Навколо банку «Альянс» та його ключової фігури Павла Щербаня розгортається не лише серія фінансових і кримінальних історій, а й паралельна кампанія з очищення інформаційного простору. За останній час із відкритого доступу почали зникати матеріали, у яких банк фігурує у резонансних справах — від боргів перед державою до підозр у фінансових схемах.
За наявними даними, така «зачистка» ведеться комплексно: через судові позови, скарги на авторські права та технічні маніпуляції з пошуковою видачею. Один із методів полягає у створенні фейкових «першоджерел», після чого подаються скарги на нібито порушення авторських прав, що дозволяє видаляти матеріали з пошукових систем.
На цьому тлі особливу увагу привертає низка скандалів, пов’язаних із банком. Один із найбільш резонансних — історія з боргом перед «Укренерго» на суму близько 1,2 мільярда гривень. Після того як компанія United Energy не виконала своїх зобов’язань, банк «Альянс», який виступав гарантом, відмовився погашати борг, що призвело до затяжних судових процесів.
Паралельно розслідується кримінальна справа, у межах якої фігурує колишня голова правління банку. Додатковий резонанс викликала спроба передачі хабаря представникам антикорупційних органів з метою вплинути на хід справи.
Окремий напрямок — так званий «Міндічгейт», у якому банк розглядається як можливий фінансовий інструмент для обслуговування потоків коштів, пов’язаних із енергетичними проєктами. У публікаціях припускається, що через фінансові операції могли здійснюватися схеми з переведення безготівкових коштів у готівку.
Також у відкритих джерелах з’являлися твердження про можливі операції з виведення коштів за межі України, включно з Російською Федерацією, а також про участь у фінансуванні структур на окупованих територіях. Ці звинувачення поки що залишаються предметом перевірок і дискусій.
Після серії скандалів, за даними джерел, почався процес диверсифікації активів. Кошти могли виводитися з банківського сектору та інвестуватися у нові напрями — зокрема в енергетику, аграрний бізнес і ІТ. Було створено низку компаній і фондів, через які здійснювався перерозподіл фінансових потоків.
Попри спроби зменшити інформаційний тиск, інтерес правоохоронних органів до діяльності банку не зникає. У різні періоди проводилися слідчі дії, включно з обшуками, а також тривають перевірки щодо фінансових операцій і можливих порушень.
У підсумку складається ситуація, в якій паралельно існують дві реальності: одна — публічна, де негативні згадки поступово зникають, інша — фактична, де накопичуються питання до діяльності банку та його менеджменту. І саме ця різниця стає ключовою причиною інформаційної боротьби навколо «Альянсу».
