Соцсети

Такого ніколи не було, і ось знову… Рівненська АЕС, Павло Павлишин, Остап Шипайло і інші

Павло Павлишин

Члени Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг отримали 300 тис. дол. США за вирішення кадрового питання. Здобули, але не всі.

Наприкінці червня ДП «НАЕК «Енергоатом» (керує всіма атомними станціями) зняв з посади генерального директора Рівненської АЕС Павла Павлишина, який до цього 10 років керував атомною станцією. Це не просто станція, а найбільше підприємство Рівненської області, де працює близько 8 тисяч співробітників. Біля станції розташоване її місто-супутник Вараш (колишній Кузнецовськ), в якому мешкають працівники та члени їхніх сімей.

Сама Рівненська АЕС та весь Варашський район знаходяться в епіцентрі покладів бурштину. Його активно законно та незаконно добувають на всій прилеглій до атомної станції території та навіть у санітарних зонах самої станції та високовольтних ліній електропередач. Вся місцева влада та правоохоронні органи природно теж учасники цього процесу, вони забезпечують стабільність та порядок у регіоні.

А стабільність та «порядок» роботи місцевої влади та правоохоронних органів забезпечував до свого звільнення генеральний директор Рівненської атомної станції Павло Павлишин. Він призначив обрану Варашську міськраду, склад якої сформовано в основному з діючих та колишніх працівників станції. Наразі вони проходять тест на вірність Павлу Павлишину, особливо мер Вараша Олександр Мензул. 2 роки тому він був пересічним співробітником станції. Але підійшли місцеві вибори та його кандидатура перемогла у кастингу Павла Павлишина на місце майбутнього мера. З того часу він і залишається найздібнішим і плазуном рабом Павла Павлишина: терпить знущання над собою, разом із міськрадою приймає незаконні рішення щодо землі та комунального майна на користь сина колишнього генерального директора Євгена Павлишина.

Судова влада міста також під контролем. Юлія Шершень, рідна сестра голови Варашського міського суду Ірини Незнамової, успішно працює на Рівненській АЕС начальником відділу закупівель, супроводжує всі тендери. Тож не дивно, що всі позови опонентів Павла Павлишина не мали перспектив у цьому суді.

Місцеві та навіть обласні відділення правоохоронних органів також раді дружбі з Павлом Павлишиним. Рівненська АЕС уже багато років безкоштовно забезпечує їх бензином та дизпаливом, робить ремонти у будинках та офісах, спонсорує безліч заходів. Натомість силовики прикривають «пустощі» та кримінальні справи, які стосуються родини Павлишиних. З них лише зареєстрованих – уже кілька десятків.

Загалом у місті Вараш за останні 10 років сформувалася стійка самодостатня незалежна корупційна та злочинна система влади на чолі з Павлом Павлишиним. І можливо якби не злочин (вбивство 64-річної жінки), скоєний у червні цього року Євгеном Павлишиним, старшим сином Павла Павлишина та безмежні спроби його зам’яти, то ми б і не дізналися про те, що відбувається у Вараші і кому там належить реальна влада.

Якщо ж, як цього разу, виникають питання на центральному київському рівні, то для цього Павло Павлишин має спеціальних представників у Верховній Раді, зокрема, народних депутатів від Рівненської області, які допомагають Павлу Павлишину та вдячні за підтримку під час виборчої кампанії.

Але головним представником та вирішальною Павлишином у парламенті є Остап Шипайло – мало кому відомий народний депутат з яскравим корупційним минулим, номер 120 у списку партії «Слуга народу» на парламентських виборах. Наразі він очолює підкомітет з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Також він є власником раритетного мотоцикла HARLEY-DAVIDSON XL 883 1997 року та членом байкерського клубу «Гориничі». Павло Павлишин – засновник та активний учасник цього байкерського клубу.

Як бачимо, Павлу Павлишину є що гаяти. І посада генерального директора у його корупційному світобудові – це основа контролю грошей та влади цілого району Рівненської області з багатими покладами бурштину, не кажучи вже про саму РАЕС.

Тож 300 тисяч доларів США, які були передані керівнику та членам профільного комітету Верховної Ради для розгляду питання звільнення Павла Павлишина та лобіювання його відновлення на посаді генерального директора Рівненської АЕС – напевно, не дуже великі гроші порівняно з тим, що зараз втрачає наш герой. Хоча хто знає, можливо, в інші органи влади він заніс набагато більше.

Подивимося за розвитком подій: чим закінчиться спроба розгляду цього питання на засіданні Комітету з питань енергетики та ЖКП, хто ще заступиться за Павла Павлишина.

Чи може краще повернути гроші і не ганьбитися? Адже скандал лише починається.

«Антикоррупционная правда»