є матеріалом для виробництва цементної сировини, накинули оком дві пов’язані між собою в минулому компанії. Одна з яких має російського бенефіціара Шестака та покровителя в особі інвестиційної компанії зі скандальним шлейфом “Concorde Capital”. А друга відноситься до сфери інтересів олігарха-“регіонала” Ахметова та має тісні зв’язки з ОРДЛО.

При цьому копалини, вочевидь, потрібні справжнім бенефіціарам обох компаній для збагачення на майбутніх мільярдних будівельних підрядах. Виходить так, що однією рукою російські та проросійські структури спонсорують агресію проти України, руйнуючи наші міста й дороги, а іншою – вже готуються класти у власні кишені прибутки від їх відбудови?

Ми продовжимо уважно стежити за цією темою й подальшою долею Мар’янського родовища. Тож чекайте на нові деталі й подробиці.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Російський слід” в українському цементі: структури Мазепи й Ахметова воюють за копалини у прифронтовому Криворіжжі? появились сначала на Антикорупційна правда.