У серці податкової системи України — скандал. Заступник голови Державної податкової служби Сергій Лисеюк офіційно не має нічого: ані квартири, ані машини, ані банального велосипеда. Жодного майна в його декларації за 2024 рік. І це – попри те, що за рік він отримав понад 640 тисяч гривень доходу. Звідки ж тоді ця «прозора бідність»?
Усе, що вказано в документах — квартира в Луцьку, якою він лише користується за дозволом Наталії Труш. Тобто навіть дах над головою — чужий. А решта? А решти просто немає. Ні землі, ні будинку, ні авто, ні цінних речей. Як так може жити людина на керівній посаді?
Але найцікавіше — у фінансових операціях: протягом року Лисеюк провів щонайменше три угоди з цінними паперами і ще дві фінансові позики в грудні. Звідки кошти? Навіщо позичав? Кому? Відповідей у декларації немає. Як і згадки про членів родини, які б мали бути задекларовані.
До всього цього додайте — банківські рахунки в «ПриватБанку» та «Універсал Банку», і… все. Ані готівки, ані боргів, ані зобов’язань. Лише чистий аркуш — як символ чистих рук?
При цьому Лисеюк є членом Національної асоціації адвокатів України, і, що найбільш обурює, не займає формально “висококорупційної” посади. Проте хіба це виправдання для такої тотальної прозорості, що більше нагадує спробу приховати реальний стан речей?
Коли чиновник вищого рівня виглядає на папері як бездомний аскет — це не прозорість. Це тривожний дзвінок. І суспільство має право знати: де правда, а де ширма для корупції?
