За наявними даними, така «зачистка» ведеться комплексно: через судові позови, скарги на авторські права та технічні маніпуляції з пошуковою видачею. Один із методів полягає у створенні фейкових «першоджерел», після чого подаються скарги на нібито порушення авторських прав, що дозволяє видаляти матеріали з пошукових систем.

На цьому тлі особливу увагу привертає низка скандалів, пов’язаних із банком. Один із найбільш резонансних — історія з боргом перед «Укренерго» на суму близько 1,2 мільярда гривень. Після того як компанія United Energy не виконала своїх зобов’язань, банк «Альянс», який виступав гарантом, відмовився погашати борг, що призвело до затяжних судових процесів.

Паралельно розслідується кримінальна справа, у межах якої фігурує колишня голова правління банку. Додатковий резонанс викликала спроба передачі хабаря представникам антикорупційних органів з метою вплинути на хід справи.

Окремий напрямок — так званий «Міндічгейт», у якому банк розглядається як можливий фінансовий інструмент для обслуговування потоків коштів, пов’язаних із енергетичними проєктами. У публікаціях припускається, що через фінансові операції могли здійснюватися схеми з переведення безготівкових коштів у готівку.

Також у відкритих джерелах з’являлися твердження про можливі операції з виведення коштів за межі України, включно з Російською Федерацією, а також про участь у фінансуванні структур на окупованих територіях. Ці звинувачення поки що залишаються предметом перевірок і дискусій.

Після серії скандалів, за даними джерел, почався процес диверсифікації активів. Кошти могли виводитися з банківського сектору та інвестуватися у нові напрями — зокрема в енергетику, аграрний бізнес і ІТ. Було створено низку компаній і фондів, через які здійснювався перерозподіл фінансових потоків.

Попри спроби зменшити інформаційний тиск, інтерес правоохоронних органів до діяльності банку не зникає. У різні періоди проводилися слідчі дії, включно з обшуками, а також тривають перевірки щодо фінансових операцій і можливих порушень.

У підсумку складається ситуація, в якій паралельно існують дві реальності: одна — публічна, де негативні згадки поступово зникають, інша — фактична, де накопичуються питання до діяльності банку та його менеджменту. І саме ця різниця стає ключовою причиною інформаційної боротьби навколо «Альянсу».

“Антикорупційна  правда”

Сообщение Павло Щербань і банк «Альянс»: як зачистка інтернету приховує гучні скандали появились сначала на Антикорупційна правда.

Втім, сам банк продовжує фігурувати у низці гучних історій. Однією з найбільш резонансних стала справа, пов’язана зі спробою передачі хабаря детективам НАБУ та прокурорам САП у контексті розслідування збитків «Укренерго». Крім того, у відкритих джерелах неодноразово з’являлася інформація про штрафи від Нацбанку за порушення правил фінансового моніторингу, проблеми з виконанням гарантій перед державними структурами та претензії до достовірності звітності.

Попри це, «Альянс» залишається на ринку. Серед можливих причин називають неформальний політичний вплив. Зокрема, йдеться про заступника голови Офісу Президента Ростислава Шурму, якого пов’язують із головою наглядової ради банку Павлом Щербанем. За словами джерел, саме ці зв’язки можуть забезпечувати банку певний рівень захисту як від регулятора, так і від правоохоронних органів.

Формально ключовим акціонером установи є Олександр Сосіс, однак у банківських колах давно вважається, що стратегічні рішення зосереджені в руках Павла Щербаня. Його кар’єра охоплює низку фінансових установ, частина з яких у різні роки асоціювалися з ризиковими або сумнівними операціями.

З 2018 року Щербань безпосередньо пов’язаний із «Альянсом», де пройшов шлях від топменеджера до голови наглядової ради. Паралельно він поступово нарощував свою частку в банку, отримавши дозвіл на придбання понад 25% акцій.

На ринку також циркулює думка, що «Альянс» може виконувати функції так званого «схемного банку» — інструменту для обслуговування тіньових фінансових потоків. Зокрема, мова йде про операції, пов’язані з гральним бізнесом, частина якого може працювати поза межами правового поля.

Окремий інтерес викликають бізнес-активи, пов’язані зі Щербанем. Серед них — газовидобувна компанія, аграрні активи та ІТ-напрям, що об’єднує кілька компаній, орієнтованих на фінансові технології. У деяких випадках джерела припускають, що реальними інвесторами цих проєктів можуть бути інші впливові особи, зокрема представники влади.

Попри значні інвестиції, частина бізнесів демонструє збитковість, що викликає додаткові питання щодо їхньої економічної доцільності та справжніх цілей.

У підсумку формується картина, де банківська установа, політичні зв’язки та різнопрофільні бізнес-інтереси переплітаються у складну систему. І хоча офіційно більшість процесів виглядає законною, накопичення скандалів і підозр створює підґрунтя для подальших розслідувань.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Банк «Альянс» і тінь Ростислава Шурми: як фінансова установа намагається зачистити сліди скандалів появились сначала на Антикорупційна правда.