Відомий український юрист, айтішник і експерт з Вікіпедії Юрій Пероганич, вочевидь, допомагає токсичному російському олігарху Павлу Фуксу, який на початку повномасштабної війни втік з України до Англії.
Про це свідчать історія правок сторінки Фукса у Вікіпедії.
Як відомо, Фукс давно перебуває під санкціями РНБО в Україні, йому заборонили в’їзд у США, а також вигнали з Мексики та Ізраїлю. За даними джерел у правоохоронних органах, зараз Фукс живе розкішним життям в Англії, мандруючи лондонськими ресторанами Michelin і модними нічними клубами.
Очевидно, Пероганич старається «зачистити» в інфопросторі будь-які згадки про брудний бізнес пана Фукса. В пошуковому сервісі Google можна легко знайти інформацію про брудні бізнес-схеми Фукса і це створює певні проблеми олігарху у відомих клубах Лондона, Монте-Карло та Дубаї.
Фукс справжній поціновувач грандіозних вечірок. Згадати хоч, як після санкцій РНБО олігарх показово організував в київському гольф-клубі бал-маскарад на честь свого 50-річчя, тоді як український народ боровся за життя під загрозою російського вторгнення.
Пероганич не завжди допомагав Фуксу. Раніше цю роботу робив скандальний «дипломат» Андрій Теліженко, який був радником олігарха зі зв’язків із громадськістю в США, поки не потрапив під американські санкції за втручання у заокеанські вибори.
У своїй англомовній біографії у Вікіпедії Пероганич стверджує, що заснував Wikimedia Ukraine і є головою Асоціації ІТ-підприємств України. Він зазначає, що відредагував майже 4 000 статей та вніс понад 130 000 правок в українській Вікіпедії, однак, як видно з його профайлу, так званий експерт навіть не спромігся перевірити англійську орфографію для своєї біографії.
Пероганич є одним із головних редакторів сторінки Фукса у Вікіпедії, яка була заблокована через звинувачення у вандалізмі. Крім того, псекдоексперт додав кілька посилань у розділ про благодійність на сторінку Фукса, який здебільшого спирається на повідомлення олігарха від першої особи – переважно через прес-релізи Інтерфаксу (а не статті, написані третіми особами). Дивно, що мільйонер Фукс, незважаючи на численні бізнес-невдачі, не доклав зусиль, щоб просто заплатити деяким репортерам за публікацію історій з його прес-релізів, які вважалися б більш надійним джерелом для Вікіпедії. Старіші версії сторінки Фукса у Вікіпедії пишаються його видатною кар’єрою як великого забудовника в Москві, перераховуючи нагороди президента Путіна та російської церкви. Ці факти видалено з нової сторінки. Розглядаючи Вікіпедію як зручну маркетингову сторінку для брехливої самореклами, Фукс робить ставку на таких, як пан Пероганич.
Фукс – продукт початку 1990-х та не сильно змінився з часом. Олігарх відомий тим, що займається шахрайством, погрожує офіціантам та б’є людей, які його не поважають. Тим не менш, він винен мільйони за судовими рішеннями з Казахстану, України, Англії та Росії.
Очевидно, Пероганич не єдиний, хто продався за 30 срібників, щоб допомогти олігарху з кримінальними зв’язками очистити свій імідж в Інтернеті. Янукович, Онищенко і навіть Медведчук покладалися на так званих «консультантів зі зв’язків з громадськістю» та рішучих редакторів Вікіпедії, готових показати свої м’язи і похвалитися бізнес-успіхом.
Сторінки у соціальних мережах і Вікіпедії є звичайним явищем і часто радше збентеженням, аніж візитною карткою для корумпованих еліт довоєнної України. Можливо, у Переганича з’явиться совість або ж він почне брати з Фукса західні тарифи за консультації, щоб компенсувати токсичність, яка обов’язково перекинеться на нього самого.
