Як ми уже повідомляли, керівництво Одеського припортового виписало собі 7 млн. грн. на трьох. На підставі “умов воєнного стану”.
Таку кричущу суміш жлобства, нахабства й цинізму так і хочеться пожбурити на шальку терезів, протилежній тій, де мільйони українців жертвують все, часом останнє, для фронту, для перемоги… Але тут досить одних лише фактів.
Отже, 31.03.22 в.о. голови правління Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” Віталій Деркаченко підписав наказ №106 про призупинення з 1 квітня трудового договору з працівниками заводу до закінчення воєнного стану в Україні. Підстава – Закон “Про організацію трудових відносин в Умовах воєнного стану”, яким обмежуються права і свободи, передбачені Конституцією в частині прав на працю та страйк.
У пункті 2.2 документа працівникам ОПЗ пояснюється: “Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а відшкодування заробітної плати та компенсаційних виплат на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України”.
Тобто, працівників заводу Деркаченко втішив, що відшкодовувати їх збитки буде Росія. “Ми, як державне підприємство, бачимо у цьому рішенні вияв державницької позиції, – максимально зберегти ресурси країни для забезпечення обороноздатності України, – цитує керівника офіційна сторінка ОПЗ у Фейсбуці. – Переконаний, невдовзі ми знов працюватимемо разом на відтворення нашої квітучої України”.
Ну, гаразд. Але чи слід розуміти, що такий державник з такою державницькою позицією і сам розраховує здерти компенсацію з Путіна? А от хрін! Він уже здер “збитки” для себе і своїх посіпак з Української держави.
Якщо навіть судді Конституційного суду 11 березня вирішили до кінця війни перераховувати ЗСУ 50 – 70% своїх доходів, глава ОПЗ 14 березня підписує наказ №92 “Про нарахування заробітної плати”. Де наказує головбуху підприємства виплатити в якості “зарплати” собі, Деркаченку, 754 тис. 011 грн., фіндиректору Максиму Зубарєву – 2 млн. 22 тис. 311 грн., директору управління ризиками Олександру Сумцову – 2 млн. 1 тис. 557 грн.
Плюс премії: собі, Деркаченку, 366 тис. 403 грн., Зубарєву – 965 тис. 359 грн., Сумцову – 968 тис. 648 грн. Загалом – 7 млн. 78 тис. 289 грн.
Якщо начальник управління розрахунків і взаємодії з фінансовими установами ОПЗ виконав наказ керівника (“в строк до 15.03.2022 р. здійснити виплату”), то шайка-трійця гроші вже отримала.
“Зараз головна задача кожного зробити все можливе для нашої перемоги”, – сказав також Віталій Деркаченко. Котрий, як відомо, був комерційним директором Державного (державного!) АТ “Чорноморнафтогаз”, що в 2011-у придбав “вишки Бойка” у норвезької Ferncliff, яка продавала бурові глибоководні платформи по $220 млн. за штуку, а компанія Деркаченка через фірми-прокладки заплатила з державного бюджету по $400 млн.
Більш того, придбане майно держкомпанія Деркаченка не змогла убезпечити, і його захопила Росія. Яку “державник” тепер хоче перемогти, вкотре підло мародерячи свою країну. Свою?…
І ще. Було б половиною справи висвітлити ницу поведінку “трійці” з ОПЗ, не згадавши її “дах”.
Якби не війна, в першому півріччі 2022-го планувалась приватизація заводу, тобто, інтерес до стратегічного підприємства був також “стратегічним”. 99,5667% акцій ОПЗ володіє Фонд держмайна, де ОПЗ опікувався заступник глави ФДМ Денис Кудін (з липня 2018-го, а до цього – маловідомий менеджер роздрібної торгівлі мережі АЗК WOG). 16.08.21 розпорядженням № 937-р Кабмін вніс зміни у наглядову раду АО ОПЗ, затвердивши Кудіна її членом як представника держави.
01.10.21 було затверджено новим головою наглядової ради такого собі Юрія Дудєнкова (до того, був співзасновником харківської компанії “Транспортник-11”, раніше керував ліквідацією ДП “Енергохімпром”). А його заступником… Кудіна. Оця нова мітла й організувала 11.11.21 призначення Віталія Деркаченка т.в.о. голови правління – директора АТ ОПЗ. Зрозуміло, що хоча б за посадою (а насправді – і за особистими зобов’язаннями) Дудєнков має саме пряме й безпосереднє відношення і до призначення тріо мародерів на їх посади, і до мільйонних нарахувань їм в час воєнного стану.
Чи відреагує на це Київ? Відповідь така: поки першим заступником міністра економіки України лишатиметься Кудін – навряд. (Так, після втілення в життя “операції ОПЗ”, в листопаді 2021-го “дах” Деркаченка-Дудєнкова змінив портфель віце-глави ФДМ на крісло першого віце-міністра ключового міністерства). Адже ж відкритим поки що лишається й питання: під чиїм “дахом” так комфортно – навіть в час війни! – себе почуває Денис Кудін?
