За матеріалами слідства, посадові особи військової частини А0312 у Полтавській області організували закупівлю регенеративних патронів РП-5М у змові з представниками приватної компанії. Загальна сума контракту склала понад 3,2 мільйона гривень.

Після перерахування коштів постачальнику вони були розподілені між низкою підприємств із ознаками фіктивності. Серед них — компанії, які не здійснювали реальної господарської діяльності, але використовувалися для транзиту фінансів і створення видимості законних операцій.

Податковий аналіз показав, що окремі фірми не мали підтверджених закупівель товару, а документи, які б засвідчували походження продукції, взагалі були відсутні. Це вказує на можливу схему легалізації коштів через підставні структури.

Ключовим елементом справи стала експертиза, яка встановила походження продукції. Згідно з висновками фахівців, регенеративні патрони були виготовлені на підприємстві в Російській Федерації. Йдеться про завод «Тамбовмаш».

Цей факт може свідчити про ймовірне незаконне ввезення військової продукції на територію України в умовах збройного конфлікту, що додає справі особливої ваги.

До кола причетних слідство відносить не лише представників бізнесу, а й низку посадових осіб військової частини. Зокрема, йдеться про керівництво частини, відповідальних за технічні рішення, фінансовий контроль, проведення тендерів, а також осіб, які підписували документи про приймання продукції.

Окрему роль у схемі, за версією слідства, відіграв директор компанії-постачальника та пов’язані з ним структури, які могли забезпечувати фінансову частину операцій.

У підсумку ця справа демонструє складну багаторівневу систему, де оборонні закупівлі перетинаються з фінансовими махінаціями, а походження продукції викликає серйозні питання щодо безпеки та контролю.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Патрони з Росії і фіктивні фірми: деталі справи Євгена Пулі появились сначала на Антикорупційна правда.

Як працювала схема

Євген Пуля, якого називають організатором однієї з найбільших конвертаційних мереж в Україні, вибудував систему через десятки підконтрольних компаній. Серед них — ТОВ «Фінансовий холдинг Термінал-П», ТОВ «Агро-тех груп», ТОВ «Дросгруп», ТОВ «Динамітек», ТОВ «Прайсус» та інші.

Ці структури використовувалися для проведення фіктивних безтоварних операцій. Через них формувався штучний податковий кредит з ПДВ, який у подальшому передавався реальним підприємствам. Таким чином бізнес отримував можливість зменшувати податкове навантаження, а організатори схеми — контролювати значні фінансові потоки.

За даними слідства, лише за перше півріччя 2021 року оборот цієї мережі перевищив 28 мільярдів гривень.

Ключові епізоди і масштаби

Одним із центральних епізодів стала схема з виведенням 440 мільйонів гривень через ТОВ «Агроресурси Країни». Кошти проходили через ланцюг компаній, у результаті чого податковий кредит був переданий до ТОВ «Анвітрейд».

У цій операції сума сформованого ПДВ перевищила 58 мільйонів гривень. Такі транзакції свідчать про масштабність і системність використаних механізмів.

Правоохоронці розглядають цю діяльність як частину більшої схеми ухилення від сплати податків і легалізації доходів.

Реакція правоохоронців

За фактами можливих порушень поліція Полтавської області відкрила кримінальне провадження №12025170000000709 за статтею 364 Кримінального кодексу України.

Слідство має встановити всі обставини функціонування мережі, її учасників та кінцевих вигодоотримувачів.

Висновок

Історія Євгена Пулі демонструє масштаби тіньових фінансових схем, які можуть діяти роками через складні мережі компаній.

Ключовим залишається питання ефективності розслідування та притягнення до відповідальності всіх учасників схеми.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Євген Пуля і 28 млрд у тіні: як працювала схема конвертаційного центру появились сначала на Антикорупційна правда.