Саме після анексії Криму Беліменко раптом «знаходиться» в Криму й отримує російський паспорт — документ, який відкрив йому шлях до нових схем, про що пише Meinbezirk.at. Де він працював? Звідки гроші? Ніхто не знає. Але на безробітного він точно не був схожий — у центрі Москви він купує нерухомість у VIP-комплексі «Філі Гранд», де квартири стартують від 200 тисяч євро.

Це вже не історія про невдаху. Це історія про людину, що раптово отримала доступ до тіньових фінансових потоків.

Повернувшись до України, Беліменко вже мав купу відкритих проваджень за несплату кредитів. Але його це не зупинило. Зате дуже вчасно почалася нова глава — повномасштабна війна. Росія потребує «сірих» схем, бо санкції перекрили кисень її бізнес-еліті. І тут на сцену виходить Беліменко — з двома громадянствами, новими зв’язками та бажанням заробити на війні.

Він отримує дозволи на проживання в Іспанії та Словаччині, подаючи фіктивні документи й приховуючи російський паспорт. Паралельно він реєструє компанію Smart NV s.r.o. у Словаччині та створює підконтрольні підприємства в Казахстані — класичні «прокладки» для обходу санкцій.

Саме через цю схему він закуповує в Німеччині автомобілі преміум-класу. На папері вони направляються в Казахстан. У реальності — через ЄС їдуть у Білорусь, а звідти — прямісінько в Росію. Mercedes, придбані «словаками», уже ганяють московськими трасами. Спортивне BMW виставлене на продаж за понад 200 тисяч євро на російських сайтах.

Після заборони ЄС на експорт авто в Росію (червень 2023 року) такі діячі, як Беліменко, тільки збільшили свої заробітки. А коли Європа криміналізувала обходи санкцій (квітень 2024 року), він уже активно «прати» гроші в Іспанії.

На узбережжі Коста-дель-Соль Беліменко за копійки відмиває мільйони — скупив одразу п’ять дорогих ділянок у Марбельї на більш ніж 2 мільйони євро. Жоден чиновник не поцікавився, звідки у «громадянина України» такі статки. У міграційних документах — брехня. Податкові декларації — підробка.

Тепер Беліменко створює в Іспанії власну девелоперську компанію — SMART NV DEVELOPMENT SPAIN SL — і мріє забудувати елітні землі котеджами. Поблизу, до речі, у березні були затримані росіяни за схожими злочинами — підробка декларацій і ввезення заборонених товарів.

Поки іспанці роками працюють, щоб заробити кількадесят тисяч, Беліменко спокійно «окуповує» Марбелью за гроші, що пахнуть Росією та криміналом. Коста-дель-Соль дедалі більше нагадує кримський сценарій — росіяни масово скупляють нерухомість, поки правоохоронці заплющують очі.

Але це можна зупинити. Для цього достатньо розслідувати хоча б походження коштів Беліменка та достовірність його документів. Адже ця людина одночасно:

— приховала російське громадянство;
— обходить санкції;
— постачає машини для російської еліти;
— відмиває гроші в ЄС;
— забудовує Іспанію капіталами невідомого походження.

Після цього розслідування правоохоронці мають всі підстави зайнятися Беліменком, який уже давно перетворив Європу на майданчик тіньових схем, а Іспанію — на свою відмивну станцію.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Контрабандист VIP-формату. Українець із російським паспортом В’ячеслав Беліменко перетворив іспанське узбережжя на центр відмивання мільйонів появились сначала на Антикорупційна правда.

Контрабанда під виглядом порожніх мікроавтобусів

У соцмережах усе частіше з’являються повідомлення: через пункт пропуску, яким керує Будз, проходять цілі каравани мікроавтобусів із контрабандою. За “невидимість” перед інспекторами нібито сплачуються чималі хабарі. Схема проста й цинічна — у документах автівки зазначаються як “порожні”, а насправді наповнені товаром, який безперешкодно потрапляє в Україну.

Родинні зв’язки, що пахнуть готівкою

Виявляється, родина митника має доволі “плідну” історію у бізнесі та політиці. Його двоюрідний брат Володимир Будз — колишній депутат Івано-Франківської міської ради, власник аграрних, паливних та касових компаній. Саме його дочка — Оксана Будз — 10 березня 2022 року вивезла з України 668 тисяч євро без декларування, користуючись тим, що її дядько контролює митний пост.

Інша дочка, Юлія (нині Демчик), зробила кар’єру у столиці — колись була радницею міністра економіки Степана Кубіва, з яким родина Будзів, за інформацією ЗМІ, підтримує дружні стосунки. Юлія та Оксана працюють у батьковій компанії “Екселліо Трейд”, яка фігурує у кримінальній справі про незаконний збут контрафактного алкоголю.

Як фірма Будзів “перепрошивала” касові апарати

Слідство встановило: “Екселліо Трейд” надавала послуги з налаштування касових апаратів так, щоб ті маскували продаж нелегального алкоголю. Покупцеві видавали “службовий чек”, а інформація про продаж не потрапляла до податкової. Цей фокус дозволив тіньовикам збувати контрафакт через мережу магазинів “Червоне та біленька” — близько 80 торгових точок по всій країні.

Державні тендери з присмаком кумівства

Попри кримінальну історію, фірми Будзів активно брали участь у державних тендерах. Так, у 2017 році “Укрпошта” закупила у них реєстраторів розрахункових операцій на понад 56 мільйонів гривень, у той час як Юлія Будз обіймала посаду радниці міністра. Іронічно, що саме її компанія — “Професійні облікові системи” — сьогодні залишається активним учасником держзакупівель.

Благодійні автівки, які “розчинилися”

Схеми Будза не обмежуються контрабандою товарів. Журналісти виявили: через митний пост “Мостиська” пропускалися авто, задекларовані як гуманітарна допомога військовим. За даними слідства, з лютого 2022 по червень 2023 року 27 автівок — серед них Mazda, Nissan, Subaru — були безкоштовно розмитнені “для ЗСУ”. Проте до військових частин ці машини так і не потрапили. Документи від “благодійних” фондів виявилися фіктивними — схема дозволяла уникати податків.

Статки митника — “скромність” із шістьма нулями

Декларація Олега Будза виглядає скромно: квартира у Львові, три автівки. Та ось його дружина Анна Коваль — працівниця німецької хімічної компанії PCC SE — зберігає 160 тисяч доларів, 90 тисяч євро та 800 тисяч гривень готівкою. За неофіційною інформацією, мати митника може володіти кількома квартирами у Львові — але перевірити це поки неможливо через закритий реєстр майнових прав.

Прокуратура вже взялась за Львівську митницю

У вересні прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо зловживань на Львівській митниці. Слідство встановлює, хто саме “прикривав” схеми, які діяли навіть під час війни. І серед імен, які найчастіше лунають у документах — Олег Будз.

Його оборудки з “благодійними” авто, родинні фінансові зв’язки та бізнес із тіньовим алкоголем — це лише верхівка айсберга. Далі буде — якщо правоохоронці справді зважаться копнути глибше.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Контрабанда, “благодійні” автівки та родинні схеми: що приховує львівський митник Олег Будз появились сначала на Антикорупційна правда.

У попередніх матеріалах «СтопКору» йшлося про В’ячеслава Беліменка, українця з московською пропискою, який, декларуючи мізерні доходи в Україні, примудрявся проводити багатомільйонні угоди за кордоном. Нові факти зводять його разом із Рудковською в одному дубайському проєкті — OAK YARD RESIDENCES, який офіційно рекламується як «нерухомість для відновлення енергії». Насправді ж, за даними журналістів, це може бути лише ширма для відмивання грошей.

У схемі засвітилися й інші «гравці»: рієлторка Єлизавета Ткаченко, яка разом із матір’ю Беліменка та колегою Рудковської Марією Рубан створила компанію зі статутним капіталом у десятки мільйонів гривень. Водночас сама Рудковська оформила українське ТОВ «Зе Ярд» на себе і Діану Беліченко — візажистку та акторку, яку журналісти вважають лише номінальним власником. За всіма ознаками, тіньовим партнером є Олег Скалюк, керівник відділу продажів у ЖК «Новопечерські Липки».

Розслідування показало, що The Yard активно співпрацює з компаніями «Алла Плюс» і «Авокадо Плюс», через які скуповувалася елітна нерухомість у Києві. Саме ці структури, пов’язані зі Скалюком і його донькою, перетинаються з діяльністю російських інвесторів, адже дубайський проєкт рекламується навіть у «Яндексі».

Особливу увагу журналісти звернули й на партнерів Рудковської — серед них дружина харківського політика Володимира Скоробагача, якому НАБУ висунуло підозру в розкраданні десятків мільйонів гривень. Схеми вели в Болгарію, а звідти — в Дубай, де компанії Рудковської ймовірно допомагали «зливати» гроші через інвестиційні угоди.

Скандал довкола The Yard загострився після нападу на бізнесмена Антона Шухніна. Він заплатив завдаток за оренду в «Новопечерських Липках», але замість угоди отримав побиття від невідомих. Сліди знову ведуть до Скалюка й Рудковської.

Факти вказують на те, що The Yard може бути не просто рієлторською агенцією, а потужним інструментом у тіньових схемах відмивання коштів. Усе це відбувається на тлі війни, коли країна щодня втрачає мільярди й потребує прозорості. Натомість у Києві та Дубаї працюють цілі «пральні машини» для брудних грошей.

Журналісти вимагають, аби правоохоронці розслідували діяльність Рудковської, Беліменка, Скалюка та їхніх компаній. Адже масштаби цієї схеми можуть бути набагато більшими, ніж здається на перший погляд.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Від Новопечерських Липок до Дубаю: як Яна Рудковська перетворила рієлторський бізнес на інструмент для відмивання грошей появились сначала на Антикорупційна правда.

Вказано, що підозри отримали правоохоронець і адвокатка. Загальна вартість нерухомості, яку вони намагалися привласнити, становить понад 3,6 млн гривень.

“Після смерті одиноких власників квартир, які не мали спадкоємців, майно мало автоматично переходити у власність територіальної громади Запоріжжя. Проте фігуранти втручались у цей процес і привласнювали квартири”, – йдеться у повідомленні.

Так, правоохоронець, використовуючи службові зв’язки, отримував інформацію про смерть таких людей. А адвокатка забезпечувала “юридичне оформлення” оборудок у судах.

Як встановило слідство, після смерті власника квартири зловмисники вигадували фіктивні боргові зобов’язання померлої особи. Потім підробляли документи, що нібито підтверджували ці борги та зверталися до суду з вимогою стягнення цих боргів у вигляді передання квартири.

“Зловмисники оформлювали фіктивні договори купівлі-продажу через товарну біржу, яка юридично припинила своє існування ще у 2012 році. Вже після такої “легалізації” права власності вони виставляли нерухомість на продаж. Слідство встановило щонайменше п’ять подібних оборудок з квартирами, які мали перейти у власність запорізької громади”, – розповіли у ДБР.

Фігуранти отримали підозри у шахрайстві, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, та використанні підроблених документів (ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.2 ст.15, ч.3 ст.15, ч.4 ст.358 КК України). Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Запоріжжі правоохоронець привласнював квартири померлих появились сначала на Антикорупційна правда.

Петров — майстер невидимості. У прокуратурі він із 2006-го. Починав тихо, але вже у 2011-му Пшонка (пам’ятаєте такого?) підписав його призначення, і з того часу його кар’єра мчала ракетою. У 2014-му він вже в Генпрокуратурі, де успішно тримався до 2019-го.

Та коли настала пора пройти переатестацію, з Дмитром трапилося «чудо»: він миттєво захворів. І не просто захворів — а саме в день іспиту. А як тільки всі можливості скласти тест вичерпалися — одужав! Комісія не повірила в цей цирк і звільнила «хворого». Петров подав до суду, але навіть там його історію назвали вигаданою.

Здавалося б, кінець? Але ні! Два роки — жодної публічної інформації, а потім — магічне працевлаштування до міграційної служби. Миттєве підвищення, спецпосада, схеми — все як книжка пише. І раптом, у листопаді 2024-го, суд «раптово» визнає його звільнення незаконним. Петров тріумфально повертається в прокуратуру — ще й отримує мільйон гривень компенсації за “вимушений” відпочинок.

А далі — ще цікавіше. Декларації немає. Зникла. Усе, як у фільмі про мафію.

Але сліди розкоші нікуди не зникли. Родина Петрова живе в елітному селі під Києвом. У власності — маєтки по 222 і 150 квадратів, щоправда, з «невідомим» місцем розташування. Земельних ділянок — 54! Куплені у 2021-2022 роках, майже за безцінь. Volvo, Rolex, генератори, квартири — і все це на фоні зарплати у 620 тисяч гривень на рік.

Готівка? Петров задекларував 74 тисячі доларів. Його дружина — ще 10 мільйонів гривень у валюті. Але в декларації перед звільненням — порожнеча. Жодних об’єктів, жодних доходів, навіть цифри немає. «Інформація відсутня», кажуть вони. То це помилка чи показове зухвальство?

На додачу: ВАКС змусив НАБУ розслідувати справу проти Петрова. Стаття — незаконне збагачення. Ще одна справа — в ДБР. Але він досі на посаді.

Чи є шанс на справедливість, коли система дозволяє отак ховати мільйони? І головне — скільки ще таких «невидимих» Петрових сидить по кабінетах?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Мільйони в тіні: як прокурор Петров Дмитро Васильович ховає розкішне життя від українців появились сначала на Антикорупційна правда.

Згідно з поданим документом, родина володіє значними активами як в Україні, так і за кордоном — зокрема у Греції та США. Це може викликати суспільний інтерес до джерел походження таких статків.

У власності подружжя — кілька об’єктів нерухомості. Зокрема, у Києві їм належить квартира площею 97,5 м², придбана у 2009 році за 620,5 тис. грн. Частки розподілені між Ярославом Матузкою (33,33%), його дружиною Оксаною Євтушок (33,34%) та сином Кирилом.

У селі Требухів Київської області дружина володіє земельною ділянкою площею 1200 м², вартість якої в декларації не зазначена.

За кордоном родина має нерухомість у Греції: будинок площею 50,23 м², куплений у 2019 році за 1,57 млн грн, та квартиру на 157 м², придбану у 2021 році за 6,72 млн грн. Обидва об’єкти оформлені на дружину, проте сам Матузка та донька Кіра мають право користування.

Також у власності родини — два машиномісця в Києві (14,6 м² та 13,9 м²), куплені у 2018 та 2019 роках за 198 тис. грн. Вони також належать дружині. Донька Кіра з 2024 року має право користування кімнатою у США, що належить Admiral Farragut Academy (Флорида).

Автопарк родини включає три авто:

• Suzuki New SX4 (2016) — належить дружині, користується Ярослав Матузка (вартість — 533,5 тис. грн);

• Mercedes-Benz ML350 (2015) — у власності Матузки, вартістю близько 1 млн грн;

• Mercedes-Benz A 180 D (2019) — придбаний у 2022 році, зареєстрований на дружину (вартість не вказана).

Основним джерелом доходу Ярослава Матузки у 2024 році була зарплата в НБУ — 5,56 млн грн, а також пенсійні внески на суму 168 тис. грн.

На банківських рахунках у Матузки — 1,11 млн грн, 33,1 тис. доларів США та 961 євро. Його дружина зберігає 13,3 тис. євро в банках Греції та має 5 тис. євро готівкою.

Також вона володіє 53 акціями британської компанії TIGERSTEP FITNESS LIMITED на суму 2332 грн (номінальна вартість однієї акції — 44 грн). Сам Матузка має частку в ТОВ «Сортнасіння» (0,036% на суму 60,5 грн), яку передав в управління.

У власності родини — ювелірні прикраси брендів Chopard та U-BOAT, а також годинники Longines. Їхня вартість у декларації не зазначена.

Окрім цього, дружина має непогашену позику в розмірі 900 тис. грн, яку отримала в 2021 році від Геннадія Линського — директора департаменту регіональної дистрибуції «Укргазбанку».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заступник голови НБУ Ярослав Матузка задекларував нерухомість у Греції, оформлену на дружину появились сначала на Антикорупційна правда.

Отже, як повідомляється, в результаті масштабних схем у Фонді держмайна Андрій Гмирін зміг вивезти з країни достатньо грошей, щоб відкрити бізнес в ОАЕ – у нього там зареєстровано три компанії – і купити віллу та п’ять земельних ділянок на Лазурному узбережжі Франції. Ціна покупки – 5 мільйонів євро, вілла, як і все куплене чиновниками цієї країни – це суміш дороговизни й несмаку, такий собі «пшонкастайл» у французькому виконанні.

Правда, з віллою щось пішло не так – за запитом української влади, яка раптово спохопилася і почала розслідувати крадіжки у Фонді держмайна у 2019-21 роках, віллу заарештували французи. Але щось підказує, що питання буде вирішено. Втім, не будемо забігати наперед. А поки що Андрій Гмирін може втішитися яхтою, яку він передбачливо оформив на компанію GFB COMPANY LTD свого бізнес-партнера Євгена Головіна. Яхта коштує теж недешево – 5,5 мільйона євро, а ще у батьків Андрія Гмиріна є, як мінімум, шість компаній у Хорватії, які займаються нерухомістю і мають мільйонні обороти.

Але сарказм сарказмом, а гроші пану Гмиріну з неба не впали. Він їх вкрав у держави, причому ключовим виконавцем у всіх схемах, які дозволили збагатитися Андрію Гмиріну, був Дмитро Сенниченко, який очолював ФДМУ у 2019-21 роках. Сам Гмирін пішов з Фонду ще у 2017-му, і тому без осіб, які керували ФДМУ, працювати не міг.

Усього ж у результаті схем, за даними слідства, в держави вкрадено не менше 10 мільярдів гривень. А сам Гмирін (як і інші фігуранти) знаходиться в розшуку от вже півтора року. Правда, розшук, як бачимо, досить дивний – розшукуваний спокійно займається бізнесом і скуповує дороге майно по всьому світу. І це, як і факт його виїзду за кордон, не може не викликати очевидних питань.

Одна з найдорожчих афер в історії України

Власне, афера була не одна – це була ціла низка шахрайських схем, які дозволили вкрасти у країни десятки мільярдів гривень. Організатором цих схем називають голову Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, який був дуже публічним діячем і любив розповідати про реформи у Фонді, боротьбу з корупцією та ту вигоду, яку приносить Фонд під його керівництвом країні. Звичайно, той факт, що Сенниченко був одним із ключових осіб у схемах, ніхто не заперечує. Зрештою, на документах була необхідна його підпис. Але багато хто стверджує, що ключовим був Андрій Гмирін, який і розробляв усі схеми. А Сенниченко був, швидше, виконавцем, що підписує документи.

Суть афери зводилася до наступного. ФДМ, як відомо, управляє низкою державних підприємств. Серед завдань Фонду – управління цими об’єктами якомога ефективніше з метою отримання від них максимального прибутку. Але це в теорії. А на практиці вийшло наступне. Серед ключових об’єктів, що фігурують у схемі – Одеський припортовий завод і Об’єднана гірничо-хімічна компанія. Які успішно працювали. Але ось контракти з ними отримували тільки певні фірми. Які отримували від них послуги й продукцію за заниженими цінами. А перепродавали – за ринковими.

Основну роль, як вже говорилося, тут грав Андрій Гмирін, який на той момент у Фонді вже не працював, але зате мав там міцні зв’язки. Він розставляв на ключові посади своїх людей і підбирав об’єкти для приватизації. У результаті держава отримувала мільярдні збитки, а всі інші учасники схеми – такі ж мільярдні прибутки. При цьому продукцію ОГХК перепродавали в Росію і Крим. Але зате гроші, які заробляли учасники схеми, обчислювалися мільйонами доларів на місяць.

Про роль Андрія Гмиріна у схемах Фонду держмайна дізналися тільки після скандалу, викликаного втечею Дмитра Сенниченка. І виявилося, що він був у цих схемах ледь не ключовою персоною. Але до цього про нього майже ніхто не знав. Що дало можливість Андрію Гмиріну дуже тихо вивести гроші зі схем за кордон. Про які суми йдеться – можна тільки здогадуватися.

Але ось далі починається незрозуміле з точки зору логіки. Андрій Гмирін, дуже тихо і акуратно спромігся вкрасти в Україні мільярди гривень на схемах у Фонді держмайна, до якого він формально відношення не мав, світить ці гроші в Європі. Зокрема дуже активно – вілла і яхта – це тільки частина з того, що купив Гмирін після втечі.

І тут є ще одне цікаве питання – Дмитро Сенниченко втік у серпні 2022 року, після того, як до нього прийшли з обшуком. Тут теж питання – детективи НАБУ навряд чи настільки тупі, щоб не розуміти наслідків. Але чому одночасно з обшуком Дмитро Сенниченко не був затриманий? Але з Гмиріним історія ще крутіша: він, згідно з документами ДПСУ, кордону України після 28 лютого 2022 року не перетинав. А 28 лютого 2022 року він не виїхав з країни, а в’їхав до неї.

І ось найголовніше питання цієї справи: хто і як вивіз Андрія Гмиріна за кордон. І – коли. Не Тису ж він перепливав, згодьтеся. І це говорить про те, що Андрій Гмирін пов’язаний з представниками ОПУ. Без них у цій країні такі речі неможливі: організувати мільярдні схеми крадіжок, перепродавати продукцію держпідприємств у Росію, виводити мільйони доларів за кордон, а потім тихо туди ж поїхати в той час, коли НАБУ вже активно розслідувала справу про крадіжки. Хтось вірить, що все це Андрій Гмирін провернув сам?

Далі, як вже говорилося, почалося незрозуміле з точки зору логіки: виведені гроші стали відкрито світитися в Європі. У той час, поки Гмирін був у активному розшуку за аферу. Він про це прекрасно знає, але гроші вкладати в бізнес і нерухомість не перестає. Заарештована тільки вілла у Франції, але це виглядає досить жалюгідно на фоні всього іншого. Більш того – виглядає як звичайна пилюка в очі від НАБУ – мовляв, «ми стараємося».

Ще один факт у цьому ланцюгу дивностей – до обшуків у Сенниченка фірма Андрія Гмиріна ТОВ «Гмирін фемели девелопмент» вивезла документи і речі зі своїх київських офісів в ОАЕ і Хорватію. Причому йдеться про кілька вантажівок із речами. Співпадіння? Відповідь навіть не смішна. В ОАЕ родина Гмиріна має як мінімум три фірми, на адресу яких і поїхали вантажівки з Києва.

Фірми Гмирін почав реєструвати ще у 2021 році. Тобто він готувався заздалегідь. Причому він особливо не переймався, шукаючи підставних осіб. Бізнес реєструвався на батьків, Анатолія та Зою Гмиріних, після чого розпочинався звичайний ланцюжок з фірм, засновниками яких є фірми, зареєстровані на батьків. Такою виявилася й французька GFD COTE D’AZUR, на яку Гмирін купив вже згадувану віллу і землю на Лазурному узбережжі. Саме цю віллу й заарештував французький суд на запит України в рамках розслідування кримінальної справи за фактом крадіжки з Фонду держмайна десятків мільярдів гривень.

І це теж питання в ланцюгу все тих самих запитань: чому Андрій Гмирін, настільки акуратно й обережно обікрав фонд держмайна, став настільки неакуратно й необережно поводитись з грошима, звідти вкраденими? «Знесло дах» від кількості грошей? На нього це дуже не схоже. Тим більше, що його ключовий компаньйон, Дмитро Сенниченко, засвітив гроші лише раз, заснувавши в Іспанії компанію Newform Lab SL зі статутним капіталом всього у 4 тисячі євро. Адже Сенниченко теж повинен був отримати від схеми, як мінімум, мільйони доларів. Але – сидить тихо і не світиться.

Чому ж Андрій Гмирін поводить себе так нахабно й не ховається? Сподівається на тих, хто тихо вивіз його за кордон у 2022 році, вже після того, як він був оголошений у розшук, в якому його ніхто не шукав? Схоже на те. Але, оскільки Андрій Гмирін людина однозначно розумна, то він розраховує на цю допомогу явно не з наївності. Ймовірно, він володіє суттєвим компроматом на своїх покровителів, хто б вони не були. Що це за компромат – невідомо. Можна припустити, що він якось пов’язаний з тією вакханалією, яка почалася у 2020 році з приватизацією державних об’єктів, зливаних за відверті копійки невідомо звідки взятим фірмам і людям, яких розслідувачі пов’язували з російською організованою злочинністю.

Так це чи ні – невідомо, але згадаємо, що продукція Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, якою в цей же самий відрізок часу керував Гмирін через своїх людей у Фонді держмайна, йшла в Росію і Крим. Що без зв’язків у Росії, причому на самому верху, неможливо. І без зв’язків в Україні. І теж – на самому верху. Хоча б тому, що СБУ не збудилася з цього питання ні тоді, ні зараз. Чому – можна тільки здогадуватися.

Але все одно замикається на рівні Офісу президента. Де такі схеми миттєво беруть під контроль, і якщо їх організатори не діляться, то виявляються в СІЗО. У нашому випадку цього чомусь не сталося. А всі ключові фігуранти тихо виїхали з грошима за кордон. Хто прикрив усе це на самому верху – можна здогадуватися. Чи дізнаємося ми ці прізвища?

Але сумніви в цьому викликає той факт, що слідству відоме місцезнаходження ще кількох фігурантів кримінальної справи. Володимир Колот живе в Чехії (до речі, він теж офіційно з України не виїжджав); Олександр Горбуненко живе у США, у штаті Флорида; Артур Сомов живе у Туреччині; Микола Парсентьєв загубився десь на просторах Європи, але достеменно відомо, що виїхав він з України у березні 2022 року; Павло Присяжнюк теж десь у Європі, виїхав у лютому 2022 року; Владислав Кліщар живе у Чехії. Більшість із них – учасники другорядні, але їх теж ніхто не чіпає. Решта дрібнота залишилася в Україні, вони перебувають під слідством.

Але тих, хто виїхав – і Сенниченка, і Гмиріна, і інших чомусь шукають дуже дивним способом. І це теж підтверджує той факт, що ті люди, хто кришував усю цю схему, залишилися тут. І залишилися на своїх місцях. Тому можна майже зі стовідсотковою впевненістю стверджувати: справу розвалять, а розшук припинять. І Андрій Гмирін зможе знову насолоджуватися своєю шикарною віллою на Лазурному узбережжі.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Хто випустив з України одного з ключових організаторів схеми крадіжки мільярдів у ФДМ Андрія Гмиріна? появились сначала на Антикорупційна правда.

Так, на момент парламентських виборів у 2019 році декларація Іванісова виглядала неоднозначно. Нардеп декларував дуже скромні активи і ще більш скромні заробітки, але при цьому вказував величезні суми заощаджень в готівці, загалом на орієнтовно мільйон доларів. Яким чином накопичилася ця сума, враховуючи, що до потрапляння в парламент нардеп показував в декларації лише мізерний дохід від оренди, власну зарплату в 56 тисяч гривень і зарплату дружини (за весь 2019 рік) на рівні 37 тисяч гривень – загадка.

З початку 2020-го його дружина почала активно витрачати заощадження. Так, наприклад, Марина Іванісова в лютому і квітні 2020-го придбала одразу два нових преміальних Mercedes – GLE350 та GLS400, витративши за тодішнім курсом близько 200 тисяч доларів. В той же період жінка інвестувала в одразу дві квартири, три паркомісця і три веломісця в ЖК “Manhattan city” поблизу центрального київського вокзалу. Нерухомість тоді мала б обійтися Марині Іванісовій ще в приблизно 320 тисяч доларів. В наступному, 2021-му, Марина Іванісова придбала також новий Volkswagen Multivan за 90 тисяч доларів.

Восени 2022-го, вже після початку повномасштабного вторгнення, сам нардеп інвестував понад 12 мільйонів гривень в ще дві квартири в Києві. Відповідно до його декларації, ці гроші належали його матері Ірині Іванісовій. Жінці 66 років і вона зареєстрована як ФОП в Бердянську. Значну суму зароблених коштів Іванісова пояснила журналістам тим, що все життя працює підприємцем і “заощадженнями бабусі”.  Цікаво, що попри значні вливання Іванісових в нерухомість в Києві, матір нардепа продовжує перебувати в тимчасово окупованому Бердянську і вже перереєструвала свій ФОП за російським законодавством. В 2023-му родина Іванісова продовжила купувати нерухомість. Так, дружина нардепа придбала одразу три земельні ділянки і котедж, який ще добудовують, в котеджному містечку Ariel Village, що поблизу Києва.

Попри те, що на момент здійснення цієї операції забудовник продавав тут будинки за мінімум 30 мільйонів гривень, земля і будинок Марині Іванісовій, за декларацією, обійшлися нібито в трохи більше 3 мільйонів гривень. Цей факт жінка пояснила журналістам тим, що купила за ту вартість, за яку продавали.

Сам народний депутат, пославшись на зайнятість, попросив журналістів скинути питання в один з месенджерів. Але станом на момент виходу ефіру відповідей так і не надав. Іронічно, що в парламенті Роман Іванісов входить до складу антикорупційного комітету Верховної Ради.

Нагадаємо, що Роман Іванісов обрався до парламенту від “Слуги народу” і майже одразу став фігурантом двох гучних скандалів. Восени 2019-го в мережі з’явилася інформація про те, що новообраного нардепа раніше судили за групове згвалтування. Коментувати цю інформацію тоді кинулися усі, хто міг. Так, тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка цей факт підтвердив, додавши, що судимість нардепа вже погашена. Натомість сама Генпрокуратура вийшла зі спростуванням, додавши в повідомленні, що перевірка ще триває. Президент Зеленський також включився в обговорення, заявивши, що змусить “цю людину скласти мандат, якщо такий факт підтвердиться”. В результаті, через кілька днів після початку скандалу інформацію офіційно підтвердив суд, але Іванісов свій мандат зберіг. Приблизно тоді ж журналісти з’ясували, що Іванісов також міг збрехати про дві свої вищі освіти, адже у вказаних ним навчальних закладах повідомили, що така людина виші не закінчувала і дипломи не отримувала. Народний депутат більше місяця не з’являвся в парламенті, був виключений зі “Слуги народу”, але продовжив роботу і нині представляє депутатську групу “Відновлення України”.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Нардеп Роман Іванісов через матір з окупованого Бердянська придбав елітну нерухомість появились сначала на Антикорупційна правда.

15 листопада 2022 року суддя купив квартиру площею 110 кв.м. 21 листопада того ж року він купив ще одну квартиру в Туреччині площею 70 квадратних метрів. 25 листопада Кравець купив ще одну квартиру площею також 70 квадратів. Суддя вказав, що інвестував в будівництво квартир в Туреччині 4 млн гривень.

Минулого року суддя отримав в подарунок дизельний Volkswagen Touareg  (2012) вартістю 130 тис. гривень, хоча ринкова вартість такого авто зараз стартує від 500 тис. гривень.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Одеський суддя під час війни придбав 3 квартири у Туреччині появились сначала на Антикорупційна правда.

Чоловік судді Євген Фітерман купив квартиру 14 липня 2023 року. Квартира має площу 222,97 кв. метри.

Вартість купівлі квартири не зазначається. Також під час війни, в серпні 2022 року чоловік судді купив автомобіль HYUNDAI PALISADE (2023) за 2 523 233 гривень.

Євген Фітерман працює в американській R&B Industrial Supply Company. Його річна зарплатня склала 5,4 млн гривень. Його дружина заробила близько мільйона гривень на посаді судді.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Родина судді Вищого спецсуду придбала будинок в США появились сначала на Антикорупційна правда.

Ще одне завдання – регулювати діяльність бізнесу олігархів. Наприклад, тут розглядають справи імперій Ріната Ахметова, агробарона Юрія Косюка, сигаретного магната Бориса Кауфмана.

Нині цей орган очолює Павло Кириленко. Таку посаду йому запропонував обійняти особисто Володимир Зеленський. Він же привів його і на попереднє місце – очільника Донецької області.

Саме в цей період часу – коли Кириленко очолював Донецьку обласну адміністрацію і впритул до його переведення у Київ на посаду голови Антимонопольного комітету у 2023 році – родина посадовця обростає майном. Як на заході Україні, так і в столиці та області.

Апартаменти, земельні ділянки, будинок, офіси, автівки та паркомісця. Загальна ринкова вартість численного майна родини керівника Антимонопольного комітету – понад 70 мільйонів гривень.

Родичі Кириленка, як з’ясували «Схеми», не мали бізнесу і за останні чверть століття не отримували достатніх офіційних доходів, щоб все це придбати. При чому, частиною цього майна користується сам держпосадовець, але не вказує це в своїй декларації, пише “Радіо свобода”.

Будинок під Києвом

У квітні 2020-го року – на момент, коли Кириленко був очільником Донецької облдержадміністрації – його тесть Олександр Матієнко став власником земельної ділянки у чверть гектара у котеджному містечку на півночі Київщини. Разом з двоповерховим будинком. Також на території неподалік – гостьовий будинок та великий гараж.

Будинок та земля під ним обійшлися тестю Кириленка у 4 мільйони гривень – це офіційно, відповідно до договорів купівлі-продажу, який «Схеми» отримали у своє розпорядження.

На профільному сайті з продажу нерухомості журналістам вдалося знайти архівне оголошення про продаж цього самого будинку, який і придбав тесть Кириленка.

На фото внутрішнього простору будівлі на момент продажу можна побачити камін, баню, сходи з вітражними вікнами. А ще – терасу, гостьовий будинок. Оголошена вартість – 430 тисяч доларів. На той час в українській валюті це – понад 10 мільйонів гривень. Тобто різниця вартості в оголошенні та договорах – понад 6 мільйонів.

У січні 2021-го року матір Кириленка опублікувала на своїй сторінці в «Одноклассниках» декілька світлин із цього будинку. На них можна побачити різні деталі з фото в оголошенні, наприклад, такі ж гардини.

Показала вона світлину і самого Кириленка – разом із донькою на тлі ялинки у тому самому будинку.

Через рік після придбання будинку та ділянки – у квітні 2021-го – тесть Кириленка купує нову нерухомість – в цьому ж котеджному містечку.

Це земельна ділянка площею 25 соток. Нині на ній можна розгледіти фундамент майбутньої будівлі.

Офіційно ця земля обійшлася у 1,8 млн гривень. З огляду на архівні оголошення про продаж земельних ділянок у цьому районі, ця ціна може відповідати реальній вартості.

Сумарно на папері вся ця нерухомість на Київщині коштувала тестю тоді ще очільника Донеччини майже 6 мільйонів гривень, а якщо звіритися із реальними цінами з оголошень – то вдвічі більше.

Апартаменти в Ужгороді

10 серпня 2022 року. Розпал повномасштабного вторгнення. Очільник Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко інформує – на території області вводиться особливий режим в’їзду та виїзду транспорту.

У цей же день в майновому стані родини Кириленка відбуваються зміни. Його тесть стає власником нерухомості в Ужгороді. Це – не чуже для Кириленка місто. Саме там він пропрацював два роки – як військовий прокурор Ужгородського гарнізону, перед приходом в Донецьку адміністрацію.

Придбане тестем Кириленка майно – у житловому комплексі бізнес-класу Residents Park, на набережній. Звідси до центру – 3 хвилини на авто.

Всередині – лобі та рецепція із італійського мармуру. Цей комплекс називають найпреміальнішим із усіх ЖК у місті.

Згідно з документами, які «Схеми» отримали у своє розпорядження, у серпні 2022 року Олександр Матієнко купив майнові права на дві квартири у цьому ЖК. Одна площею 90 квадратів, інша, трохи менша – майже 74.

Їхня вартість по договору – 800 тисяч і 640 тисяч гривень відповідно. Але якщо орієнтуватись на ціни на ринку, їхня вартість на момент купівлі майнових прав була вищою: 7 мільйонів гривень – це більші апартаменти, і близько 6 мільйонів – менші.

На другий рік повномасштабної війни, у сім’ї Кириленка стає ще більше квартир в ужгородському ЖК Residents Park.

У квітні 2023-го тесть Кириленка купує тут майнові права на квартиру площею 77 квадратних метрів. На папері – за 670 тисяч гривень. Відповідно до даних з профільного сайту, що спеціалізується на нерухомості, ринкова вартість цих апартаментів – майже 6 мільйонів гривень.

В цьому ЖК «Схеми» знайшли майно не тільки тестя, але й тещі Кириленка Наталії Матієнко.

У тому ж таки квітні 2023-го вона також купує майнові права на квартиру площею 78 квадратів нібито за 670 тисяч гривень. Ринкова вартість таких апартаментів, на той момент, – майже 6 мільйонів гривень.

Якщо порахувати за ринковими цінами загальну вартість всієї ужгородської нерухомості родини на момент придбання, то виходить сума у майже 25 мільйонів гривень.

Але чому така велика різниця між вартістю майнових прав на квартири та їхньою ринковою ціною?

«Якщо є значна різниця між ціною майнових прав і ціною квартири, це, можна сказати, є маркером схеми оптимізації оподаткування», – вважає незалежний експерт та консультант з нерухомості Євгеній Полунов.

Тобто, фактично родичі Кириленка могли заплатити за цю нерухомість у рази більше, аніж це було вказано в договорі.

Якщо до ужгородських квартир додати ринкову вартість ще чотирьох паркомісць у тому ж ЖК Residents Park, які тесть і теща Кириленка купили у період з 2022- по 2023 рік, то загалом вийде сума у понад 27 мільйонів гривень.

Будинок та земельні ділянки у мальовничому котеджному містечку на півночі Київщини, квартири та паркомісця в преміум ЖК в Ужгороді, де раніше працював Кириленко. Як з’ясували «Схеми», цим географія майна родини головного антимонополіста України не обмежується.

Квартири в Києві

Київ. Лютий 2024 року. Пізно ввечері з території Антимонопольного комітету виїжджає чорний Land Cruiser. Згодом заїжджає у двір одного з будинків.

Через 2 дні журналісти знову побачили той самий Land Cruiser, який виїжджав з території Антимонопольного комітету.

Вже біля будинку – з машини вийшов пасажир авта і попрямував до під’їзду. Хто це був – вдалося переконатись наступного дня. Коли до позашляховика з будинку вийшов голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко.

Він поклав речі в багажне відділення, сів в авто – і воно рушило у бік центру.

Цього дня відбулося засідання Антимонопольного комітету. «Схеми» знайшли звіт із цього заходу, де головував Павло Кириленко.

Будучи очільником Донецької облдержадміністрації, Кириленко в одному з інтерв’ю у 2020 році розповідав, що його сім’я мешкає в Києві. Під час інтерв’ю було продемонстровано фото, зроблене в тому ж районі столиці, що і будинок, куди після роботи приїжджав Кириленко.

«Схеми» вирахували квартиру у будинку, в якій, вочевидь, мешкає родина. Виходить, вони проживали там не лише у 2020-му, але й досі.

Цю нерухомість Кириленко жодного разу не вказував у своїх деклараціях. Місцем проживання весь час він вказував квартиру у Києві іншої квадратури та іншого власника.

Житло, в якому родина по факту мешкає – це 4-кімнатна квартира у майже 200 квадратів, власницею яких є Альбіна Віннікова.

Згідно з договором купівлі-продажу, вона придбала це майно у січні 2020 року – тобто, коли Кириленко вже очолював Донеччину. За 265 тисяч доларів, що на той час еквівалентно майже 6 мільйонам гривень.

77-річна Альбіна Віннікова – це рідна бабуся дружини посадовця. Вона теж з Горлівки.

Своїм фактичним місцем проживання в офіційних документах Віннікова вказує київську адресу – таку саму як Наталія Матієнко, її донька і, відповідно, теща Кириленка. Журналісти не розкривають адресу з міркувань безпеки.

І саме Віннікова подарувала доньці – тобто матері дружини Кириленка коштовну нерухомість у столиці – у ЖК бізнес-класу Obolon Plaza.

Це – новий житловий комплекс з дизайнерським лобі, власною дитячою та спортивною залами та парковою терасою на одному з поверхів – з майданчиком для дітей та зонами відпочинку.

А ще – танцювальна студія, розташована в приміщенні, яким і володіє в ЖК теща посадовця. Яке вона, у свою чергу, отримала у подарунок від Альбіни Віннікової.

Віннікова оформила права на цю комерційну нерухомість у травні 2023-го року і рівно в той же день подарувала її доньці – Наталії Матієнко. Відповідно до договору купівлі-продажу, офісне приміщення площею 188 квадратних метрів, яке згодом стало студією, обійшлося Вінніковій у майже 12 мільйонів гривень. Гроші за нього вона сплатила ще у жовтні 2021 року.

Але це не вся нерухомість, яку має родина посадовця у ЖК Obolon Plaza.

Теща Кириленка Наталія Матієнко оформила тут у березні 2023 року право власності на дві квартири. Обидві – на одному поверсі. Кожна з них має площу у майже 90 квадратів. Їхня сукупна вартість, за даними договорів, які є в розпорядженні «Схем», 9,5 мільйонів гривень. Ці кошти були внесені за попередніми договорами, укладеними у 2021 році.

В Obolon Plaza володіє майном і тесть Кириленка Олександр Матієнко, а саме – двома паркомісцями. Вартість одного такого паркомісця станом на початок продажів становила від 40 тисяч доларів і вище.

Сам Матієнко володіє автівкою Volkswagen Tiguan 2020 року випуску. Її вартість на момент придбання – від 1 мільйона 200 тисяч гривень. Тобто вартістю приблизно як одне паркомісце в Obolon Plaza.

Журналісти звернули увагу, що в декларації Кириленка за 2022 рік в розділі про транспорт – прочерк. В такому разі посадовець та його дружина мали би їздити на громадському транспорті або ж таксі.

Але це не так.

На фото з системи фіксації штрафів МВС можна побачити жінку, схожу на дружину Кириленка Аллу, за кермом BMW X3 2020 року. Відповідно до даних сервісу, водійка перевищила швидкість у травні та червні 2022 року.

Алла Кириленко продовжила їздити на цьому автомобілі і в наступному році – про що свідчить ухвала Вишгородського райсуду, де йдеться про ДТП з цим BMW у лютому 2023-го.

На фото за січень 2024-го – дружина Кириленка за кермом тієї ж BMW. Кому вона належить?

Нею володіє Наталія Матієнко – вже згадана теща Кириленка. Вона придбала її з салону у грудні 2020 року. Вартість на момент купівлі – від 1 мільйона 200 тисяч гривень.

У підсумку родина очільника Антимонопольного комітету володіє:

• будинком та двома земельними ділянками в мальовничому селищі на півночі Києва;
• чотирма квартирами та паркомісцями в ЖК преміум-класу в Ужгороді;
• двома апартаментами, комерційною нерухомістю та паркомісцями в ЖК бізнес-класу у Києві;
• ще однією квартирою у столиці, де по факту мешкає родина;
• двома автомобілями.

Вартість усього цього майна, яке «Схеми» відшукали у сім’ї Кириленка, понад 70 мільйонів гривень – це якщо рахувати за ринковими цінами.

Підприємлива бабуся

«Схеми» вирушили до Антимонопольного комітету України, щоб розпитати Кириленка про походження коштів на купівлю його родичами численного майна, в тому числі у розпал «великої» війни.

– Родичі моєї дружини, родом з Донецької області, займалися підприємницькою діяльністю. Вони лишили своє майно на території Донецької області. Але були певні активи, в тому числі, і у вигляді акцій, сертифікатів підприємства «Стирол», який ще працював, коли вони там працювали. Вони реалізовували в подальшому, – розповів Кириленко.

– Тобто вони були акціонерами «Стиролу»? – запитав журналіст «Схем».

– Не акціонерами. Ці акції і сертифікати в 1990-ті роки всім працівникам роздавали. І потім вони реалізовувалися в залежності від їхньої ціни.

«Стирол» – це завод, що спеціалізується на виробництві мінеральних добрив і який знаходиться у Горлівці, окупованій російською армією з 2014-го року. У 1990-х співвласниками «Стиролу» – на той момент акціонерного товариства – були працівники підприємства. А пізніше, в 2010-му – його придбав олігарх Дмитро Фірташ.

Продовжуючи розповідь про продаж акцій заводу, Кириленко в інтерв’ю назвав ім’я найбільш підприємливої родички.

– Альбіна Віннікова – це прабабуся моїх дітей, вона працювала і акції реалізовувала, – сказав Кириленко.

– Реалізація цих акцій була в 1990-ті? – уточнив журналіст.

– Так, в 1990-ті роки. Реалізація була в валютних коштах. Не в карбованцях, не в купонах.

Саме 77-річна бабуся дружини Кириленка володіє квартирою у 200 квадратів у Києві – де по факту проживає родина посадовця. І саме вона подарувала своїй доньці – тобто тещі Кириленка – офісне приміщення у столичному ЖК, в якому тепер танцювальна студія.

– З приводу цих акцій, можливо, це якось документально зафіксовано? – запитав журналіст Кириленка.

– Я колись ставив це питання дружині, розуміючи, що воно може виникнути. Колись навіть жартував, мовляв, бачиш, я одружуюсь – у тебе така бабця. Але мене це ніколи не цікавило. Дружина казала: «Паш, ну як тоді реалізовувалися… Коли чоловік бабусі був ще живий, керівництво підприємства казало, наприклад, завтра чи через місяць ці акції будуть коштувати стільки-то, і вона їх реалізовувала, на той час це були великі кошти».

Про які саме «великі кошти» йдеться?

– В 1997 році ці акції, які були в нас, ми їх просто продали. Раніше їх продавали по 25 копійок за акцію. Ми дуже успішно їх продали – і в 1997 році ми за них отримали майже 40 тисяч доларів, – розповіла теща Кириленка Наталія Матієнко.

– Тобто, було 40 тисяч доларів і ще якісь певні заощадження? – уточнив журналіст «Схем».

– У мене чоловік працював. Але ось ці гроші в нас постійно «працювали». Ніколи не лежали, так би мовити, без діла.

– Як вам вдалося за цей весь період часу придбати таке майно і, зокрема, будинок на Київщині? – запитав журналіст в тестя Кириленка Олександра Матієнка.

– Я будував там, купував квартиру, робив ремонт, продав. Переїхав в іншу, зробив ремонт, жив там, потім будував дім, мені допомагали батьки жінки, у нас велика сім’я.

– Я правильно розумію, що вам вдалося просто домовитися і придбати цей будинок і земельну ділянку за ту вартість, яка зазначена в договорі, дешевше в два рази, ніж її виставляв продавець?

– Якщо він не продав, я би не купив, так?

Отже, сам Кириленко, і його родичі стверджують, що стартовий капітал сім’я заробила, зокрема, завдяки підприємницькій діяльності та продажу акцій у далекому 1997-році. Що стосується першого пункту – в офіційних реєстрах фізичних та юридичних осіб України такої інформації «Схеми» не знайшли.

Теща Наталія Матієнко ніколи не мала бізнесу. Як вдалося з’ясувати «Схемам» за допомогою джерел із доступом до бази даних про офіційні доходи, з яких сплачувались податки, єдина виплата, яку вона отримала, була у 2003 році – 185 грн від приватного підприємства.

За інформацією з податкової, після 2015-го року і до внесення грошей за дві столичні квартири, Матієнко отримувала лише соціальні виплати – загалом трохи менше 2,5 тисяч гривень.

Її чоловік, тобто тесть Кириленка, Олександр Матієнко переважно працював у ДАІ – державній автоінспекції, до її реформування у патрульну поліцію. У період з 2005-го по 2015 рік він отримав 223 тисяч гривень зарплати. Він також, як встановили журналісти, офіційно ніколи не був підприємцем. І вже 9 років, як ніде не працює.

Дружина Алла Кириленко, відповідно до декларацій посадовця, також офіційно не мала достатньо коштів, щоб допомогти батькам придбати численну нерухомість та авто. Як і сам голова Антимонопольного комітету, з огляду на його заробітну плату та заощадження.

Водночас дружина Кириленка задекларувала мільйон гривень доходу від підприємницької діяльності за 2022 рік – але цих грошей немає у податковій звітності і того року Алла Кириленко не була зареєстрована як ФОП.

Бабуся Альбіна Віннікова за останні чверть століття з офіційних нарахувань отримала лише 16 гривень від «Приватбанку» у 2013-му. І, згідно з даними з податкової з 2015 по 2017 рік – соцвиплати як внутрішньо переміщена особа – на суму трохи більше однієї тисячі гривень.

Що ж стосується акцій «Стиролу» – у кінці 1990-х їх здебільшого сконцентрував колишній червоний директор цього заводу Янковський, в тому числі скупивши їх у працівників заводу. Він давно залишив Україну. Його брат, який також працював на «Стиролі», таких тримачів акцій як Віннікови не пригадав, але очікувано порадив шукати старі реєстри акціонерів у Фонді держмайна.

Журналісти звернулися до Фонду держмайна з проханням надати доступ до архіву, в якому можуть зберігатися дані про міноритарних акціонерів «Стиролу» 1990 років.

У відомстві журналістам показали документи щодо тих акцій, якими оперував саме Фонд – це четверта частина від усіх цінних паперів горлівського заводу. Серед архіву – перелік співробітників керівної ланки, які працювали на «Стиролі», і між якими ці акції, в тому числі, і розподілялися. Утім прізвища Віннікових у ньому немає.

«Схеми» також звернулися до Національного депозитарію, який веде облік цінних паперів, але там повідомили, що їм не передавали інформацію щодо архівного реєстру акціонерів заводу за ті роки.

Самі ж родичі Кириленка не змогли пригадати ані кількість акцій заводу, якими вони володіли, ані вартість цінних паперів. Називають лише нібито виручену від їхнього продажу суму в 40 тисяч доларів. Але не змогли надати жодні документальні підтвердження цій версії походження статків родини.

Журналісти запитали також у Павла Кириленка про те, чи задекларує він нерухомість, якою по факту користується – адже в останній декларації згадується тільки майно дружини у Горлівці, спільна квартира у Львові та інша київська адреса.

– Чому ви не вказували у декларації квартиру в Києві площею 200 квадратних метрів? – запитав журналіст в Павла Кириленка.

– По-перше, ця квартира була придбана, і я не проживав там, дружина могла з’являтися там певний період часу, коли приводили до ладу ту квартиру, і в ній я точно не мешкав.

При цьому теща посадовця Наталія Матієнко на запитання, чи мешкала там родина Кириленка і як давно, відповіла: «З 2020 року постійно…тому так, там вони мешкали».

Журналісти запитали у голови Антимонопольного комітету і про автомобіль, на якому їздить його дружина – BMW X3, записаний на тещу Кириленка.

«Дружина моя користувалася автомобілем тим, який був у мене (мова про BMW 528 – ред.), який я придбав. У виняткових випадках вона користуватися тим автомобілем (BMW X3 – ред.), який не їй належить. А те, що вона на постійній основі не користується транспортними засобами, це точно», – сказав Кириленко.

Натомість власниця BMW Наталія Матієнко розповіла журналістам, що взагалі не користується своїм авто: «Я на ній не їжджу, на ній їздить моя дочка». На уточнення, чи їздить Алла Кириленко на цьому автомобілі з моменту його придбання, Матієнко відповіла: «Так вона і їздить, так. Ми хотіли залишити її чоловіку, чоловік сказав, я не хочу».

Якою може бути відповідальність за декларування недостовірної інформації?

«Може бути адміністративна та кримінальна відповідальність. Тут теж все залежить від суми. Від 1,34 мільйона до 5,3 мільйонів гривень – це буде штраф, громадські роботи, виправні роботи. Якщо вартість незадекларованих активів більша, ніж 5,3 мільйонів гривень, то це може бути санкція аж до позбавлення волі до двох років», – каже юрист «Центру протидії корупції» Вадим Валько.

Наявність у родини Кириленка майна, неспівставного офіційним доходам, може трактуватися як незаконне збагачення – це ще одна норма Кримінального кодексу.

«Якщо ця різниця між законними доходами і набутими активами, перевищує 8,5 мільйонів гривень на 2022 рік, то це може бути ознакою незаконного збагачення, відповідальність від 5 до 10 років тюрми», – зауважує Валько.

Вбачають у цьому експерти і підстави для цивільної конфіскації – це новий механізм, який запрацював у 2019 році.

«На міжнародному рівні прийнятним є підхід, що можна позбавляти посадовців, які вчиняли корупційні дії, фінансових вигод від їхньої діяльності. А це що? Це фактично гроші на рахунках, нерухомість, майно, щодо якого відсутні обґрунтовані підстави вважати, що воно отримане законним шляхом. Це необов’язково, щоб це майно було у власності, воно може також перебувати у власності осіб, діями яких може керувати цей посадовець. Воно записано на його тещу чи на його знайому, чи родича, але фактично посадовець користується цим майном щодня, а теща є лише фіктивним власником», – каже юридичний радник Transparency International Павло Демчук.

– Вартість майна, яким володіють ваші родичі, якщо оцінювати його ринкову вартість на момент придбання, це виходить 60-70 мільйонів гривень. Якщо у правоохоронних органів з’являться запитання, як ви зможете це пояснити? – уточнив журналіст «Схем».

– По-перше, ви такі суми називаєте, для мене вони звучать космічно, – відповів Павло Кириленко.

– Наприклад, серед цього майна офісне приміщення вартістю 12 мільйонів гривень.

– Я навіть щодо вартості, за яку придбали, поцікавлюсь, я дійсно не можу сказати, скільки воно коштує. Якщо будуть питання, я буду на них відповідати. Будуть питання до родичів – я впевнений, вони нададуть адекватну відповідь з цього приводу.

«Схеми» запитали у тещі Кириленка Наталії Матієнко, які вони мають документи на підтвердження продажу акцій «Стиролу».

«Воно все залишилося у Горлівці. Якщо б воно було, я б вам показала купу цих документів, які там залишилися, розумієте? Всі ці квитанції, розписки і все решта», – сказала Матієнко.

Чи відреагує президент на викриті журналістами факти? Адже саме йому, відповідно до закону, підконтрольне антимонопольне відомство, і саме Зеленський, як розповідав в інтерв’ю Кириленко, особисто запросив його стати головою цього державного органу.

Володимир Зеленський і Павло Кириленко

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як родина голови АМКУ Павла Кириленка «обросла» елітним майном на 70 мільйонів під час війни появились сначала на Антикорупційна правда.

Дружина Козленка Юлія купила в квартиру в Болгарії 31 травня 2022 року.

Вартість квартири склала 1,74 млн гривень Площа житла у порушенні закону не вказується.

Примітно, що це вже друга квартира, яку купила дружина Козленка у Болгарії. Першу квартиру вона купила там у 2015 році.

Сам Козленко під час війни отримав у власність житловий будинок, три вантажних автомобілі, два легкових авто, а також чотири трактори.

В декларації вказано, що це спадщина. Його дружина у 2023 році отримала у Болгарії благодійну допомогу в сумі 5267 гривень. Вона зареєстрована ФОПом в Болгарії.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Дружина керівника ДБР в Миколаєві Олександра Козленка під час війни придбала другу квартиру в Болгарії появились сначала на Антикорупційна правда.

Публічно було відомо про купівлю родиною будівлі збанкрутілого банку «Аркада», розташованого в самому центрі Києва.  Офіс продали 10 жовтня на «голландському» аукціоні (де ціна знижується від стартової). Стартова ціна була 971 млн грн. Аукціон виграло ТОВ «Системойлінженерінг» з пропозицією 351 млн грн, що відповідає 700 доларів за кв м. У цієї компанії були два конкуренти, що запропонували ще менші суми – ТОВ «Інтер Вей Капітал» (342 млн грн) та ТОВ «Фінансова компанія «Монблан фінанс» (302 млн грн). «Сістемойлінженерінг» належить кіпрській фірмі «Ділоретіо Холдінгз», яка, у свою чергу, належить іншим кіпрським конторам – «Сермінара Лімітед» і «Гласімо Лімітед» доньок відомого газодобувника Миколи Злочевського. Кінцевою бенефіціаркою першої компанії є Каріна Злочевська, а другої – Анна Злочевська.

На початку 2023 року Баранов продав нерухомість, де розмістився Food Market. Це будівля на 1,8 тисячі квадратних метрів та дві ділянки загалом на 0,27 гектарів. Земля належить державі, але вона йде «в комплекті» до нерухомості.

Усе це майно записали на ТОВ «Укемоті». Компанія, названа на честь японської богині їжі, на момент угоди була оформлена на, вочевидь, підставну киянку, яка не має жодного іншого бізнесу. Але вже навесні 2023 «Укемоті» офіційно стала власністю Анни й Каріни Злочевських. Ціна може стартувати від 2 тисяч доларів за квадратний метр. Це ринкова вартість. Скільки міг коштувати конкретний «Ринок їжі» – залежить від його прибутковості. Але якщо орієнтуватись на названі 2 тисячі, то весь Food Market мав обійтись новим власникам у суму від 3,6 мільйона доларів.

Також Злочевський придбав фіс Клюєвих на Різницький. Після зміни влади у 2014 «Укрпідшипник» збанкрутував. Його будівлю на Печерську виставили на аукціон. У жовтні 2023 офісний центр на 3 тисячі квадратних метрів із «начинкою» з офісного оснащення продали за 200 мільйонів гривень.

Це близько третини тих коштів, які Злочевський та його родина заплатили, щоб позбутись гучних і довгих судів за хабар. Позмагатись за майно боржника прийшли дві компанії. Переможець запропонував лише на одну копійку більше. Цей переможець –  фінансова компанія «Монблан фінанс» записана на 28-річну мешканку Кривого Рогу Владиславу Борздову. Борздова, судячи зі соцмереж і судового реєстру, виховує вдома двох маленьких дітей, їздить на седані ВАЗ і власноруч робить ремонт у простенькому приватному будинку.

«Монблан» називає себе колективом фахівців, що спеціалізується на кредитуванні та факторингових операціях, але зв’язатися з ним неможливо. Жінка фігурує зараз або значилась раніше як засновниця у ще кількох підприємствах. Одне з них має контактний номер менеджера Злочевських, в іншій – дочки ексміністра особисто замінили Борздову в структурі власності.

Ймовірно, її дані використовує компанія з управління активами «Бонум груп», залучена до бізнесу Злочевських. В управлінні «Бонум» – 12 фондів. Серед них – два, що офіційно належать Злочевським. Телефон керівника «Бонум груп» Олександра Кірімова, який є у реєстрах, не працює.

До купівлі офісу на Різницькій компанія «Монблан» брала участь лише в одному аукціоні – восени 2022, разом зі Злочевськими.

Саме тоді компанія ексміністра поклала око на будівлю банку «Аркада» на вулиці Інститутській. Злочевські придбала її за 351 мільйон гривень – лише 600 доларів за квадратний метр. Перебити цю пропозицію конкуренти не намагались. Після купівлі офісу на Різницькій у ньому на ту ж Борздову зареєстрували компанію, яка має займатись нерухомістю.

Злочевський через свої фірми отримав у власність і садибу на  на Сагайдачного, 25 Частину будівлі, розташовану на розі вулиці, ще в 2021 році виставив на торги Державний експортно-імпортний банк. Продали його не з першої спроби, але, скинувши ціну, таки знайшли покупця.

Ці 5,5 тисячі квадратних метрів історичної забудови Подолу пішли з-під молотка за 334,9 мільйона гривень. Серед власників інвестиційної компанії «Комфорт кепітал», яка наразі володіє нерухомістю, офіційно значаться сестри Злочевські, а також «Полтавська бурова компанія», що входить до групи «Бурізма». Тут зареєстрований інвестиційний фонд «Скайфол», яким управляє згадана вище «Бонум груп». Використовуючи цей фонд, у 2023 Злочевські продали один зі своїх активів – видобування річкового піску.

Цей бізнес був записаний на кілька ТОВок, у структурі власності та в контактах яких в 2023 з’явилась група «Ковальська» чи її представники. Сама «Ковальська» влітку офіційно заявила про придбання такого бізнесу, не називаючи другу сторону угоди. Співрозмовник УП на ринку підтвердив, що йдеться про купівлю активів Злочевських.

Також на Сагайдачного, 25 мають офіси компанії Андрія Кучкова, якого ЗМІ називають зятем Злочевського. Він веде бізнес, на якому колись і збудував свою імперію ексміністр – газовий.

Одна з прописаних тут компаній «Укргазтрейдинг» у 2023 різко злетіла на державних підрядах. Згідно з даними системи YouControl, лише з вересня по грудень вона перемогла в тендерах на 4,987 мільярда гривень. До цього – не отримувала жодного держзамовлення. Цей постачальник газу записаний на Віктора Денисовича. Він працює в компаніях Кучкова і має контакти, що ведуть до групи «Бурізма».

Газовий бізнес самого Злочевського за ці роки теж не пішов у небуття. У 2023, поки можновладець домовлявся про угоду з Антикорупційною прокуратурою, його імперія вкотре спіткнулась об кримінальну справу. Але лише переступила її і пішла далі.

На початку року у справі, що веде Бюро економічної безпеки і яка раніше стосувалась зовсім іншого бізнесу, тютюнового, раптом з’явились компанії Злочевського. Детективи запідозрили його «Газвидобування» у несплаті податків в особливо великих розмірах, а згадану вище «Бонум груп» – у причетності до легалізації «брудних коштів».

Навесні 2023 на рахунки «Газвидобування» наклали арешт. Впадає в око те, що сталось це 29 березня. А наступного дня, судячи із секретного вироку Злочевському, він зробив свій перший донат на Сили оборони.

Лише три згадані в цьому тексті купівлі – це щонайменше близько 680 мільйонів гривень. Ця сума не враховує витрати на реновацію будівель. Але й вона вже більша за донати родини Злочевських, які врятували їх від суворого вироку.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Олігарх Микола Злочевський, засуджений за хабарництво, скуповує елітну столичну нерухомість появились сначала на Антикорупційна правда.

Проте, починаючи з осені 2022 року, практично всі будівельні проекти були заморожені. Це з військовими діями і скороченням виплат інвесторам у межах договорів розстрочки. Другий аспект цієї ситуації пов’язаний із серйозними проблемами, які стали дедалі явнішими у керівництві компанії.

Віце-президент «Київміськбуду» Бондарєв у розпал війни зареєстрував фірму в Іспанії з капіталом 300 000 євро.

Аркадій Бондарєв, згідно з офіційною інформацією, з 1992 року працює на столичну владу в секторі комунального господарства та житлового забезпечення. З 2010 року – віце-президент ПрАТ «ХК «Київміськбуд». Його біографія не містить жодного натяку на роботу у бізнес-сфері чи приватних компаніях. Втім, як і у більшості чиновників, що дивним чином живуть на широку ногу, все життя працюючи на державу.

У свій час Бондарєв встиг побувати помічником народних депутатів Олега Шевчука від «Батьківщини», а також Романа Романюка з кличківського «УДАРу».

До повноважень Бондарєва у “Київміськбуді” належить координація діяльності з реалізації об’єктів нерухомості, маркетингу та участі компанії у державних програмах. Здавалося б, величезна відповідальність і більше під час війни. Проте фактично жодного коментаря Аркадія Бондарєва про діяльність «Київміськбуду» під час військової агресії з боку РФ не знайти. Його сторінка в Facebook також не рясніє новинами про роботу столичної компанії-забудовника, а є скоріше рекламним бюлетенем для його сина Олександра.

Люди, які цікавляться спортом, напевно, бачили новину місячної давності про те, що 14-річний український гонщик Олександр Бондарєв став членом молодіжної програми команди Формули 1 «Уїльямс». Новина вражає тим, що Олександр став першим в історії українським гонщиком, якому це вдалося. Він і є сином віце-президента «Київміськбуду».

На профільних спортивних сайтах можна прочитати про кар’єру Олександра, який з 5 років займається перегонами. «Весь цей час Олександр займався картингом, фактично, за рахунок своїх батьків. Адже перегони – недешевий вид спорту та знайти спонсорів для дітей майже неможливо», – пишуть спортивні ЗМІ.

Також повідомляється, що «проривним для молодого гонщика Олександра Бондарєва став 2022 рік, коли високі результати українця оцінили в команді Ricky Flynn Motorsport, через яку пройшов Ландо Норріс».

У той час як для більшості українців це був найстрашніший рік в історії – рік, коли Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а російські терористи вбивали, ґвалтували та катували наших людей.

І ось у 2023 році Олександр Бондарєв стає учасником Гоночної академії Вільямс. Звісно, ​​за спонсорства свого батька, віце-президента «Київміськбуду».

Можна подумати, що кар’єру сина спонсорує мати – дружина Аркадія Бондарєва. Але й вона не має таких великих успіхів у бізнесі, які б дозволяли вкладати гроші в такий елітний спорт, як перегони.

Дружина Бондарєва – співачка Оксана Бризгалова. У минулому – учасниця поп-групи «Мілос», а 2019-го також кандидат на участь у «Євробаченні» від України у складі групи Braii. Відомо, що Оксана познайомилася з Бондарєвим під час конкурсу краси, а 2008 року вони стали подружжям. До повномасштабного вторгнення РФ до України Бризгалова керувала студією звукозапису Istok studio у Києві. Але зараз сайт студії не працює, а останнє повідомлення у соціальних мережах стосується вітання з Новим 2022 роком.

У соцмережах Оксана теж не надто світить життям. Свіже фото, датоване серпнем 2023 року, зроблено у Великій Британії та підписано «Just a new frontier».

Завдяки відкритим даним у реєстрах ми змогли знайти довідку про створення Оксаною Бризгалової та Аркадієм Бондарєвим компанії в Іспанії у 2023 році.

Фірма під назвою “BONDAREV RACING SL” була створена 11 січня 2023 року. Останні зміни датовані березнем 2023 року. У них зазначено, що подружжя – віце-президент «Київміськбуду» та співачка – її керівники. Вид діяльності – спорт та його просування.

Фірма зареєстрована в муніципалітеті Барселони, а її офіс розташований за кілька метрів від пляжу та в оточенні дорогих готелів.

Найцікавіша інформація стосується капіталу фірми. За даними реєстру, він досягає аж 300 000 євро, або 11,6 млн. гривень за курсом валют. Оскільки, окрім Бондарєва та Бризгалової інших учасників не відзначено, висновок, чиї це кошти, напрошується сам собою.

Отже, у розпал війни в Україні, під час фактичного банкрутства одного з найбільших забудовників і тоді, коли кожен українець щодня жертвує гроші на ЗСУ, віце-президент «Київміськбуду» Аркадій Бондарєв вкладає 300 000 євро у створення компанії в Іспанії з метою розвитку просування кар’єри свого сина.

І все б нічого, якби це кошти, зароблені у власному бізнесі. Але це кошти, взяті з кишень кожного киянина, адже «Київміськбуд» фінансується з бюджету столиці та 80% його акцій належать Києву. Повторимося, жодної бізнес-діяльності Аркадій Бондарєв у своєму житті не вів, а статки його дружини вистачило б хіба що на форму для гонки для їхнього сина.

Вже під час війни, коли більшість чоловіків не мають можливості для виїзду за кордон через обмеження воєнного стану, Аркадій Бондарєв, зважаючи на все, їхав до Іспанії. Принаймні фото у профілі його сина, датоване вереснем 2022 року і позначене геолокацією Калелья, – це муніципалітет, що входить до провінції Барселона. Саме в ньому зареєстровано фірму BONDAREV RACING SL, засновану Аркадієм Бондарєвим у січні 2023 року.

Підпис під фото – це вітання батька з Днем народження, тож цілком імовірно, що віце-президент «Київміськбуду» міг відзначати своє свято у родинному колі не в Україні.

Іспанія – це країна, в якій багато українських чиновників різного ґатунку мають бізнес чи нерухомість. Про це неодноразово писали журналісти, наголошуючи, що більшість із цих людей не можуть довести законне походження свого статку. Схоже, цю компанію поповнює і віце-президент Київміськбуду Аркадій Бондарєв.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Віцепрезидент «Київміськбуду» Аркадій Бондарев у розпал війни зареєстрував фірму в Іспанії на 300 тисяч євро появились сначала на Антикорупційна правда.

Журналісти «Схем» (проєкт Радіо Свобода) встановили, що це квартира в елітному районі у самому центрі Москви у Зачатівському провулку загальною площею 220 кв. м. Офіційна кадастрова вартість цієї нерухомості становить 192 млн (77 млн гривень за курсом НБУ станом на дату публікації). Кадастрова вартість, розрахована офіційними органами рф, підтверджується і реальними ринковими цінами. Судячи з рекламних оголошень з продажу квартир у цьому будинку в центральній частині російської столиці, ціна за квадратний метр тут сягає більше мільйона рублів. Житловий комплекс називається «Ваш клубный дом», як вказано в рекламному оголошенні це – «елітний особняк в одній із найпрестижніших локацій столиці, в районі Золотої милі».

Сам Юрій Бойко вказав у декларації, що вартість цієї нерухомості становить всього 2,73 млн гривень. Форма декларації передбачає, що ці дані можна вказувати станом на дату придбання нерухомості. Родина Бойка придбала елітні квадратні метри в Москві у 2006 році, через два місяці після його призначення міністром палива і енергетики в уряді Віктора Януковича.

В останній декларації, поданій Юрієм Бойком, його майновий стан вказаний на кінець 2022 року.

Однак, те що відтоді його родина не продавала цю квартиру в Москві, а досі має її у власності, свідчить витяг з державного реєстру нерухомості рф.

Також раніше у ЗМІ, з посиланням на декларацію Бойка, повідомляли, що дружина депутата зберігає рублі та золото в російському банку. Сумарна вартість – 7,6 млн рублів (близько 3 млн гривень).

Юрій Бойко у коментарі «Схемам» пояснив свої задекларовані мільйонні заощадження в російських банках та нерухомість у росії. Він вважає своє майно у РФ «замороженим».

“Законного способу переведення коштів з рахунків, або у випадку продажу квартири не існувало з 2014 року. А перевозити готівку в чемодані, як Остап Бендер через румунський кордон, суперечило моїм принципам. Тому я особисто гроші та нерухомість у Росії вважаю «замороженими””, – сказав Юрій Бойко.

При цьому, депутат Юрій Бойко, обраний у Верховну Раду від нині забороненої партії ОПЗЖ не надав прямої відповіді на запитання, чи сплачує його родина в бюджет рф обов’язковий регулярний платіж – податок на нерухомість фізичної особи.

З розрахунку від офіційної кадастрової вартості, він мав би складати майже 400 тис. рублів щорічно (близько 150 тис. гривень за курсом НБУ). Депутат лише зазначив, що не має змоги перевірити, що відбувається з його майном у РФ:

“Що зараз відбувається з квартирою та рахунками сказати не можу, тому що практично два роки не маю можливості перевірити їх стан. До війни квартира була порожня, ніхто в ній не проживав. Що з нею зараз мені наразі не відомо. Але я зобов’язаний згідно з чинним законодавством відображати ці активи у кожній річній декларації”, – додав Юрій Бойко.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У нардепа Юрія Бойка знайшли майно у Москві. Відповідь щодо податків він не надав появились сначала на Антикорупційна правда.

Не встигла країна оговтатися від іспанської вілли одеського військкома і поїздок по берегу Світязя на елітному позашляховику його київського колеги, як виявилося, що голова Вінницького ТЦК Роман Потерлевич отримав квартиру, яка спочатку призначалася для бійця. Утім, за Потерлевичем стояв голова Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов, пише “Антикор“.

Це підтвердив місцевий забудовник та волонтер Володимир Хоменко. Саме він виділив сім’ям героїв житло, всього було вісім квартир. Про це Хоменко розповів у Facebook. Головним призвідником, як він стверджує, є голова Вінницької ОВА Сергій Борзов. Волонтер минулого року звернувся до нього, щоб провести в квартири газ, проте на відповідні документи він чекав дуже довго.

Хоменко вже підготував заяви до потрібних органів, щоб вони розібралися з корупціонером. Також він заявив, що місцевий військком Роман Потерлевич, котрий заволодів квартирою, просто виконував наказ голови ОВА Сергія Борзова.

Сама суть справи щодо віджиму у бійця тиловим «хєроєм» квартири цікава, однак ще цікавіша особистість голови Вінницької ОВА Сергія Борзова. Який є (хто би міг подумати?) вихідцем із КВН і починав кар’єру у команді «Вінницькі перці».

Подальша кар’єра Борзова теж дуже цікава – тут і робота на росії у Алєксандра Маслякова, і робота в Державному управлінні справами за Порошенка, і призначення головою ДУС за Зеленського:

Політичні вподобання Борзов змінював частіше, ніж шапки у «Весіллі в Малинівці»: тут і «Фронт змін», і «Ліберальна Україна», і «Слуга народу»:

Правда, зі «Слугою народу» не пощастило – під час виборів мера у Вінниці у 2020 році Борзов набрав аж 6% голосів – вінничанам явно набрид КВК і вони хотіли чогось іншого.

У цьому йому ніщо не завадило, як не завадив і перед призначенням Сергія Борзова головою ДУС, скандал із незаконним отриманням останнім службової кварти у майже 200 метрів у Києві.

Як писали тоді ЗМІ, «прийшовши до ДУС, Борзов безкоштовно приватизував елітну 187-метрову квартиру на столичному Печерську.

Розташована вона у багатоповерхівці на бульварі Лесі Українки, а коштує “конфіскована” біля Головного управління з обслуговування іноземних диппредставництв “скромна” квартира загалом близько 10 млн грн. За цим фактом НАБУ навіть порушило кримінальне провадження, яке, втім, нічим так і не закінчилося».

Перед призначенням на посаду голови Вінницької ОДА до Зеленського намагалися апелювати щодо персони Борзова, але він відповів так:

Причинами такого настрою президента було не лише те, що ключові посади в Україні роздавалися колишнім гравцям у КВК. Причиною було й те, що дружиною людини, яка з тріском програла вибори мера у Вінниці, є народний депутат від партії «Слуг неукраїнського народу» (ще одна несподіванка) Ірина Наумівна Борзова:

Яка, своєю чергою, теж змінила цілу низку політичних партій: На місцевих виборах 2015 року Ірина Борзова балотувалася до Вінницької міської ради від партії Володимира Гройсмана «Вінницька Європейська стратегія», досі є головою Вінницької міської організації політичної партії «Український дім», однак депутаткою стала саме від «Слуги народу».

І це – не менше, а може, навіть і більш цікава персона, ніж її чоловік, який всього-на-всього зумів віджати пару квартир – одну у держави, іншу – у солдата. Бо в Ірини Наумівни та її батька, Наума Йосиповича Барулі, є бізнес як в окупованому Криму, який вони переоформили у 2016 році згідно з російським законодавством, так і на території самої російської федерації:

В одному з них – ТОВ «Профіль-Н» (ООО «Профиль-Н») – народний депутат України Ірина Наумівна Борзова є співвласником разом із своїм батьком, Наумом Йосиповичем Барулею.

Правда, у минулому році підприємство було збитковим, але суть від цього не змінюється. Підприємства тестя голови Вінницької військово-цивільної адміністрації в інших регіонах росії компенсують ці збитки. Крім того, цікаво, що до 2018 року Наум Баруля був власником і керівником телерадіокомпанії, зареєстрованої у Москві:

Наум Баруля не цурається і смішного бізнесу – із 1999 по 2013 рік він керував фірмою «АМіК» (“Олександр Масляков та компанія”), яка володіє правами на найвідоміший на пострадянському просторі гумористичний телепродукт – КВК.

Після початку війни на Донбасі «АміК» поділилася надвоє. Наум Баруля спільно з «95 кварталом» у 2014 році став одним із засновників «Ліги сміху» – вітчизняного аналога КВК. Прописалася «Ліга сміху» на телеканалі 1+1, яким володіє бенефіціар Володимира Зеленського Ігор Коломойський.

Так що секрет того, яким чином Ірина Баруля-Борзова стала народним депутатом, очевидний. Таким же очевидним є і секрет стрімкої кар’єри «Веселого перця» Сергія Борзова, якому Зеленський пробачив навіть роботу у Порошенка.

Тому, ознайомившись із біографією голови Вінницької обласної військової адміністрації, чомусь не видається дивним факт того, що він віджав квартиру у солдата. Зрештою, «какая разніца», хто в тій квартирі живе. Головне, «чтоби в нєй било свєтло».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Голова Вінницької ОВА Сергій Борзов віджимає квартири у солдатів і держави появились сначала на Антикорупційна правда.