Речь идёт, в частности, о возможной недвижимости в городе Бенидорм на побережье Коста-Бланки в Испании. Это популярный курортный регион, который давно стал одним из центров инвестиций в жильё среди иностранцев, в том числе и граждан Украины. Здесь активно покупают апартаменты и дома как для проживания, так и для получения дохода от аренды, пишет ОРД.

Кроме того, по информации из неофициальных источников, ещё одним возможным активом Ярослава Колесника может быть небольшая вилла в одном из престижных районов Ниццы на Лазурном берегу Франции. По предварительным оценкам, стоимость подобной недвижимости может составлять около 1,38 млн евро. Район расположен недалеко от Монако и традиционно считается одним из самых дорогих на французском средиземноморском побережье.

Параллельно появляется информация и о возможных бизнес-интересах чиновника в самом Ужгороде. Местные жители связывают имя Ярослава Колесника с жилым комплексом Residens Park на улице Славянская набережная, 25. По их словам, начальник областной полиции может иметь долю в этом строительном проекте.

Также в городе обсуждают возможную причастность Колесника к строительству торгового центра на улице Славянская набережная, 31. По словам местных жителей, чиновник якобы периодически приезжает на объект, чтобы проверить ход работ.

В связи с этой информацией возникает вопрос о соответствии возможных активов задекларированным доходам чиновника. Эксперты отмечают, что подобные сообщения требуют тщательной проверки со стороны государственных органов.

Ситуация также привлекает внимание к роли руководства Министерства внутренних дел. Ведь именно ведомство, которое возглавляет Игорь Клименко, отвечает за кадровую политику в Национальной полиции. В случае подтверждения информации о дорогих зарубежных активах и возможных бизнес-связях чиновников вопрос прозрачности и добропорядочности руководителей правоохранительных органов может вновь оказаться в центре общественной дискуссии.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Колесник и Клименко: начальника полиции Закарпатья Ярослава Колесника связывают с недвижимостью в Испании, Франции и строительными проектами в Ужгороде появились сначала на Антикоррупционная правда.

Вилла находится в городке Вильфранш-сюр-Мер, вблизи Ниццы. Она называется Cayo и имеет площадь 850 квадратных метров. Внутри шесть спален и личных ванных комнат, большая гостиная в бежевых тонах, винный погреб, просторная кухня.

Имение расположено на закрытой территории, площадью более 5000 квадратов. Здесь также есть бассейн с панорамным видом на море, большой сад и гараж на восемь автомобилей.

Процесс сделки начался в 2019 году, когда кипрская компания Оксаны Кушнир Koksi Holding договорилась о покупке французской фирмы SCP Cayo (на которую и записана вилла) и оплатила аванс. Финальный этап оформления прошел весной 2020-го.

Подтверждение этой операции журналисты нашли в финансовых документах компании, продавшей компанию Koksi Holding, и в аудиторском отчете самой Koksi Holding. В последнем говорится о стоимости почти 19 миллионов евро. Французские риелторы, с которыми Bihus.Info консультировались перед эфиром, оценили поместье в 20 миллионов евро.

В ответ на просьбу прокомментировать покупку дорогого актива Игорь Кушнир письмом ответил, что не является владельцем ни движимого, ни недвижимого имущества за пределами Украины.

Кушнир более 10 лет занимает пост президента Киевгорстроя — компании, которая на 80% принадлежит городу Киев. Ранее журналисты Bihus.Info показали, как на выведенной земле из Киевгорстроя в Козине бизнес-окружение и родственники Кушнира построили закрытый коттеджный городок. Стоимость возведенных там домов можно оценить более чем в 3 миллиона долларов.

Дела компании в последние годы шли не слишком хорошо, а в начале 2023 года она приостановила строительные работы и просила о дополнительном финансировании из бюджета.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Жена президента «Киевгорстроя» Игоря Кушнира владеет виллой во Франции появились сначала на Антикоррупционная правда.

Журналісти протягом кількох годин фіксували автомобілі з українською реєстрацією на одному з найжвавіших відрізків однієї з доріг французького Сен-Жан-Кап-Ферра. Усього їх було близько 30, а за кермом перебували виключно чоловіки.

Дім Віталія Хомутинніка

Зокрема, журналісти розшукали будинок Віталія Хомутинніка, колишнього нардепа п’яти скликань Верховної Ради, який займає 21-е місце у списку найзаможніших громадян України.

Його будинок розташований край мису, на другій лінії від берега. У минулому розслідуванні журналісти показали люксові автомобілі Bentley Continental та Lamborghini Urus загальною вартістю близько 600 тисяч доларів, які належать бізнесменові.

Журналісти також показували брата Хомутинніка Юрія, який приїжджав до колишнього парламентаря.

Колишній депутат помітив увагу до себе журналістів й за кілька днів його вже було не видно на Кап-Ферра. Через деякий час яхта «Апостроф», що належить Хомутинніку, почала дрейфувати між грецькими островами.

Виїхати з України Хомутиннік зміг напередодні масштабного вторгнення РФ. Бізнесмен володіє компанією UNB, яка, за інформацією на її сайті, є лідером у галузі нафтогазодобування в Україні. Також вона продає електроенергію.

Минулого року приватний літак Хомутинніка потрапив під санкції РНБО через зв’язки з компанією-оператором літака з РФ. Попри це він зміг продати цей борт. Наразі літак використовується переважно у США.

На виїзді з Кап-Ферра було помічено Mercedes-Benz Geländewagen, зареєстрований на дружину представника нині забороненої в Україні партії ОПЗЖ, а зараз депутатської групи «Відновлення України» Вадима Столара.

На автомобілі забирали дітей депутатів Столара та Ігоря Абрамовича, які навчаються у Монако.

Будівництво Ріната Ахметова

За даними журналістів, які посилаються на джерела у ділових колах, бізнесмен Павло Фукс має віллу на Кап-Ферра, яка носить ім’я його дочки Анастасії. Володіє віллою, за даними французької влади, компанія Ріната Ахметова.

У 2016 році Ахметов купив її у Фукса за 55 млн євро.

За даними «УП», з початку масштабного вторгнення Рінат Ахметов не виїжджав з України.

За даними журналістів, житло українських бізнесменів і депутатів часто зазнає крадіжок, але постраждалі не завжди звертаються до поліції, оскільки в такому разі їм довелося б пояснювати походження коштів.

Останнім часом чисельність українських громадян у Монако значно зросла. Зокрема, було помічено Олександра Давтяна, президента ТОВ «Інвестиційна група ДАД».

Владислав Гельзін, колишній депутат Донецької облради від Партії регіонів та президент ФК «Олімпік». За даними журналістів, Гельзіну належить тютюнова фабрика, хоча сам ексдепутат каже, що заробляє на сільському господарстві.

Мерседеси ФК «Динамо» Київ

Також журналісти помітили Maybach GLS 2021 вартістю близько 250 тисяч доларів. Автомобіль зареєстрований на футбольний клуб «Динамо» Київ, а користується ним дочка президента «Динамо» Григорія Суркіса Світлана.

Є і Мерседес «Гелендваген», який також зареєстрований на футбольний клуб.

Крім того, до об’єктива журналістів також потрапив пасинок покійного мера Харкова Геннадія Кернеса Родіон Гайсинський.

Також вдалося знайти житло, зареєстроване на компанію колишньої дружини нардепа та соратника Ігоря Коломойського Ігоря Палиці. Будинок ідентифікували завдяки фото, які публікувала, у тому числі під час російського вторгнення, дочка бізнесмена.

Сам же власник був тут на початку серпня.

Поруч із будинком Палиці знаходиться будинок соратника колишнього президента України Петра Порошенка Олександра Третьякова. Його вілла також зареєстрована на дружину.

Як стверджують журналісти, раніше на дверях будинку значилися ім’я родини політика. Однак зараз надпис прибрали.

У Каннах також було помічено яхту політика Валерія Хорошковського, чий приватний автомобіль один раз прилітав до аеропорту Ніцци.

Крім того, на VIP-курорті у Франції журналісти помітили чоловіка, схожого на колишнього прокурора часів Януковича Ігоря Проценка, який керував Одеською та Житомирською прокуратурою. Нині він працює адвокатом.

Водночас вдалося знайти чоловіка, схожого на банкіра Ростислава Матяша. 2021 року він увійшов до правління російського «Альфа-банку» в Україні.

«Антикорупційна правда»

Сообщение «Батальйон Монако-2»: Друга частина про елітних українських біженців на Лазурному узбережжі появились сначала на Антикоррупционная правда.

Нагадаємо, ЗМІ неодноразово повідомляли, що екс-регіонал, соратник Януковича та активний прихильник «русского мира» Вадим Столар є фігурантом справ щодо фінансування тероризму та розкрадання в особливо великих розмірах. Щоб уникнути відповідальності за ці злочини, він взяв участь у створенні депутатської групи “Відновлення України”, куди увійшли його кишенкові депутати-зрадники від ОПЗЖ. Вони допомогають владі голосувати за потрібні рішення. На думку окремих політичних експертів, саме тому керівництво країни не дає ходу його резонансним справам, а сам Столар поки що уникає відповідальності за свої злочини та навіть не потрапив до санкційних списків.

Після гучного скандалу з батальоном «Монако» фонд Столара- Медвечука за допомогою Офісу президента та керівництва Київської області розпочав псевдоблагодійну програму на Київщині. Завдяки якій Столар хоче уникнути відповідальності та екстрадиції. Псевдоблагодійність Столара настільки смішна, що як повідомляє екс-нардеп Олександр Черненко, партнер Медведчука витрачає більше грошей на харчування в елітному ресторані курорту Сан-Жак-Кап-Ферра та власний піар, ніж на підтримку рідної країни.

Виникає цілком логічне питання: невже кілька голосів у Парламенті від депутатів-зрадників, коштують того, що сьогоднішні ділки від Офісу президента цинічно дозволяють таким людям як Столар, з вини яких розпочалася війна та сьогодні гинуть наші співвітчизники, сховатися за псевдоблагодійністю і знову уникнути покарання, як Столару вже вдавалося зробити це у 2014 році, коли його соратник Янукович втік до московії?

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Колаборант-втікач та партнер Медведчука Вадим Столар домовляється із владою та намагається сховатися за псевдоблагодійністю появились сначала на Антикоррупционная правда.

Кому война, кому мать родна

Пока украинцы плетут защитные сетки, собирают деньги на пикапы, дроны и байрактары для ВСУ, приближая победу над российской ордой, номер 7 из списка батальона «Монако» Сергей Вязьмикин укрепляет свой «фронт» на Лазурном побережье Франции.

Оттуда уроженец Новой Каховки Вязмикин курирует поборы подакцизных предприятий в Украине. Во время утренних пробежек по Ницце со сторонником «русского мира», партнером, харьковским бизнесменом Игорем Абрамовичем они «перетирают» тему мздоимства. Абрамович – номер 1 в списке «батальона «Монако».

Вязмикин и Абрамович – фигуранты открытого недавно ГБР уголовного производства, как «слинявшие» из Украины в канун войны. Предавшим родину плевать, что родной Харьков стонет под бомбежками рф, а Новую Каховку терзают орки – насилуют, убивают и грабят.  «Уголовка» никак не мешает зарабатывать Абрамовичу и Вязмикину на новые тачки, яхты и недвижимость. Они праздно созерцают войну в Украине. Им начхать на то, как задыхаются предприятия в Украине и экономика дающей оркам отпор страны.

Как работает схема

Два Игоря, Абрамович (экс-нардеп от ОПЗЖ) и Купранец (экс начальник департамента противодействия преступности в сфере экономики МВД времен Авакова) перед началом войны пообещали людям из ОП кругленький доход в долларах. Получать его собирались из поборов подакцизных предприятий. Для этого они «арендовали» налоговую службу в лице и.о главы ГФС Украины Татьяны Кириенко. Повод для поборов оформляет начальник департамента контроля за подакцизными товарами ГФС Александр Ярмоленко, выписывая производителям нарушения на бумаге. Не согласившимся платить прикрывают производство.

Опыт не пропьешь

Купранец, как бывалый «борец» с экономической преступностью, начинал карьеру еще при Януковиче, обдирая сутенеров и проституток. Потом он контролировал контрабанду алкоголя и табака через Одесскую таможню. Именно там он освоил схему откатов, открывая уголовные дела и закрывая их после получения взяток. Оборотня в погонах предприниматели знают, как «решалу», к которому можно обратиться, чтобы «снять» проблемы с бизнеса. Купранец дослужился до зама экс-министра Авакова.

Сергей Вязмикин – доверенное лицо Купранца. «Боролся» с валютными менялами, «доил» игорный бизнес в должности и.о начальника департамента защиты экономики Нацполиции в  2016 году. При Авакове дослужился до начальника департамента стратегических расследований при МВД. Знает толк в том, кого и как нужно «расследовать». Да подороже.

Война войной, поборы по расписанию

Сейчас, когда Вязмикин нежится в лучах французского солнца с Абрамовичем, вопросы по сбору средств с производителей решают отставники из Нацполиции: расследователь Руслан Марчук и одиозный Евгений Коваль. Обоих выкинули из МВД после отставки Авакова. И.о замглавы ГФС Евгений Сокур замыкает контроль над схемой в ГФС.

Зарвавшиеся схематозники обирают еще и американских инвесторов, выпускающих табачную продукцию в селе Гоща, Ровенской области. Видимо, так они благодарят наших партнеров из США за то, что они помогают деокупировать их родные города, поставляя современное вооружение.

Судя по аппетитам банды, если не пресечь поборы, Украина потеряет контроль над подакцизными товарами. А доходы от продажи алкоголя и табака перекочуют в карманы монакских беженцев.

 «Антикоррупционная правда»

Сообщение Беженцы «батальона Монако»: Сергей Вязьмикин и Игорь Абрамович мародерят производителей алкоголя и табака в Украине появились сначала на Антикоррупционная правда.

Речь идет о народном депутате Украины Вадиме Столаре, который, захватив себе плацдарм на Средиземноморье, стойко его удерживает и даже вышел в знак солидарности с истекающей кровью Родиной из фракции ОПЗЖ. Заочно, само собой – вдруг кто-то, пока он мотнется для этого в Киев, оттяпает его любимое имущество в виде виллы в Сен-Жан-Кап-Ферра возле Ниццы?

Красиво, правда? Какая уж тут Украина. А тем более – Верховная Рада, депутатом которой является Вадим Столар и в которой, как гласит статистика, за последние полгода (ровно столько прошло от начала полномасштабных боевых действий) он ни разу не был.

Да и как тут приедешь в Раду, когда вот она – вилла на выступающем в море мысе Лазурного Берега, в местечке, которое занимает второе место в рейтинге после Монако по дороговизне жилья? В таких условиях забудешь и о вилле в Конча-Заспе, которая принадлежит сыну экс-городского головы Киева Леонида Черновецкого и которую Столар у него арендовал, не то что о душном и скандальном сессионном зале.

Тем более, что о нападении России и десанте в Гостомеле, обстрелах Бучи, Ирпеня и ДРГ в Киеве Столар знал заранее – он уехал не спеша, за несколько дней до 24 февраля. Какая уж тут Рада. Тем более – фракция «Оппозиционной платформы за жизнь», которая активно призывала на нашу землю все прелести «русского мира». Вот только сама почему-то почти в полном составе от этого «русского мира» сбежала аккурат перед самым его приходом.

О том, что свою эвакуацию все эти российские шестерки планировали заранее, в случае Столара подтверждает тот факт, что ездит он по Лазурному побережью на своем «Мерседесе», зарегистрированном в Украине:

Да и его отец ходит не пешком, а тоже ездит на «Мерседесе», вывезенном из Украины заранее:

Черное и белое. Прямо Инь и Янь. Вы уж простите этот злой сарказм – журналист должен быть беспристрастным, да только как можно быть беспристрастным, когда перед глазами кадры российского танка, который на родной для Столара Оболони давит в лепешку машину, в которой ехала украинская семья?

Кто-то может сказать, что, дескать, Столар здесь ни при чем – он-то в этот момент уже был далеко от Украины. Конечно, мехвод в танке – какой-то российский ванька. Да вот только то, что все эти ваньки да ахметы вытворяют в нашей стране – результат действий в том числе и ОПЗЖ, народным депутатом от которой был Вадим Столар. И остается, хотя ОПЗЖ теперь уже запрещена.

Думается, что «кровавые мальчики» ему, как и прочим коллаборантам, не снятся. Потому что главное для себя он сделать успел – накосил столько бабла в Украине, что теперь в нее можно и не заглядывать. Можно пересидеть смутные времена в Ницце, тем более что российские кураторы позаботились вовремя предупредить своих верных шестерок.

Явно в надежде на то, что через недельку-другую эти люди сформируют «антифашистское правительство в освобожденной Украине». Но что-то пошло не так и «антифашисты» от ОПЗЖ застряли в Ницце:

Но, может, оно и к лучшему. Для них самих, конечно. Потому что, как показала практика, жизнь коллаборантов сейчас не ценят ни сами их русские хозяева, ни уж тем более «освобожденные от нацистов» аборигены.

Рядом с виллой Столара – усадьба Ахметова, неподалеку живут Константин Жеваго, Игорь и Григорий Суркисы, Юрий Хомутынник, Сергей Левочкин… Славная компания. И что характерно – все без исключения активно сопротивлялись евроинтеграции нашей страны и тянули нас в объятия «старшего брата». И почему-то сбежали от этих объятий на проклинаемый Запад. Где купили себе жилье на одном из самых дорогих и шикарных курортов. Почему не в столь любимой Сызрани или, к примеру, в Сыктывкаре?

Впрочем, Вадим Столар – человек без Родины. Космополит, для которого важны лишь деньги. Об этом ярко свидетельствует его политическая карьера.

С 2006 по 2010 год, во время президентства Виктора Ющенко, входил в его партию «Наша Украина». С апреля 2010 по август 2012 года, во время президентства Виктора Януковича, входил в Партию регионов. Что характерно, во время выборов в 2012 году Столар старался не афишировать связь с Партией регионов – тогда это уже было токсично.

Пошел в самовыдвиженцы от родной Оболони, но выборы проиграл, несмотря на конверты с 200 гривнами, которые получали избиратели. Не помогло и то, что командой Вадима Столара была произведена укладка более чем 18 000 м² асфальта, отремонтировано около 130 старых детских площадок, и установлено 13 новых, завезено 4 800 тонн песка и чернозёма во дворы. Также рабочие в одежде с логотипом Вадима Столара красили заборы и ремонтировали подъезды.

В 2014 году, работая в штабе «УДАРа», пошел самовыдвиженцем в Киевсовет. Выборы выиграл, поскольку, среди прочего, «УДАР» выдвинул ему в качестве оппонента молодую активистку Ольгу Люльчак, не имевшую шанса на успех. В Киевсовете сотрудничал с так называемой «группой Порошенко», координируя ее позицию с позицией «УДАРа».

В 2019 году избрался в Парламент уже от ОПЗЖ.

Все это, помимо характеристики украинских политических сил, дает еще и ярчайшую характеристику Вадиму Столару. Для которого важно одно – быть наверху, на потоках. А единственная идеология, которую он разделяет и понимает – деньги. Побольше денег, неважно как они зарабатываются.

По словам народного депутата Сергея Лещенко, Вадим Столар стоит и за скандальным строительством на Никольской Слободке. По его словам, Столар является близким другом Сергея Левочкина и соратником Игоря Никонова (первого заместителя Кличко и главного девелопера в проектах Дмитрия Фирташа и Вагифа Алиева). Столара долгое время называли «серым кардиналом» Кличко, да и сейчас, несмотря на добровольное изгнание, он отнюдь не утратил влияния на процессы, происходящие в столице.

В 2015 году Вадим Столар выступал посредником между Кличко и руководством БПП на переговорах по слиянию партии главы государства и УДАРа. В результате, по утверждению изданий «Капитал» и «РБК-Украина», Столар стал контролировать серьёзную часть «теневых потоков» столицы в связи с его влиянием на руководителей части коммунальных предприятий (от 30 %) и управление Киевской городской государственной администрации (КГГА) по благоустройству.

Он же стоял за скандальным «Элита-центром». Вадим Столар был одним из акционеров «Конверсбанка» (CityCommerceBank), обанкротившегося в 2014 году. Еще один из акционеров «Конверсбанка», российский миллиардер, обвиняемый властями Литвы в хищении сотен миллионов долларов, Владимир Антонов, считает, что «Столар и трое других похитили из Конверсбанка принадлежащее ему 13,3 миллионов евро».

В 2011 году Вадим Столар поручился за кредиты компаний, поставивших Госрезерву некачественного дизтоплива на сумму в 160,63 миллиона гривен. Тогда на торгах Госрезерва единственным конкурентом «Имоти Стар» стало ООО «Легендас-М» возглавляемое доверенным лицом Вадима Столара.

На закупки Госрезерва окружение Столара вывело фирмы, завышающие цены при продаже и занижающие при покупке. Это был не единичный случай. Второй победитель торгов Госрезерва — «ООО ПКП „СКБ“», который должен был поставить топливо на сумму 42,13 миллиона, за которого тоже поручился Вадим Столар, поставил некачественное топливо и на него тоже был наложен штраф. Учредителем третей компании (ООО «Столицаинвестбуд»), которая продавала Госрезерву товары по завышенным ценам и из-за которой государство потеряло более 40 миллионов гривен, являлась жена помощника Столара.

В 2014 году суд признал Столара виновным и потребовал арестовать имение Столара, однако тот его не отдал, а «подарил» своей жене.

Это – только поверхностная характеристика государственного служащего первого ранга, народного депутата Украины Вадима Столара. Который давал присягу на верность Украине в качестве народного депутата. Но, как уже говорилось, эта присяга для него – кусок бумажки, открывающей доступ к ресурсам страны. Потому что у таких, как он, одно Отечество – деньги.

Деньги, заработанные «тяжкими трудами» в столь презираемой Отчизне, почему-то вкладывались в столь же поносимой с парламентской трибуны Европе. А вкладывать, как видите, было что.

И вот, глядя на все, что творит в нашей стране Россия, которую столь любят члены ОПЗЖ вообще и нардеп от этой политсилы Вадим Столар в частности, хочется спросить у его избирателей – как настроение? Довольны приходу вашего «русского мира»? Рады за вашего избранника Вадима Столара, загорающего на пляже в Ницце?

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Вадим Столар — украинский «десантник» в Ницце: ни флага, ни Родины появились сначала на Антикоррупционная правда.

Сподіваємося, що їхні виборці, найбільша кількість яких зосереджена якраз на окупованих територіях та в зоні бойових дій, щасливі як до приходу свого кумира Путіна, так і від того, що їх обранці вчасно втекли з України.

Причому більшість із них дивним збігом зробили це заздалегідь і підозріло дружно. Що ніби натякає. Але фактів у нас немає, бо нічого стверджувати не будемо. Щоб не засмучувати виборців, яким на голови сипнеться саме те, що вони хотіли, голосуючи за своїх обранців.

Втім, достатньо філософії, перейдемо до конкретики. Народний депутат України від партії «Опозиційна платформа за життя» та член однойменної фракції Ігор Абрамович не просто злиняв завчасно, а прихопив із собою кілька десятків друзів та родичів. 13 лютого, сплачений Абрамовичем чартер відвіз всю цю компанію із Києва. Щоправда, чомусь не в таку улюблену Абрамовичем високодуховну і православну Рассеюшку, а в безблагодатну столицю Австрії Відень. Сам же Абрамович відлетів 12 лютого не менш неправославною Польщею і більше в Україні не показувався.

Загалом дні перед вторгненням були рекордними з країни народних обранців – лише 12 лютого з Києва вилетіло близько 20 чартерів і приватних літаків. Що характерно – відлітали здебільшого представники проросійських сил – Новинський, Суркіси, Ярославський, Ахметов, Колесников, Столар… Що також є досить дивним та симптоматичним «збігом».

Але повернемось до Ігоря Абрамовича. Виявився він через деякий час на чужині, у далекій і теж неправославній Франції. За шість кілометрів від Ніцци, в комуні Сен-Жан-Кап-Ферра 12 і 28 квітня журналісти фіксували Land Cruiser, який, за даними джерел «Схем» у Нацполіції, належить мільярдеру та народному депутату Ігорю Абрамовичу.

За «гейропою» борець за традиційні цінності пересувався на заробленому важкою працею Ленд Крузері з номером КА 2109 ІА:

І їздив він, знову ж таки дивним збігом, вулицею, на якій знаходиться вілла ще двох борців за «російський світ» (теж хто втік від цього світу чомусь не в Росію) Сергія та Юлії Льовочкіних.

Через деякий час історія здобула продовження – 17 серпня журналісти «Української правди» зняли репортаж під назвою «Батальйон “МОНАКО”. Як УП знайшла елітних біженців на Лазурному узбережжі»:

Один із сюжетів присвячений Ігорю Абрамовичу, якого журналісти УП знайшли у здоров’ї та явно задоволеного життям на віллі в Сен-Жан-Кап-Ферра. Це – курорт на південному сході Франції на мисі Лазурного Берега, що виступає в морі, неподалік Ніцци. У 2012 році Сен-Жан-Кап-Ферра посів друге місце у рейтингу після Монако з дорожнечі житла.

Живе Абрамович на віллі, що належить російському банкіру Борису Давлетьярову. На яких умовах – не знаємо, але сам факт досить промовистий. Але ще цікавіше те, що живе на цій віллі Абрамович не один, а в компанії колишнього виконувача обов’язків начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та колишнього заступника начальника цього департаменту Сергія Вязмікіна.

Ні, це навряд чи те, що ви подумали. Дружать ці люди на суто економічній основі. Другий допомагав першому, прикриваючи від інтересу поліції різноманітні схеми Абрамовича, які дозволили йому посісти 21 місце в рейтингу найбагатших народних депутатів нинішнього скликання. Його статки тоді склали 106 мільйонів гривень, у тому числі 88 мільйонів готівкою. І це, крім 13 квартир, колекцій швейцарських годинників і пристойного автопарку.

Та й сам Вязмікін явно не бідує, розкочуючи Лазурним узбережжям на Мерседесі з «козирними» київськими номерами:

До речі, про транспорт – народний депутат України Ігор Абрамович його дещо оновив – у нього з’явився що один «крузак» із номерами КА 0088 СГ та два Мерседеси-Віано, зареєстровані на матір нардепа:

Тож крім чартеру, який вивіз за два тижні до повномасштабного вторгнення, яке виявилося чомусь несподіваним для влади, родичів та друзів Абрамовича з України, явно був і сухопутний кортеж. Що він віз і з чого складався – невідомо, але принаймні чотири машини Ігоря Абрамовича мають українську реєстрацію:

Заодно Ігор Абрамович допоміг своєму другові Вязмікіну вчасно злиняти з передвоєнної України, де останній, схоже, нажив непосильними працями вартового закону певний стан, що дозволяє жити на одному з найдорожчих курортів світу.

До речі, у Києві Абрамович пересувався виключно у супроводі враженої охорони, яку, можливо, йому забезпечував його нинішній співмешканець по віллі російського банкіра Давлетьярова:

Як показує вивчення непублічної частини біографії Ігоря Абрамовича, секрет його успіху досить простий – зв’язки України із потрібними людьми, встановлювані зазвичай у вигляді споріднених зв’язків.

Першим «хрещеним батьком» майбутнього політика безперечно можна назвати найвідомішого харків’янина Олександра Фельдмана, у якого у 2012-2015 роках працював Абрамович, насправді ж їхня співпраця розпочалася ще 2007 року. За даними ЗМІ, цього року Ігор Абрамович (як і його батько Олександр) став помічником на той момент народного депутата від БЮТ Олександра Фельдмана.

У 2007-2012 роках Абарамович працював у будівельному холдингу Фельдмана, який займався, зокрема, і будівництвом. Ймовірно, він став першим провідником і вчителем Ігоря Абрамовича в політичній сфері, адже Фельдман був народним депутатом 6 скликань.

А ось до газового бізнесу Ігор Абрамович зміг потрапити завдяки іншому харківському бізнесменові, до 2017 року громадянинові Російської Федерації – Павлу Фуксу. Саме його називали власником ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія», акціонером та президентом якої у 2015-2016 роках був Абрамович.

І саме Абрамовича «Економічна правда» називала людиною Фукса, яка займалася видачею спецдозволів на газовидобування через Держгеонедра у 2017-2018 роках.

Людиною, яка вивів Абрамовича на Фукса, видання вважало депутата харківської міськради Семена Сироту – тестя майбутнього нардепа, з дочкою якого – Мариною – і одружився Ігор Абрамович.

Семен Сирота людина для Харкова теж далеко не остання – член фракції «Довіряй справам» покійного мера Харкова Ігоря Кернеса, екс-заступника нинішнього градоначальника Ігоря Терехова. Призначення Сироти у 2020 році навіть викликало міні-скандал.

Один із депутатів міськради Ігор Черняк нагадав, що Сирота є фігурантом кримінального провадження про розкрадання 5 мільйонів гривень при купівлі 5 авто для КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство». Проте Сирота таки став заступником мера з питань ЖКГ і залишив цю посаду у жовтні 2021 року після операції на серці. І кримінальної справи, яка викликала цю операцію.

Прекрасні стосунки у Ігоря Абрамовича та з нинішнім мером Ігорем Тереховим — саме його мер називає людиною, яка з представників харківського бізнесу найбільше допомагає місту.

Цікаво чим? Листами з Ніцци «душою я з вами, у Харкові, під обстрілами росіян, яких я закликав на нашу землю, а тілом, на жаль, тут, на пляжі Лазурного берега»?

Чи тим, що коли над депутатами ОПЗЖ нависла загроза суду Лінча, оперативно заявив (з Ніцци) про свій вихід їх уже забороненій партії та створення нового блоку в парламенті – «Відродження України» у компанії з ще одним втікачом – Вадимом Столаром?

Що характерно, «відроджує» Україну Абрамович не з Харкова чи бодай Києва, а з вілли російського банкіра на Лазурному узбережжі. Що ж – сподіваємось, що виборців ОПЗЖ та Ігоря Абрамовича зокрема це тішить. І втішає, коли до їхнього будинку прилітає російська ракета, а російський солдат ґвалтує їх самих та їхніх дочок. У перервах між цим вони можуть помилуватися картинками краси Лазурного узбережжя, де живе їх обранець і представник «російського світу» Ігор Абрамович.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Ігор Абрамович, який боровся за «руський мір», знайшовся у Ніцці появились сначала на Антикоррупционная правда.