Таку відповідь, як повідомляється в сюжеті-розслідуванні «Бізнес Цензора», видання отримало від Офісу генерального прокурора (ОГП) у відповідь на журналістський запит.

«Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000890 за підозрою Ж. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено у зв’язку з міжнародним розшуком підозрюваного. Органом досудового розслідування проводиться ряд слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, у тому числі в межах міжнародного співробітництва», – йдеться у відповіді ОГПУ.

Як нагадує видання, підозру у кримінальному провадженні Жеваго оголосили у вересні 2019 року. Олігарх тоді не з’явився на допит в ДБР, виїхавши за кордон. Мова йде про кримінальне провадження (ДБР) щодо виведення $113 млн (зараз еквівалент більше 4 млрд грн.) з підконтрольного йому збанкрутілого банку «Фінанси та Кредит» («ФіК»). У липні 2021 року ДБР офіційно заявило, що Інтерпол опублікував червоне оповіщення щодо Жеваго. Пресслужба олігарха цю інформацію заперечувала.

У серпні 2022 року Українська правда оприлюднила розслідування «Батальйон Монако». Журналісти знайшли Костянтина Жеваго на його власній яхті з назвою «Z» вартістю близько $70 мільйонів. Після цього у ДБР заявили, що вживають заходів для затримання та екстрадиції до України одного з фігурантів журналістського розслідування УП, який є підозрюваним у кримінальному провадженні Бюро у незаконній розтраті коштів.

ДБР, ОГП та Нацполіція на змогли підтвердити «Бізнес Цензору» чи був Костянтин Жеваго раніше оголошений у міжнародний розшук через Інтерпол та чи намагаються слідчі екстрадувати його в Україну зараз. ДБР написало відписку про таємницю слідства.

Із відповіді Нацполіції випливає, що якісь спроби це зробити були: «В обліках… кореспонденції… наявне листування в рамках заходів з координації та забезпечення взаємодії правоохоронних органів України з компетентними органами іноземних держав стосовно зазначеної у вашому запиті особи з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу».

Водночас ОГП та ДБР проігнорували запитання журналістів щодо того, чому до Жеваго не була застосована процедура спеціального досудового розслідування, яка дозволяє провести кримінальне провадження та передати звинувачення в суд навіть у разі переховування підозрюваного від слідства.

Журналісти БЦ роблять висновок, що «справа Жеваго вже більше трьох років топчеться на місці. Ніхто через Інтерпол в реальності втікача-олігарха не шукає. Суспільству згодовуються піарні заяви. Інакше як пояснити, що Жеваго у Європі легко знаходять журналісти, а він вже більше року як не затриманий Інтерполом та не екстрадований в Україну».

Як йдеться в розслідуванні, абсурдність ситуації у тому, що у держави Україна в розпорядженні є багато доказів причетності олігарха та менеджменту його компаній до шахрайських схем. Але складається враження, що ДБР та Офіс генпрокурора роблять все неможливе для того, щоб Жеваго і далі безтурботно вештався на яхті між дорогими курортами.

БЦ нагадує, що завдані банкрутством підконтрольного Жеваго банку «Фінанси та Кредит» збитки набагато більші, ніж $113 млн (4 млрд грн). За повідомленням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банк був винен кредиторам 31 млрд грн. З них вони не отримали 27,5 млрд грн. Зокрема, перед ФГВФО заборгованість олігарха складає 7,5 млрд грн. Борг перед НБУ біля 6 млрд грн. Ці кошти до банкрутства йшли на фінансування бізнес-імперії власника банку – Жеваго.За оцінками Фонду, із 40 млрд грн кредитного портфелю понад 23 млрд грн було видано пов’язаним із Жеваго особам.

«Антикорупційна правда»

Сообщение ДБР та Офіс генпрокурора зупинили розслідування справи на 4 млрд грн проти бійця батальйону «Монако» Костянтина Жеваго появились сначала на Антикоррупционная правда.

Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє націоналізацію системно важливих банків без додаткової капіталізації фінустанов. Першим під дію документу може потрапити «Альфа-Банк Україна», частку у якому має російський мільярдер Михайло Фрідман. Олігарх перебуває під санкціями РНБО, тож говорить про бажання співпрацювати з українською державою.  Наприклад, Фрідман і компанія заявили про готовність докапіталізувати українську «доньку» «Альфа-Банку» на 1 млрд доларів або навіть передати акції нашій державі, якщо таке рішення ухвалить українська влада. Тим більше, що активи скандальних українських олігархів Коломойського, Боголюбова, Жеваго та інших уже перейшли у власність України.

Вочевидь, співпраця Михайла Фрідмана з українською державою дозволить вкладникам місцевого «Альфа-Банку» не переживати за свої кошти. Адже тут є бажання обох сторін знайти взаємовигідну позицію. Але є і ті банки, власники яких, плідно співпрацюючи з Росією та фінансуючи її терористичні акти, не хочуть іти на контакт з Україною. Один з таких — «БТА Банк (Україна)», материнською компанією якого давно володіє казахський олігарх Кенес Ракішев — рейдер, родич Нурсултана Назарбаєва та давній друг терориста Рамзана Кадирова.

Впливовий казах тісно пов’язаний із Росією бізнесовими справами. Зокрема, у грудні 2017 року він став найбільшим акціонером зареєстрованої у Великобританії російської золотодобувної компанії Petropavlovsk, придбавши у російського олігарха Віктора Вексельберга і АТ «Меткомбанк» 22,4% акцій. Угоду оформили через підконтрольну Ракішеву кіпрську фірму Fincraft Holdings Ltd.

Крім того, Кенес Ракішев володіє ТОВ «САТ-Москва», за скромною назвою якого ховаються значні активи та дозволи на газовидобуток, будівництво, послуги у сфері нерухомості, юридичні послуги та інше на території РФ. Саме «САТ-Москва» спонсорує чеченський футбольний клуб «Ахмат», бюджет якого постраждав через санкції, накладені на власника ФК — терориста Рамзана Кадирова, з яким Кенес Ракішев багато років має дружні стосунки.

ul-1067759659770-20221031174820 ul-1177746903839-20221031174913

Через зв’язки мільярдера із російськими окупантами кошти вкладників «БТА Банк (Україна)» опиняються під загрозою. Не стільки націоналізації згідно із українським законодавством, бо тоді громадянам виплачуватиме кошти Фонд гарантування вкладів. Ризики пов’язані саме з постаттю Кенеса Ракішева, який і в банківській, і в інших сферах своєї бізнесової діяльності прославився як шахрай та махінатор. Від дій олігарха, зокрема, сильно постраждав і бюджет його рідного Казахстану.

Novatus — сумнівна компанія для сумнівних інвестицій

Кілька років тому Кенес Ракішев, будучи власником казахського «БТА Банку», щедро фінансованого з бюджету цієї країни завдяки зв’язкам олігарха з вищим політичним керівництвом Казахстану, проводив секретні угоди з фінустановою, що збагатили його особисто і при цьому завдали істотних збитків самому банку. Договори із пов’язаними сторонами включали, зокрема, продаж «БТА» проблемних особистих активів бізнесмена за завищеними цінами, а також надання та подальше списання банківських кредитів для цих сумнівних фірм. У підсумку оборудки Ракішев привласнив близько 414 мільйонів доларів з «БТА Банку», який фінансувався за рахунок державних субвенцій.

Кенес Ракішев передав «БТА Банку» право власності двох своїх компаній:

1) Novatus Holding Pte Ltd («Novatus»), що базується в Сінгапурі;

2) Romaltyn Ltd («Romaltyn»), розташована на острові Мен в Ірландському морі.

Novatus була зареєстрована у травні 2012 року і на той момент повністю належала Ракішеву. Фірма використовувалася бізнесменом як інвестиційна холдингова компанія для низки фінансових операцій. Включаючи створення фонду прямих інвестицій, що базується в Сінгапурі, Singulariteam LP Pte («Singulariteam»). Фонд, у свою чергу, інвестував в основному в технологічні стартапи в Ізраїлі. Діловим партнером Ракішева у цьому підприємстві був ізраїльський підприємець Моше Хогег, заарештований за підозрою в шахрайстві, введенні інвесторів в оману та торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації.

Novatus також використовувався ділками для купівлі та утримання частки Ракішева в компанії Net Element, що котирувався на біржі NASDAQ. Але під час участі бізнесмена в Net Element компанія втратила майже всю свою ринкову вартість, і з тих пір Кенес Ракішев припинив інвестувати в неї.

Крім того, Novatus використовувався олігархом для здійснення банківського переказу у 142 тисячі доларів партнеру сина нинішнього президента США Джозефа Байдена — Хантера Байдена. Транзакція потім була піддана сумніву у звіті Сенату США як підозріла.

У 2017 році Кенес Ракішев продав Novatus своєму ж «БТА Банку». При цьому банк не мав вагомих комерційних причин для придбання такого спірного активу, діяльність якого не мала жодного відношення до основного бізнесу «БТА Банку».

Продаж Novatus був організований таким чином, щоб приховати той факт, що саме Ракішев, власник «БТА Банку», продавав компанію сам собі. Угоду провели із використанням третьої особи як корпоративного посередника, щоб Кенес Ракішев не фігурував як продавець. Компанія, яку використали для цієї мети, називалася TZVL Management Ltd і базувалася у Великій Британії.

Її кінцевим бенефіціаром є Ден Чернавський, юрист та податковий консультант із сумнівною репутацією, близький соратник українських олігархів Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського, колишніх власників українського «Приватбанку». Боголюбов та Коломойський нині перебувають під слідством у США у справі про відмивання грошей, а останній також потрапив під санкції уряду США за свою діяльність проти Центрального банку України. Тим часом активи цих та інших українських олігархів перейшли державі.

Та повернемося до угоди з Novatus. Протягом одного місяця (з 3 травня 2017 року по 5 червня 2017 року) актив був переведений від Кенеса Ракішева до TZVL Management, а потім переданий до Sterling Trustees Limited, що базується на Британських Віргінських островах. Остання фірма володіла акціями Novatus від імені «БТА Банку» до 14 червня 2018, після чого банк став прямим акціонером компанії. Через короткий термін, протягом якого TZVL Management володіла Novatus (всього один місяць), очевидно, що Ракішев залучив цю фірму, щоб уникнути прямого продажу свого особистого активу своєму ж «БТА Банку», що могло б розглядатися як шахрайська угода зі зв’язаною стороною.

Інформація про ціну, за якою казахський олігарх продав Novatus, міститься у звітності TZVL Management за 2017 рік. Там згадуються інвестиції на суму 340 млн доларів. Враховуючи попередню історію компанії, можна припустити, що всі ці гроші пішли на купівлю акцій Novatus. Тож угода принесла Ракішеву чистий прибуток у розмірі 340 мільйонів доларів, і такий самий збиток його банківській установі.

Відразу після продажу Novatus Ракишевим, компанія почала втрачати ринкову вартість. Звітність «БТА Банку» за 2018 рік показує, що після отримання акцій Novatus банк зареєстрував збиток за цією інвестицією у розмірі близько 14,5 мільярда казахських тенге (приблизно 43 мільйони доларів США за обмінним курсом на червень 2017 року). Негативні показники Novatus також були відображені у звітності «БТА» за 2019 рік, де йдеться про те, що «у грудні 2019 року всі акції були повністю знецінені». Тобто, через два з половиною роки після придбання у Ракішева «БТА Банк» списав усю вартість Novatus, що спричинило фінустанові збиток у розмірі 340 мільйонів доларів (суму, яку банк і вклав у купівлю сумнівної компанії).

Romaltyn — гравець на ринку фіктивних тендерів

Другою компанією, яку продав Кенес Ракішев своєму ж «БТА Банку», стала Romaltyn. Вона зареєстрована на острові Мен, а створена у 2006 році як спільне підприємство між Kazakhgold та британською Oxus Gold для участі у фіктивному тендері на купівлю золотої копальні в Румунії. Пізніше право власності на компанію перейшло до компанії Polyus Gold.

Казахський мільярдер Кенес Ракішев придбав Romaltyn у квітні 2012 року за 20 мільйонів доларів, використовуючи фірму Mark Global Corporation із Британських Віргінських островів. У 2013 році бізнесмен передав 49% акцій Romaltyn колишньому прем’єр-міністру Молдови Іону Стурзі. Частка останнього в компанії, у свою чергу, була придбана через сейшельську фірму Millenium International Resources Corporation Ltd. Стурза залишався акціонером Romaltyn до листопада 2016 року, після чого всі права власності знову повернулися до Ракішева.

У січні 2018 року казахський «БТА Банк» отримав 100% акцій Romaltyn у вигляді «погашення боргу від позичальника». Тобто, позичальник — та сама Romaltyn або її материнська компанія, підконтрольна Ракішеву — отримав кредит від «БТА Банку» під заставу власних акцій. Як ви вже здогадалися, основна сума кредиту не була повернута кредитором «БТА Банку», тому фінансова установа змушена була забрати весь пакет акцій Romaltyn.

Відповідно до незалежної оцінки, що фігурує у річній звітності «БТА Банку», вартість інвестицій Romaltyn склала приблизно 24 млрд тенге (близько 74 мільйонів доларів США за обмінним курсом на той момент). Тобто, кредит, наданий «БТА Банком» позичальнику, мав дорівнювати або перевищувати цю суму.

Після його передачі акцій вартість Romaltyn, як і вищезгаданої Novatus, швидко пішла до низу. Станом на 31 грудня 2018 року «БТА Банк» визнав знецінення активів Romaltyn у розмірі 14,4 млрд тенге (тобто 60% вартості, оціненої раніше). Станом на грудень 2020 року інвестиції в Romaltyn були знецінені до нуля.

Таким чином, продаж Romaltyn дозволив Кенесу Ракішеву передати «БТА Банку» безперспективний актив, переклавши збиток у розмірі не менше 23,9 млрд тенге (74 млн доларів США) саме на «БТА Банк».

Компанії Novatus та Romaltyn були особистими інвестиціями Ракішева. Novatus заснована для приватних інвестицій, в основному в галузі інформаційних технологій, а Romaltyn володіла золотою копальнею в Румунії. «БТА Банк» не мав вагомих комерційних причин для придбання жодної з них, однак у період з 2017 по 2018 рік придбав Novatus за 340 мільйонів доларів та обміняв кредит у розмірі 74 мільйонів доларів на весь пакет акцій Romaltyn. Протягом двох років обидві компанії були знецінені до нуля, внаслідок чого сукупний збиток «БТА Банку» становив 414 мільйонів доларів. Фактично, Ракішев вкрав ці гроші з бюджету Казахстану, з якого йшли субвенції на роботу «БТА Банку».

Те саме може статися і з коштами вкладників українського «БТА Банку»

Дочірня компанія казахського олігарха — АТ «БТА Банк» (Україна) — продовжує працювати у нашій державі. Про можливу націоналізацію фінансової установи через те, що її власник співпрацює з Росією, українська влада поки що не заявляла. Проте кошти, що обертаються у місцевій «доньці» «БТА», далі йдуть у материнську компанію у Казахстані. А звідти або спрямовуються на підтримку російських терористів та їхніх злочинів на території України, або ж, як у цьому випадку, витрачаються на махінації, придумані власником банку Кенесом Ракішевим.

При цьому олігарх продовжує співпрацю з країною-агресором, але не внесений до санкційних списків РНБО чи ЄС. Тому нічого не заважає бізнесмену фінансувати, наприклад, терористичні загони Рамзана Кадирова. І поки офіційний Казахстан в обличчі президента Токаєва дистанціюється від Росії всіма способами, окремі представники держави продовжують вести бізнес на території країни-агресора та водити дружбу з тамтешніми діячами.

«Антикорупційна правда» 

Сообщение Власник «БТА Банку» Кенес Ракішев хоче обікрасти Україну на 1 млрд доларів появились сначала на Антикоррупционная правда.

В бюро заявляют, что принимают меры по задержанию Жеваго и экстрадиции в Украину по делу о краже 113 млн долларов из его банка «Финансы и кредит». Стоит понимать, что заявления делает то же ведомство, которое заявило о заочном вручении подозрения олигарху еще в сентябре 2019 года. То есть, в этом месяце можно будет отпраздновать трехлетие этого знакового события.

В частности, сотрудники ГБР подтвердили местонахождение одного из героев этого журналистского расследования.  Принимаются меры по его задержанию и экстрадиции в Украину. Документы, которые приблизят его встречу со следователями, уже направлены в страны ЕС.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение ГБР запросило экстрадицию олигарха Константина Жеваго появились сначала на Антикоррупционная правда.

До этого данную яхту видели около французского Сан-Тропе. Ее построили по заказу олигарха в 2014 году. Согласно информации на профильных сайтах, ее актуальная стоимость — около 70 млн долларов. В 7 люкс-каютах может разместиться до 14 гостей. Интерьер оформлен британским дизайнерским домом Winch Design. Внешний дизайн судна — работа Tim Heywood Design. Среди удобств две вип-каюты, лифт, сауна, SPA-салон, тренажерный зал. Максимальная скорость — 17 узлов.

Украинский бизнесмен, объявленный в розыск ГБР и Интерполом еще летом 2021 года, владеет 65-метровой яхтой с маркировкой «Z» на борту. Яхта принадлежит мажоритарному владельцу горнодобывающей группы Ferrexpo Константину Жеваго. Его разыскивают по делу в международный розыск по делу о растрате и легализации 2,5 млрд гривен через  банк «Финансы и Кредит». С этого времени бизнесмен управляет железорудной империей дистанционно. Редакция обращает внимание испанских властей, ГРБ и Интерпола на данное имущество бизнесмена.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение На юге Испании нашли яхту украинского олигарха Константина Жеваго, разыскиваемого Интерполом. ФОТО появились сначала на Антикоррупционная правда.

Однако есть в Украине олигархи, бизнес которых война странным образом обходит стороной. Среди них миллиардер Константин Жеваго. Почему так выходит, читайте в материале «Апострофа».

Как ни странно, предприятия олигарха Жеваго, даже находящиеся в районах активных боевых действий, не только продолжают работать, но и приносят дивиденды своему владельцу. Более того, несмотря на то, что самого бизнесмена давно нет в Украине и, согласно МВД Украины, он все еще находится в розыске, юристы Жеваго «под шумок» пытаются реализовать схемы, которые помогут вернуть активы олигарха, потерянные им еще до войны.

Get Back через четыре года

В частности, «креативные» юридические консультанты Жеваго изобрели новую схему, призванную вернуть контроль олигарха над многострадальным ЧАО «Росава», которое постановлением Хозяйственного суда Киевской области по делу № 911/2498/18 было признано банкротом еще в 2018 году.

Напомним, что после решения суда Жеваго предпринимал неоднократные попытки вернуть предприятие себе. Однако, после назначения все тем же Хозяйственным судом независимого ликвидатора, олигарх окончательно потерял контроль над «Росавой» и лишился возможности свободно выводить средства с предприятия.

Кроме того, независимый ликвидатор начал делать все, чтобы без затягиваний реализовать активы должника по наиболее объективной стоимости и максимально погасить долги перед кредиторами ЧАО, в том числе Национальным банком, размер требований которого к «Росаве» составляет более 5 млрд грн.

Конечно, это не понравилось бывшему владельцу. И 13 января этого года, через четыре года после принятия обжалуемых решений (!) некое ООО «ФК «Финтакт» снова обращается в апелляционный суд с апелляционной жалобой на определение Хозяйственного суда Киевской области от 27 ноября 2018 года и постановление же суда от 4 декабря 2018 в рамках дела о банкротстве ЧАО «Росава».

Как и следовало ожидать, определением Северного апелляционного хозяйственного суда от 19 января 2022 года в составе судей Сотникова С.В., Копытовой А.С. и Остапенко А.М. суд решает отказать в открытии апелляционного производства.

Но юристы Жеваго, по всей видимости, не привыкли отступать. 14 февраля этого года «Финтакт» снова обращается в тот же апелляционный суд с аналогичной апелляционной жалобой от 9 февраля 2022 года на определение Хозяйственного суда Киевской области от 27 ноября 2018 года и постановление того же суда от 4 декабря 2018 года в рамках дела о банкротстве ЧАО «Росава».

И в этот раз им повезло больше, поскольку определением от 26 мая этого года апелляционный суд таки возобновляет «Финтакту» срок на апелляционное обжалование, открывает производство и назначает апелляционную жалобу к рассмотрению в судебном заседании уже на 15 июня. Председательствующим в заседании выступит Пантелеенко В.А., а из прошлых судей останется только Сотников С.В.

Подводные камни Росава

Казалось бы, ничего удивительного — обычные юридические процессы. Однако, если присмотреться, это совсем не так.

Во-первых, обратим внимание на компанию, пытающуюся обжаловать банкротство ЧАО «Росава».

ООО «ФК «Финтакт» уже было замечено в громком скандале вокруг реализации здания гостиницы Военно-Никольского монастыря — памятника архитектуры, расположенного в Киеве на улице Ивана Мазепы, 11. Торги по реализации этого имущества прошли 30 апреля прошлого года в рамках исполнительного производства ОП 63951504 по исполнению приказа, выданного Хозяйственным судом Киевской области по делу № 911/2498/18 (911/2583/20) о взыскании долга с ООО «ЗВ Риэлти» в пользу ЧАО «Росава».

Напомним, указанные торги выиграла компания «Перфом Стандарт», предложившая 307,4 млн грн. А вот второе место заняла ФК «Финтакт», предложившая аналогичную сумму.

Как писал Finbalance, и «Перфом Стандарт», и ФК «Финтакт» — связанные с Константином Жеваго компании. Владельцем первой является Инна Прилепко, работавшая на руководящей должности в принадлежащем олигарху «АвтоКрАЗ». А бенефициаром ООО «ФК «Финтакт» числился Дмитрий Березовенко, работавший в банке «Финансы и кредит» Жеваго. Кроме того, ФК «Финакт» открыли в 2017-м, и ее руководителями в то время числились три менеджера миллиардера: Александр Артеменко, Николай Похилько и Ольга Борисенко.

О первых двух лицах есть упоминания в данных Агентства по развитию инфраструктуры фондового рынка. Так, Артеменко возглавлял одно из отделений банка Жеваго «Финансы и Кредит», а Похилько был указан в том же банке как контактное лицо. В то же время Борисенко учредила юридическую компанию олигарха «Финансы и кредит Лекс Групп».

Во-вторых, обращаем внимание, что ООО «ФК «Финтакт», похоже, вообще не смущает соответствие собственных действий нормам материального и процессуального законодательства, а именно безосновательному пропуску сроков обжалования и наличия права компании вообще обжаловать какие-либо решения по делу № 911/ 2498/18 о банкротстве «Росавы». «Финтакт» не имеет статуса кредитора ЧАО «Росава» и, соответственно, участника производства по делу о банкротстве предприятия, поскольку с денежными требованиями к нему компания не обращалась ни на одной стадии.

ФК «Финтакт» подает апелляционные жалобы на судебные решения 2018 года, то есть после истечения всех установленных законодателем сроков на обжалование судебных решений и пытается придумать основания для возобновления этих сроков, несмотря на то, что обжалуемые им постановление и постановление Хозяйственного суда Киевской области в рамках дела о банкротстве ЧАО «Росава» были в открытом доступе в ЕГССР еще с 2018 года.

Кроме того, как мы уже отмечали, ООО «ФК «Финтакт» является победителем торгов по реализации здания гостиницы Военно-Никольского монастыря, которые состоялись еще 30 апреля прошлого года. То есть, как минимум с апреля 2021 года «Финтакт» известно о деле № 911 /2498/18 о банкротстве «Росавы».

Таким образом, опальный миллиардер с помощью своих «юристов-решал» пытается отменить процедуру банкротства и ликвидации ЧАО «Росава», которую сам же и запустил более четырех лет назад, чтобы вернуть контроль над предприятием, заблокировать продажу активов и погашение кредиторских требований и снова начать выводить из «Росавы» средства с помощью черных схем, игнорируя многомиллиардные долги перед кредиторами, в том числе и государством.

Одновременно суд, возобновляя дела четыре года спустя, при наличии в кредиторах предприятия НБУ, налоговой и соцстраха, в военное время защищает интересы опального бизнесмена.

Остается надеяться, что война изменила правила игры, и наша судебная система не позволит олигархам и их недобросовестным юристам заниматься процессуальным терроризмом в ущерб интересам государства. Ведь во времена, когда власти Украины всеми силами стараются найти средства на защиту государства и его послевоенное восстановление, такие бизнесмены, как Жеваго, продолжают думать только о собственных карманах, напрочь игнорируя и нужды людей, и нужды обескровленной страны. Как говорится «кому война, а кому мать родна».

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Юристы — решалы: как олигарх Константин Жеваго во время войны решает проблемы с кредиторами появились сначала на Антикоррупционная правда.

Казалось бы, на этом история должна была закончиться. Но сейчас Жеваго решил вспомнить свое богатое рейдерское прошлое. Он воспользовался «крышей» Юлии Тимошенко, которую спонсирует полтора десятка лет. Сейчас ЮВТ – на коне. Ее карманные политологи во всю вбрасывают в СМИ, что лидерка «Батькивщины» — без пяти минут премьер. И судя по слабостям в стане «слуг», все может быть.

Как тут не воспользоваться ситуацией? Начался классический отжим: сборы «акционеров» под прикрытием мордоворотов из частной охранной компании, внесение в реестры «липовых» данных. За юридические схемы у Жеваго отвечала его давняя соратница Анжелика Лабунская и юрист Анатолий Рекун. За силовое прикрытие с участием военизированных «титушек» отвечал нардеп от «Батькивщины» Вадим Ивченко.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Как воспользоваться конъюнктурой и захватить ТЭЦ под Киевом появились сначала на Антикоррупционная правда.