Але хто він такий і що є? 2001 року закінчив Хмельницький інститут регіонального управління та права. Ще під час навчання у 2000 році почав працювати юристом приватного малого підприємства «М-Інвест» у місті Хмельницькому. У 2002-2004 роках працював юристом Державного резервного насіннєвого фонду України. З 2004 року починає займатися адвокатською практикою, спочатку до 2008 року був одним із партнерів юридичної фірми «Гвоздій та Партнери» у Києві, а з 2008 по січень 2021 року працював адвокатом, партнером та виконавчим директором київської юридичної фірми «С. Т. Партнерс». Одночасно з грудня 2019 року до січня 2021 року працював адвокатом та керуючим партнером київської юридично-консалтингової групи компаній «Інстейт Груп». У грудні 2020 року отримав пропозицію голови Хмельницької обласної державної адміністрації Сергія Гамалія стати його першим заступником, і був офіційно представлений на прес-конференції 10 грудня 2020 року. Щоправда, роботу на новій посаді розпочав лише у січні 2021 року. 15 березня 2023 року Сергій Гамалій звільнений з посади голови обласної адміністрації згідно з поданою заявою, і його перший заступник у зв’язку з відсутністю інших кадрових рішень президента почав виконувати обов’язки голови обласної адміністрації (з 16 березня 2023 року по 2 травня 2024 року).

Загалом, весь трудовий шлях майбутнього глави адміністрації досить великий, але щодо його професійної діяльності, то тут не все так гладко. З найближчих кіл до Тюріна відомо, що людина вона досить жадібна і скупа, для нього важливий його особистий бренд, його обличчя на публіці. Використовуючи свої можливості та знайомства він шукає вигоду для задоволення своїх потреб – купує дорогі речі та одяг, тим самим піднімаючи себе над іншими (простими) людьми.

Також відомо, що ще з часів його роботи в юридичних фірмах він набув достатньої кількості зв’язків серед корупціонерів та «босів» із кримінального світу. Він допомагав своїм «друзям» оминати законодавство України, тим самим порушуючи закон. Про це ніхто не знав, оскільки він не афішував своїх дій та отриманої вигоди з такими схемами. Багато «друзів» брали його в частку в багатьох галузях, не тільки юридичних. Починаючи від перепродажу різних запчастин та металургійного обладнання, закінчуючи дорогоцінним камінням. Використовуючи свій багатий юридичний досвід, він допомагав отримувати добрі відкати від страхових фірм. Тюрін на своїй нинішній посаді активно підтримує контакти з багатьма керівниками провідних підприємств області, серед яких «Укрелектроапарат», «ТЕСМО-М», «Полімермаш» та ін., намагаючись кожному з них допомогти відмити, зокрема державні гроші, та забрати свій солідний відсоток, оскільки схема для нього є повністю робочою. Середня ціна за таку юридичну послугу від голови Хмельницької обласної військової (державної) адміністрації розпочинається від 5 тисяч доларів. Сума зовсім не маленька, але для тих, хто ризикує опинитися за ґратами, це копійки. Тюрін зі своєю командою робить усе, щоб глави підприємств регіону могли на нього покластися і мати свою монетку. Крім цього, пан Тюрін охоче займається сферою будівництва в регіоні та отримує добрі відкати від перепродажу квартир у новобудовах. Загалом людина сидить на своєму місці дуже рівно і ні в чому собі не відмовляє. Сумарні збитки державі оцінюються в десятки мільйонів гривень, на даний момент це близько 75 млн гривень.

Найчастіше для реалізації своїх корисливих планів щодо відмивання грошей він залучає свою коханку, а за сумісництвом першого заступника голови Хмельницької облдержадміністрації – Вжешневську Оксану Миколаївну. Має величезний досвід у галузі економіки, правознавства, управління та адміністрування. Все це дозволяє їй бути справжньою правою рукою нашого головного героя. Якщо Тюрін тільки роздає вказівки, то вона веде повний контроль за нелегальним обігом грошей, вона завжди в курсі будь-яких вигідних фінансових схем, адже вона також у частці.

Також можна відзначити, що вони зуміли придбати по кілька квартир за кордоном, а саме, у Франції та сусідній Польщі. І на випадок якихось колапсів, їм є де втекти. Їхній загальний дохід оцінюється в десятки мільйонів гривень, які тихо лежать на зарубіжних рахунках, про які мало хто знає, але вони справді є!

Ось і ставить питання про те, як багато корупції в нинішні часи і яким чином її викоренити, якщо очолювати регіони будуть такі люди як Тюрін Сергій…

“Антикорупційна правда”

Сообщение Грошові махінації голови Хмельницької ОВА Сергія Тюріна та його заступника появились сначала на Антикорупційна правда.

Зазначається, що злочинну діяльність організував відомий у кримінальних колах 49-річний чернівчанин. До складу банди увійшли особи, які також мали злочинні зв’язки, і ті, що відповідали за силовий блок в організації. У своєму арсеналі фігуранти мали зброю та спеціальну техніку, за допомогою якої стежили за потенційними жертвами та використовували її для запобігання їх викриттю.

“Сфера дії” злочинної організації розповсюджувалася на територію Чернівецької області, а її учасники “спеціалізувалися” на скоєнні тяжких злочинів, зокрема і з використанням зброї. Погрозами фізичної розправи потерпілим та членам їх родин, а також пошкодженням особистого майна, змушували сплачувати неіснуючі борги. До кожного злочину фігуранти ретельно готувалися, прораховували шляхи підходу та відходу, змінювали номерні знаки на авто.

Правоохоронці зібрали докази причетності фігурантів до вимагання “боргів”, суми яких становлять від 6000 до 20 000 доларів, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, незаконних операцій зі зброєю. До прикладу, щоб змусити одного з потерпілих віддати 6000 доларів США, побили його та підпалили авто.

Було проведено слідчі дії на території Києва, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Вилучили сім автомобілів, 50 000 доларів США, 40 000 гривень, різну зброю та набої до неї, блокноти з чорновими записами, спецтехніку тощо. За попередніми підрахунками, вартість вилученого сягає 25 млн грн.

Вирішується питання про обрання всім підозрюваним запобіжних заходів, а також оголошення у міжнародний розшук лідера злочинної організації.

Фігурантам загрожує до 12-ти років ув’язнення з конфіскацією майна.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Правоохоронці викрили учасників банди Загури появились сначала на Антикорупційна правда.

Депутати Дмитро та Микита Шенцеві є основними спонсорами та засновниками біржі, контролюючи понад 60% бізнесу. За інформацією організації, вони використовують компанію для особистого збагачення та виведення грошей із нелегальних бізнесів за кордон.

Справжні власники біржі Whitebit

У своєму розслідуванні правозахисники з’ясували, що реальним власником є зовсім не Володимир Носов, популярна медійна особа біржі, а Дмитро та Микита Шенцеви. Оскільки вони утримують основну частку компанії.

Дмитро Шенцев

Дмитро Шенцев, проросійський депутат, обирався у Верховну Раду від “партії регіонів” та пізніше “опозиційного блоку”. У нього довга політична історія та тісні зв’язки з Росією. 2018 року він проголосував проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей. Після вторгнення Росії в Україну пропустив усі засідання Верховної Ради та добровільно відмовився від депутатського мандату. Шенцев отримував російські нагороди за розвиток російської культури та мови за кордоном. За інформацією різних ЗМІ, він виїхав з України і виводить свої кошти, в тому числі через криптовалютну біржу Whitebit.

Микита Шенцев є другим співвласником криптовалютної біржі Whitebit. Син Дмитра Шенцева. Колишній харківський депутат від “опозиційної платформи – за життя”. 2022 року Микита Шенцев написав заяву про складання повноважень за власним бажанням. Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про те, що має російський паспорт. 2023 року він був позбавлений громадянства за рішенням Президента України.

Згідно з повідомленням правозахисної організації ГО “НОН-СТОП”, біржа Whitebit була створена з метою ухилення від сплати податків та легалізації коштів із тіньового бізнесу, створеного колишніми проросійськими депутатами. Основними спонсорами та власниками біржі з часткою у 60% є Дмитро та Микита Шенцеви, які використовують компанію для особистого збагачення та виведення коштів за кордон. Популярна постать на блокчейн-ринку країни Володимир Носов є засновником Whitebit лише номінально. Колишні депутати та їхні колеги з опозиційного табору використовують біржу для виведення коштів, які потім витрачають на придбання нерухомості за кордоном, елітних автомобілів та розвитку бізнесу. І це відбувається під час війни.

Очікування/реальність біржі Whitebit

Володимир Носов, генеральний директор біржі Whitebit , активно формує проукраїнський імідж компанії. Біржа зайняла напрочуд активну громадянську позицію після 24 числа, перевівши свій сайт українською мовою, виступивши проти роботи біржі Binance у Росії, та співпрацюючи з відомими медіаперсонами України, просуваючи ідею, що тільки на Whitebit кошти українців перебувають у безпеці.

Однак опубліковане розслідування говорить про те, що це лише маскування під реалії, що сформувалися через російське вторгнення в Україну. Насправді біржа Whitebit сама замішана у відмиванні російських грошей. Компанія була створена депутатами, які багато років створювали ґрунт для проросійських настроїв та розхитування стабільності в країні.

Більше того, передові технології блокчейну, які, як зазначає Whitebit, мають полегшити життя українців, насправді є легалізацією тіньових фінансових операцій її справжніх власників.

Схеми відмивання коштів. Джерело.

Досудове розслідування біржі Whitebit

Правозахисники вже звернулися до відповідних контролюючих органів для отримання правової оцінки щодо Whitebit: Офіс Генерального прокурора, Міністерство фінансів України, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України та ін.

Група активістів просить органи розібратися у діяльності Whitebit:

• дослідити фінансові потоки через біржу справжніх власників
• з’ясувати причетність до відмивання коштів через біржу Whitebit інших осіб
• перевірити наявність зв’язків компанії із дивною-агресором
• з’ясувати ключових фізичних та юридичних осіб, які стали основними інвесторами Whitebit
• перевірити основних бенефіціарів, куди йдуть фінансові потоки

Розслідування контролюючих органів на запит правозахисників та досудове розслідування Вищого антикорупційного суду України свідчать про серйозність звинувачень на адресу біржі Whitebit. У рамках перевірки з’ясовуватиметься ступінь причетності біржі до відмивання коштів та використання коштів українців для задоволення інтересів ключових спонсорів. Також буде проведено перевірку наявності зв’язків компанії з країною-агресором, участь у міжнародних транснаціональних фінансових каналах, що може бути небезпечним для національної безпеки України. Всі ці заходи спрямовані на захист інтересів громадян та безпеку фінансових коштів, інвестованих на біржі Whitebit.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як відому криптобіржу Whitebit викрили у відмиванні російських грошей: подробиці гучного розслідування появились сначала на Антикорупційна правда.

Володимир Носов, Дмитро Шенцев та його син Микита вже давно мають зв’язки з російськими компаніями, отримуючи прибуток на шкоду українців завдяки криптовалютній біржі Whitebit.

Українська криптовалютна біржа Whitebit, яка регулярно проводить піар-кампанії в країні, насправді була створена для легалізації та відмивання коштів депутатами з проросійських партій, які наразі заборонені в Україні. Основні спонсори та співзасновники біржі Whitebit — депутати Дмитро та Микита Шенцеви. Разом вони утримують долю у 60% бізнесу та використовують компанію для власного збагачення та виведення коштів із нелегальних бізнесів за кордон.

Таку інформацію нещодавно оприлюднила правозахисна організація ГО “НОН-СТОП”.

Whitebit і відмивання грошей — причина розголосу

Правозахисна організація “НОН-СТОП”, яка часто займається розслідуванням незаконної діяльності депутатів та чиновників, опублікувала власне розслідування про біржу Whitebit. Експерти зазначають, що CEO біржі Володимир Носов — лише номінальна публічна фігура, а справжніми власниками біржі є проросійські депутати Дмитро Шенцев та його син Микита Шенцев. Вони виділили кошти на створення та агресивний піар біржі для задоволення власних бізнес інтересів, легалізації незаконно придбаних коштів та ухилення від сплати податків.

Розслідування схеми відмивання коштів через Whitebit. Джерело — ГО “НОН-СТОП”. 

Що відомо про заснування та спонсорів Whitebit

Дмитро Шенцев — був обраний народним депутатом України від “партії регіонів” та пізніше “опозиційного блоку”. Один із 36 депутатів, що у 2018 голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей. З 24 лютого по червень 2022 року пропустив всі засідання Верховної Ради. У вересні 2022 року  Верховна Рада підтримала його дострокове припинення повноважень як народного депутата України. Як вказано у вікіпедії, у 2013 році Дмитро Шенцев отримав медаль за указом президента російської федерації «за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови і культури за кордоном».

Микита Шенцев — ключовий спонсор та фактичний власник біржі Whitebit за версією ГО “НОН-Стоп”. Позбавлений громадянства України по розпорядженню Президента у 2023 році. Склав депутатський мандат

Микита Шенцев — син Дмитра Шенцева, депутат Харківської обласної ради від “опозиційної платформи — за життя”. У 2022 році написав заяву про складання повноважень за власним бажанням. Був поданий у списках Президенту України на позбавлення громадянства. Раніше в ЗМІ з’явилась інформація про наявність у Микити російського паспорту. Позбавлений громадянства за рішенням Президента у 2023 році.

Як зазначає правозахисна організація, Дмитро та Микита Шенцеви побудували бізнес-імперію на території Київщини та Харківщини: освоєння бюджетних коштів, приватизація лісів, контроль регіональних фінансових потоків, будівництво, спорт, монополізація природних ресурсів в регіонах, а також — криптовалюта.

Саме Микита Шенцев став одним із головних засновників та спонсорів біржі Whitebit.

Володимир Носов, Микита Шенцев та рекламна кампанія

Володимир Носов — CEO біржі Whitebit

Володимир Носов — публічна фігура криптовалютної компанії Whitebit. Саме Володимир став головним хедлайнером проекту і усюди позиціонує себе як засновник біржі. В Українських виданнях за останній час особистість Володимира Носова стала надзвичайно популярна: інтерв’ю для Forbes, РБК та інших популярних видань країни.

Компанія Whitebit анонсувала співпрацю з “ДІЯ”, CEO проводить онлайн-конференції із ключовими медійними особистостями країни, дає інтерв’ю про перспективу розвитку криптовалюти в Україні. Біржа Whitebit навіть публічно виступила із засудженням роботи на території російської федерації її конкурента — біржі Binance. Отже у команди Whitebit достатньо фінансів на потужну рекламну кампанію в Україні. А з початком повномасштабного вторгнення російської федерації, Whitebit популяризується у медіапросторі з акцентом на громадянську позицію.

Проте опублікована у ЗМІ та у соц-мережах правозахисних організацій інформація йде у розріз з тим образом, що намагається створити Володимир Носов для криптобіржі: основними засновниками та спонсорами Whitebit є проросійські депутати, які довгий час співпрацювали із російською федерацією, а з початком вторгнення припинили депутатську діяльність та покинули країну.

За результатами розслідування “НОН-СТОП”, біржа Whitebit була створена Микитою Шенцевим із метою ухилення від сплати податків та легалізації коштів із нелегальної, тіньової бізнес-імперії, яку вони створили за роки діяльності у проросійських партіях. Дмитро та Микита Шенцеви стали основними спонсорами Володимира Носова та володіють більшістю корпоративних прав біржі із долею у 60%. Тобто, Володимир Носов, популярна фігура на блокчейн ринку країни, є засновником Whitebit лише номінально. Реальними ж власниками та організаторами криптопроекту є колишні проросійські депутати із російським громадянством.

Виведенні через біржу кошти, колишні депутати та їх колеги із опозиційного табору, використовують на придбання нерухомості за кордоном, елітних авто та розвитку бізнесів. Власна криптобіржа використовується як інструмент для забезпечення фінансових потоків з України за кордон. І це відбувається під час війни.

Попри активну рекламу Whitebit у медіа-просторі, регулярну появу позитивних оглядів та відгуків, власне шоу “Gagarin show”, що створене для піару команди та компанії, жодної офіційної реакції на звинувачення наразі не з’явилось.

Де піар, а де правда — що буде з Whitebit?

Правозахисники вже звернулись до відповідних контролюючих органів  для отримання правової оцінки щодо Whitebit:

• Служби безпеки України
• Бюро економічної безпеки України
• Офісу Генерального прокурора
• Міністерства фінансів України
• Кабінету Міністрів України
• Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Група активістів пропонує почати розслідування із дослідження фінансових потоків групи Шенцевих та їх причетності до відмивання коштів через біржу Whitebit. Пропонується також  з’ясувати ключових фізичних та юридичних осіб, що стали основними інвесторами Whitebit, орендували офіс в елітному центрі «Diamond City», а також перевірити основних бенефіціарів. Таке розслідування допоможе встановити причетність Whitebit до відмивання коштів та встановити чи використовувались кошти українців, що зареєструвались Whitebit, для задоволення власних тіньових інтересів ключових спонсорів.

Відносно Whitebit раніше вже з’являлись звинувачення на рахунок незахищеності коштів інвесторів. Проте завдяки медійній кампанії Whitebit вдалося припинити розголос. Зазначимо, що нещодавно в мережі з’явились нові матеріали, що звинувачують біржу Whitebit у непрозорості, блокуванні активів та незахищеності користувачів. Розслідування контролюючих органів дозволило б розібратись із статусом, походженням та безпекою біржі Whitebit для країни та громадян.

Отже, якщо звинувачення будуть підтверджені, вийде що біржа Whitebit, ховаючись за проукраїнським образом насправді є продуктом російського інтересу в Україні?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Носов Володимир, Шенцев Дмитро і біржа Whitebit відмивають російські мільярди, заробляючи на українцях появились сначала на Антикорупційна правда.

Три роки, що тривало, він був «утоплений» у суді, а обвинувачений, який уникнув покарання, незабаром став фігурантом уже нових подібних скандалів. Цей обурливий, але типовий для Дніпра фінал «боротьби з корупцією» нікого не здивував, адже клан Астіонов-Кошляков належить до тамтешньої корупційної «еліти»! І він цікавий тим, що сформувався в ході давньої дружби сімей генерала МВС та кримінального «авторитету», які одного разу вирішили одружити своїх дітей.

Синок «перевертня»

Астіон Василь Миколайович народився 11 серпня 1981 року у місті Синельникове (Дніпропетровська область), у сім’ї лейтенанта міліції Миколи Васильовича Астіона (1958 р.н.). Його батько тоді якраз тільки-но подався до міліціонерів, закінчивши роком раніше Дніпропетровський гірничий інститут. Чому він не став працювати за фахом інженера-електрика? За однією версією, Миколу Астіону вмовили стати міліціонером під час масового «заклику» до МВС випускників вишів та демобілізованих солдатів. Іншою — його туди прилаштував тесть, пообіцявши непилову і добре оплачувану роботу з не меншими, ніж на шахті, пільгами.

Микола Астіон

У лейтенантах Микола Астіон не засидівся, проте й великих зірок у 80-ті з неба не вистачав. У ЗМІ можна знайти твердження, що він нібито від початку працював у «підрозділах боротьби з організованою злочинністю». Але це не так, бо перший подібний підрозділ (6-й відділ МВС) з’явився на Дніпропетровщині лише 1986-го, а УБОЗ було створено лише 1988-го. А згідно з інформацією джерел Skelet.Info , Микола Астіон прийшов працювати в обласний УБОЗ взагалі лише на початку 90-х. І з чиєюсь допомогою швидко зробив собі гарну кар’єру: вже 1995-го він став заступником начальника Дніпропетровського УБОЗу, а 1997-го очолив його, подружившись із новим начальником обласного УМВС Юрієм Смирновим (майбутнім міністром МВС).

За роки роботи в Дніпропетровському УБОЗ Астіон особисто перезнайомився з усіма місцевими «авторитетами» та завів собі серед них дещо «протеже».

Причому це виражалося не тільки в тому, що їх раз у раз витягував із СІЗО, закриваючи справи і «втрачаючи» докази. Якраз у середині 90-х Дніпропетровщину охопив масовий «кримінальний мор», десятки «авторитетів» та «бригадирів» були вбиті або підірвані, і після цієї великої «зачистки» в регіоні залишилися працювати тільки ті ОЗУ, лідери яких мали покровителів та друзів у МВС чи органи влади.

Серед «кримінальних друзів» Астіона того часу називали, насамперед, Сергія Олійника (злодій у законі Умка), Олександра Петровського-Налекрешвілі, відомого як «Наріка», та його «бригадира» Михайла Кошляка. Можна сказати, що ця трійця вижила у 90-х і потім стала головними «авторитетами» Дніпра багато в чому завдяки Миколі Астіону! А судячи з того, що потім син екс-начальника УБОЗ та дочка кримінального «авторитету» одружилися, благословенні батьками, їхня дружба була дуже міцною. Говорили, що саме Астіон переконав Кошляка, тоді ще молодого, але дуже перспективного, легалізувати свою «бригаду» під вивісками спортивного клубу та ЧОП, а потім допоміг йому мирно здобути незалежність від ОЗУ «Наріка». Втім, згодом і сам Налекрешвілі став «шановним бізнесменом», другом президента Порошенка та побожним «томасоносцем».

Дніпровська смичка криміналу, капіталу та церкви: Сергій Олійник (Умка), Микола Петровський (Нарік), Ігор Коломойський, архієпископ ПЦУ Симеон (Зінкевич), протоієрей Віктор Лопушанський, ігумен Ісаакій (Зінкевич)

2000-го року Юрія Смирнова перевели до столиці, на посаду начальника Головного управління МВС Києва. Він узяв із собою Миколу Астіона, призначивши його начальником київського УБОЗу і звівши до чину генерал-майора. Через рік Кучма зробив Смирнова міністром внутрішніх справ, і Астіон безтурботно пропрацював під його дахом до літа 2003-го.

За ці три роки він запам’ятався хіба що своєю можливою причетністю до низки гучних вбивств на замовлення — Астіон ніби привіз із собою до столиці «вірус кримінального моря»! Причому йшлося про вбивство не лише «авторитетів», а й журналіста Георгія Гонгадзе. Колишній співробітник київського УБОЗу Ігор Гончаров, пізніше заарештований як ватажок « банди перевертнів », стверджував, що Кучма попросив «розібратися» з Гонгадзе Юрія Кравченка, а той через Смирнова доручив виконання Миколі Астіону, який нібито залучив для цього кількох співробітників УБОЗу. Але ось невдача: Гончарова, який розговорився, вбили в серпні 2003-го в тюремній лікарні, обставивши його смерть як інсульт. Причому буквально тоді ж Смирнова зняли з посади міністра, а Астіона заслали керувати УБОЗ у Сумській області. Погодьтеся, це було схоже на замітання слідів. Не дарма подейкували, що головним «перевертнем» у київському УБОЗ був зовсім не Гончаров, якого «призначили» крайнім, а саме Астіон.

Але на цьому історія про причетність Миколи Астіона до вбивства Ґонґадзе не закінчилася.

Його «токсична» репутація викликала косі погляди і в Сумах, і одразу після першого туру виборів-2004 губернатор Володимир Щербань наполіг на звільненні Астіону (на рівні сумського УМВС). Однак у Астіона знайшлися заступники у Києві, і за місяць він поновився на посаді. Потім у 2005-му, коли Ющенко, який став президентом, вирішив форсовано довести справу Гонгадзе до кінця, з’явилася інформація , що екс-начальника столичного УБОЗ Миколу Астіона заарештовано, а з ним у камеру вирушив і оголошений у розшук Олексій Пукач (що став головним звинувачуємо в цій справі. ). Однак невдовзі вийшло спростування, і Астіон навіть дав спеціальне інтерв’ю, в якому назвав звинувачення на свою адресу безглуздою помстою за професійну роботу. Тож за всіх довелося віддуватись одному Пукачу!

А Микола Астіон, користуючись захистом невідомих покровителів, продовжив керувати сумським УБОЗом до 2007 року, а згодом очолив в області податкову міліцію. У 2008-2010 він перебрався керувати податковою міліцією у Запоріжжі, потім його знову повернули до Сум. Але на цьому його кар’єра податкового міліціонера завершилася, і 2011-го Астіон знову почав керувати УБОЗ — тепер на Херсонщині. Проте керував настільки погано, фактично загальмувавши всю роботу УБОЗ (що зовсім перестав ловити бандитів), що викликав гнів керівництва обласного УМВС. Тому незабаром Астіон подався у відставку — керувати своїм великим бізнесом, створеним на корупційні прибутки.

Василь Астіон. Зятек «авторитету»

З таким батьком Василеві Астіону, звичайно, з самого дитинства не доводилося відчувати ні потреби, ні проблем. Він навіть мало не пішов його стопами, закінчивши 2002 року київську Національну академію внутрішніх справ — саме коли тато керував столичним УБОЗ і міг забезпечити синочку хороші позначки та заліки. Втім, навряд чи йшлося про сімейну династію, просто в академії Василь Астіон здобув вищу юридичну освіту, заодно уникнувши служби в армії. Отримавши диплом і закинувши погони на антресолі, він вважав за краще займатися сімейним бізнесом, вкладаючи татові гроші в одні підприємства та віджимаючи за допомогою батька інші. Коли Микола Астіон залишив службу та втратив «ліві прибутки», саме рейдерство стало головним двигуном розширення їхнього бізнесу. А по-справжньому широкий розмах воно набуло після того, як Василь Астіон одружився з Катериною Кошляк — дочкою дніпропетровського «авторитету» Михайла Кошляка. Піднявся, як ми зазначили вище, не без допомоги його тата-убопівця Миколи Астіона!

Михайло Кошляк

Кошляк Михайло Анатолійович народився 27 лютого 1970 року у Дніпропетровську, де 1989-го закінчив хіміко-механічний технікум. Вже тоді Кошляк, який з дитинства займався дзюдо, зв’язався з ОЗУ Олександр Налекрешвілі (Наріка), який набирав силу, який складався зі спортсменів. Спочатку вони крутили наперстки на ринку Озерка, потім зайнялися рекетом. ОЗУ Наріка «працювала» дуже серйозно: ніяких п’янок і наркотиків, без «букування», а ще вона намагалася по можливості мати добрі стосунки з міліцією (згідно з чутками, що ходили містом, сам Нарік взагалі був «гебешним кротом»). Мабуть, цим угруповання і сподобалося Миколі Астіону, який став її куратором. Втім, не йому одному, оскільки Налекрешвілі також активно заводив зв’язки у місцевій владі (джерела Skelet.Info стверджували, він дійшов до самого Павла Лазаренка під час перебування того губернатора), а також чимало «заносив» єврейській громаді «Хабад» Дніпропетровська, в якій познайомився з дуже впливовими та заможними євреями міста. Налекрешвілі зобов’язаний «Хабад» дуже багато, хоча згодом він будував із себе православного і навіть став у Порошенка «томасоносцем». Потрібно зауважити, що не тільки Наріка потягнуло потім до церкви: його друг юності та поплічник бандитського промислу Богдан Гулямов (Бодя) став настоятелем храму!

1991-го Михайло Кошляк вступив до інституту фізичної культури, по закінченню якого він став тренером з дзюдо у дитячо-юнацькій спортивній школі № 6. Де не тільки дуже непогано навчав підлітків (а Кошляк справді добрий дзюдоїст і тренер), а й відбирав із з-поміж них нові кадри для кримінального світу. Цих «бойовиків» Кошляк поділяв на дві групи. Найкращих та надійних оформляли співробітниками ПОП «Леон», давали їм офіційну роботу та серйозні завдання — це були професіонали. А ось більш вітряних і не дуже швидких молодих людей використовували як напівкримінальне «ополчення» для разових акцій — згодом, такі як вони, отримали прізвисько «тітушки».

Так Кошляк із «бригадира» перетворився фактично на «капітана» силового крила ОЗУ Наріка. У ході трансформації цього ОЗУ Кошляк отримав самостійність і, послухавши мудру раду Астіона, не встряв у «війну авторитетів», а став спеціалізуватися на силових послугах, пропонуючи їх іншим. Його головним клієнтом став гурт «Приват», на який Кошляк вийшов через Геннадія Корбана. Згодом ЧОП «Леон» стали називати приватною армією «Привату».

Люди Кошляка виконували для «приватівців» різні функції: надійно охороняли підприємства та офіси Коломойського, захоплювали чужий бізнес та об’єкти нерухомості для Корбана, брали участь у провокаціях для Бориса Філатова . Відома їхня участь у війні за ринок «Озерка», яка закінчилася в 2006 році вбивством кримінального бізнесмена Максима Курочкіна (Макса Скаженого). А ще однією традицією Дніпропетровська стало запрошувати «кошляківців» як арбітрів чи гарантів на різні переговори та «стрілки», у тому числі відверто бандитські. Крім того, ще задовго до АТО до «Леона» брали колишніх військових та працівників МВС, які мали досвід поводження зі зброєю, а ще краще за участь у бойових діях. Офіційно такі фахівці ставали інкасаторами — а там хто знає, яку ще роботу вони могли виконувати!

ДАЛІ БУДЕ…

“Антикорупційна правда”

Сообщение Астіон Василь Миколайович: сімейний союз криміналу та корупції. Частина 1 появились сначала на Антикорупційна правда.