Як повідомляють медіа, скарги були подані від імені людини на ім’я Максим Панасенко. Однак журналісти припускають, що такі звернення можуть бути частиною поширеної практики так званих «репутаційних зачисток», коли для видалення матеріалів створюються штучні підстави.

Як працює схема

Суть подібних механізмів, за словами фахівців з цифрового права, полягає в тому, щоб створити копію небажаного матеріалу на іншому ресурсі та виставити більш ранню дату публікації. Після цього до Google надсилається скарга про нібито незаконне копіювання. У результаті пошукова система може видалити оригінальний матеріал з видачі, вважаючи його плагіатом.

У випадку, який описують журналісти, як «джерело оригіналу» у скаргах нібито вказували сторінки на платформі OnlyFans. Посилання вели на профіль британського спортсмена Джеймс Хаскелл, де, за даними авторів публікацій, матеріали не мали жодного стосунку до теми українських розслідувань.

Це, на думку журналістів, може свідчити про формальний або недбалий підхід до підготовки скарг — або ж про те, що виконавці не перевіряли зміст посилань.

Що саме намагалися прибрати

За даними медіа, скарги стосувалися матеріалів, у яких ішлося про розслідування щодо діяльності Голіка, його зв’язків із підрядниками та обставин виїзду з України під час антикорупційних перевірок.

Журналісти нагадують, що ім’я Голіка тривалий час пов’язували з програмою Велике будівництво. Формально він виступав консультантом і радником, однак, за твердженнями авторів розслідувань, міг брати участь у координації великих інфраструктурних проєктів.

Розслідування і витоки

У матеріалах ЗМІ також згадується, що під час розслідувань детективи НАБУ отримували доступ до листування, яке, за їхніми версіями, могло містити обговорення тендерів і підрядників. Окремим епізодом став скандал із можливими витоками інформації з антикорупційних органів.

При цьому важливо зазначити, що на сьогодні щодо Юрія Голіка немає обвинувального вироку суду, і формально він не визнаний винним у будь-яких злочинах.

Чому тема знову актуальна

На думку оглядачів, спроби прибрати з публічного доступу негативні матеріали можуть бути пов’язані з репутаційними ризиками або з можливими планами повернення в публічний простір. У будь-якому разі сама історія зі скаргами стала показовим прикладом того, як інформаційні інструменти можуть використовуватися в боротьбі за репутацію.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Фейкові скарги» та зачистка інтернету: як ім’я Юрія Голіка знову опинилося в центрі скандалу появились сначала на Антикорупційна правда.

20 березня 2023 року був націоналізований один із найбільших в Україні торгово-розважальних центрів – столичний Ocean Plaza, що перебував під контролем близьких до Путіна російських олігархів Аркадія та Ігоря Ротенбергів. Це рішення Вищого антикорупційного суду стало історичною перемогою на економічному фронті російсько-української війни, прецедентом конфіскації одного з найцінніших активів росіян в Україні, власність на який була прихована за мережею офшорів.

Націоналізований ТРЦ продовжив працювати, у 2024 році принісши у дохід держави понад 1,2 млрд грн від оренди торгових площ. Наразі його готують до приватизації, яка вже кілька разів переносилась і, згідно останніх заяв чиновників, може відбутися наприкінці цього року. Кейс Ocean Plaza з усіх точок зору є стратегічно важливим для держави – юридично, економічно та символічно. З огляду на це, критичним є забезпечення прозорості управління активом. Проте щодо цього пункту виникають питання: згідно з даними відкритих реєстрів, з березня цього року директором ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, яке володіє ТРЦ Ocean Plaza, є одіозний колишній чиновник КМДА Сергій Майзель, що був фігурантом низки гучних корупційних скандалів і членом проросійських політичних партій, а впродовж останніх чотирьох років повністю зник із публічного простору.

Квиток у владу – підробка

Сергій Майзель народився 1973 року у місті Заболотів на Івано-Франківщині. Свій шлях у великий бізнес і політику розпочав із … підробки диплому про вищу освіту. Як встановила у 2019 році Прокуратура Київської області, Майзель ніколи не закінчував Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Фейковий “диплом” про отримання кваліфікації “економіста”, датований 1996 роком, чоловік використав принаймні тричі: у 2009 році, при працевлаштуванні помічником на платній основі народного депутата Василя Кравчука; при вступі того ж року на заочну форму навчання до Національної академії державного управління при Президенті України; у 2011 році, при влаштуванні на роботу до Деснянської районної державної адміністрації (РДА) у Києві.

20 липня 2020 року Деснянський районний суд Києва звільнив Майзеля від відповідальності за використання підробленого диплому – нібито через “сплиття терміну давності”. Державі довелося з власної кишені покрити вартість слідчої експертизи – 5,3 тисячі грн.

На той момент вихідець із Прикарпаття вже зробив карколомну кар’єру у структурах столичної влади та збудував прибутковий бізнес у Києві. Переїхати до столиці Майзелю допомогло членство у “Партії регіонів”: у 2010 році він був обраний до Снятинської районної ради Івано-Франківської області від “біло-блакитної” партії, того ж року молодого та перспективного “регіонала” запримітили в Адміністрації президента Януковича. Майзель став співзасновником ГО “Організація роботи з Адміністрацією президента України”. Вже наступного, 2011 року, він очолив відділ транспорту та інформаційних технологій Деснянської РДА.

Посаду чиновника Сергій Майзель поєднував із бізнес-діяльністю: 2012 року він заснував ТОВ “Троя-І” і “Троя-ІІ”, що займалися здачею в оренду нерухомості, оптовим продажем продуктів харчування, напоїв, тютюнових виробів, фруктів і овочів. Того ж року став директором компанії Magellan GIS, що займається створенням цифрових карт і систем навігації. Пішов із посади у 2014 році, після обрання мером Києва Віталія Кличка. З цього моменту кар’єра Майзеля у столичній владі різко пішла вгору: підприємець спочатку був призначений заступником генерального директора КП “Київжитлоспецексплуатація”, а вже в серпні 2014-го – генеральним директором комунального гіганта “Київпастранс”.

На чолі “Київпастрансу”: офшори, забудова замість транспорту і конфлікт інтересів

За даними ЗМІ, Майзель на той час був особистою креатурою Кличка. Саме його призначення на посаду голови “Київпастрансу” стало скандальним: у соцмережах чоловік хизувався спортивною автівкою Ferrari, вартістю близько $400 тисяч, про що написали медіа.

Перебування Майзеля на чолі “Київпастрансу” з 2014 по 2016 роки було суцільним ланцюжком корупційних скандалів. Так, у 2015 році, як повідомили розслідувачі “Бігус.інфо”, голова КП “подарував” компанії “Інфотранском”, зареєстрованій на белізький офшор, будівлю лінійно-диспетчерської станції (ЛДС) біля станції метро Лівобережна у Києві разом із половиною гектару столичної землі. Надалі ЛДС була знесена, а на її місці – незаконно збудовані дві 25-поверхівки. Забудовником виступив “Київміськбуд”. Столичний бюджет від цієї оборудки не отримав ані копійки.

Вже у 2016 році Рахункова палата викрила “Київпастранс” у порушеннях при закупівлі трамваїв в одеського ТОВ “Татра-Юг”. Умови тендеру були заздалегідь прописані під переможця, при цьому самі трамваї виявилися не оснащені рампами для пасажирів у кріслі колісному.

Керівництво “Київпастрансу” у цей період фігурувало у низці кримінальних проваджень, жодне з яких не дійшло до суду. Зокрема, у жовтні 2015 року Служба безпеки України заявила про викриття чиновників КП у розкраданні 40 млн грн із бюджету на закупівлях запасних частин і пневматичних шин для транспорту у столичних комерсантів за завищеними цінами. Виведені гроші у подальшому переводились у готівку через фіктивні фірми. У той же час, столичні активісти звинувачували Сергія Майзеля у саботуванні “детінізації” київських парковок.

Незважаючи на корупційні скандали, у квітні 2016 року чиновник пішов на підвищення, очоливши Департамент транспортної інфраструктури КМДА. На той час Сергій Майзель вже був депутатом Київської міської ради від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, увійшовши також до Постійної комісії Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами. Згідно норм антикорупційного законодавства, таке суміщення посад створювало конфлікт інтересів, адже фактично чиновник (директор Департаменту КМДА) був підзвітний самому собі як депутату. Лише у лютому 2017 року на це відреагувало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке звернулося до мера Кличка із проханням втрутитися у ситуацію. Щоправда, лише в квітні 2017-го Майзель був звільнений з посади директора Департаменту, пробувши на посаді рівно рік.

Як голова транспортного Департаменту, в грудні 2016 року Сергій Майзель потрапив у “поліграфний” скандал. На засіданні Антикорупційної ради при Київському міському голові 23 грудня столичні підприємці звинуватили чиновника у причетності до корупційних схем і запропонували довести свою невинуватість, пройшовши тест на детекторі брехні. На цьому ж засіданні Майзель отримав догану від Кличка за “неналежне виконання обов’язків щодо викорінення корупції в сфері парковок”. Директор Департаменту погодився на перевірку та вже 28 грудня сам заявив про нібито “успішне” проходження поліграфа. Однак з’ясувалось, що в останній момент Майзель змінив організацію, яка проводила дослідження.

Це був не останній раз, коли чиновник демонстрував спритність, гідну Остапа Бендера. За підсумками деклараційної кампанії 2018 року Сергій Майзель став одним із найзаможніших українських чиновників-криптовалютників, задекларувавши біткоїни на суму 11,12 млн грн і криптовалюту Ефіріум на майже 3,9 млн грн. ЗМІ не без підстав запідозрили, що таким чином посадовець міг приховати неправомірну вигоду, з огляду на коливання у курсах криптовалют. Водночас, декларант зберігав готівкою $380 тис., мав 68 тис. грн на рахунках у “Приватбанку” і позичив 1 млн грн у борг ФОПу Овсій К.Ю. Майзелю також належать люксові швейцарські годинники Ulysse Nardin і Vacheron Constantin, вартість яких, залежно від моделі, може складати кілька десятків тисяч доларів.

Із Київради – у криптотінь

У грудні 2018 року Сергій Майзель став співзасновником ГО “Центр громадської взаємодії “Команда Кличка”. У 2019 році він втрапив у новий скандал, коли, за повідомленнями ЗМІ, змушував власників кіосків на Троєщині платити йому тіньовий податок, нібито за завданням керівника Офісу президента Андрія Богдана. Богдан тоді назвав Майзеля “чортом”, а той, у свою чергу, звинуватив Банкову у спробі знищити репутацію Київського міського голови.

Проте невдовзі після цього чорна кішка пробігла між самим Майзелем і Кличком. Вже у 2020 році екссоратник мера Києва пішов на місцеві вибори у команді прямого конкурента Кличка – громадянина РФ Андрія Пальчевського. “Перемога Пальчевського” стала другою проросійською політичною партією у біографії Сергія Майзеля, під прапором якої він намагався потрапити у владу. Та цього разу політичне чуття підвело бізнесмена та чиновника-транспортника: “Перемога Пальчевського” не отримала жодного мандату, тож і сам Майзель опинився за бортом Київради.

У той же час, колишній депутат повністю “випав” із публічного простору на понад 4 роки. З кінця 2020-го і до початку 2025 року про Майзеля – жодної згадки у ЗМІ. Згідно з декларацією кандидата на посаду гендиректора ТОВ “ІС “Либідь”, поданою в лютому 2025 року, місцем своєї роботи колишній депутат вказав “Індустріалбанк”, в якому він працював віце-президентом. Задекларована нерухомість: житловий будинок площею 78,5 квадратних метрів, придбаний у 2004 році, земельна ділянка площею 1,3 гектари, придбана у 2006 році, квартира площею 170 “квадратів”, придбана у 2021 році спільно з громадянкою Вікторією Селезньовою. Їздить новий директор Ocean Plaza на люксовому позашляховику Range Rover Velar, який орендує у тієї ж Селезньової. Криптовалютні активи та коштовні годинники Сергій Майзель зберіг, як і грошові заощадження: наразі у нього $150 тис. та 2,25 млн грн готівки, а також понад 615 тис. грн на банківських рахунках.

Забудовник – голова хокейної федерації: партнер нового очільника Ocean Plaza

Георгій Зубко

Водночас, у поданій декларації нічого не згадано про бізнес-діяльність колишнього депутата. Так, за наявною інформацією, Майзель має бізнес у сфері столичної нерухомості, де одним із його партнерів є Георгій Зубко – колишній президент Федерації хокею України (2019-2024) та заступник генерального директора з комерційної діяльності та стратегічного розвитку Міжнародного аеропорту “Бориспіль” (2016-2021).

Сергій Майзель і родина Зубків (батько Георгія Юрій Зубко – чинний депутат Київради, заступник голови земельної комісії, одночасно – керуючий справами ПАТ “ХК “Київміськбуд”; відомий лобіст інтересів забудовників у столичній владі) – давні партнери. Так, за повідомленнями ЗМІ, їхнім ставленником був перший заступник голови Деснянської РДА з 2017 по 2020 роки Сергій Снопков. Зокрема, за допомогою Снопкова Майзель і Зубко у 2019 році намагалися прибрати до рук КП “Ватутінськінвестбуд”: про спробу рейдерства заявляли працівники підприємства.

За Георгієм Зубком також тягнеться корупційний шлейф. З 2012 по 2015 роки він очолював департамент у “Київміськбуді”, до керівництва якого входив його батько. У 2015-му несподівано увійшов до команди голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі, очоливши управління транспорту та будучи куратором реконструкції траси Одеса-Рені (М-15). Вже наступного року був близький до того, щоб очолити Деснянський район Києва (його кандидатуру пропонував Кличко), проте натомість став заступником гендиректора аеропорту “Бориспіль” Євгенія Дихне. У березні 2023 року Дихне був визнаний винним Вищим антикорупційним судом і засуджений до 5-ти років позбавлення волі за незаконне здавання в оренду приміщень Міністерства інфраструктури, що завдало збитків державі на понад 15,7 млн грн. Йдеться про злочини, що мали місце з 2014 по 2019 роки, коли заступником Дихне із комерційної діяльності був Георгій Зубко. Тим не менш, чиновнику вдалося уникнути підозри від НАБУ.

Паралельно з посадою у “Борисполі”, Зубко з 2019 року очолював Федерацію хокею України (ФХУ), а також у 2020-2023 роках був радником одіозного заступника керівника Офісу президента та координатора “Великого будівництва” Кирила Тимошенка. У липні 2024-го Рада ФХУ відсторонила Зубка від посади “за нецільове використання коштів федерації та низьку ефективність роботи”. Це рішення підтримали 23 із 25 обласних підрозділів, 5 із 6 чоловічих та 5 жіночих клубів. Експрезидента також звинуватили у спробі рейдерського захоплення федерації через масове відсторонення членів Ради та ініціювання “кишенькового аудиту”.

Таким чином, призначення Сергія Майзеля на посаду директора націоналізованого Ocean Plaza не лише ставить під сумнів прозорість управління одним із найцінніших активів, повернутих державі, а й змушує поставити низку принципових запитань до керівництва Фонду держмайна. Хто саме погодив це кадрове рішення? Чи проводилась перевірка репутації кандидата та його бізнес-зв’язків? Чи враховувався бекграунд фігуранта корупційних скандалів, який тривалий час був пов’язаний із проросійськими політичними силами?

І головне: чи не є це призначення результатом внутрішнього “договорняка” або кулуарного впливу з боку угруповань, які роками контролювали розпорядження столичними активами?

У ситуації з Ocean Plaza надто багато ознак класичного повернення старих схем під новими вивісками. Один лише факт багаторічного бізнес-партнерства Сергія Майзеля з Георгієм Зубком – фігурою не менш суперечливою та пов’язаною з впливовими забудовними колами столиці, – викликає сумніви у доброчесності нової управлінської команди.

Це кадрове призначення є тестом на прозорість управління націоналізованими активами. Він продемонструє: або держава справді змінює правила гри, або старі “рєшали” повертаються до великих активів під новим брендом.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Фейковий диплом, Ferrari, біткоїни: Ocean Plaza керує ексчиновник із корупційним шлейфом появились сначала на Антикорупційна правда.

Після того, як днями виявилося, що Юрій Голик отримав від голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації дозвіл на виїзд з України як водій Благодійного фонду «Пісні, народжені в АТО», до мережі потрапили документи про те, що фірма, пов’язана з Голиком, отримувала величезні виплати із держбюджету, пише “Антикор“.

Йдеться про фірму «Будінвест інжиніринг», зареєстровану на фітнес-тренера та баскетболіста, яка торік отримала з державного бюджету мільярди гривень.

Як повідомив на своєму Facebook народний депутат України Гео Лерос, «незважаючи на розголос про скандальний корупційний асфальтний контракт у 1,5 млрд грн з фітнес-тренеркою Резниченка та Голика, про який стало відомо у листопаді 2022 року, влада Зеленського все одно продовжувала щедро виплачувати бюджетні кошти компанії “Будінвест інжиніринг”, якою вона володіє. Десятки мільйонів гривень виведені з бюджету, навіть більше, укладали нові контракти!».

Сума, отримана минулого року з державного бюджету ТОВ «Будінвест інжиніринг», вражає уяву – 1 мільярд 550 мільйонів 342 тисячі 627 гривень та 57 копійок.

Тут уже хочеш чи не хочеш, але мимоволі згадаєш президентський пасаж про те, що «якщо ми фінансуватимемо армію, то ми не матимемо грошей на дороги». А розібравшись із фірмою «Будінвест інжиніринг», цей пасаж сам собою уточнюється: не буде грошей на розкішне життя координатора програми Зеленського «Велике будівництво» Юрія Голика.

Тому що – і про це чудово відомо всім – ТОВ «Будінвест інжиніринг», що щедрою рукою одержують вкрадені (давайте називати речі своїми іменами) в армії гроші, оформлене на двох безумовних «фунтів». За якими стоять відомі у Дніпрі брати Володимир та Леонід Дубинські, яких Україна ось же кілька років ніяк не спроможеться зловити та передати до США, де їх розшукує ФБР, та Юрій Голик із Валентином Резниченком.

Згідно з даними реєстрів, власником ТОВ «Будінвест інжиніринг» значиться Павло Миколайович Чухно:

Одноосібним «бенефіціаром» він став нещодавно після торішнього скандалу з бюджетними вливаннями у фірму, після якого САП навіть порушила кримінальну справу. Щоправда, на потік грошей із держбюджету воно ніяк не вплинуло – подивіться на документи, наведені вище, та на фінансові результати фірми.

А на момент виникнення скандалу та відкриття кримінальної справи у ТОВ «Будінвест інжиніринг» бенефіціарів було два: згаданий Чухно та Яна Олександрівна Хланта, яку оперативно прибрали із «власників» у листопаді минулого року:

Суть від цього не змінилася – замість двох “фунтів” залишився один. Чому ми стверджуємо, що Чухно та Хланта – звичайні номінали, на яких оформлено ТОВ «Будінвест інжиніринг»? Все просто треба просто знати, хто ці люди.

Річ в тому, що Яна Хланта – це звичайний фітнес-тренер із зареєстрованим ФОПом із зазначенням виду діяльності:

Реклама у соцмережах це підтверджує:

Дуже сумнівно, що власниця фірми, яка отримала з держбюджету кілька мільярдів гривень, на дозвіллі за недорого підробляє тренером у спортзалі.

Щодо іншого «бенефіціара», Павла Чухна, то він до червня 2020 року був керівником Спортивного клубу «Прометей», власником якого є Володимир Дубинський:

Крім того, Павло Чухно є співзасновником місцевої федерації баскетболу:

Водночас в одному з інтерв’ю Володимир Дубинський назвав Павла Чухна «бізнес-партнером»:

У чому полягає це “бізнес-партнерство” – до кінця незрозуміло: єдиним легальним бізнесом, який мав Павло Чухно, було ТОВ “Сталь-екс”, визнане банкрутом ще у 2012 році:

Втім, можливо, що Павло Миколайович не просто «фунт», а справді має якусь вагу в мініімперії Дубинських – його родичка Олена Чухно є співвласником Царичанського та Криничанського асфальтобетонних комбінатів, які також є виробниками будматеріалів для «Будінвест інжинірінг» .

Отже, Чухно пов’язаний із братами Дубинськими. До речі, не варто їх плутати із народним депутатом Дубинським, це просто однофамільці. Репутацію вони мають дуже скандальну, а після афери з будівельною компанією у США їх активно розшукує ФБР. Точніше – просить Україну про видачу вульгарних братів із 2019 року. Але влада вдає, що не знає, про кого йдеться.

Щодо Яни Хланти, то вона пов’язана з Юрієм Голиком і (на той момент) головою Дніпропетровської ОДА Валентином Резниченком.

Як з’ясували «Схеми», Яна Хланта – подруга Валентина Резниченка, багаторічного голови Дніпропетровської ОДА та багаторічного партнера з бізнесу Юрія Голика.

Після скандалу, який спалахнув у результаті публікації «Схем», проти Резниченка порушили кримінальну справу, а в січні цього року йому довелося піти у відставку. Ключовими епізодами цієї справи є діяльність ТОВ «Будінвест інжиніринг», яке отримувало багатомільярдні підряди від держави на будівництво доріг.

Але, як випливає з публікації та Гео Лероса, кримінальна справа була ні чим іншим, як фіговим листком, покликаним заспокоїти громадськість. Ні сам Резниченко, ні брати Дубинські, ні Голик, ні номінали Хланта та Чухно жодним чином не постраждали від так званого «наслідку».

Утім, у Юрія Голика якісь проблеми, можливо, почалися. Як повідомили цими днями ЗМІ, він оформив собі дозвіл на виїзд за кордон.

Але цілком можливо, що цей дозвіл, отриманий від голови Дніпропетровської ОВ Володимира Орлова, послужить не для втечі. А для того, щоби просто впорядкувати фінансові питання в європейських банках, куди виводяться гроші від крадіжки на дорогах. Втім, це ми невдовзі дізнаємось. Цілком імовірно, що батальйони Монако та Куршевель поповняться ще одним бійцем – Юрієм Голиком, координатором програми Володимира Зеленського «Великого крадівництва».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Фірма, пов’язана з Юрієм Голиком та Валентином Резниченком, отримує мільярди з держбюджету, незважаючи на кримінальну справу появились сначала на Антикорупційна правда.

У країні перемігшого паноптикум здивувати чимось важко, але начальнику Дніпропетровської обласної військової адміністрації Володимиру Орлову це вдалося. Ось його розпорядження від 20 квітня цього року за номером 139/0/527-23 «Про виїзд за межі України водіїв»:

«Надати дозвіл на виїзд за межі України водіям, які здійснюють перевезення … гуманітарного вантажу, згідно з додатком».

У чому тут паноптикум і що спричинило істеричний сміх? У самому розпорядженні нічого. Але ось той самий «Додаток», в якому вказані прізвища водіїв:

Ну як? Чи не пройняло? Возитиме вантажі від Благодійної організації «Пісні, народжені в АТО», буде Юрій Голик.

Хто не зрозумів – у водії подався куратор «Великого будівництва», на забудовах якого вкрадено сотні мільярдів (і це не перебільшення) гривень. На тих самих дорогах, про які президент заявляв незадовго до лютого минулого року – «якщо ми фінансуватимемо армію, у нас не буде за що будувати дороги».

Звичайно, тут зрозуміло останньому ідіоту, що Юрій Голик у жодні водії не подався.

Просто йому потрібна легальна причина перетнути кордон України. От і потрапило його прізвище до списків Дніпропетровської ОВА від БО «Пісні народжені в АТО». Щоб на цій підставі видати дозвіл на перетин кордону та внести прізвище Голика до системи «Путь». До речі, за даними ДПСУ, майже 10 000 водіїв, чиї прізвища було внесено до цієї системи, так і не повернулися до України.

Чи поповнить Юрій Голик їхні лави – невідомо. Але те, що йому таким чином дали дозвіл на виїзд з України, викликає ту саму істерику. Тому що треба знати, хто такий Голик, щоб розуміти, який він водій.

Після скандалу, спричиненого цим розпорядженням в.о. військової адміністрації Дніпропетровської області Володимира Орлова, звичайно, будуть жалюгідні пояснення і навіть буде показано розгорнуте зведення про «волонтерську допомогу» від Голика. Можливо, покажуть навіть Юрія Голика з бубном, який співатиме патріотичні пісні. Але все це – маячня сивій кобили.

Бо Юрій Голик – запеклий корупціонер, який почав заробляти на будівництві ще за часів, коли працював у Дніпропетровській ОДА разом із її головою Валентином Резніченком.

Але це справа давня, до речі, що відбувалася ще за Порошенка. А ось після зміни влади здавалося, що і Голик, і Резніченко сядуть. Але немає. Новій «чесній» владі були потрібні таланти і того, і іншого. Тому що наспіло «Велике будівництво», яке миттєво перетворилося на «Велике крадівництво». І очолив цю президентську програму Юрій Голик.

Нинішній баяніст-водій та благодійник. Щоправда, тоді його участь у проєкті звучала дещо дивно – «координатор». Що саме означало це слово і в чому мала полягати «координація» – неясно. Але «координував» розпил бюджету Юрій Голик дуже грамотно.

Тут треба нагадати трохи цифр. 2020 року на «Великій будові» виділили 121,8 мільярда гривень. Причому 35 мільярдів вирішили взяти із так званого «ковідного фонду».

З цих грошей 85 мільярдів було призначено Укравтодору.

На адресу Укравтодору одразу пролунали звинувачення, що компанія за активної участі Голика сформувала картель із підрядників, які отримали найвигідніші замовлення. Лідерами вартості виграних закупівель є товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», «Техно-буд-центр», «Онур Конструкціон Інтернешнл», «Ростдорбуд», «Альтком» та «ПБС» – вони отримали 72% замовлень.

Скандал спалахнув після того, як колишній міністр фінансів Ігор Уманський заявив, що цей картель монополізував будівництво доріг, а тендерні пропозиції переписані так, що інші бажаючі просто не можуть виграти тендер. За його словами, компанії картелю самі дороги не будують, а перепродують підряди субпідрядникам, заробляючи на цьому 30-40% фінансування. У результаті виходило, що на цій схемі лише учасниками картелю «спиляно» близько 35 мільярдів гривень.

Після гучної заяви Уманського почали з’являтися і прізвища «кураторів» схем злодійства: голови Укравтодору Олександра Кубракова, заступника голови офісу президента Кирила Тимошенка, голови Мінрегіону Олексія Чернишова та координатора програми Юрія Голика.

Висловлювалися також підозри, що до цього причетні Андрій Єрмак та його радник Михайло Подоляк.

Знайомі всі обличчя варто помітити. На цьому історія просто колосального злодійства не закінчилася, бо прийшов 2021 рік, у якому на дороги було виділено ще більше грошей – 130 мільярдів. Це, нагадаємо, був саме той самий рік, у якому наші військові, західні розвідки і просто осудні громадяни криком кричали: не закривайте військові розробки, не закривайте ракетну програму, не скорочуйте фінансування армії! Але гроші були потрібні саме на будівництві доріг. Якими незабаром пішли російські танки. Координував всю цю вакханалію той самий Юрій Голик.

Засвітилося прізвище Голик і 2022 року. І теж на розпилюванні грошей «Великого будівництва». Як писали «Наші гроші», лише у травні-липні 2022 року дві будівельні фірми з Дніпра – «Будінвест інжиніринг» та «Автомагістраль 2016», що постачає перші будматеріали, отримали сукупно більше одного мільярда двохсот мільйонів гривень на «зміст доріг Дніпропетровської області».

А за цими фірмами, оформленими на номінали, стоять відомі брати Дубинські, які перебувають у розшуку США. Володимир та Леонід Дубинські (не плутати з нардепом Олександром Дубинським) – це відомі Дніпропетровські підприємці, які після будівельної афери в Сакременто змушені повернутися на Батьківщину.

І саме вони стоять за «Будінвест інжиніринг», оформлених на фітнес-тренерку та тренера з волейболу. Але річ у тому, що «Будінвест інжиніринг», започаткована у 2015 році, максимум своїх замовлень від держави отримувала саме в ті моменти, коли ці замовлення міг забезпечувати Голик.

2021 року від бюджету «Великого будівництва» фірмі вдалося відхопити теж вельми немаленький куш – «Будінвест інжиніринг» отримало від держави майже сімнадцять мільярдів гривень. Що цікаво – за підрахунками «Наших грошей», «будматеріали дорогою в Будінвест інжиніринг» подорожчали в середньому на 100% від початкової ціни виробників. На ці будматеріали припало 65% усіх виплат «Будінвест інжиніринг».

Скільки грошей було вкрадено в такий спосіб – підрахувати неважко. І для цього нам абсолютно не потрібний калькулятор. Тому що віцепрем’єр Олег Уруський (вже, звичайно, колишній) заявляв із граничною відвертістю: на об’єктах «Великого будівництва» крадуть рівно половину грошей.

Скільки з цієї половини дісталося Юрію Голику – невідомо. Бо хоча він і є координатором цього розпіареного президентського «БАМу», але й інші теж хочуть їсти. Але питання про те, скільки вкрав Голик на крові наших солдатів – і це аж ніяк не метафора, згадайте, що на дороги йшли гроші, забрані в армії, – не наша компетенція. Це компетенція НАБУ. Яке чомусь рапортує про впіймання якихось нікому невідомих голів сільрад, які поцупили на роботі пачку паперу, а ось те, як розкрадаються мільярди, не помічає.

Питання і до всіх інших «правоохоронців» – а чи не хочете поцікавитися, скількох ще «благодійників» відправила Дніпропетровська військова адміністрація за кордон під виглядом «баяністів-водіїв широкого профілю»? І що вони там роблять? Воюють у батальйонах Монако, Відень, Куршевель та Дубай? Чи не до них їде Юрій Голик, щоб влитися у стрункі лави ідейних бійців за грошові знаки?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Координатор та розпилювач мільярдів «Великого крадівництва» Юрій Голик став баяністом, щоб втекти з країни появились сначала на Антикорупційна правда.

В рамках справи про розкрадання коштів керівництвом Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка йому вручено підозру за ч. 2 ст. 28, 368-5, ч. 3 ст. 209 КК  (незаконне збагачення у складі організованої групи з подальшою легалізацією коштів), вилучення мобільного телефону та наказано з’явитися до слідчого.

У справі проходить ексзаступник голови офісу президента Кирило Тимошенко.

Мова йде про справу, в рамках якої детективи розслідують, як одна приватна компанія отримала на дороги в Дніпропетровській області 1,5 мільярда гривень, й таким чином було встановлено рекорд з фінансування відбудови доріг по всій Україні. Підприємство пов’язують з близькою подругою ексголови  ОВА Валентина Резніченка.

“Антикорупційна правда”

Сообщение НАБУ затримала куратора «Великого будівництва» Юрія Голіка появились сначала на Антикорупційна правда.

Управління капітального будівництва Одеської міської ради у 2018 році через ProZorro провело відкриті торги з реконструкції школи на вул. Космонавта Комарова з кошторисом у 74,6 млн гривень. Переможцем стала компанія «Сандробуд» з директором Олегом Макєєвим.

Економічна експертиза виявила, що Макєєв підписав акти виконаних робіт з недостовірними даними. Це призвело до заволодіння 425,48 тис. гривень бюджетних коштів. Директор «Сандробуду» повідомили підозру за ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК. Йому обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Цікаво, що Олег Макєєв (повний тезка) у 2019 році був начальником відділу правової експертизи з економічних та інфраструктурних питань управління правової експертизи юридичного департаменту Одеської міської ради.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Велике будівництво» в Одесі: підрядника підозрюють у привласненні коштів появились сначала на Антикорупційна правда.