Мімікрію перших осіб партії бачать усі, але є ще й другий ешелон, який ще жвавіше оголошує себе патріотами України та розучує «Батько наш Бандера». Як це відбувається, можна побачити хоча б на прикладі колишнього народного депутата України, голови Федерації боксу України, підприємця, мільярдера та кримінальника Володимира Продивуса. Усі перелічені титули відповідають дійсності, але це пізніше.

А спочатку – про зміну шапок. Тут усе за класикою, як у «Весіллі в Малинівці». Ось уривок із публікації фашистського російського видання EurAsiaDaili від 21 січня 2021 року:

Весь цей памфлет досить цікавий і навіть його тексту достатньо, щоб зрозуміти, як люблять Продивуса на Росії. І, до речі, все, що намагаються заперечувати російські захисники Продивуса, – абсолютна правда.

Але цікаво б знати, як реагують фашисти з EurAsiaDaili на таку заяву Володимира Продивуса:

Минуло кілька місяців, стало зрозуміло, що Росія програє війну, і Продивус вже намагається забути про свою дружбу з ФСБ, активну участь у просуванні ідей російського світу, а країна, на яку він ще вчора молився, стає раптово «країною-терористом». Наведений вище фрагмент – з інтерв’ю Продивуса «Фокусу» від 25 жовтня 2022 року.

Однак, як казав відомий українофоб, музей та пам’ятник якому досі існують у Києві, «рукописи не горять». Не «горить» у разі Продивуса та вся його історія.

На сайті Федерації боксу України його прізвище досі називається як керівник ФБУ, хоча ще навесні минулого року його усунули з цієї посади:

Чинний президент Федерації боксу України Кирило Шевченко звинуватив Продивуса у масштабних розкраданнях: «Все державне фінансування проходило через колишнього президента Федерації боксу Володимира Продивуса. Весь бюджет вони, як і раніше, багато років розкрадали… 2021 року він підробив результати виборів у Федерації боксу України та намагався утримати крісло президента. Останній раз це відбувалося з явними порушеннями… За правилами мало голосувати хоча б 17 федерацій із 27, 12 федерацій одразу написали йому протест, але він все одно провів вибори президента за зачиненими дверима у своєму офісі в «Мостобуді». Потім підробили підписи та оголосили, що Продивус став президентом… Володимир Продивус у перший день війни, тобто у день повномасштабного вторгнення, виїхав із країни… А головне – розповідає всім, що він президент Федерації боксу України. Він це робить, щоби відмивати гроші. У них спонсор «Газпром». Наприклад, виділяють 20 мільйонів доларів на бокс, вони вкладають 5 млн, а решту забирають собі».

Не дивно, що Продивус досі є віце-президентом Міжнародної асоціації боксу (IBA), яку очолює вірний запутінець Умар Кремльов. Більше того – навесні минулого року, коли росіяни вбивали українців, Продивус публічно обіймався з Кремльовим і отримав із його рук нагороду:

І активно виступив проти санкцій щодо Федерації боксу Росії.

Але все це дрібниці на тлі решти біографії «полум’яного українського патріота» Володимира Продивуса. Ми наводимо ці подробиці лише як штрих до картини про масове перефарбування російської агентури на тлі очевидної поразки їхньої країни-куратора.

Шлях до успіху Володимир Продивус розпочав ще у далеких вісімдесятих роках минулого століття, коли за крадіжку та грабежі загримів у місця не настільки віддалені – він у 1989 році отримав за свою альтернативну діяльність три роки та відбував покарання у колонії ШІК-66 у Шостці. До речі, виникає цікаве питання: чому засуджений за ч. 2 та 19 ст. 123, ч.2 ст. 193 та ч. 215 Кримінального кодексу УРСР (Нанесення тяжких тілесних ушкоджень та викрадення автотранспорту), за якими покладався загальний режим, «першопроходець» Продивус був поміщений до колонії суворого режиму – до рецидивістів? Схоже, що через три десятиліття кримінальна справа Володимира Продивуса продовжує приховувати чимало таємниць.

З такою біографією йому був прямий шлях до Партії регіонів, з якою він, народний депутат, голосував за «диктаторські закони» і підписав звернення до Сейма Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події Волинської трагедії 1942—1944 років. Цей вчинок народних депутатів України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду. Не дивно, що Продивус так подобається російським фашистам та нацистам – навісити на Україну провину за Волинську трагедію – саме їхній наратив, яким вони успішно користуються вже багато років, вбиваючи клин у відносини України та Польщі.

Мандат народного депутата дав можливість розширити і свою кримінальну діяльність – розвернутися на повну широку широку душу авторитету Продивусу до отримання недоторканності заважали правоохоронці.

З отриманням заповітної скоринки у Продивуса явно знесло дах від безкарності – він почав брати участь у гучних розбірках, не ховаючись за спинами своїх бойовиків. У травні 2014 року нардеп особисто засвітився у перестрілці на Рівненщині на місцевих нелегальних розробках бурштину.

2016-го сталося те саме, але результат коштував витрачених зусиль. Як тоді повідомляв у Facebook Євген Єрьоменко, помічник спікера Верховної Ради Андрія Парубія, «Нещодавно мені приватно невдахи копачі бурштину повідомили цікаву інформацію. У с. Гальбін Сарненського району Рівненської області кураторами видобутку бурштину є такі особи: куратор лінією МВС – хтось полковник Москаль; “кришує” Володимир Дідух (Вова “Морда”) (і) Володимир Продивус – голова ради директорів корпорації “Прем’єр-Фінанс”, голова наглядової ради ПАТ “Мостобуд”, президент Федерації боксу України, почесний президент футбольного клубу “Нива” (Вінниця)”».

Цим кримінальна складова глави (?) Федерації боксу України Володимира Продивуса не обмежується – ще 2002 року прізвище Продивуса набуло національної популярності, засвітившись на «плівках Мельниченка». Міністр Кравченко, який тричі застрелився, назвав Продивуса «злодієм у законі».

— Значить, економіку області захопив якийсь Продивус, «злодій у законі». Отже, магазини у центрі Вінниці його. Ринки його. Вода «Регіна» його. Декілька підприємств його. Потім той відійшов від справ. У нього був там конкурент, «злодій у законі», з ним він конкурував, теж не давав, значить, розвернутися. Ось цього хлопця підірвали. Він фактично був «шісткою» цього злодія в законі і вибивав борги. Тож, за інформацією, що пройшла, ми затримали тих, хто обливав бензином», — доповідав тодішній глава МВС України Юрій Кравченко Леоніду Кучмі.

У ніч із 30 на 31 серпня 2000 року у другому під’їзді будинку № 78 на вулиці Келецькій був підірваний і підпалений у ліфті 29-річний Руслан Попик, з ним загинули ще двоє людей — його охоронець і дружина. Попик, який був непоганим боксером, створив свою бригаду, потрапив під опіку великого авторитету, який став успішним бізнесменом і Руслану виділили у володіння район залізничного вокзалу у Вінниці. Ймовірно, під покровителем Попіка і мався на увазі Продивус, який на той час був уже відомим у регіоні бізнесменом. Щоправда, ясності з убивцею Попіка немає досі, але згідно з версією, озвученою у 2003 році тодішнім головою УБОЗу Вінницької області Артуром Овсепяном, замовником міг бути тодішній Валерій Здрайковський, який «дивиться» за Вінницею на прізвисько Вадун, який помстився Попіку за образу.

У тому ж 2002 році Продивус вирішив податися в політику, але вибори програв. Проте постарався не світитися у кримінальних розбірках так відверто, як раніше. Втім, як уже згадувалося, вистачило його до отримання депутатського мандата. Та й після його втрати Продивус особливо не соромився.

У 2019 році навколо Володимира Продивуса знову проявився кримінальний шлейф – у січні зазнала нападу знімальна група програми «Стоп корупції». За словами журналіста Романа Бочкали, під час зйомки сюжету про незаконний видобуток піску на Видубичах за адресою: вул. Промислова, 4 на користь «Мостобуду» на них напала охорона. При цьому сокирами було розбито авто. На рік тут намивають піску на 100 мільйонів гривень, стверджує Бочкала.

У ніч на 26 серпня того ж року офіс «Мостобуду» обстріляли з гранатомета. Сам Володимир Продивус тоді звинуватив у нападі деяких представників минулої влади, щоправда, так і не назвав їхніх імен.

Щодо «Мостобуду», то це найбільший будівельник мостів в Україні, головою наглядової ради якого Продивус став у 2005 році. Компанія отримувала найбільші державні замовлення та кошти. Проте згодом виявилося, що у неї – колосальні борги, і мости чомусь не будуються.

Володимир Продивус володіє 51% у ПАТ «Мостобуд». Його дружина Світлана Продивус контролює ще 21% акцій цієї компанії. У червні 2016 року комунальне підприємство «Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд Києва» розірвало контракти із ПАТ «Мостобуд» на будівництво Подільського мостового переходу. Наголошувалося, що ПАТ «Мостобуд» — фактичний банкрут, і з січня 2016 року частина майна «Мостобуду», що перебувала у податковій заставі, продається на відкритих торгах. Але голова парламентської фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко намагався підтримати Володимира Продивуса та повернути «Мостобуду» контракти на продовження робіт на найлегендарнішому довгобуді Києва.

Це – лише найяскравіші епізоди з біографії спортсмена, комсомольця та відмінника Володимира Продивуса. Який насправді є відвертим бандитом (втім, його начальник із Міжнародної федерації боксу Умар Кремльов теж має не менш яскраву біографію), відданим захисником ідей «російського світу» та представником російської п’ятої колони в нашій країні.

Чи допоможе Продивусу зміна шапки, на яку він почав ліпити тризуб напередодні поразки Росії? Дивлячись на те, що робиться в нашій країні, здається, цілком. Рекомендуємо представити його до ордену «За заслуги» першого ступеня, якого не вистачає для звання повного кавалера. Тим більше, що прецеденти у нагородженні дивних персонажів державними нагородами після 24 лютого вже є.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Чому рашист Володимир Продивус вирішив перевзутися в очікуванні поразки Росії появились сначала на Антикоррупционная правда.

Але з іншого боку, Продивус відомий як кримінальний авторитет, який побудував свій бізнес за «законами» лихих дев’яностих. 1989-го року його навіть засудили на три роки. Але це її не все. Також відомий тим, що, незважаючи на те, що в Україні вже майже рік триває повномасштабна війна, Продивус дружить із рашистами. Що відомо про скандал, який розгорається у ФБУ між Шевченком та Провідусом із рашистом Кремльовим? Про це та інші скандальні подробиці з життя авторитету читайте далі.

59-річний Володимир Степанович родом із міста Шахан у Казахстані. Бізнесмен, меценат, політик, екс-президент Федерації боксу України

Його пов’язують із махінаціями у бурштиновому бізнесі, із «сірими» схематозами з контролю за ринками готівкової валюти. Він входить до «тіньових» акціонерів банку «Софіївський». А крім цього, Продивус ще відомий як кримінальний авторитет з проросійськими симпатіями. Але про все по порядку.

Бізнес та багатство

За словами самого бізнесмена, він заробив свій перший мільйон ще 20 років тому. При цьому вже за кілька років ЗМІ оцінювали його статки у 200 мільйонів доларів. А вже в 2010 році журнал «Фокус» нарахував у підприємця лише 31 мільйон доларів. Примітно, що після цього Продивус не потрапляв до сотні найбагатших українців, але в одному зі своїх інтерв’ю заявив, що зробив це свідомо, аби не привертати до себе папараці.

За даними інформаційного реєстру Opendata, вінницький бізнесмен є власником цілої низки компаній.

І це не рахуючи тих, де він є директором.

Ігри у політику

Продивус – екс-регіонал. Свого часу, а саме десять років тому він подався в політику і став нардепом від регіоналів. Але 2014-го під час Євромайдану він дуже оперативно і вчасно залишив лави скандальної партії.

Двічі депутата було помічено в кнопкодавстві.

Цей період його життя можна підсумувати розслідуванням програми «Гроші» під промовистою назвою «Недепутатська діяльність депутата Продивуса».

Володимир Продивус – відомий у Вінниці кримінальний авторитет

Його називали злодієм у законі та кримінальним авторитетом. Як розумієте, просто так таких статусів ніхто не отримує. Найбільшої кримінальної слави авторитет набрався саме у Вінниці, де зростав, навчався та розпочинав бізнес. У 1989 році його навіть засудили до трьох років в’язниці за викрадення автомобіля та завдання важких тілесних ушкоджень за частиною 2 і 19 статті 123, частини 2 статті 193 і статті 215 Кримінального кодексу УРСР. Він відсидів тоді свій термін у шостій колонії.

У травні 2014 року Продивус засвітився у бандитській перестрілці, яка сталася в лісі Рівненщини.

Місцеві жителі тоді звинувачували його у спробі захоплення бурштинових покладів. Хоча при цьому сам нардеп виправдовувався перед представниками ЗМІ, мовляв, він знаходився там на кшталт з благою метою і заради людей, хотів «поговорити».

Як це було, дивіться у відео.

Дружба з рашистами

У січні цього року, напередодні початку повномасштабної війни, Продивус публічно братався з рашистом Умаром Кремльовим і навіть виклав відео, в якому передав «привіт» українцям та росіянам, назвавши їх «єдиним слов’янським народом»… Без коментарів!

У 2020 році Продивус був присутнім під час подання кандидата в заходи Вінниці від нині забороненої в Україні партії ОПЗЖ – боксера В’ячеслава Узєлкова. І навіть брав участь у розважальній програмі, вистрибуючи на скакалці.

А потім того ж року відвідав «бал у Медведчука», а точніше весілля пасинка кума Путіна.

Скандали авторитета Володимира Продивуса

Цей персонаж встиг засвітитися у багатьох скандалах. І ось лише деякі з них.

— Скандал, пов’язаний з Федерацією боксу України та дружбою Продівуса з розшистом Умаром Кремльовим

Зараз у засобах масової інформації спалахує неабиякий скандал навколо керівного складу ФБУ. Офіційно Володимир Степанович очолював Федерацію боксу України до 15 червня цього року, а на його місце було призначено Кирила Шевченка.

А днями міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт прокоментував конфлікт у ФБУ, яку очолив Кирило Шевченко, але з цим призначенням категорично не погоджуються В. Продивус та вищезгаданий рашист Умар Кремльов.

Детальніше про скандал читайте за посиланням .

До речі, ще дев’ять місяців тому під ФБУ пройшли протести. 14 регіональних федерацій не визнали Продивуса президентом Федерації боксу України.

Продивус та бурштиновий скандал

Ще у 2016-му році спалахнув гучний скандал, пов’язаний з однією з компаній, у яких підприємець є власником та бенефіціаром. Йдеться про товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобуд». Тоді Продивуса звинуватили в тому, що він займався незаконним видобуванням бурштину в Рівненській області.

Що відомо про цю компанію? ТОВ «Мостобуд» із статусним капіталом у мільйон гривень. Продивусу належить 41% компанії. Станом на початок 2022 року організація має податковий борг у розмірі майже 1,6 мільйона гривень.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ця компанія числиться в 1575 документах, серед яких достатньо кримінальних справ.

Детальніше про бурштиновий скандал читайте за посиланням .

Ми розповіли лише про деякі скандальні епізоди з дуже насиченого життєвого шляху кримінального авторитету Володимира Продивуса. Насправді таких скандальних історій набагато більше, але за один раз всього не розповісиш: плівки «Мельниченка», бажання приховати будь-яку інформацію про сім’ю, становлення бандита, бізнес-скандали, махінації тощо, тощо.

Далі буде.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Володимир Продивус: Як кримінальний авторитет водить дружбу із рашистами появились сначала на Антикоррупционная правда.

Нагадаємо – кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні було запроваджено у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС щодо виконання Плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленого меморандумом. Така активна участь Палатного у діях, спрямованих на декриміналізацію відповідальності за приховування доходів, наводить на однозначні висновки.

Тому природний інтерес, що такого приховує у своєму матеріальному становищі колишній народний депутат України, голова виконавчого комітету партії «Удар» Артур Леонідович Палатний, що не посоромився піти в розріз із політикою своєї партії (тоді він був членом фракції БПП) і підписав явно скандальне і відверто смердюче корупцією представлення?

У далекі часи та дослідження декларацій, які подавав Палатний як народний депутат поглиблюватися сенсу немає – якщо Артур Леонідович так добивався скасування покарання за брехню у декларації, то його декларація показує лише те, що він захотів показати сам. Набагато цікавіше те, чому він так не хотів писати там правду.

Можлива відповідь у неофіційній діяльності кума Віталія Кличка та почесного президента Київської міської організації Федерації боксу України. Минулого року прізвище Палатний засвітилося у новині про те, що Київська міська прокуратура спільно з СБУ проводила обшуки в рамках розслідування діяльності злочинної групи, яка вимагала гроші у підприємців за оренду нелегальних торгових точок у підземних переходах Києва. Складалася група з-поміж співробітників міської влади та спортсменів, а організував цю групу, як стверджувало слідство, саме Артур Палатний.

Як виявилося, Палатний ще під час перебування депутатом Київради у 2012 році створив «злочинне угруповання, яке систематично вимагало та отримувало гроші від суб’єктів господарювання «за незаконну оренду торгових точок у підземних переходах центральних районів Києва»». За версією слідства, всього до складу злочинного угруповання могли входити близько 20 осіб, які щомісяця отримували від 5 до 7 мільйонів гривень (це за курсом тодішнього). Усього в процесі обшуків було вилучено $350 000, з яких $250 000 знайшли у Артура Палатного.
Звісно, яке тут декларування? Як задекларуєш ці гроші? Як зарплата народного депутата? І це не єдине джерело доходу Артура Леонідовича, це лише одне з пояснень того, чому він пішов на явний конфлікт із керівництвом фракції БПП, підписуючи скандальне звернення до Конституційного суду.

Але, і всі це розуміють, це лише один епізод з діяльності Артура Палатного, причому досить дрібний. І обшуки в нього пройшли не тому, що правоохоронці нарешті почали наводити лад у країні, а тому, що нова (на той момент) влада просто перерозподіляла таким чином потоки кримінальних грошей столиці. Доказом тому є той факт, що після гучних заяв ГПУ з Палатним не сталося зовсім нічого. Потоки успішно перерозподілили, частки перекроїли, все вгамувалося.

Однак повномасштабне вторгнення Росії до України сплутало карти всім. У тому числі й криміналітету. Нещодавній скандал, коли у готелі «Хрещатик» було виявлено арсенал зброї, призначений для кадировських бойовиків, з яких сформовано «сплячі» ДРГ у столиці, знову змусив говорити про Артура Палатного.

Хоча у ЗМІ одним із головних організаторів цього складу називають Кирила Шевченка (не плутати з головою НБУ) – президента Федерації боксу України, але адвокат Костянтин Бідовий, колишній старший товариш Віталія Кличка та його кума Артура Палатного, колишній депутат від «Удару», який близько знайомий як з кримінальним світом Києва, так і з його авторитетами, стверджує, що Шевченко – лише «права рука» Палатного.

Бідовий називає Кирила Шевченка «найближчим зв’язком» Артура Палатного з організованою злочинністю та так званими злодіями в законі: «— Палатний має двох таких людей. З питань «гроші занести, гроші забрати» та поспілкуватися зі злочинцями – екс-народний депутат Олег Великін, екс-учасник злочинного київського угруповання, який придумав собі прізвисько «Дон». Але Великін – це більше валізи з грошима носити. А Кирило Шевченко за простотою своєї душі – він людина, на яку злочинне угруповання Кличка-Палатного спихає все те, що пахне лайном. Все, що прямо пов’язане з криміналітетом, усе, що прямо пов’язане з організацією злочинних діянь.

Також у зв’язці з Артуром Палатним виринає прізвище Михайла Маймана, з яким теж стався публічний скандал. Одна з версій свідчить, що СБУ затримала «блогера та ветерана АТО Михайла Маймана у зв’язку з нападами та викраденнями на Дніпропетровщині, а результатом такого затримання стала протизаконна «профілактична бесіда»». Сам Майман стверджує, що 31 травня його «викрали на замовлення Кирила Шевченка, який підробив документи і став головою федерації боксу України, а також адвоката Андрія Циганкова». За його словами, викрадачі вимагали вибачень перед Кадировим та погрожували вбивством.

Проте, як каже Костянтин Бідовий, насправді Майман не поділив щось із Палатним: «- Моня, він же Михайло Помагайбо, він же Михайло Майман, він же громадянин, якого угруповання це «кинуло під лід», і він на помсту каже багато. Коли він говорить про свою злочинну діяльність, він говорить правду – це все було. Але через те, що жертвами пограбування ставали люди, близькі до силових структур, Артуру Палатному ці структури висунули претензії – «Артур, він грабує не тих людей, він грабує вже наших людей. Це твоя людина, ми хочемо з неї запитати». І Артур Моню здав, але попросив не вбивати. І ніхто його не вбив. Його били, принижували, забрали те, що забрав у інших людей. Але для Кадирова його ніхто не викрадав».

За словами Бєдового, Майман у своїх одкровеннях не говорить ні про Палатного, ні про Кличка, мабуть, розраховуючи на щось від них. Замість прізвища Палатний він зосередився на Кирилі Шевченко – «вище не лізе, бо розуміє, що загине. Але він каже правду, коли говорить про злочинну діяльність».

Як стверджує Бідовий, «у Моні забрали бізнес та віддали Шевченко». Бізнес полягав у тому числі в наркотрафіку з-за кордону та виведення туди величезних сум готівки. Але при цьому адвокат не називає прямо, що цей «бізнес» у Маймана забрав Палатний, хоч і дає зрозуміти, що керує цим усім Артур Леонідович.

Щодо колосального арсеналу зброї, вилученої в готелі «Київ», то це вилучення теж не спричинило жодних наслідків. Оскільки «організоване мафіозне угруповання Кличка-Палатного має найвищих покровителів у найвищих кабінетах і сплелося з чинною владою таким чином, що може витворяти будь-що». Ця версія адвоката Бєдового підтверджується тим, що торішні обшуки у Палатного, про які так голосно заявила Генпрокуратура, теж закінчилися нічим – усі справи було закрито.

Щоправда, тиждень тому частину цієї справи знову почали розслідувати – щодо Кирила Шевченка Державне бюро розслідувань 22 липня розпочало розслідування про розкрадання грошей з бюджету Київської міської федерації боксу. Насправді під приціл знову потрапив Артур Палатний, оскільки Шевченко є лише виконавцем, хоч і з числа наближених.

Однак сподіватися на те, що ГБР доведе слідство до логічного завершення, не варто – на думку людей, які входять у владні кабінети, знову йдеться лише про банальне розбирання між оточенням президента та угрупуванням Кличка-Палатного. І все знову закінчиться прийнятним для обох сторін компромісом. Навряд чи в цьому компромісі пожертвують навіть Кирилом Шевченком, хоча такий варіант і не виключається. Однак у будь-якому разі Палатний залишиться на всіх потоках, які замикаються на нього в столиці, хіба що їх дещо скоригують у бік президента.

Крім того, якщо версія про те, що Кирило Шевченко є лише підручним Палатного, вірна, то вкрай цікаву інтерпретацію отримує інформація про те, що на запрошення Шевченка в 2020 році в Україну прибули двоє громадян РФ, наближених до Кадирова (співробітник спецзагону Рустам Чичаєв. та заступник начальника оперативно-розшукової частини при МВС Чечні Валід Айдаміров) – нібито для працевлаштування тренерами, яких надалі виправили з України.

А Михайло Майман в історії з легалізацією кадировців як українські дитячі тренери виступав як особа, яка передавала кадировцям необхідні документи.

Те, що внаслідок цієї спроби інфільтрації кадировських силовиків так і не було жодних виразних заяв українських спецслужб щодо результатів розслідування щодо запрошуючої сторони, теж наводить на думку про те, що Костянтин Бедовий, який часто цитується в цьому матеріалі, недалекий від істини, говорячи про «жахливе зрощення угруповання Палатного-Кличка з вищою владою країни» та переплетення криміналу з правоохоронцями.

На тлі цього звернення до Конституційного суду з пропозицією скасувати кримінальну відповідальність за брехню в декларації – невинна дитяча витівка.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Артур Палатний і його кадирівський слід появились сначала на Антикоррупционная правда.