Історія Ярослава Дубневича дедалі більше нагадує не просто кримінальне провадження, а приклад того, як великі гроші можуть буквально розчинити людину в просторі. Формально — народний депутат у міжнародному розшуку. Фактично — фігура, яка зникла без сліду, залишивши по собі лише фінансові маршрути і географію родинних переміщень.
Вищий антикорупційний суд уже готується розглядати справу по суті: Дубневича обвинувачують у заволодінні газом на понад 2,1 млрд грн та легалізації цих коштів. Але ключова деталь — підозру йому вручили лише після того, як він залишив Україну. Відтоді він з’являється лише на екранах судових відеоконференцій, ретельно приховуючи будь-які ознаки свого місцеперебування.
Його втеча виглядає не просто вдалою — майже ідеальною. Офіційно невідомо, як саме він перетнув кордон: у жодному пункті пропуску його не зафіксували. Єдиний задокументований слід — показаний паспорт на румуно-угорському кордоні. Далі — лише цифрові «відбитки» у вигляді входів у «Дію» з різних європейських країн.
Формально Дубневич перебуває у міжнародному розшуку. Але без активного «червоного повідомлення» Інтерполу цей статус виглядає радше символічним: де-юре його шукають, де-факто — майже ні.
Тим часом його родина рухається зовсім іншим маршрутом — не ховається, а методично будує нове життя за кордоном. Центром цієї історії стає донька Роксолана Пиртко, яка фактично контролює значну частину бізнесу родини. Саме її сліди приводять до Латинської Америки.
Роксолана та її чоловік уже стали громадянами Аргентини. Вони оселилися у престижному районі Буенос-Айреса, а згодом туди почали підтягуватись і родичі — від матері до сватів. Виглядає так, ніби родина послідовно переносить центр свого життя на інший континент.
Ще до втечі Дубневича гроші почали активно виводити за кордон. Один із найбільш показових епізодів — понад 2,3 млн євро готівкою, які Роксолана вивезла з України на початку повномасштабного вторгнення. Походження цих коштів вона пояснювала по-різному — від продажу нерухомості до доходів від бізнесу. Але переконливої версії так і не надала. У підсумку рахунок у словацькому банку арештували.
Попри це, інвестиції продовжилися. Словаччина, ОАЕ, нерухомість, бізнес — родина системно розподіляє активи по різних юрисдикціях. У Дубаї — квартира за понад мільйон євро. У Європі — бізнес і житло. Але остаточним пунктом призначення, схоже, стала Аргентина — країна, де простіше отримати громадянство і складніше відстежити походження капіталів.
Паралельно простежуються й старі зв’язки. Через бізнес і партнерів історія виводить на колишніх топменеджерів «Укрзалізниці» та інші фігури, які стояли біля витоків фінансових схем родини. Саме ці зв’язки, за версією слідства, допомогли вибудувати систему, через яку державний газ перетворювався на мільярдні прибутки.
Схема виглядала простою: пільговий газ, який мав іти на тепло для населення, використовували для виробництва електроенергії з подальшим продажем. Різниця осідала у вигляді прибутків, які потім «прокачували» через офшори і повертали в Україну вже як інвестиції — у торгові центри, сонячну енергетику та інші активи.
І навіть після початку розслідування система не зупинилася — вона трансформувалася. Частина грошей залишилась за кордоном, частина — легалізована, а частина — досі циркулює через пов’язані компанії.
Останній штрих — репутаційна зачистка. В інформаційному полі почали масово з’являтися позитивні публікації про Роксолану Пиртко та її чоловіка — без жодних згадок про кримінальну справу. Паралельно — спроби через суди видалити негативні матеріали.
У підсумку маємо класичну історію: гроші виведені, активи диверсифіковані, родина інтегрується в іншу країну, а ключова фігура залишається недосяжною. І питання тут уже не лише в одному депутаті — а в системі, яка дозволяє зникати разом із мільярдами.
